субота, 29 березня 2025 р.

    Сьогодні, 29 березня, ми вшановуємо пам’ять Миколи Леонтійовича Лейбука—захисника України, який віддав своє життя за нашу свободу.

    Був мобілізований 20 січня 2023 року та проходив службу у механізованому батальйоні на Донецькому напрямку. Як стрілець-санітар 22-ї окремої механізованої бригади, Микола не лише виконував бойові завдання, а й допомагав побратимам, рятуючи їхні життя.

    29 березня 2024 року, під час виконання бойового завдання він отримав важке поранення, внаслідок чого помер у шпиталі міста Дружківка Краматорського району.

    Микола Леонтійович назавжди залишиться у пам’яті як мужній воїн, вірний товариш і справжній патріот, який до останнього подиху стояв на захисті України.

    Вічна слава Герою!

пʼятниця, 28 березня 2025 р.

Читання справа сімейна

    Читання книг у сім’ї – одне з важливих джерел формування особистості людини. Особливу роль у цій справі відіграють батьки. Саме вони власним прикладом і своїм ставленням до книги повинні розвивати у дитини інтерес до читання, сприяти її духовному розвитку.

    Сьогодні у відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання відбулася зустріч обговорення «Читання справа сімейна» на яку завітали батьки і діти, які є нашими активними читачами. Під час зустрічі обговорювалося чимало цікавих запитань що стосуються читання в сімейному колі. А на запитання «Як ви вважаєте, хто повинен виховувати у дитини любов до книги?» відповідь була одноголосною – батьки. І дійсно, наука констатує, що прищеплення дітям інтересу до читання на 90% залежить від батьків.

    Якщо донедавна книга була для людини основним джерелом інформації, а читання – популярним способом проведення дозвілля, то тепер у них з’явилися могутні суперники – телебачення та Інтернет. Сьогодні проблема дитячого читання насамперед лягає на плечі батьків та бібліотекарів. Книга не стане потребою для дитини, якщо не прикласти спеціальних зусиль.

    Шановні батьки! Родинне читання – це прекрасна сімейна традиція, яка залишиться теплим спогадом для вашої дитини на все життя й стане запорукою її успішності в майбутньому.

    Завжди раді бачити вас у нашій бібліотеці!

четвер, 27 березня 2025 р.

Найдивовижніші театри світу

Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня. Це не просто професійне свято митців сцени, це свято мільйонів глядачів. Вперше про театр згадано в джерелах, датованих 497 роком до н.е.  Перша будівля театру з’явилась у Римі в 55 році до н.е., там виконували вірші та невеликі п’єси, переспіви легенд і міфів.

Перший український стаціонарний театр був відкритий у Львові в 1795 році, а через 24 роки з’явилася перша українська п’єса «Наталка-Полтавка» Івана Котляревського. А от у Тернополі у 1915 році Лесь Курбас заснував перший стаціонарний український професійний театр «Тернопільські театральні вечори».

З нагоди Міжнародного дня театру в Україні проводять театральні фестивалі, артисти отримують нагороди та державні звання, а глядачі йдуть на прем’єри вистав. Творці театрального мистецтва професійне свято за традицією відзначають на сцені.

В Україні – війна, але театри продовжують працювати: перелаштовуються, проводять благодійні покази, займаються волонтерством. Попри реалії сьогодення театрали не опускають руки, а продовжують творити. І нинішнє покоління митців сцени продовжує збагачувати славетні сторінки культури нашої  славної України новими виставами та театральними мініатюрами.

До Міжнародного  дня театру  в читальній залі було проведено історичний екскурс «Найдивовижніші театри світу» на черговому засіданні жіночого клубу «Горлиця».



понеділок, 24 березня 2025 р.

    Сьогодні, 24 березня, у день народження Михайла Михайловича Насадюка, ми згадуємо його світлий образ, мужність і відданість Україні. Він мав би святкувати разом із сім’єю, радіти успіхам своїх дітей, будувати плани на майбутнє… Але війна забрала його надто рано.

    Із перших днів війни він став на оборону України у складі 59-ї мотопіхотної бригади імЯкова Гандзюка, проявивши себе як талановитий інженер та досвідчений сапер. Його бойові дороги пролягли через Миколаївщину, Херсонщину, Донеччину.

    За проявлену мужність і героїзм Михайло був відзначений високими нагородами: орденом «За мужність» ІІІ ступеня, медаллю Головнокомандувача ЗСУ «За взірцевість у військовій службі», відзнакою ГУР «Вогнепальна зброя» та «Золотим хрестом».

    Йому було лише 26 років… 15 серпня 2024 року Михайло загинув, залишивши після себе не тільки біль втрати, а й світлу пам’ять у серцях рідних, друзів та побратимів.

    Вічна слава Герою! Низький уклін...

пʼятниця, 21 березня 2025 р.

Якщо мудрий – відгадай

 Якщо мудрий – відгадай

    З року в рік у нашій бібліотеці  проходять заходи приурочені Всеукраїнському тижню дитячого читання, тож цього разу юні поціновувачі книг завітали на загадкове асорті «Якщо мудрий – відгадай».

    Діти з захопленням слухали розповіді бібліотекарів про різноманіття книг, поринули в загадковий світ природи, мистецтва, спорту, техніки і на кожну тему відгадували загадки. Особливий інтерес юні мудреці проявили до дитячої періодики, сторінки якої наповнені яскравими ілюстраціями, цікавими історіями, головоломками, іграми та пізнавальними статтями.

    Читайлики з цікавістю переглянули відеоогляд «Світ книжкових пригод», де було представлено книги багатьох відомих дитячих письменників України та зарубіжжя. В свою чергу діти ділилися враженнями від прочитаних книг улюбленого жанру. Час промайнув весело та насичено.

    Дорогі друзі ! Пам'ятайте, що книги допоможуть вам відкрити для себе безліч дивовижних світів, познайомитися з цікавими героями та дізнатися багато нового. 

    Читайте якомога більше, мрійте та ніколи не зупиняйтеся на досягнутому. Чекаємо на вас у нашій бібліотеці.

Пісня тисячі голосів

Пісня тисячі голосів

    Цьогоріч темою Національного тижня читання поезії 2025, який проводить Український інститут книги з 17 по 23 березня, стала "Пісня тисячі голосів". Гаслом стали слова Сергія Жадана: "З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос — в неї багатоголосся".

    Тиждень поезії наголошує на тому, що література допомагає сприймати суспільство в його цілісності, водночас цінуючи унікальність кожного досвіду. У межах проєкту УІК закликає зануритися в багатоголосся української поезії, щоб кожен зміг віднайти рядки, що відгукнуться в серці.

    До Національного тижня читання поезії у відділі обслуговування дорослих користувачів КЗ “Липовецька публічна бібліотека” відбулися голосні читання віршів на тему війни. Адже сьогодні війна залишається не лише реальністю, що визначає життя країни, а й потужною темою для поетів, які передають біль, стійкість, надію та боротьбу українського народу. Поезія, народжена у часи випробувань, стає голосом покоління, яке виборює свою свободу.

ЛІСИ – ЛЕГЕНІ НАШОЇ ПЛАНЕТИ

ЛІСИ – ЛЕГЕНІ НАШОЇ ПЛАНЕТИ

    Ліс в житті людини має велике значення. З одного боку, він у великій мірі впливає на клімат, наявність чистої води, чистого повітря, захищає сільськогосподарські землі, забезпечує місця для комфортного проживання та відпочинку людей, зберігає різноманітність живої природи.

    Ліс поглинає і зв'язує з атмосфери вуглекислий газ, накопичує вуглець в складі органічної речовини живих рослин, їх залишків і ґрунту, а назад виділяє кисень, необхідний всім живим істотам для дихання. Одночасно з цим  він ефективно очищає повітря від пилу і інших шкідливих домішок. Ліс, випаровуючи воду, підтримує підвищену вологість повітря, захищаючи від пересушування прилеглі території, чим відіграє велику роль в глобальному розподілі опадів.

    У лісі добре дихається! Людина позбавляється від хвороботворних мікробів і стає здоровішою. Але не тільки людині добре в лісі. Під деревами розквітають трави, зеленіють мохи, виростають гриби і ягоди. Нема в ньому нічого непотрібного, зайвого. Кожна бур'яниста травинка, кожен дрібний гризун для чогось потрібен. Ось чому слід не вирубувати бездумно ліси, а садити нові дерева. Не забруднювати, а очищати їх. Не влаштовувати пікніки з вогнищами, а охороняти від пожеж. Не губити, а берегти.

    До Міжнародного дня лісів на базі Липовецького ліцею №1 проведено засідання молодіжного екологічного клубу “Зелена хвиля” на тему “ Ліси - легені нашої планети”


 


Чарівний світ пригод і фантастики Лесі Ворониної

 Чарівний світ пригод і фантастики Лесі Ворониної

  Цьогорічне відкриття Тижня дитячого читання присвячено творчості відомої дитячої письменниці Лесі Ворониної, яка відзначає 21 березня своє 70-річчя. Її книги неймовірно популярні серед читачів бібліотек і мають широку вікову аудиторію. А ще її повісті входять до шкільної програми з української літератури.

  Серед творчого доробку письменниці такі книги для дітей: «Хлюсь та інші», «Різдвяна казка», «Таємниця Пурпурової планети», «Суперагент 000», «Слон на ім’я Ґудзик», «Нямлик і Балакуча Квіточка» та інші.

 З нагоди ювілею письменниці в бібліотеці відбулися бібліотечні посиденьки «Чарівний світ пригод і фантастики Лесі Ворониної», бібліотекарі запросили юних читачів до чудової подорожі світом фантастичних пригод, дивовижних мандрівок, детективних історій авторки.

 Ми вітаємо письменницю, що несе іскру дитячої вигадливості й цікавості крізь все своє життя із 70- річчям і бажаємо їй творчої наснаги та здоров’я. А  читачам  дякуємо  за таку гарну зустріч у нашій бібліотеці.

 Дорогі друзі,  неодмінно прочитайте ці фантастичні, цікаві, веселі твори! Нехай світлі, чесні і добрі книги Лесі Ворониної принесуть вам багато знань, радості і задоволення.

четвер, 20 березня 2025 р.

    Сьогодні Євгеній Сергійович Лушніков міг би святкувати свій 28-й день народження, та замість святкувань – свічки пам’яті, замість привітань – слова скорботи і вдячності.

     Коли розпочалася повномасштабна війна, Євгеній без вагань став до лав ЗСУ. В одному з боїв отримав важке поранення, але, попри інвалідність, повернувся на фронт. У складі 46-ї окремої аеромобільної бригади боровся з ворогом до останнього подиху.

    7 січня 2024 року Захисник загинув під час ворожого обстрілу біля населеного пункту Курахове на Донеччині.

    За відвагу та мужність був удостоєний високих нагород, та головною його відзнакою залишиться пам’ять у серцях тих, хто його знав і кого він захищав. 

    Герої не вмирають, вони продовжують жити у нашій пам’яті... Вічна слава і честь Герою!

    Вшануймо пам’ять Захисника Григорія Васильовича Кучера, який загинув 20 березня 2024 року.

    У травні 2022 року став до лав ЗСУ, щоб захистити рідну землю. Обрав шлях воїна, несучи службу в десантно-штурмових військах на посаді стрільця-снайпера.

    Вірний присязі, відданий Україні, завжди підтримував побратимів у найважчі моменти. У запеклих боях отримав поранення, але після лікування добровільно повернувся на передову.

    20 березня 2024 року, поблизу села Зміївка на Херсонщині, Григорій героїчно загинув, рятуючи життя побратимів. Його відвага та самопожертва стали символом справжньої мужності.

    Сьогодні, у день його загибелі, рідні, друзі, побратими та всі, хто знав Захисника, згадують його з глибокою шаною. Він назавжди залишиться в пам’яті як відважний воїн, справжній патріот і щирий друг.

    Пам’ять та слава Герою!

середа, 19 березня 2025 р.

«Нам треба жити кожним днем, не ждать омріяної дати…»

     До 95 річчя дня народження Ліни Костенко у відділі обслуговування дорослих користувачів пройшов читацький марафон «Нам треба жити кожним днем, не ждать омріяної дати…»

Її благословив Господь…

 Її благословив Господь…

    Сьогодні, 19 березня святкує свій 95-й день народження Ліна Костенко - видатна поетеса сучасності, непересічна особистість - совість нації. Вона - почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів, лауреат багатьох престижних премій. Її твори перекладено багатьма мовами.

    З нагоди ювілею поетеси бібліотекарі відділу обслуговування дітей та організаторів дитячого читання підготували літературно-музичну композицію «Її благословив Господь…» на яку завітали учасники літературного гуртка «Криниця». Присутні мали чудову нагоду погортати сторінки життя поетеси та відчинити двері у неповторний та дивовижний світ її поезії. Захід доповнила однойменна книжкова виставка з фонду бібліотеки, де представлені сучасні видання творів поетеси, такі як «Триста поезій», «Річка Геракліта», «Маруся Чурай», «Берестечко» та інші збірки.

     Ліна Костенко уже більш як півстоліття тріумфально йде  тією дорогою, що звуть її Поезією, всім стилем свого життя й творчості заслуживши всенародну любов і повагу. Її поетичні твори є натхненням та підтримкою для кожного українця.

    Ми щасливі, що талановита поетеса живе в наш час. То ж побажаємо їй  міцного здоров’я, творчого натхнення і нових мистецьких звершень.

Є сотні мов, а правда лиш одна!

 Є сотні мов, а правда лиш одна!

    19 березня 2025 року виповнюється 130 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського -  українського поета, перекладача і науковця.

    Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві в сім’ї українського культурного діяча, економіста й етнографа Тадея Рильського та простої української селянки Меланії Чуприни. Духовна атмосфера в родині батьків, в середовищі його друзів справила глибокий вплив на світоглядне формування майбутнього поета.

    Творчий доробок письменника складає 35 поетичних збірок та понад чверть мільйона поетичних рядків перекладів з 13 мов.

  Значну частину  літературного спадку Максима Тадейовича Рильського складають поетичні переклади. Максим Рильський теоретично обґрунтував новітні принципи перекладацької роботи і написав низку праць, присвячених цій темі. Величезний за обсягом масив складають його літературознавчі, критичні, мовознавчі роботи дослідника. Рильський-мовознавець досліджував проблеми граматики, діалектології, фразеології.

    З нагоди 130-річчя від дня народження Максима Рильського для користувачів юнацького віку Липовецької публічної бібліотеки   підготовлено  виставку вшанування “Є сотні мов, а правда лиш одна”, яка розкриває життєво-творчий шлях митця і містить видання, котрі знайомлять з його художніми працями.

    Сьогодні Анатолію Василишину могло б виповнитися 29…

    19 березня ми схиляємо голови в пам’ять про нашого земляка, солдата Анатолія Володимировича Василишина, який віддав своє життя, боронячи Україну.

    У листопаді 2024 року Анатолій став до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання у складі 21-ї механізованої бригади, стримуючи ворога на Курщині. 30 січня 2025 року, у бою за свободу України, він загинув у районі населеного пункту Миколаєво-Дар'їно Суджанського району.

    Батьки не дочекалися сина: батька не стало раніше, а маму поховали за два дні до того, як у Зозівці востаннє зустріли Анатолія…

    Схиляємо голови у скорботі. Герої не вмирають – вони живуть у нашій пам’яті, у нашій боротьбі, у вільному майбутньому, яке виборювали для нас.

    Вічна пам’ять і слава Оборонцю!

вівторок, 18 березня 2025 р.

    Сьогодні Ярославу Сергійовичу Плахотнюку виповнилося б 32...

    18 березня – день народження нашого Героя, який віддав своє життя за Україну. Він мав попереду ще багато років, мрій та планів, але жорстока війна обірвала цей шлях.

    З квітня 2023 року Ярослав став до лав ЗСУ, віддано боронив рідну землю у складі стрілецького підрозділу. 30 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині його життя трагічно обірвалося…

    Ярослав був не лише воїном, а й люблячим сином, батьком, другом. Він завжди був відкритим, доброзичливим і готовим прийти на допомогу.

    Пам’ятаємо. Шануємо. Вічна пам’ять і слава Захиснику!

понеділок, 17 березня 2025 р.

 Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Героя України – Андрія Петровича Гончарука. Його серце перестало битися 17 березня 2024 року після місяця боротьби за життя…

 У серпні 2022 року Андрій Гончарук був мобілізований до лав ЗСУ. Як стрілець-зенітник 21-ї бригади, він боровся на передовій, відстоюючи незалежність України на Авдіївському напрямку.

 17 лютого 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Колодязі, Андрій потрапив під артилерійський обстріл і зазнав тяжкого поранення. Лікарі місяць боролися за його життя, але, на жаль, Захисник помер.

 Він не просто воїн, він – приклад незламності, честі та любові до своєї країни.

 Вічна пам’ять!

    17 березня – день, коли наш Герой, Станіслав Вікторович Назаренко, віддав своє життя за Україну. Його шлях – це історія мужності, відваги та самопожертви.

    Коли ворог розпочав широкомасштабне вторгнення, без вагань залишив роботу в Польщі та повернувся в Україну. Разом із другом добровільно став до лав оборонців. Станіслав приєднався до 128-ї окремої бригади Сил територіальної оборони «Дніпро» і брав участь у боях на Запорізькому та Донецькому напрямках. Воїн із міцним характером, він завжди стояв пліч-о-пліч із побратимами, допомагав не лише людям, а й тваринам, бо мав добре серце.

    8 березня 2024 року біля населеного пункту Старомайорське на Донеччині отримав важкі поранення. У важкому стані його доправили до госпіталю в Дніпрі, де він до останнього боровся за життя. 17 березня 2024 року Захисника не стало…

    Його життєвий шлях був коротким, але сповненим відваги та самопожертви. Він став прикладом безмежної любові до своєї країни та народу. Вічна пам’ять Герою!

неділя, 16 березня 2025 р.

    Сьогодні, 16 березня, ми схиляємо голови у пам'ять про Героя, який віддав своє життя за Україну. Старший солдат Дмитро Валентинович Пілат, народився цього дня у 1995 році в місті Липовець

    Війна змінила всі плани та мрії молодого чоловіка. Дмитро став до лав Національної гвардії України, щоб боронити свою землю. Служив у 14-ій бригаді оперативного призначення «Червона Калина» і до останнього подиху залишався вірним присязі. 10 грудня 2023 року під час запеклого бою біля села Вербове Запорізької області старший солдат загинув.

    Пілата Дмитра Валентиновича посмертно нагороджено орденом «За Мужність» ІІІ ступеня.

    Завжди усміхнений, доброзичливий і сильний духом – таким його завжди пам’ятатимуть рідні та друзі.

    Допоки ми пам’ятаємо – Герої не вмирають. Світла пам'ять і вічна шана!

субота, 15 березня 2025 р.

    Сьогодні, 15 березня, ми вшановуємо пам'ять Михайла Степановича Нечипорука – воїна, який із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України.

    Коли ворог прийшов на нашу землю, він без вагань взяв до рук зброю, щоб боронити майбутнє своєї країни та рідних. Разом із старшим братом він добровільно долучився до лав Збройних Сил України, ставши частиною мобільної групи, що прикривала українське небо, знищуючи ворожі дрони. Це був його свідомий вибір – вибір патріота, який не міг залишатися осторонь у найважчий для країни час.

    На жаль, серце воїна зупинилося 15 березня 2024 року. Похований липовчанин на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.

    Самопожертва та відвага Михайла назавжди закарбовані у нашій історії.

    Вічна пам’ять та слава Герою!

    15 березня минає рік із дня загибелі Романа Володимировича Федоренка – військовослужбовця Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «ЛЮТЬ», бійця полку «Цунамі». Він віддав своє життя, захищаючи Україну, під час масованого ракетного удару по місту Одеса.

    На початку 2023 року Роман зробив свій вибір – став до лав Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції. Капрал поліції з честю виконував бойові завдання, служив пліч-о-пліч із побратимами, захищаючи мирне небо над Україною. Його життя обірвалося занадто рано. Але світла пам’ять про Романа залишиться у серцях рідних, друзів і всіх, хто знав його як відважного воїна та справжнього патріота.

    Романа Федоренка посмертно нагороджено відзнакою «За оборону України».

    Його подвиг і самопожертва не будуть забуті. Слава і шана Герою навіки!


пʼятниця, 14 березня 2025 р.

Доброволець – герой сьогодення

                          Доброволець – герой сьогодення

      14 березня ми відзначаємо День українського добровольця. Це люди, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну. Добровольцем став увесь український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра. Вони ризикували та ризикують життям заради нас. 

     Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини. І 2014-й, і 2022-й рік показали, що воїни доброї волі в Україні – непоодинокі. Добровольчий рух – один з феноменів українського суспільства. Одна з наших суперсил. У важкі моменти добровольці підтримують та посилюють українську армію.

    Шана і памʼять – це найменше, чим можемо їм віддячити!

    Сьогодні до Дня українського добровольця для користувачів юнацького віку проведено бесіду  на тему:”Доброволець - герой сьогодення”

    Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги. Українські добровольці – це символ звитяги, самопожертви та героїзму!