Сьогодні — день, коли згадуємо Захисника України Юрія Петровича Мельничука. Того, хто стояв на обороні рідної землі й до останнього подиху залишався вірним Україні. 

    Юрій Мельничук народився 1 квітня 1982 року у селі Щаслива. Закінчив дев’ять класів місцевої школи, працював на різних роботах. Життя було ще попереду — нездійснені плани, мрії, буденні радощі.

    Коли ворог знищував нашу землю, Юрій став до лав Збройних Сил України — мобілізований у серпні 2024 року. Служив водієм відділення кулеметного взводу мотопіхотної спеціалізованої роти батальйону «ШКВАЛ», виконував бойові завдання поблизу населеного пункту Воздвиженка на Донеччині. 

    Під час одного з боїв 24 жовтня 2024 року отримав важке мінно-вибухове поранення. Тривалий час лікувався у шпиталі, після реабілітації повернувся до служби у Гайсинській військовій частині. 

    Та війна забирає навіть тих, кого не вбила на полі бою. 20 січня 2025 року солдат Юрій Мельничук пішов із життя — його серце зупинилося у приміщенні казарми за місцем несення служби. Йому було лише 42. Вічна шана та пам’ять Захиснику!