понеділок, 18 березня 2024 р.

 

Митрополит-подвижник липовецької землі


19 березня духовна Україна відзначає 210 річницю від дня народження нашого земляка, першого Митрополита незалежної Української Православної Церкви Василя Липківського,  він був просвітником, педагогом, істориком і проповідником. Сьогодні В. Липківського вважають національним героєм України . Нащадкам  у спадщину залишилася сила його віри, полум’яні рядки проповідей і заповіт будувати рідну Українську церкву.

У відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання представлено літературну викладку «Митрополит-подвижник  липовецької землі» в якій висвітлюється життєвий шлях видатного українського церковного діяча.

Духовний чин митрополита Василя Липківського має вагоме значення для національної Української православної церкви, а його творча спадщина – проповіді, спогади, листування, історичні праці, переклади – є яскравою сторінкою української культури.



 

пʼятницю, 15 березня 2024 р.

    Шановні читачі нашої бібліотеки! За ініціативи “Українського інституту книги” з 16 по 24 березня проводиться Всеукраїнська інформаційно-просвітницька тематична акція “Національний тиждень читання. Тиждень поезії”. Наша бібліотека також приймає участь у цій акції, мета якої – консолідувати українське суспільство навколо читання як життєвої стратегії.

    Тема Тижня поезії – “дім”. Гаслом став рядок із вірша Ірини Шувалової “Ріки незмінно течуть додому”. Поняття “дім” для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. Завдяки темі “дім”, яка лунатиме протягом тижня поезії, акція підкреслить важливість дому для військових, які захищають наші домівки і водночас хочуть відчути тепло й затишок своїх рідних домівок, цивільних, які через війну змушені були переїхати в інші регіони України чи за кордон, людей, які залишилися на тимчасово окупованих територіях і чекають повернення додому – всіх українців, для яких дім тепер більше, ніж просто точка на мапі.
    У рамках “Національного тижня читання. Тижня поезії” у КЗ “Липовецька публічна бібліотека” 20 березня відбудуться поетичні читання. Запрошуємо до участі!

четвер, 14 березня 2024 р.

Добровольці сьогодення –пам’ять про загиблих

Добровольці сьогодення –пам’ять про  загиблих

День українського добровольця – це свято справжніх патріотів. Людей, які свідомо, за покликом серця у важкий для нашої країни час стали на захист її суверенітету і територіальної цілісності.

14 березня 2014 року понад 500 бійців Самооборони Майдану прибули на полігон у Нові Петрівці під Києвом. Так розпочався бойовий шлях першого добровольчого батальйону. Наші захисники виконали свій обов’язок, не зрадили присязі українському народові. Їхній подвиг врятував країну. Вони пройшли пекло найтяжчих бойових операцій: Широкине, Іловайськ, Мар’їнка, Донецький аеропорт… Іменами добровольців, що віддали на фронті свої життя, називають вулиці та проспекти українських міст. Більшість добровольців продовжують захищати рідний край від загарбників.

         Сьогодні до відзначення Дня українського добровольця в Інтернет – центрі КЗ»Липовецька публічна бібліотека» відбулася  слайд - бесіда «Добровольці сьогодення –пам’ять про загиблих». Мета якої  виховувати у  користувачів юнацького віку любов до України, почуття гордості за українських добровольців, які першими пішли захищати  свою країну. Не маємо права забувати…І сьогодні  ми низько схиляємо голови перед пам’яттю всіх полеглих Героїв добровольчих військових підрозділів України!ВІЧНА ВСІМ ШАНА ТА ПАМ’ЯТЬ!

середу, 13 березня 2024 р.

    Сьогодні, 13 березня минає друга річниця, як у боях за Україну героїчно загинув наш земляк Богдан Олександрович Литвин. Він мужньо стримував ворога, проявив себе відданим та гідним сином своєї Батьківщини. 

    Народився Богдан 31 жовтня 1994 року у місті Київ. Дитячі роки проводив у селі Росоша. Після закінчення столичної школи, вступив до Київського технікуму готельного господарства і бізнесу. Продовжив навчання в університеті за цією ж спеціальністю, закінчивши його із відзнакою. Пройшов строкову службу у Національній Гвардії ім. Петра Дорошенка. Працював юристом у регіональному відділенні Фонду державного майна у Київській області, пізніше у Пенсійному Фонді України.

    З початком широкомасштабної війни Богдан був мобілізований до Збройних сил. Ніс вірну службу Україні на посаді стрілка 72-ї бригади Чорних Запорожців. 13 березня 2022 року Захисник героїчно загинув в районі населеного пункту Гостомель, боронячи підступи до околиць столиці від наступу окупанта.

    За мужні дії та самовіддану службу Богдан Литвин посмертно нагороджений орденом За мужність ІІІ ступеня.

   Він поклав своє життя на вівтар нашої країни, щоб ми могли жити у мирі та безпеці. Тож вшануймо пам'ять загиблого Героя у світлих спогадах та згадаймо його душу у молитві.

    Вічна пам’ять! Слава Герою! Слава Україні!

вівторок, 12 березня 2024 р.

Липовеччина - роки війни, десятиліття пам’яті

 Липовеччина - роки війни,

десятиліття пам’яті

    Друга світова війна давно відійшла у минуле і стала сторінкою у підручнику історії. Але пам’ять кличе, хвилює, стукає у наші серця. Вона доносить до нас, нащадків полум’яних поколінь, імена тих, хто не шкодував своєї крові, хто приніс у жертву свої життя. 12 березня 1944 року наше місто Липовець було визволено від фашистських загарбників. Від того переможного березневого дня вже минає 80 років.

    Війна забрала багато життів в нашому місті і селах. Земляки не повернулись з неволі, або ж залишились лежати в чужих землях. Війна - це розруха, кров, смерть, біль, зруйновані життя. Вона знову прийшла на нашу землю своїм кривавим чоботом, ми сьогодні відстоюємо все те, що було відбудовано у післявоєнні роки. Онуки тих, хто 80 років тому стояв пліч-о-пліч з нашими дідами й прадідами у боротьбі за свободу, сьогодні направили зброю проти нас. Наші воїни, як і їх пращури, віддають найцінніше – власні життя. Вони відстоюють незалежність своєї Батьківщини, аби ми з вами могли жити під мирним сонячним небом.

    12 березня ми вшановуємо памʼять не радянської армії, ми вшановуємо памʼять наших земляків, наших пращурів, які віддали своє життя і здоровʼя за мир. Ми памʼятаємо ваш подвиг! Ваші онуки продовжують вашу боротьбу заради миру, заради свободи, заради України

    До 80-ї річниці з Дня визволення міста Липовець від фашистських загарбників на абонементі відділу обслуговування дорослих користувачів організовано бібліографічний огляд літератури “Липовеччина - роки війни, десятиліття пам’яті”.

    Пам’ятаймо історію рідного краю, згадаймо подвиг захисників та визволителів нашого міста, адже це частинка кожного з нас.

    Слава всім, хто боровся з нацизмом у роки Другої світової війни. Вічна пам’ять нашим полеглим захисникам і захисницям! Слава всім, хто боронить нашу Україну сьогодні!


    Війна забирає найкращих… Сьогодні, 12 березня вшановуємо пам'ять Героя, нашого земляка Мирослава Миколайовича Вишневого, який загинув у бою під містом Маріуполь два роки тому.

    Народився Мирослав 23 січня 1998 року у селі Теклинівка. Закінчив Скитківську ЗОШ І-ІІ ст.. Здобув професію технолога-консерватора в Іллінецькому державному аграрному коледжі. У 2018 році був призваний на військову службу. По закінченню служби перевівся на контракт, де після підготовки та тренувань проходив службу у батальйоні спецпризначення “Азов”. 8 місяців захисник боровся за єдність та цілісність України у зоні АТО/ООС під містом Донецьк.

    З початком повномасштабної війни росії проти України, Мирослав безсумнівно продовжив військовий контракт. Молодший сержант з позивним Джиксер” ніс вірну службу у складі  військової частини №3057 Національної гвардії України у легендарному полку “Азов”.

    Він був сміливим, мужнім та відданим сином України, тримав позиції та відстрілювався до останнього. Захисник посмертно нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

    Герої не вмирають, вони вічно живуть у наших серцях і думках. Світла пам'ять Мирославу!

понеділок, 11 березня 2024 р.

    У день народження загиблого Героя схилімо голови у мовчанні! Вшануймо пам’ять захисника, який віддав своє життя за наш спокій. Сьогодні Олексію Ігоровичу Мазуру мало б виповнитися всього 29 років...

    Народився Олексій у місті Липовець. Любив спорт, гори, тварин та життя. Він бігав благодійні напівмарафони, займався бойовим мистецтвом джіу джітсу, ходив у гори та їздив у веломандрівки. Але все його яскраве життя перекреслила клята  війна. Бойовий шлях воїна розпочався з 2015 року, коли він встав до лав добровольчого батальйону спецпризначення Свята Марія. Згодом Олексій пройшов відбір у бригаду АзовБув військовим медиком, фельдшером відділення збору та евакуації поранених медичної роти. Отримав поранення, міг залишитись у тилу, але не захотів - продовжував рятувати поранених та був професіоналом своєї справи. 

    8 червня 2023 року Олексій Мазур виїхав евакуювати поранених воїнів на Запоріжжі. Поблизу села Мала Токмачка у медичний автомобіль поцілив ворожий снаряд.

    За досягнення високого рівня показників у службі та бойовій підготовці Олексій мав ряд відзнак і нагород, серед них Відзнаки Президента України За участь в антитерористичній операції”, Ветеран війни, нагрудний знак За доблесну службу та інші.

    Вічна пам’ять Герою!