17 березня – день, коли наш Герой, Станіслав Вікторович Назаренко, віддав своє життя за Україну. Його шлях – це історія мужності, відваги та самопожертви.
Коли ворог розпочав широкомасштабне вторгнення, без вагань залишив роботу в Польщі та повернувся в Україну. Разом із другом добровільно став до лав оборонців. Станіслав приєднався до 128-ї окремої бригади Сил територіальної оборони «Дніпро» і брав участь у боях на Запорізькому та Донецькому напрямках. Воїн із міцним характером, він завжди стояв пліч-о-пліч із побратимами, допомагав не лише людям, а й тваринам, бо мав добре серце.
8 березня 2024 року біля населеного пункту Старомайорське на Донеччині отримав важкі поранення. У важкому стані його доправили до госпіталю в Дніпрі, де він до останнього боровся за життя. 17 березня 2024 року Захисника не стало…
Його життєвий шлях був коротким, але сповненим відваги та самопожертви. Він став прикладом безмежної любові до своєї країни та народу. Вічна пам’ять Герою!
Немає коментарів:
Дописати коментар