Берегиня роду і народу

Берегиня роду і народу

День матері, який цьогоріч відзначається 10 травня, — це не лише родинне свято, а й важлива тема у світовій та українській художній літературі. Образ матері здавна є символом любові, жертовності, ніжності та духовної сили. У творах письменників різних епох мама постає як берегиня роду, джерело мудрості й натхнення. Її образ оспівується у поезії, прозі, народній творчості. Вона — та, що вчить добру, підтримує у складні моменти, вірить і надихає.

В українській літературі тема матері займає особливе місце. Вона звучить щиро і проникливо, часто пов’язана з образом рідної землі, Батьківщини. Материнська любов тут — безмежна, самовіддана, іноді трагічна, але завжди світла. Багато письменників зверталися до цієї теми, передаючи через свої твори найглибші почуття. У віршах і оповіданнях мама — це не просто персонаж, а уособлення життя, тепла і духовної опори.

День матері — чудова нагода звернутися до художньої літератури, перечитати улюблені твори або відкрити для себе нові. Адже саме через слово ми ще раз усвідомлюємо велич материнської любові.       

Нехай це свято надихає нас на добрі слова і вчинки, на вдячність і турботу про найдорожчих людей у нашому житті.

Напередодні Дня матері у читальній залі КЗ «Липовецька публічна бібліотека» розгорнута виставка – присвята « Берегиня роду і народу». Запрошуємо до перегляду.

Відомі письменники Європи

 Відомі письменники Європи

Європейське слово виросло на перетині античної мудрості та глибокого гуманізму. Письменники завжди були тими, хто першим ставив незручні запитання владі, церкві та суспільству. Саме через книжки до нас прийшли ідеї свободи особистості, які сьогодні здаються нам природними, як повітря.

Цей простір дав світові все: від витонченої інтелектуальної драми до похмурих детективів та магічного реалізму. Тут народився роман у тому вигляді, в якому ми його знаємо — як спосіб зазирнути всередину людини, дослідити її страхи, мрії та приховані мотиви.

Письменники Європи завжди брали на себе роль «вартових пам'яті». Через великі потрясіння — війни, революції та соціальні зміни — література ставала єдиним способом зберегти людяність. Це тексти, які вчать нас співчуттю та нагадують, що за кожною великою подією стоїть окрема людська доля.

Найдивовижніше те, що попри різні мови, сенси залишаються спільними. Ми впізнаємо себе в героях, що жили сотні років тому в абсолютно інших умовах. Це доводить: справжня література не має кордонів. Вона про універсальні речі — пошук сенсу життя, боротьбу добра зі злом та вічне прагнення до істини.

До Дня Європи у відділі обслуговування дорослих користувачів організовано виставку-пораду «Відомі письменники Європи». Запрошуємо до знайомства з цікавими книгами!

СИЛА ЄДНОСТІ В ЧАСИ ВИПРОБУВАНЬ

       СИЛА ЄДНОСТІ В ЧАСИ ВИПРОБУВАНЬ

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років.

Друга світова розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни. Кожний другий із них загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.

Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.

Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають не тільки себе, а всі країни Європи від російської експансії і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, більш справедливої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над Росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на нашій планеті. Сьогодні в умовах агресії єдиний шлях відновлення миру – перемогти загарбника.

До Дня пам’яті та перемоги над нацизмом для користувачів юнацького віку організовано виставку – пам'ять  «Сила єдності в часи випробувань».

Відкриваємо Європу: цікаві факти

Відкриваємо Європу: цікаві факти

До Дня Європи у бібліотеці відбулася година цікавих повідомлень «Відкриваємо Європу: цікаві факти», гостями якої стали учні 7-А класу Липовецького ліцею №2. Під час заходу всі переконалися: ми не просто сусіди ЄС, ми - його невід’ємна частина за історією та духом.

Разом ми здійснили віртуальний тур континентом. Пронеслися крізь історію : від перших малюнків у печерах та грецької демократії до винайдення парових двигунів та штучного інтелекту. Аби перевірити кмітливість, діти взяли участь у вікторині «Цікава Європа», грі «Вгадай країну за асоціаціями», проявляючи неабияку інтуїцію та патріотичному квізі про Україну.

Дякуємо семикласникам за їхню щиру цікавість, активність та неймовірні емоції. Саме за таким талановитим молодим поколінням - наше успішне європейське майбутнє.

Дорогі друзі, наші двері завжди відкриті для вас. До нових зустрічей у бібліотеці!

 

Для малят від 2 до 102: до 65- річчя від дня народження Івана Малковича

Для малят від 2 до 102: до 65- річчя від дня народження Івана Малковича

10 травня 1961 року народився Іван Малкович — справжній чарівник українського слова, який навчив нас вірити в дива. Сьогодні стіни нашої бібліотеки сповнилися особливим світлом, адже ми зібралися, щоб відсвяткувати 65-річчя майстра. На літературну візитку «Для малят від 2 до 102» до нас завітали наші активні читайлики - учні 3-В класу Липовецького ліцею №2.

Разом ми мандрували сторінками книг легендарного видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», яке вже багато років дарує дітям віру в дива.  Наші гості дізналися захопливу історію про те, як щира мрія маленького хлопчика з Карпат перетворила українську дитячу книгу на одну з найкращих у світі.

Діти занурювалися у різдвяну атмосферу разом із «Золотим павучком», захоплено розгадували таємниці художників-ілюстраторів та змагалися у літературних вікторинах. Справжній азарт викликала подорож «Абеткою», де кожна літера оживала у дотепних віршах, а збірка «Улюблені вірші» подарувала кожному відчуття затишку й тепла. На завершення ми щиро побажали пану Івану, щоб його талант і надалі дивував світ, а нашим читачам - ніколи не розлучатися з доброю книгою.

Дорогі друзі, дякуємо всім за цю світлу зустріч! Пам’ятайте, що двері нашої бібліотеки завжди відчинені для тих, хто прагне нових книжкових пригод. 

КРИЛА ВЕСНИ

 КРИЛА ВЕСНИ

Щорічно у другу суботу травня відзначається Всесвітній день мігруючих птахів – щорічна подія, яка підкреслює важливість захисту перелітних птахів та місць їхнього проживання. Це всесвітня ініціатива, яка ефективно підвищує обізнаність про проблеми, з якими стикаються перелітні птахи, про їхнє значення для екосистем і про глобальну співпрацю, необхідну для їхнього збереження.

Україна — це справжній дім або важливий транзитний пункт для сотень видів перелітних птахів. Щороку, відчуваючи наближення холодів, вони вирушають у неймовірно довгі та небезпечні подорожі, а навесні повертаються, щоб вивести потомство.

В Україні живуть понад 400 видів птахів. До переліку входять осілі види, птахи, що гніздяться в країні, перелітні види, які зупиняються під час міграцій, та птахи, які залишаються в Україні на зимівлю.

Щороку велика кількість мігруючих видів птахів перетинає моря, океани, гори та пустелі під час своїх мандрівок на виживання. Охороняючи їх, ми робимо внесок у збереження біорізноманіття. Останнім часом чисельність мігруючих птахів, значно скоротилася. Відзначення цього дня дає можливість кожному зробити свій внесок у зменшення загроз для птахів та для їхнього захисту.

Сьогодні на базі Липовецького ліцею №1 ім. В. Липківського, під гаслом «Крила весни» відбулося чергове засідання екологічного молодіжного клубу «Зелена хвиля». Метою  заходу було розширити знання про мігруючих птахів, звернути увагу на глобальні екологічні зміни, що руйнують екосистеми пташиного ареалу, сприяти відновленню природних умов, звичних перелітним птахам для міграції, розмноження та висиджування яєць.

 

   

    5 травня — день болю, пам’яті й глибокої вдячності... Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі, вшановуючи світлу пам’ять нашого земляка — Владислава Валерійовича Стадніка, відважного Захисника України, який віддав своє життя за свободу і незалежність рідної землі. 

    Владислав народився 16 червня 1997 року у місті Липовець. Навчався у Липовецькій школі №2, згодом здобув освіту в Іллінецькому державному аграрному коледжі та у Вінницькому національному аграрному університеті. За фахом був ландшафтним дизайнером. Та війна змінила його шлях...

    У березні 2016 року він добровільно став на захист України. Пройшов бойовий шлях від солдата до головного сержанта та командира взводу. Шість років служби, три контракти, найгарячіші точки Донеччини, служба «на нулі», участь у визволенні Лук’янівки, Рудницького, Перемоги, Борщагівки, Нової Басані...

    Владислав завжди був там, де найважче — попереду своїх побратимів. Його поважали і цінували за рішучість, відповідальність і турботу про своїх бійців. 

    З початком повномасштабної війни Владислав долучився до добровольчого батальйону «Братство», брав участь у захисті аеродрому «Бориспіль» та звільненні українських сіл. Він мав великі плани на життя, щиро любив Україну і до останнього подиху боровся за неї. 

    5 травня 2022 року, під час виконання бойового завдання на Миколаївщині, Владислав отримав важке поранення. Врятувати його не вдалося... Йому було лише 24 роки. 

    За мужність і самовідданість нагороджений відзнаками, серед яких — дві нагороди Президента України, медалі «Учасник АТО» та «Ветеран АТО». Його ім’я навіки вписане в історію рідного краю: у Липовці на його честь названо вулицю, встановлено меморіальну дошку на фасаді школи, створено пам’ятний стенд. Та найголовніше — він живе у серцях людей, які його знали і пам’ятають. 

    Світла пам’ять Герою! Вічна слава!