Їх слава сяє над Україною

Їх слава сяє над Україною

Щороку 29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України. Український народ завжди з повагою ставився до своїх героїв. Упродовж століть, з княжих часів Київської Руси -України і до сьогоднішніх днів українці  мужньо здобували героїчні перемоги і віддавали свої життя за українську землю. Боротьба українського народу за незалежність триває й досі.

 Сьогодні ми переживаємо найбільше випробування в своїй історії – збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора.

З нагоди відзначення Дня пам’яті захисників в відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання проведено бесіду-реквієм «Їх слава сяє над Україною».

Україна щодня пам’ятає воїнів, які поклали своє життя за її волю та незалежність, але цей день – для гідного вшанування їхньої пам'яті. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя, захищаючи Україну. Адже герої живі, поки жива пам’ять про них.

Захисники України – гордість і душа держави

 Захисники України – гордість і душа держави

      Сьогодні, День пам'яті Героїв, які загинули за волю України.

     Молитвою, добрим словом, згадайте Героїв, які боролися і віддали життя за долю України і наше майбутнє. Господь відкрив перед ними двері раю, бо пішли вони на небо нескореними.

    Щороку 29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

     До Дня пам’яті захисників України на абонементі Липовецької публічної бібліотеки було проведено інформаційну бесіду під назвою «Захисники України – гордість і душа держави» для користувачів юнацького віку.

    

Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам’ять про воїнів-захисників України, які загинули виборюючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Згадаймо кожного, хто віддав своє життя за Україну!

Низький уклін батькам та рідним загиблих воїнів! Вічна світла пам’ять та слава Героям!

Пам’ятаємо і шануємо Героїв!       

        Сьогодні, 25 серпня вшановуємо пам’ять земляка Шевчука Сергія Івановича.

      Народився Сергій у селянській сім’ї у Росоші. Після закінчення місцевої середньої школи, вступив до Київського військового інституту управління зв’язку. Закінчивши його, був направлений на військову службу в Дніпропетровську область. За зразкову службу отримав звання капітана 93-ї окремої механізованої бригади.

З весни 2014 року Сергій Іванович стримував на Донбасі натиск бойовиків. З 25 по 28 серпня 2014 року, коли російські війська відкрито перейшли у наступ, бійці 93-ї бригади відбивали цілодобові атаки в оточені. На командному пункті залишився взвод зв’язку, який було оточено противником, після чого його розстріляли російські танки. Разом зі своїм особовим складом загинув командир взводу Сергій Шевчук.

За особисту мужність і високий професіоналізм, вірність військовій присязі Сергій Іванович Шевчук нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). Ім’я Героя назавжди залишиться  у меморіальній дошці, що встановлено у рідному селі.

Липовеччина завжди пам’ятатиме свого земляка, який віддав своє життя, захищаючи незалежність і цілісність України.

Вічна пам’ять та слава Герою!

У мирі й любові живи Україно!

  24 серпня 1991 року було проголошено незалежність України. Ця подія стала кінцевим результатом багатовікової боротьби українського народу та його найвидатніших синів за незалежність України.

         Історія здобуття Україною незалежності надзвичайно складна та довга і знати її – це наш обов’язок. Сьогодні  у відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання цікаво і насичено  пройшов День інформації «У мирі й любові живи Україно».            

            Працівники відділу запросили   юних користувачів на поетичний струмочок  «Ти в моєму серці Україно», для старшокласників підготували цікаву історичну сторінку «Крізь плин століть і гомін сьогодення».  Чудові вироби ручної роботи були представлені  на хобі – арт виставці «Магія рукоділля». Також до уваги користувачів розгорнуто змістовну книжкову виставку «Незалежній Україні – слава нині і повік».

        Ми українці - і пишаємося цим! Україна розпочинається з кожного з нас. Тож бажаємо  завжди вірити у свої сили, поважати один одного, любити свою країну, шанувати нашу історію, пам'ятати всіх, хто героїчно віддав своє життя за Україну та її майбутнє.

    Минає рік, як загинув наш молодий Герой, земляк Печолат Олександр Васильович.

    Народився 22 жовтня 1997 року у селі Нападівка. Закінчивши місцеву школу, навчався у Зозівському ПАЛ, здобув професію механізатора. Пройшов строкову військову службу та згодом повернувся працювати слюсарем-ремонтником у місцеве господарство.

    На другий день повномасштабного вторгнення ворога на нашу землю, Олександр був мобілізований до лав Збройних Сил України. 

    Мужній та хоробрий син своєї країни героїчно загинув при виконанні бойового завдання у Херсонській області.

    Олександр був патріотом нового покоління та віддав своє життя за Україну та свій народ.

    Світла пам’ять нашому Герою! 

 

В нас єдина мета - Україна свята,нездоланна ніким і ніколи

            В нас єдина мета - Україна свята,

нездоланна ніким і ніколи

     24 серпня – головне державне свято України – День незалежності України.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла історичний документ виняткового значення для України – Акт проголошення незалежності України.

Верховна Рада України урочисто проголосила незалежність України та створення самостійної української держави – Україна. Територія України є неподільною і недоторканною. На території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей Акт 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі.

20 лютого 1992 року Верховна Рада Україна прийняла постанову «Про День незалежності України», в якій зазначалося, що Днем незалежності України вважати 24 серпня.

Перша Конституція незалежної Української держави була прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року.

Ст.1 Конституції говорить: “Україна – суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

32  річниця Незалежності України набула особливого сенсу для кожного українця, адже день становлення України нам доводиться зустрічати під звуки сирен та вибухів.

З кожним роком поглиблюється усвідомлення важливості цієї дати для нас та наших нащадків, адже впродовж останніх дев’яти  років народ України бореться за цілісність та свободу.

Наразі, біль за рідну країну кожен українець та українка відчувають, як ніколи раніше. 24 лютого 2022 року життя кожного з нас змінилося назавжди. Ракетні обстріли всієї території країни принесли багато горя утім не могли зламати волю українського народу.

Об'єднуючись разом, підтримуючи один одного ми змогли пережити найважчі перші тижні повномасштабної війни і продовжуємо єднатись до цих пір.

Впродовж тисячолітньої історії наш народ відстоював суверенітет своїх земель. Українці прагнули незалежності, як у попередні часи, так і нині. І сьогодні ми маємо подякувати всім, хто в усі часи захищав незалежність нашої держави. Чимало справжніх героїв віддали своє життя за те, щоб наші діти жили під мирним небом на своїй вільній землі.

Сьогодні до Дня Незалежності України у читальній залі відділу обслуговування дорослих користувачів Липовецької публічної бібліотеки на засіданні клубу «Горлиця» було презентовано книжково – ілюстративну виставку під назвою «В нас єдина мета - Україна свята,нездоланна ніким і ніколи».

          Прапор миру, вірності і волі

       День Державного Прапора – свято всіх поколінь українців.

     Це данина поваги символу держави, що пройшов довгий, часом героїчний, часом трагічний шлях. Під рідним прапором український народ утвердив віковічну мрію про державність, соборність і самостійність.

    Незважаючи на вторгнення окупанта, повномасштабну війну та доленосні виклики — ми з кожним днем єднаємось, стаючи ще сильнішими і міцнішими! Випробування нас лише загартовують, і Державний Прапор уособлює усі прагнення та надії українського народу на перемогу, незалежність і світле майбутнє нашої країни.

    Напередодні Дня Державного Прапора України на абонементі відділу обслуговування користувачів Липовецької публічної бібліотеки організовано бібліографічний огляд літератури «Прапор миру, вірності і волі».

                               Вільній, квітучій, незалежній Україні бути!

                                           Зі святом! Слава Україні!

Другий спас – заготовляй мед про запас! 

19 серпня православні християни  в Україні відзначають Преображення Господнє,  одне з дванадцяти найважливіших після Великодня свят. У народі його називають Яблучний Спас або Медовий Спас.

  Свято Спаса мало світське значення, пов’язане зі святом врожаю. Це дає підставу вважати, що його первісне коріння сягає дохристиянських вірувань. Згодом це свято почали використовувати у своїй  обрядовості християни. На Спаса  освячували в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, збір меду. Іноді освячували мак, моркву, цибулю, коноплю-материнку, лікарське зілля, зокрема васильки та чорнобривці. На Спаса годилося випікати першу хлібину з нового урожаю, ставити на покуті першого снопа та в’язати дідову бороду з останньої частини нескошеного поля.

Напередодні свята Яблучного Спаса в читальній залі відділу обслуговування дорослих користувачів Липовецької публічної бібліотеки організований перегляд  літератури під назвою  « Другий Спас – заготовляй мед про запас !».

  

       Рік тому в цей день, загинув у війні за рідну землю молодий хлопець, захисник України Сорока Юрій Віталійович.

     Народився Юрій 05 травня 1994 року у селі Іванька. Був світлою  та доброю дитиною в батьків - Оксани Іванівни та Віталія Миколайовича. Після 9 класів Іваньківської школи, вступив до Вінницького коледжу на факультет "Митна справа". Після успішного закінчення, продовжив навчання у вищому спеціалізованому навчальному закладі на Черкащині. Був направлений на роботу на Донеччину , саме там Юрія застала війна. Повернувшись із зони АТО, одружився та працював у Вінниці. Як добра та чуйна дитина, часто навідував батьків та допомагав у господарстві .

З повномасштабним вторгненням ворога на Україну, не міг наш Герой стояти осторонь та прийняв непохитне рішення боронити Україну. 16 серпня 2022 року Юрій загинув у бою за Україну при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області.

Вічна слава Герою!

Нехай пам’ять про нього живе вічно у наших серцях!

    Назавжди 30... Сьогодні, 14 серпня, Герой, солдат мотопіхотної роти 93-ї окремої механізованої бригади Заєць Руслан Миколайович відсвяткував би свій 39-й рік народження, але його життя обірвалося під час бойових дій 2015 року. 

    Руслан народився в Жмеринці Вінницької області, а виріс у Ковалівці Немирівського району, де проживала його сім’я. Навчався у місцевій школі до 7-го класу. До повноліття жив з матір’ю, а після її ранньої смерті став опікуном для своєї бабусі, яка проживала у селі Теклинівка. Навчався Руслан у Зозівському аграрному ліцеї,  працював у Липовці та Немирові, також їздив на заробітки в Закарпаття.

    Після не проголошеної агресії росії, Руслан, як справжній чоловік, вважав своїм обов’язком боронити рідну землю. Тому пішов добровольцем у лави оборони, потрапивши до героїчної 93-ї бригади, в складі якої брав участь у бойових діях у зоні антитерористичної операції під Попасною.

    19 травня 2015 року під час допомоги побратимам, які потрапили у засідку терористів біля села Катеринівка Попаснянського району Луганської області, бойова дозорна машина десанту, в якій був Руслан Заєць, підірвалася на фугасній міні. Шансів врятуватися для нашого Героя не було.

    Указом Президента України Руслан Миколайович Заєць нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ст. (посмертно). У Ковалівці ім’я воїна залишиться на меморіальній дошці при вході до школи, де він навчався.

    Вічна пам’ять та слава Герою!

Сьогодні, 12 серпня вшановуємо пам’ять нашого земляка Вишневого Богдана Миколайовича,  що загинув як справжній Герой – за свою землю.

Народився Богдан 04 квітня 2001 року у селі Скитка. Навчався у місцевій школі, яку закінчив у 2016 році. Після закінчення школи навчався у Вінницькому художньому училищі. У 2019-2020 роках проходив строкову військову службу. Після демобілізації працював у рідному селі.

Богдану ще жити й жити... Але клята війна перетворила всі плани молодого хлопця у попіл. Тільки одружився, створив сім’ю, але після загибелі рідного брата Мирослава не міг стояти осторонь жахливих подій та став на захист країни. Хотів жити за себе та за нього.       

12 серпня, рік тому, жахлива війна забрала ще одне молоде життя.

Світла та вічна пам’ять нашому Герою! 

Молодь України :проблеми, досягнення і перспективи       

    12 серпня 2023 року Україна разом із всім світом відзначає День молоді.

    День молоді – це свято творчості й натхнення, енергії і запалу, пізнання і самоствердження, любові і романтики. Сучасна молодь йде в ногу з часом, активно розвивається, знає чого хоче від життя, вона смілива до експериментів та нових звершень.

    Сьогодні українська молодь виборює волю й незалежність України, відстоює європейські цінності на всіх фронтах: на інформаційному – розвінчуючи фейки й знищуючи ворожі ресурси, на волонтерському – акумулюючи кошти й засоби для захисників, безпосередньо на полі бою – майстерно знищуючи сили агресора.

    Наша молодь прагне жити в країні, де немає війни та конфліктів, де можна будувати своє майбутнє без постійного страху та небезпеки.

    Напередодні Дня молоді, у Липовецькій публічній бібліотеці для користувачів юнацького віку, бібліотекарем юнацької кафедри проведено інформаційний дайджест «Молодь України: проблеми, досягнення і перспективи».

А ми просто зачитались

 А ми просто зачитались       

Літо у розпалі і час літнього відпочинку ще триватиме, але у спілкуванні з книгою не повинно бути жодних перерв.  Адже книга – це один з головних засобів навчання, розвитку та душевної насолоди. Вона є і залишається справжнім другом сучасної дітвори, а бібліотека – надійним путівником і порадником в книжковому просторі.

У відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання відбувся бібліотечний уїк-енд «А ми просто зачитались». Діти відпочивали разом з книгами та яскравими журналами, відгадували ребуси і кросворди, малювали,  спілкувалися та розважалися!

Юні друзі! Ми з нетерпінням чекаємо на вас! Адже у книжок немає канікул! Гарного всім літа і цікавих книг!

        

Згадаймо сьогодні в молитві Героя – Ігоря Васильовича Барденка, який вже не відсвяткує свій День народження, бо захищаючи наше життя, він втратив власне.

Народився у селі Щаслива. Проживав із батьками у місті Вінниця. Після школи обрав професію шофера. Пройшовши строкову військову службу, працював водієм у будівельній компанії. Згодом одружився та разом із дружиною виховував сина та доньку.

Ігор Васильович, як справжній патріот України, став на захист країни ще у 2014 році у зоні АТО. А з початком повномасштабного вторгнення повернувся у стрій 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Воював у найгарячіших точках зіткнення.

Захищаючи Україну, Барденко Ігор поліг при виконанні бойового завдання в районі міста Миколаєва.

Вічна пам'ять!

Слава Україні!

Слава Героям!

Секрети тваринного світу

Секрети тваринного світу

      У світі багато чудес, і одне з них це царство тварин. Тварини – найдивовижніші  істоти на планеті Земля. Вони мешкають у найглибших просторах океану - за  постійної темноти і великого тиску. Їх можна зустріти на вершинах гір і високо в небі.

Працівники відділу обслуговування дітей та організаторів дитячого читання підготували цікавий та пізнавальний зоологічний калейдоскоп «Секрети тваринного світу», на який завітали члени гуртка «Лапи і хвости». Під час заходу діти дізналися цікаві факти про життя тварин, їх поведінку та надзвичайні розумові здібності, із задоволенням брали участь  у вікторині, активно відгадували загадки та кросворди.

Чимало видів фауни зникли із Землі саме з вини людини. Наш обов’язок - зберегти те, що залишилося. Саджаючи дерева чи відпускаючи на волю метелика, ми вносимо свою дещицю у велику справу охорони природи.

 Бережімо природу, вона наш дім і наше майбутнє!

     Цього дня, 02 серпня свій день народження вже не відзначить наш воїн, земляк, мужній захисник України Баюрко Володимир Анатолійович.

    Народився та жив у селі Нападівка. Після закінчення Нападівської ЗОШ І-ІІ ст. вступив до Браїлівського училища, де здобув професію оператора комп’ютерного набору. У місті Хмельницький проходив строкову військову службу. Демобілізувавшись спробував жити у місті та одружитися, але не склалося, тому повернувся у рідне село та працював у місцевій школі.

    У лютому 2015 року, під час мобілізації, був призваний у лави ЗСУ для збереження цілісності України. Брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей у червні-листопаді 2015 року. Весною 2016 року повернувся додому. Через два роки, у 2018 році підписав контракт про службу у ЗСУ та боронив державу від ворога.

    Страшні події не можуть пройти повз…24 січня 2019 року добре серце відважного воїна, справжнього патріота своєї країни  зупинилося.

    Солдат Володимир Баюрко був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». У знак пам’яті та слави, на школі яку закінчив захисник, встановлено меморіальну дошку. 

    Вічна та світла пам’ять!