Презентація книги

 Бібліотека — це не просто полиці з книгами. Це місце, де час зупиняється, а нові світи оживають. Сьогодні у нашій бібліотеці відбулася особлива подія — презентації дебютного роману молодої та талановитої авторки, учениці 8 класу Липовецького ліцею №2 Олександри Гринюк, відомої читачам під творчим псевдонімом Darknessandra.

«Мій вбивця» — це психологічна драма, що з першої сторінки занурює в атмосферу напруги та внутрішніх конфліктів. Це 70 глав про вибір, ризик та кохання, яке виникає там, де його найменше очікуєш. Головна героїня Ольга — жінка з чіткими правилами, чиє життя кардинально змінюється після зустрічі з загадковим незнайомцем. Автор піднімає складні соціальні теми, про які не завжди легко говорити, але які так важливо усвідомити.

Під час заходу зала була сповнена особливої енергії. Запрошені почули уривки з роману, дізналися про творчі плани Олександри та відчули ту щиру підтримку, яку їй дарують найрідніші люди: мама Ольга Сергіївна, психологиня Оксана Олегівна та асистентка Анна Іванівна. Саме такі моменти доводять: вік — це лише цифра, а талант не має меж.

Чому варто прочитати? Ця книга — для тих, хто любить гострі сюжети, нетипові історії кохання та готовий роздумувати над внутрішньою силою людини. Роман має маркування 16+, адже авторка відверто дивиться в очі реальності.

Ми вітаємо Олександру з успішним дебютом і вже з нетерпінням чекаємо на її нові твори! Дякуємо гостям, старшокласникам Липовецького ліцею № 1, які стали частиною цього натхненного дійства та підтримали дебют молодої літераторки своїм щирим інтересом.

Їхній подвиг в імені твоєму, Україно!

Їхній подвиг в імені твоєму, Україно!

23 травня - День Героїв України. Щорічно цього дня ми схиляємо голови перед пам'яттю всіх, хто впродовж століть виборював і продовжує виборювати свободу, соборність та незалежність нашої держави. В умовах повномасштабної війни з Росією цей день набув ще глибшого, особливого і, на жаль, гіркішого значення. Ми згадуємо полеглих  і висловлюємо безмірну вдячність захисникам, які просто зараз, у цю хвилину, тримають над нами небо.

Плекати цю пам'ять та виховувати гордість за наших захисників змалечку - наш спільний обов'язок. З нагоди цього пам'ятного дня у відділі обслуговування дітей підготовлено особливий перегляд літератури - «Їхній подвиг в імені твоєму, Україно!».

Пам'ять про їхній подвиг житиме вічно в наших серцях, а живим героям - наша повага та вдячність. Саме завдяки вашій мужності та відвазі Україна є і буде сильною!

Квіт української душі

Таємниці синіх глибин

Таємниці синіх глибин

Сьогодні до учнів 3-Б класу, членів гуртка «Пізнайко», завітала бібліотекар молодшого абонементу – Людмила Прус. Разом вони вирушили у захопливу пізнавальну розвідку «Таємниці синіх глибин».

Під час цієї уявної мандрівки діти занурилися у дивовижний підводний світ. Маленькі дослідники дізналися про неймовірних і чудернацьких мешканців морів та океанів, розкрили чимало природних секретів і переконалися, наскільки багатим та крихким є життя під водою. Юні чомучки захопливо відповідали на запитання вікторини, ділилися власними знаннями та з цікавістю розглядали яскраві ілюстрації на сторінках енциклопедій.

Щиро дякуємо нашим допитливим гуртківцям за неймовірну активність та кмітливість. Разом ростемо, пізнаємо світ, гортаємо найкращі книжки та впевнено крокуємо до нових знань!

Великий терор: сторінки історії

Великий терор: сторінки історії

18 травня в Україні  вшановували пам'ять  жертв геноциду кримськотатарського народу. Кримськотатарський народ став також жертвами репресивної машини тоталітарного радянського режиму. 18 травня  є днем скорботи в історії кримськотатарського народу і днем пам’яті в Україні. В цей день 1944 року за наказом Сталіна люди були з корінням вирвані зі своєї рідної землі – близько 200 тисяч кримських татар зігнали до залізничних товарних вагонів і депортували з рідного півострова у віддалені регіони Радянського Союзу — від північного Передуралля до республік Середньої Азії. В основному, це були жінки, діти і люди похилого віку. Чоловіки в цей час воювали на фронтах Другої світової війни у лавах Червоної армії. Їх звинуватили у колабораціонізмі.

Цілий народ обмовили, пограбували, вигнали зі своєї Батьківщини, винищивши при цьому майже половину його складу. Жахливий, нелюдський акт депортації призвів до незліченних жертв.  В ешелонах смерті, в місцях спецпоселень загинули тисячі безневинних людей. Було знищено цілі родини.

Знущання над кримськотатарським народом не закінчилися депортацією. Радянська влада прагнула знищити культурну ідентичність народу. Понад 40 років у переписах населення СРСР згадки про кримських татар були заборонені. Були ліквідовані сотні шкіл, бібліотек, музеїв, знищені унікальні рукописи та книжковий фонд кримськотатарською мовою. Окупанти перейменовували вулиці, міста, стираючи з пам’яті існуючі назви, щоб позбавити землю історичної пам’яті.

Але кримськотатарський народ не зламався. Їх дух не був підкорений. Їхня віра у повернення на свою Батьківщину не згасла.

До Дня пам`яті жертв геноциду кримськотатарського народу у відділі обслуговування дорослих користувачів для старшокласників Липовецького ліцею № 3 було проведено вечір-пам'ять «Великий терор: сторінки історії». В ході заходу було організовано перегляд документального фільму про депортацію кримських татар.

    19 травня — день, коли ми з болем і вдячністю згадуємо нашого земляка, воїна, який віддав життя за Україну — Руслана Миколайовича Зайця. 

    Минуло вже багато років, але біль втрати не стихає... Він назавжди залишився молодим, відважним і вірним своєму обов’язку. 

    Руслан народився 14 серпня 1984 року в селі Теклинівка. Згодом разом із родиною проживав у селі Ковалівка на Вінниччині, де закінчив місцеву школу. Його життєвий шлях був простим і щирим, сповненим мрій і планів, які обірвала війна. 

    У лютому 2015 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив старшим стрільцем 3-ї мотопіхотної роти 15-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Уже з весни 2015 року брав участь у бойових діях на сході України, захищаючи її незалежність у зоні проведення антитерористичної операції. 

    19 травня 2015 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Катеринівка Попаснянського району Луганської області, Руслан разом із побратимами вирушив на допомогу військовим, які потрапили у засідку. Та дорогою їхня бойова машина підірвалася на фугасній міні... Цей бій став для нього останнім. Руслан Заєць загинув як Герой — рятуючи інших, не вагаючись ідучи вперед. 

    За особисту мужність і відданість Україні посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, а також медаллю «За жертовність і любов до України». 

    Похований у селі Ковалівка. Пам’ять про Захисника увічнено у меморіальних дошках у навчальних закладах, де він навчався. Але найголовніше — він живе у серцях рідних, побратимів і всіх, хто пам’ятає його подвиг. 

    Вічна слава Герою!

Репресовані, але не забуті

 Репресовані, але не забуті

17 травня в третю неділю травня в Україні відзначали день пам`яті жертв політичних репресій. Головна мета цього дня— нагадати нам із вами  про трагічні сторінки історії, коли тоталітарна радянська система знищувала інтелігенцію, селянство, духовенство та звичайних громадян.

У часи масових репресій, цей період назвали часом "Великого терору", Україна втратила мільйони людей. Десятки тисяч були розстріляні (як представники Розстріляного відродження), а сотні тисяч пройшли через тортури, табори та заслання.

Кати думали, що земля надійно сховає їхні злочини, а архіви з іменами згорять. Але вони помилилися. Сьогодні, тримаючи в руках розсекречені архівні документи, книги пам'яті та дослідження, які є в нашій бібліотеці, ми повертаємо цим людям їхні імена. Ми повертаємо їм голос, який у них відібрали кулею.

Сьогодні, коли ми бачимо такі ж розстрільні ями та масові поховання у Бучі, Ізюмі та інших куточках України, ми розуміємо: непокаране зло радянського режиму повернулося у сучасній російській формі. Тому наш обов'язок — пам'ятати кожен постріл минулого, щоб вистояти та перемогти сьогодні.

До дня пам`яті жертв політичних репресій у відділі обслуговування дорослих користувачів був організований бібліографічний огляд «Репресовані, але не забуті».