«Ти себе  Українкою звала…»

Життя Лесі Українки – великий подвиг в ім’я народу:
« її мужність, пристрасність борця,її стійкість, її непохитність  у біді – властивості, які вирізняють не лише поезію, а й життя великої  Лесі  Українки».

М.Бажан  

Леся Українка зійшовши зорею першої величини яскраво світить на осяйнім видноколі української літератури. Винятковість життєвого шляху письменниці, трагічність, що важкою печаттю з дитинства лягла на її особистість, а найперше - геніальність писань, що їх вона щедро подарувала у спадок людству, глибоко хвилюють. 

Поетеса до останньої хвилини життя не покидала своєї єдиної зброї – поетичного слова.

«Нехай моїм останнім акордом буде молитва до сонця», - говорила вона.

Леся вірила, що тільки сонячне тепло витіснить із нас дух рабської покори, зла, байдужості, бо ми – ті люди, які можуть і вміють цінувати талант, шанувати розум, поважати людську гідність, вірити у перемогу справедливості.

Велика дочка України втілила у своїй творчості кращі почуття свого народу – його гідність, його мужність, його непохитність у боротьбі за свободу й правду, його горду силу.

Вона безсмертна, як безсмертний народ.
Того слова співучого сила
Кличе нас до щасливих висот.
У піснях свій народ ти любила -
І тебе не забуде народ.

  В Липовецькій центральній районній бібліотеці до 145- річчя від дня народження Великої української поетеси Лесі Українки, бібліотекар інтернет-центру Козел Т.С. провела слайд-бесіду з старшокласниками під назвою "Ти себе Українкою звала..."