Спорт заради здоров’я

 Спорт заради здоров’я

    Традиційно в другу суботу вересня Україна відзначає головне спортивне свято року. День фізичної культури і спорту – особливий для кожного з нас, адже робота на виховання сильної та активної молоді, зміцнення і примноження славних спортивних традицій України є загальнонаціональною справою. 

    Підлітковий період – це час активного росту та формування організму. У цей період закладається фундамент фізичного і психічного здоров’я на все життя. Якщо в юності виробити звичку до спорту, вона з великою ймовірністю залишиться і в дорослому віці. 

    Спорт та здоровий спосіб життя - модний тренд будь-якої пори року, адже здоров’я - це найважливіша потреба людини, яка визначає її здібність до праці і забезпечує гармонійний розвиток особистості. Перше, від чого залежить здоров’я – це харчування, фізична активність, спорт та емоційний настрій в житті. Велике значення для здоров’я людини має її спосіб життя, адже він закладає фундамент гарного самопочуття, зміцнює захисні сили організму та розкриває його потенційні можливості.Спорт та здоровий спосіб життя тісно повязані між собою, адже регулярні фізичні навантаження дуже важливі для зміцнення організму, допомагають стимулювати імунну систему, що в свою чергу зменшує кількість сезонних захворювань та допомагає легко справлятись зі стресом. 

    Спорт для підлітків – це не лише шлях до гарної фігури, а й найкраща інвестиція у здоров’я, впевненість у собі та майбутнє.

    Сьогодні до Дня фізичної культури і спорту у читальній залі КЗ «Липовецька публічна бібліотека»проведено бесіду для старшокласників під назвою «Спорт заради здоров’я».

Рідний свій край люби і вивчай

 Рідний свій край люби і вивчай

    13 вересня ми відзначаємо День Липовця! Липовецька земля - самобутня, чарівна і неповторна. Від предків їй дісталася величезна історична, культурна та духовна спадщина. Місто Липовець - перлина Поділля. Воно має свою історію, свою долю, свою славу і гордість.

    У відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання пройшов День краєзнавства «Рідний свій край люби і вивчай». Завдяки цікавим заходам, кожен зміг дізнатися щось нове про свій рідний Липовець. Юні читачі завітали на урок історичної пам'яті «Липовець: на пульсі історії», де дізналися про важливі події минулого. Найактивніші книголюби взяли участь у міні-вікторині «Мудрі краєзнавці» і змогли показати свої знання про рідний край. А щоб і найменші жителі дізналися більше про своє місто, бібліотекарка молодшого абонементу завітала до учнів 4-А класу Липовецького ліцею № 1 ім. Василя Липківського та провела з ними захопливу краєзнавчу годину «Слідами легенд», розповівши про походження назви нашого міста та річки Соб.

    Дорогі друзі, у нашій бібліотеці оформлена книжкова виставка «Мій край – частинка України». Запрошуємо вас поринути в історію рідного краю, відкрити для себе нові факти та ще більше полюбити наше місто.

    Бажаємо нашому Липовцю миру, процвітання та невичерпного натхнення для його мешканців. Нехай кожен день буде сповнений новими відкриттями, добрими справами та любов'ю до рідної землі.

    З Днем міста!

Місто, в якому народився і живеш

Місто, в якому народився і живеш

    Сьогодні у стінах КЗ «Липовецька публічна бібліотека», у відділі обслуговування дорослих користувачів відбулася краєзнавча мандрівка «Місто, в якому народився і живеш», присвячена Дню міста Липовець, що відзначається 13 вересня.

    Гостями заходу стали старшокласники Липовецького ліцею №2. Вчителька історії Олена Василівна Шиндирук провела для них цікаву подорож у минуле й сучасне рідного міста: школярі переглянули старі фотографії та ілюстрації, почули розповіді про визначні події та відомих людей, які прославили наше місто.

    Такі зустрічі допомагають молоді краще пізнати своє коріння, виховують повагу до історії та любов до рідного краю. Адже місто, в якому народився і живеш, — це не лише географічна точка, а цілий світ спогадів, традицій та майбутніх мрій.

    Щиро дякуємо Олені Василівні за змістовну й захопливу мандрівку, а також за внесок у формування любові до своєї малої батьківщини серед молодого покоління. 

Схилімо голови у скорботі вшановуючи пам’ять нашого земляка з села Попівка, мужнього захисника України Романа Володимировича Дяченка, який рік тому, 10 вересня 2024 року, віддав своє життя за свободу і незалежність нашої Батьківщини.

Коли ворог прийшов на нашу землю Роман не залишився осторонь, у липні 2022 року став до лав Збройних Сил України. Молодший сержант, старший оператор-вогнеметник групи спеціального призначення 8 полку Сил спеціальних операцій проявив себе як відважний, відповідальний і надійний воїн. За свою мужність і стійкість Роман був удостоєний Почесної відзнаки командира військової частини А1788, відзнаки Головного управління розвідки Міністерства оборони України медаллю “Україна – понад усе!” та інших нагород.

10 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу Часового Яру на Донеччині, Роман Дяченко героїчно загинув. Його бойові побратими згадують його як надійного друга, людину з незламним духом, яка завжди зберігала витримку та бойовий запал. Героя посмертно нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня, також родина загиблого отримала нагороду “Хрест Сил спеціальних операцій”.

Біль втрати Романа неможливо загасити, але його подвиг назавжди залишиться в наших серцях. Вічна пам’ять і слава Герою!

     Вшануймо пам’ять мужнього захисника України Олександра Володимировича Говорова, який два роки тому 10 вересня відійшов у вічність, борючись за свободу та незалежність нашої Батьківщини.

    9 лютого 2023 року Олександр був мобілізований до лав ЗСУ. Служив рядовим у відділенні розвідки 37-ї бригади морської піхоти, відважно брав участь у боях за цілісність і незалежність України на Донеччині. У ніч з 21 на 22 серпня 2023 року під час бою поблизу населеного пункту Урожайне Донецької області він отримав важкі поранення, до останнього захищаючи своїх побратимів. Двадцять днів Олександр мужньо боровся за життя у Київському військовому госпіталі, але 10 вересня 2023 року його серце зупинилося.

     Олександр Говоров залишився вірним військовій присязі, своїй родині та Україні до останнього подиху. Добрий, відкритий, щирий і надійний – таким він назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів і побратимів. Мужність, самовідданість і любов до України Олександра є прикладом для кожного з нас. Вічна пам’ять і слава Герою!

ЧИСТОГО ТА ЗДОРОВОГО ПОВІТРЯ ДЛЯ ВСІХ

                            ЧИСТОГО ТА ЗДОРОВОГО ПОВІТРЯ ДЛЯ ВСІХ

    Міжнародний день чистого повітря для блакитного неба прийнятий резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 2019 році, дотриманню якого сприяє Програма ООН з навколишнього середовища. Зазначені дії підкреслюють важливість і необхідність підвищення обізнаності громадськості, зокрема  молоді, щодо сприяння діям з поліпшення якості повітря.

    Забруднення повітря є надзвичайно серйозним екологічним ризиком для здоров’я людини. Це глобальна проблема з віддаленими наслідками через перенесення забруднювачів на великі відстані. Кожен згаяний рік екологізації – це сотні мільйонів тонн шкідливих речовин, які осідають в легенях наших громадян, на українські плодючі землі та водойми.

    Погіршується стан повітря і через бойові дії. Запобігти забрудненню атмосферного повітря під час війни вкрай складно. Щоб виявити якомога більше воєнних злочинів проти довкілля – до їх фіксації повинні долучатися не тільки спеціалісти, а й пересічні небайдужі громадяни.

    Найважливішою складовою успіху є глобальна співпраця у цьому напрямку, як на державному рівні, так і на людському. Завдання Міжнародного дня чистого повітря для блакитного неба полягає саме у заохоченні таких кроків.

    Напередодні цього дня на базі Липовецького ліцею №1 ім. Василя Липківського відбулося засідання молодіжного екологічного клубу “Зелена хвиля”. Під час зустрічі обговорювались екологічні проблеми та шляхи їх вирішення.

      Поки наші військові боронять кордони й бережуть наші життя, ми маємо берегти все те, заради чого вони захищають нашу країну.    

    Сьогодні, 4 вересня, нашому землякові з села Росоша, мужньому Захиснику України, учаснику АТО Сергію Михайловичу Бичкову виповнилося б 53 роки. У цей день ми вшановуємо його світлу пам’ять, згадуючи героїчний військовий шлях.

Сергій Михайлович, закінчивши Вольське вище загальновійськове командне училище тилу, присвятив життя служінню в Збройних Силах України. З початком війни на сході України в 2014 році він не залишився осторонь. Був призваний за контрактом і призначений старшим офіцером відділення офіцерів запасу і кадрів, а згодом – заступником військового командира – начальником мобілізаційного відділення. Певний час працював районним військовим комісаром у Липовці, але згодом добровільно повернувся на передову. За наказом Міністра оборони його перевели до 28-ї окремої механізованої бригади.

6 березня 2019 року серце Сергія зупинилося. Воїна поховали на кладовищі рідного села Росоша. Самовідданість і професіоналізм захисника здобули повагу побратимів, які згадують його як щиру людину і справжнього воїна.

У день народження Захисника схилімо голови в мовчанні, згадаймо його ім'я в молитві. Вічна пам’ять і слава Герою!