Знайомтеся: ми – рептилії!

    Сьогодні до учнів 3-Б класу, членів гуртка «Пізнайко», завітала бібліотекар молодшого абонементу – Людмила Прус. Вона провела захопливу зоо-інформину «Знайомтеся: ми – рептилії!». На дітей чекала справжня мандрівка у дивовижний і загадковий світ плазунів.

    Юні «пізнайки» з великим захопленням відкривали для себе цікаві факти та несподівані таємниці природи. Разом вони: дізналися, чому хамелеон змінює колір насправді, з’ясували, чим крокодил відрізняється від алігатора, а також активно позмагалися у мегавікторині, перевіряючи свої знання про рекорди тваринного світу. 

    Зустріч залишила по собі яскраві враження та нові знання. Діти ще раз переконалися, що природа сповнена дивовижних відкриттів, а її вивчення - це крок до свідомого та дбайливого ставлення до навколишнього світу.

Сміх, пригоди і трішки школи: читаємо Джеффа Кінні

 Сміх, пригоди і трішки школи: читаємо Джеффа Кінні

19 лютого 1971 року народився відомий американський письменник і карикатурист Джефф Кінні. Він подарував мільйонам дітей у світі улюблену серію «Щоденник слабака» і довів, що гумор та щирість здатні підкорити серця читачів будь-якого віку.

Книги Джеффа Кінні вчать не здаватися й не опускати рук, навіть коли життя підкидає нові випробування. Вони написані просто й доступно, сповнені дотепного гумору та водночас змушують замислитися над важливими речами.

Любі друзі, запрошуємо вас до перегляду літературної відеосторінки «Сміх, пригоди і трішки школи: читаємо Джеффа Кінні». Пориньмо разом у світ веселих пригод, щирих емоцій і незабутніх історій!

 З великою радістю повідомляємо, що роботи наших талановитих читачів - Квашук Каріни та Стадніка Дмитра - увійшли до збірки «Творчі канікули - 2026».

Дякуємо юним талантам за чудову творчість! Ми щиро пишаємося вашими успіхами та тим, що ви є частиною нашої великої читацької родини!

 17 лютого, день коли йому мало б бути 48. День, коли звучали б привітання й теплі слова. Та замість святкування — тиша і біль. Війна забрала його життя. Вона забрала сина, чоловіка, батька, друга, але не змогла забрати його гідність, мужність і нашу вдячність. Ім’я - Петро Дишлов, назавжди вписане в історію нашої держави, як воїна – Героя.

Петро Володимирович уродженець села Вербівка Липовецької територіальної громади. У мирний час був старостою рідного села.

З перших днів широкомасштабної війни він у числі захисників - земляків був мобілізований.

 У складі першого окремого стрілецького батальйону військової частини А7085 рятував життя поранених бійців, оскільки за професією був фельдшером. 

Востаннє виходив на зв’язок з рідними 16 травня 2022 року. Цього дня Герой загинув разом з екіпажем біля населеного пункту Дробишеве Донецької області.

Схилімо голови в пам’ять про Героя-земляка

 Схилімо голови у День народження загиблого учасника АТО Віталія Оніщука.

Він мріяв, будував плани, любив і вірив. Він хотів жити під мирним небом, бачити усмішки рідних, радіти простим моментам. Але навесні 2016 року був призваний на військову службу. Служив механіком-водієм евакуаційного відділення евакуаційного взводу ремонтної роти. Солдат, боєць 59-ї окремої мотопіхотної бригади мужньо виконував бойові завдання у зоні проведення АТО.

29 жовтня 2018 року Віталій Оніщук загинув в районі виконання завдань за призначенням у населеному пункті Новоайдар Луганської області. 

Його недожиті роки, нездійснені мрії, несказані слова - це невимовний біль для родини, друзів і всіх, хто його знав. Та водночас — це гордість за мужність, силу й відданість.

Низький уклін захиснику України!

Вшануймо його пам’ять 

Долонька до долоньки - разом Україна

  Долонька до долоньки - разом Україна

16 лютого відзначають День єднання як символ згуртованості українців та їхньої спільної сили перед викликами. Це свято нагадує, що лише в єдності, взаємній підтримці та любові до Батьківщини ми здатні долати будь-які труднощі.

До Дня єднання у бібліотеці відбулася патріотична майстерка «Долонька до долоньки - разом Україна». Юні читачі разом створювали символічні аплікації з долоньок у жовто-блакитних кольорах, які стали знаком  дружби та єдності.

Творча атмосфера, щирі усмішки та спільна праця вкотре довели: у єдності - наша сила!

Піаніст-віртуоз, педагог і музичний діяч

Піаніст-віртуоз, педагог і музичний діяч

    15 лютого минає 95 років з дня смерті видатного українського композитора, піаніста-віртуоза, педагога й музичного діяча, нашого земляка Миколи Аполлоновича Тутковського.

    Народився Микола Тутковський 5  лютого 1857 року в місті Липовець у родині службовця, титулярного радника Аполлона Лукича Тутковського. Велику роль у формуванні його світогляду й мистецьких здібностей відіграла мати — Юлія Антонівна, жінка високої культури та музичного обдарування, яка прищепила дітям любов до мистецтва. 

    У 1880 році він закінчив музичне училище Київського відділення музичного товариства (клас фортепіано В. Пухальського, клас теорії музики А. Казбирюка), після чого десять років викладав у цьому закладі та активно виступав як піаніст у симфонічних і камерних концертах. У 1881 році екстерном склав іспити в Петербурзькій консерваторії на звання вільного митця.

    У 1893 році Микола Тутковський відкрив у Києві власну музичну школу, в якій працював до 1930 року. У 1920–1923 роках був професором Київської консерваторії, у 1923–1929 роках — Державного музичного технікуму в Києві. Серед його учнів — відомі музиканти, зокрема Левко Ревуцький, О. Каневцев, Л. Паращенко, В. Золденко-Круглов, В. Петрушевський, М. Кузьмін та інші.

    Микола Аполлонович — автор творів для симфонічного оркестру, фортепіано, скрипки, віолончелі й хору, опери «Буйний вітер», а також підручника «Керівництво до вивчення гармонії» (1905). За внесок у розбудову Української Держави у 1924 році йому було присвоєно звання Герой Праці.

    Помер Микола Тутковський 15 лютого 1931 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

    До 95-річчя з дня смерті композитора у відділі обслуговування дорослих користувачів КЗ “Липовецька публічна бібліотека” підготовлено інформ-досьє, присвячене його життю та творчості, що стало ще однією нагодою вшанувати пам’ять видатного земляка та згадати його вагомий внесок у розвиток української музичної культури.