пʼятниця, 19 липня 2019 р.

Ернест Гемінґвей-легенда століття



Ернест Гемінґвей (Хемінгуей) народився 21 липня 1899 року в містечку Оук-Парк в штаті Іллінойс. Його батько був лікарем, а мати займалася вихованням дітей. З дитинства батько прищеплював йому любов до природи, в надії, що син піде по його стопах, і вивчатиме природознавство з медициною.
 Хемінгуей починає писати вже в шкільні роки. Крім цього, він був хорошим спортсменом, займався футболом і боксом. Після закінчення школи в Оук-Парк, він поступив на роботу репортером в газету Канзас-Сіті. Незабаром він був мобілізований і відправлений на службу в Червоний Хрест в Італії. Через поганий зір він почав служити шофером, але незабаром переходить на передові позиції. У липні 1918 року Хемінгуей був серйозно поранений осколками снаряда в обидві ноги. Коли він повернувся до Америки, то впродовж кількох років пропрацював репортером в канадській газеті. Перша збірка оповідань письменника «У наш час» вийшла в 1925 році. Через рік вийшов у світ роман «І сходить сонце», присвячений «втраченому поколінню». Тієї ж тематики була книга, що принесла світову популярність Хемінгуею – «Прощавай, зброє!» (1929). За свою літературну кар’єру письменник не раз переживав творчу кризу.  У 1949 році письменник переїхав на Кубу, де відновив літературну діяльність. Там була написана повість «Старий і море» (1952). У 1953 році Ернест Хемінгуей отримав Пулітцерівську премію за повість «Старий і море». Цей твір вплинув також на присудження Хемінгуею Нобелівської премії з літератури в 1954 році. У 1956 році Хемінгуей починає роботу над автобіографічною книгою про Париж 1920-х років – «Свято, яке завжди з тобою», яка вийшла тільки після смерті письменника.
Напередодні 120 –ї  річниці від дня народження письменника  на абонементі Липовецької  ЦРБ представлено виставку-портрет під назвою «Ернест Гемінґвей-легенда століття».


понеділок, 15 липня 2019 р.

Миротворець – людина, 
яка несе мир


Участь України у міжнародній миротворчій діяльності є важливою складовою зовнішньої політики України. Починаючи з 1992 року, близько 40 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України взяли участь у міжнародних миротворчих операціях. На рахунку українських миротворців безліч операцій, серед яких країни Європи, Середньої Азії, Африки, Закавказзя та ін.
Миротворчі операції за участю наших співвітчизників гідні поваги і похвали, оскільки пов’язані з мужністю, доблестю і честю. З метою вшанування мужності та збереження пам’яті славетних героїв-миротворців учасників миротворчих операцій ООН, ОБСЄ і НАТО щороку 15 липня на державному рівні, згідно з Постановою Верховної Ради України відзначається День українських миротворців.
За час своєї роботи миротворцям вдалося провести велику кількість успішних операцій і врятувати сотні тисяч життів. Вони побували в багатьох гарячих точках нашої планети, демонструючи всьому світу свій традиційний і високий професіоналізм, компетентність і надійність у справах врегулювання збройних протистоянь.
До Дня українських миротворців в  Липовецькій ЦРБ, бібліотекар І категорії  читальної зали та інтернет-центру Козел Т.С .провела слайд – бесіду «Миротворець – людина, яка несе мир», для користувачів бібліотеки.



пʼятниця, 12 липня 2019 р.

Українська Головна Визвольна Рада –
нескорена нація


Українська Головна Визвольна Рада – підпільний парламент та уряд України. УГВР була створена для об’єднання всіх національно-визвольних сил українського народу, щоб з одного центру керувати визвольною боротьбою за Самостійну Соборну Українську Державу та проголосити світові волю українського народу. З 10- го до 15- го липня 1944 року біля с. Сприня Самбірського району відбувся Перший Великий З’їзд УГВР, на якому було прийнято: Універсал УГВР, Платформу і Устрій УГВР – праобраз Конституції УГВР та програму Парламенту, затверджено текст Присяги Вояків УПА. Тоді ж Президентом УГВР було обрано Кирила Осьмака, головою Генерального Секретаріату УГВР обрано  командувача УПА Романа Шухевича. Українська Повстанська Армія перебувала у повному підпорядкуванні УГВР, яка мала власні друковані видання «Самостійність» і «Вісник». Національно-визвольна боротьба під керівництвом УГВР тривала до середини 50-х років. Вона завершилася з арештом Василя Кука, останього командира УПА та Генерального секретаря УГВР.
До 75-ї річниці створення Української Головної Визвольної Ради в Інтернет – центрі Липовецької ЦРБ , бібліотекар 1 кат. Козел Т.С провела слайд – бесіду, для користувачів бібліотеки, під назвою «Українська Головна Визвольна Рада – нескорена нація».



пʼятниця, 5 липня 2019 р.

Купальських чар незабуття


Свято Івана Купала приходить до нас в середині літа, коли сонце стоїть високо–високо в небі, щедрим промінням купає землю і від того лагідного тепла, щирої животворної сили дерева, квіти і трави буяють розкішною зеленню.
В районній бібліотеці для дітей експонується тематична викладка-інсталяція «Купальських чар незабуття». Вона знайомить користувачів бібліотеки з літературою про цікаві купальські обряди, звичаї, традиції святкування свята в Україні.
Чекаємо на всіх охочих переглянути викладку-інсталяцію, яка запрошує в купальський дивосвіт.

«Накрапала на Купала з неба янгольська роса…»


Івана купала – традиційне східнослов’янське свято, яке відзначають у ніч перед Івановим днем з 6 на 7 липня.
Це, мабуть, єдине язичницьке свято, що збереглося досі, та на яке майже не вплинуло християнство.
Свято починається ввечері, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, він має горіти цілу ніч. Навколо нього молодь грає в ігри, співає пісні, водить хороводи. Але головне — це стрибки через багаття.
У вечір цього дня дівчата гадають на судженого — кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок — це символ щастя та одруження.
Найголовнішою рослиною в цей день вважається папороть. За легендою в купальську ніч папороть може заквітнути на кілька секунд, хто її зірве, той усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби, матиме найвищий урожай, не боятиметься лихих сил.
Напередодні свята Івана Купала бібліограф-краєзнавець Липовецької ЦРБ Кривенко С.М. провела народознавчу годину під назвою «Накрапала на Купала з неба янгольська роса…»



вівторок, 2 липня 2019 р.

Дитячий світ 
Володимира Рабенчука


В день 75-річчя від дня народження відомого поета, прозаїка, кінодраматурга, славетного земляка Володимира Рабенчука, районна бібліотека для дітей запросила найменших читайликів на поетичну стежину «Дитячий світ Володимира Рабенчука».
Член Національної спілки письменників України Володимир Рабенчук автор понад 20-ти книг для дорослих і дітей,  лауреат десяти літературно-мистецьких премій.
Особливою, теплою любов’ю і ніжністю зігріті твори поета для найменших. Шквал веселого сміху та позитивних емоцій викликали у дітей гумористичні твори «Вчитель дощової води», «Продововчий магазин», «Ой, ходить слон біля вікон», «Казка про найвидатнішого дурня». Сміючись над смішним, ці книги виховують маленьких читачів розумними, роботящими і з почуттям гумору в серці.
Сподобались нашим читайликам книги з тематичної викладки «Володимир Рабенчук – дітям» про людську доброту, патріотичну любов до Батьківщини: «Пригоди шилохвостої», «Трояндове серце» та інші.
Щиро вітаємо Володимира Семеновича з ювілеєм!
Нехай письменницька праця завжди буде сучасною, актуальною, цікавою і правдивою.


Український поет, прозаїк, публіцист і кінодраматург


Рабенчук Володимир Семенович – поет, прозаїк, драматург, публіцист. Заслужений працівник культури України (2011).
Державний радник податкової служби другого рангу. Член Національної спілки письменників України (1984), Національної спілки журналістів України(1970).
Народився 2 липня 1944 р. у с.Зозів Липовецького району Вінницької області. Закінчив Зозівську середню школу (1961), навчався в ремісничому училищі в Молдові, працював у Бельцях складальником на оборонному заводі. Згодом закінчив факультет журналістики Львівського держаного університету (1973), юридичний факультет Національної академії державної податкової служби України (2001).
Автор кількох десятків книг поезій, прози, публіцистики, кількох сотень статей у періодиці, передмов до книг інших письменників, сценаріїв до близько двох десятків телефільмів. Окремі казки друкувалися в США у перекладі Джіма Кейца англійською мовою.
Сьогодні до 75-річчя від дня народження поета-земляка на абонементі відділу обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ  представлена виставка-портрет «Український поет, прозаїк, публіцист і кінодраматург».