пʼятницю, 14 липня 2017 р.

II Універсал Центральної Ради та його місце в історії української революції

        II Універсал був неоднозначно сприйнятий українцями. Чимало з них розцінили його як зраду, назвавши «другим Переяславом». Гострій, почасти справедливій, критиці піддав його лідер українських націоналістів Микола Міхновський. Більше користі з українсько-російського договору (а саме таким були II Універсал у поєднанні з Декларацією ТУ) отримали росіяни. Визнаючи право українців на автономію, Тимчасовий уряд, не давав їм нічого зверх того, що вони вже і без його благословення здобули. Більше того, УЦР навіть відмовилася від певної свободи дій. Так, зокрема, вона запевнила, що налаштована рішуче «проти замірів самовільного здійснення автономії України» до скликання Установчих зборів. До того ж, УЦР добровільно віддавала Тимчасовому урядові право затвердження членів українського Генерального секретаріату, яке раніше належало їй. Отже, у політичному розумінні це був крок назад у розвитку української революції. Водночас це був компроміс.
    Сьогодні до 100 – річчя від дня проголошення II Універсалу УЦР у читальній залі Липовецької ЦРБ відбулася презентація книжкової викладки під назвою «II Універсал Центральної Ради та його місце в історії української революції» на яку були запрошені користувачі бібліотеки.  
.

Немає коментарів:

Дописати коментар