середа, 18 листопада 2026 р.

Дивосвіт дитинства

 Дивосвіт дитинства

    Напередодні Дня захисту дітей та Всесвітнього дня дитини у нашій бібліотеці відбулася святково-ігрова програма «Дивосвіт дитинства», учасниками якої стали учні 4-го класу Липовецького ліцею №1 імені Василя Липківського.

    Юні учасники пригадували права дитини, розгадували казкові загадки, складали книжкові пазли та спільними зусиллями будували «Будиночок дружби». Особливе захоплення викликала пізнавальна вікторина «Дитинство навколо світу», під час якої школярі відкривали цікаві традиції та особливості життя дітей у різних країнах. Завершилася зустріч створенням символічного Дерева дитячих мрій, на якому кожен залишив свою зірочку з найзаповітнішим бажанням.

    Дитинство - це час щасливих усмішок, дружби, відкриттів і здійснення мрій. Нехай кожна дитина зростає в любові й турботі, має можливість навчатися, гратися, мріяти та жити під мирним небом!

 ПАВЛО СТОЛЯРСЬКИЙ
МУЗИЧНИЙ ПЕДАГОГ ТА СКРИПАЛЬ-ВІРТУОЗ
ІНФОРМ ДОСЬЄ
ВІДОМІ ЗЕМЛЯКИ
(до 155-річчя від дня народження)

Майбутній відомий скрипаль народився у містечку ремісників Липовці Київської губернії, успадкувавши прізвище, як свідчить одна з сімейних легенд, від пращура – столяра, котрий виготовляв дерев’яні іграшки. Якось до нього потрапила поламана скрипка. Відремонтувавши її, майстер зробив іще один інструмент, а потім навчився грати на ньому. Так народилася родинна капела Столярських…
Обдарованим музикантом був батько. Він керував капелою, або мандрівним ансамблем Столярських, який обслуговував весілля, похорони, свята й інші події в житті мешканців не тільки Липовця, а й усієї округи. Петра, наймолодшого у родині, змалечку долучили до сімейної справи. Тож першими його вчителями музики були батько і старший брат.
Здобувати професійну освіту Петро Столярський розпочав 1885 року у Варшаві, в класі відомого польського скрипаля, педагога і диригента Станіслава Барцевича. Паралельно довелося заробляти на життя, граючи в оркестрі місцевого пересувного українського театру.
Невдовзі доля привела театральну трупу до Одеси, і юний скрипаль залишився жити в цьому місці. Тут він закінчив музичне училище і з 1998 року працював в оркестрі Одеської опери.
Одночасно з роботою в театрі Петро Соломонович активно займався педагогічною діяльністю й у 1911 році (за іншими даними – у 1908-му) відкрив власну школу «Приватні музичні курси» для обдарованих дітей (з 1933 р. – Школа імені Петра Столярського). Столярський якимось незбагненним чином умів миттєво розпізнавати в дітлахах майбутніх музикантів.
У 1937 році, у час найжорстокіших політичних репресій компартійної влади, на міжнародному конкурсі Ежена Ізаї у Брюсселі ім’я Петра Столярського стає відомим усьому світові. Його учні – Давид Ойстрах, Михайло Фіхтенгольц, Єлизавета Гілельс, Борис Гольдштейн, Марина Козолупова – зайняли найвищі призові місця. Такого успіху ні до, ні після цього не досягав жоден педагог! Після чого в Одесі відкрили музичну школу імені Столярського.
Школа та діти були для Петра Соломоновича над усе. Коли у роки війни він був змушений евакуюватися до Свердловська (тепер Єкатеринбург), то відкрив і там школу при консерваторії.
У квітні 1944 року фашисти, залишаючи Одесу, спалили музичну школу. Ця звістка приголомшила Столярського. Довелося його доправити в лікарню, де він і помер 29 квітня від крововиливу в мозок.


понеділок, 9 листопада 2026 р.

Культура нації - душа народу

До Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва, у фоє міського будинку культури, бібліотекарями КЗ “Липовецька публічна бібліотека” була підготовлена особлива експозиція «Культура нації - душа народу».

Культура — це те, що тримає наш духовний фронт, єднає покоління та зберігає нашу ідентичність. На виставці були представлені видання про історію українського мистецтва, про традиційні ремесла, а також книги про видатних діячів культури. Гарно доповнив виставку окремий стенд «Культура Липовеччини у подіях і світлинах», де було представлено фото діяльності міського будинку культури, музичної школи та бібліотеки. На них продемонструвано, чим живе культурна сфера нашого краю: від фестивалів і затишних літературних вечорів до щоденної творчої праці, виховання молодих талантів та великих волонтерських ініціатив.

Особливого колориту та душі експозиції додали етнографічні елементи: на виставці було представлено старі глечики, вишиванки, дідухи, патріотичні картини юних художників, рушники та писанки. Ці обереги нашої пам'яті, збережені поколіннями Липовеччини, дозволили відвідувачам торкнутися до живих витоків народного мистецтва.
Ці речі та світлини — щире свідчення того, що попри всі виклики часу, культурне життя нашого краю не зупиняється ні на мить. Воно надихає, об'єднує громаду та тримає наш духовний стержень.
Дякуємо кожному працівнику культури за невтомну працю, творчу енергію та збереження наших скарбів, в такий не простий для країни час!








середа, 28 жовтня 2026 р.

 У ВОГНІ ПАЛАЛА УКРАЇНА

28 жовтня Україна вшановує пам’ять усіх, хто боровся за звільнення української землі від нацистських загарбників у роки Другої світової війни 1939–1945 років.
Ця дата нагадує про одну з найтрагічніших сторінок нашої історії. Українська земля стала ареною запеклих боїв, пережила окупацію, руйнування міст і сіл, втрату мільйонів людських життів. Війна принесла горе в тисячі родин, залишила глибокі рани в серцях людей і змінила долі цілих поколінь.
Визволення України стало результатом важких і кровопролитних бойових дій. Серед тих, хто боровся проти нацизму, були українці різних національностей, військові та учасники руху Опору. Мільйони людей доклали зусиль, аби звільнити рідну землю від окупації. Ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих воїнів і мирних жителів, які стали жертвами війни.
Сьогодні, коли Україна знову переживає страшні випробування через російську агресію, події Другої світової війни набувають особливого значення. Наші захисники й захисниці продовжують боротьбу за свободу, незалежність і територіальну цілісність держави. Як і багато десятиліть тому, українці демонструють мужність, стійкість і незламне прагнення жити у вільній країні.
Схилімо голови перед пам’яттю всіх, хто загинув у боротьбі з нацизмом. Пам’ятаймо тих, хто виборював мир і свободу, та шануймо сучасних захисників України, які сьогодні боронять нашу державу.
Сьогодні в читальній залі відділу обслуговування дорослих користувачів на черговому засіданні жіночого клубу «Горлиця» , був проведений бібліографічний огляд літератури « У вогні палала Україна» до Дня визволення України від фашистських загарбників.



вівторок, 27 жовтня 2026 р.

 Наш бібліотечний фонд КЗ «Липовецька публічна бібліотека» став ще багатшим та цікавішим. Завдяки фінансовій підтримці Липовецької міської ради ми отримали 70 нових примірників книг!

На полицях нашої бібліотеки з'явилися свіжі видання, серед яких кожен знайде щось для душі:
Сучасна українська проза — захопливі романи та глибокі історії від вітчизняних авторів.
Світові бестселери — книги, які підкорили серця мільйонів читачів у всьому світі.
Яскраві новинки для дітей та підлітків — щоб захопити молодше покоління дивовижним світом читання.
Щиро дякуємо Липовецькій міській раді за підтримку культури та розвиток читання у нашій громаді навіть у ці непрості часи! Адже книга — це не лише знання та відпочинок, а й наше надійне джерело натхнення та сили.
Нові книги вже чекають на своїх читачів! Завітайте до бібліотеки, обирайте новинки першими та поринайте у нові читацькі пригоди.
Чекаємо на вас у Липовецькій публічній бібліотеці!




пʼятниця, 16 жовтня 2026 р.

 Хто спить на землі – не боїться упасти

До 90-річчю від дня народження Івана Драча — геніального поета, кіносценариста, драматурга, реформатора українського вірша та одного з найяскравіших лідерів покоління шістдесятників, у відділі обслуговування дорослих користувачів відбувся бібліографічний огляд літератури «Хто спить на землі – не боїться упасти».
Іван Драч заявив про себе в 1960-х роках із «Баладою про соняшник», модернізувавши традиційну поезію. Його стиль поєднував космічні масштаби, філософську глибину та сміливі метафори. Також він створив сценарії до шедеврів українського поетичного кіно, серед яких культові фільми «Тіні забутих предків» (у співавторстві), «Камінний хрест» та «Пропала грамота».
Та він був не лише митцем, а й першим головою Народного Руху України, одним із засновників Товариства української мови імені Т. Шевченка та активним борцем за незалежність нашої держави. І за свою багатогранну діяльність поет отримав найвищі державні нагороди — звання Героя України та Національну премію імені Тараса Шевченка.
За словами Драча, щастя – це “те омріяне десь попереду. Це як лінія обрію, яка біжить: ти її доганяєш, а його немає, ніколи”. Тож пам`ятаймо їх повсякчас!








четвер, 1 жовтня 2026 р.

 Ми українці сильні і незламні!

До Дня захисників і захисниць України у відділі обслуговування дорослих користувачів пройшов героїко-патріотичний захід, на який запросили учнів 10 та 11 класів Липовецького ліцею №2.

Під час зустрічі нагадали старшокласникам про історію цього свята та його витоки. Також здійснили історичний екскурс про розвиток українського війська, згадавши княжі дружини, козацтво, армію УНР, УПА та сучасні Збройні Сили України. Окремо ми зупинилися на тому, що в сучасній армії воює багато людей мирних професій та жінок. Окрім військових, також згадали цивільних працівників, які допомагають у тилу — рятувальників ДСНС, медиків, залізничників та енергетиків, які працюють під обстрілами та першими прибувають на місце ворожих прильотів.
Хвилиною мовчання ми разом із учнями вшанували пам'ять усіх, хто загинув за волю України.
Під час заходу вже за традицією до слова було запрошено ветерана війни та вчителя ліцею Романа Федоровича Пшеничного. А також мали змогу “прокачати свої знання” з історії українського козацтва, завдяки бліц-опитуванню від учителя історії Олени Василівни Шиндирук.
Ми висловлюємо безмежну вдячність кожному воїну на передовій, кожному медику у шпиталі, кожному рятувальнику на згарищі. Ми дякуємо їм за залізне терпіння, за надлюдські зусилля та за кожен відвойований клаптик рідної землі. Бажаємо нашим захисникам і захисницям міцного здоров’я, янгола-охоронця за плечима та якнайшвидшого переможного повернення до рідних домівок.
Низький уклін усім, хто тримає наше небо! Слава українському війську! Слава рятівникам та медикам титанового тилу! Слава захисникам і захисницям України!
Слава Україні! Героям Слава!