Дорогі друзі, до 155-річчя великого українського письменника Василя Стефаника ми підготували відеопортрет «Таємниця Стефаникового таланту». У цьому відео ви маєте змогу дізнатися про життєвий та творчий шлях великого майстра слова.
14 травня — день, що навіки закарбувався болем у серцях рідних, близьких і всієї громади... День, коли Україна втратила ще одного свого вірного сина — Олександра Володимировича Колпакова.
Олександр народився 28 квітня 1981 року. Проживав у селі Росоша, певний час мешкав і на Хмельниччині — у Ярмолинецькій громаді. У мирному житті був працьовитою людиною, будував плани, дбав про близьких, жив звичайним життям, сповненим надій і турбот.
У червні 2024 року був призваний за мобілізацією. Став на захист України у складі 33 інженерно-саперного батальйону військової частини 4689. Вірний військовій присязі, він мужньо виконував свій обов’язок, захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України.
Олександр був воїном честі — хоробрим, рішучим, незламним. Його відвага та самовідданість не залишилися непоміченими: у вересні 2024 року був нагороджений почесною відзнакою «Золотий хрест» Головнокомандувача Збройних Сил України.
14 травня 2025 року, під час виконання бойового завдання, Олександр Володимирович загинув у бою поблизу населеного пункту Миропілля Сумського району Сумської області. До останнього подиху він залишався вірним Україні, віддавши своє життя за її свободу і майбутнє.
Схилімо голови у глибокій скорботі, згадуючи Захисника, який заплатив найвищу ціну за мир для кожного з нас. Вічна слава Герою!
13 травня — день, коли мав би зустрічати свій 41-й день народження наш земляк, мужній Захисник України — Микола Вікторович Король... Та, на жаль, цей день оповитий болем і скорботою, адже життя Героя обірвалося на полі бою.
Микола народився 13 травня 1985 року у селі Якимівка на Оратівщині. Його життєвий шлях не був легким — уже з юних років працював, опановував будівельні професії, згодом трудився у Києві. Створив сім’ю, яка проживала у селі Славна, став добрим чоловіком і батьком.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Микола без вагань став на захист Батьківщини. Добровольцем вступив до лав Збройних Сил України, служив гранатометником у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, сумлінно виконував свій військовий обов’язок, залишаючись вірним присязі та Україні.
15 листопада 2022 року поблизу Мар’їнки на Донеччині Микола Король загинув смертю хоробрих під час виконання бойового завдання. До останнього подиху він боровся за свободу рідної землі та життя своїх побратимів...
За особисту мужність і самовідданість Указом Президента України Миколу Вікторовича Короля посмертно нагороджено медаллю «За військову службу Україні».
Сьогодні ми згадуємо його не лише як воїна, а як людину з непростою, але гідною долею, як люблячого чоловіка, батька, надійного друга. Його життя — приклад сили, мужності та безмежної любові до України.
Світла пам’ять про Миколу житиме у серцях рідних, близьких, побратимів і всіх, хто знав його. Вічна слава та пам’ять Захиснику України!
Знайомство з штучним інтелектом (ШІ)
Сучасні технології стрімко змінюють наше
життя, і Хаб стає місцем, де кожен може зробити перші кроки у цьому цифровому
світі. Цього
разу відбулося індивідуальне заняття, під час якого ми ознайомили нашу користувачку з можливостями штучного
інтелекту.
Під час зустрічі учасниця дізналася, що таке штучний
інтелект, де він застосовується та як може бути корисним у повсякденному житті.
Особливу увагу було приділено практичному використанню: як ставити запитання,
отримувати інформацію, створювати тексти, знаходити ідеї та вирішувати
повсякденні завдання.
У доступній та дружній формі ми продемонстрували, що
сучасні технології — це не складно, а навпаки — цікаво і корисно. Читачка мала
змогу самостійно спробувати скористатися можливостями штучного інтелекту,
поставити свої запитання та отримати відповіді.
Такі заняття допомагають подолати страх перед новим,
розширюють кругозір і відкривають нові можливості для навчання, розвитку та
спілкування.
Хаб і надалі продовжує знайомити користувачів із
сучасними технологіями, адже навчатися ніколи не пізно, а світ цифрових
можливостей відкритий для кожного.
#бібліотекахабцифровоїосвіти2026
Берегиня роду і народу
День матері, який цьогоріч відзначається 10 травня, —
це не лише родинне свято, а й важлива тема у світовій та українській художній
літературі. Образ матері здавна є символом любові, жертовності, ніжності та
духовної сили. У творах письменників різних епох мама постає як берегиня роду, джерело
мудрості й натхнення. Її образ оспівується у поезії, прозі, народній творчості.
Вона — та, що вчить добру, підтримує у складні моменти, вірить і надихає.
В українській літературі тема матері займає особливе
місце. Вона звучить щиро і проникливо, часто пов’язана з образом рідної землі,
Батьківщини. Материнська любов тут — безмежна, самовіддана, іноді трагічна, але
завжди світла. Багато письменників зверталися до цієї теми, передаючи через свої твори
найглибші почуття. У віршах і оповіданнях мама — це не просто персонаж, а
уособлення життя, тепла і духовної опори.
День матері — чудова нагода звернутися до художньої
літератури, перечитати улюблені твори або відкрити для себе нові. Адже саме через
слово ми ще раз усвідомлюємо велич материнської любові.
Нехай це свято надихає нас на добрі слова і вчинки, на
вдячність і турботу про найдорожчих людей у нашому житті.
Напередодні Дня матері у читальній залі
КЗ «Липовецька публічна бібліотека» розгорнута виставка – присвята « Берегиня
роду і народу». Запрошуємо до перегляду.
Відомі письменники Європи
Європейське слово виросло на
перетині античної мудрості та глибокого гуманізму. Письменники завжди були
тими, хто першим ставив незручні запитання владі, церкві та суспільству. Саме
через книжки до нас прийшли ідеї свободи особистості, які сьогодні здаються нам
природними, як повітря.
Цей простір дав світові все: від
витонченої інтелектуальної драми до похмурих детективів та магічного реалізму.
Тут народився роман у тому вигляді, в якому ми його знаємо — як спосіб
зазирнути всередину людини, дослідити її страхи, мрії та приховані мотиви.
Письменники Європи завжди брали на
себе роль «вартових пам'яті». Через великі потрясіння — війни, революції та
соціальні зміни — література ставала єдиним способом зберегти людяність. Це
тексти, які вчать нас співчуттю та нагадують, що за кожною великою подією
стоїть окрема людська доля.
Найдивовижніше те, що попри різні
мови, сенси залишаються спільними. Ми впізнаємо себе в героях, що жили сотні
років тому в абсолютно інших умовах. Це доводить: справжня література не має
кордонів. Вона про універсальні речі — пошук сенсу життя, боротьбу добра зі
злом та вічне прагнення до істини.
До Дня Європи у відділі
обслуговування дорослих користувачів організовано виставку-пораду «Відомі
письменники Європи». Запрошуємо до знайомства з цікавими книгами!
СИЛА ЄДНОСТІ В ЧАСИ ВИПРОБУВАНЬ
8 травня Україна відзначає День пам’яті та
перемоги, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років.
Друга світова
розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939
року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст.
А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на
територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7
мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни. Кожний другий із них загинув, а
кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.
Під
час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над
нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах
та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців чинили
спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч
боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські
підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Українська земля була
одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого
спротиву.
Сьогодні
українці зі зброєю в руках захищають не тільки себе, а всі країни Європи від
російської експансії і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення
нової, більш справедливої, світової системи безпеки. Умовою для цього є
перемога над Росією, відновлення територіальної цілісності України та
унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на
нашій планеті. Сьогодні в умовах агресії єдиний шлях відновлення миру –
перемогти загарбника.
До Дня пам’яті та перемоги над нацизмом для користувачів
юнацького віку організовано виставку – пам'ять
«Сила єдності в часи випробувань».
