ЦІЛЬ. ШЛЯХ. ПРОФЕСІЯ

                                   ЦІЛЬ. ШЛЯХ. ПРОФЕСІЯ

    Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже це – найголовніший чинник того, як складеться ваше подальше життя та як ви в ньому будете себе почувати.

  Як важливо вибрати в житті свою дорогу. Від того яку ви виберете, як ви підете по ній, з ким, хто вас поведе, залежить ваша доля. Незабаром ви повинні будете зробити перший серйозний крок у майбутнє. І ціна цього кроку — ваша доля.  Нині в умовах твердої конкуренції на ринку праці місце під сонцем зможе завоювати лише той, хто зможе довести свою компетентність, корисність. Адже всім хочеться не лише заробляти гроші, але й реалізувати свій потенціал та отримувати справжнє задоволення від своєї діяльності.

    Необхідно допомогти молодій особистості правильно обрати свій професійний шлях, аби отримувати духовне, моральне та матеріальне задоволення. 

 З метою формування відповідального ставлення молоді до вибору майбутньої професії та розширення знань про багатий світ професій у КЗ “Липовецька публічна бібліотека” було організовано перегляд інформаційних матеріалів із центру зайнятості, з якими мали нагоду ознайомитись  користувачі нашої бібліотеки юнацького віку. З поданих матеріалів  можна  було дізнатися все необхідне про вузи, актуальні на ринку праці професії, вимоги роботодавців тощо. Ціллю заходу було допомогти визначити основні кроки правильного вибору професії та основні помилки при прийнятті такого рішення.    

 Бажаємо, щоб вибір професії та майбутня трудова діяльність були успішними.      

    Вшануймо пам’ять Захисника... 30 квітня — день народження нашого земляка, воїна, Героя — Миколи Петровича Ісаєва, солдата інженерно-загороджувального батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.

    Микола не стояв осторонь, коли країна потребувала захисту — у важкі роки АТО став добровольцем. З початком повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних Сил України, боронячи рідну землю на Сході.

    10 квітня 2024 року, поблизу Красногорівки на Донеччині, Захисник загинув у бою, залишившись вірним присязі до останнього подиху.
     Микола мав мрії, плани, звичайне людське бажання жити. Але обрав — боронити. І віддав найдорожче за нас — своє життя. Вічна пам’ять!

    Сьогодні, 29 квітня, минає три роки, відколи раптово зупинилося серце нашого земляка, захисника України Василя Васильовича Підіпригори — уродженця села Скитка, мужнього воїна, патріота, сина української землі.

    Василь із юності обрав шлях служіння - у 2016 році став до лав спецпідрозділу “Ягуар”. У зоні АТО отримав поранення, але після лікування знову повернувся в стрій. Згодом, на Донеччині, потрапив у полон — та навіть після повернення не зламався і продовжив військову службу.

    У 2021 році Василь завершив контракт і повернувся додому, та спокійне життя тривало недовго. З початком повномасштабної війни він добровольцем став до лав 24-го окремого штурмового батальйону “Айдар”, щоб знову захищати Україну.

    Переживши війну, полон, поранення, Василь помер раптово, у відпустці. Його серце не витримало тягаря пережитого.

    За віддану службу Батьківщині, мужність і патріотизм Василь Підіпригора був нагороджений відзнакою Президента України “За участь в АТО”, нагрудним знаком “Учасник АТО”, а також медаллю “Ветеран війни”.

    Його життя — приклад справжнього героїзму. Його пам’ять — жива в серцях рідних, побратимів і всіх, хто знав його та шанував.

    Вічна слава і вдячність, Захиснику!

    Сьогодні минає три роки з того дня, коли на одному з блокпостів під Києвом зупинилось велике, мужнє серце нашого земляка — Олександра Івановича Власюка.  

    Вірний своїм переконанням, він з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України, вступивши до лав 1 резервної роти в/ч 3028 Національної Гвардії України. Васильків. Макарів. Підступи до Києва. Саме на цих рубежах Олександр разом із побратимами тримав оборону, зупиняючи ворога, який ішов вогнем і залізом на нашу землю. Його велике серце не витримало тягаря війни — болю, втрат, жорстокості. 28 квітня 2022 року воно зупинилось...

    На рідній школі у Нападівці встановлено меморіальну дошку на честь Героя. Схиляємо голови у глибокій шані й скорботі — бо саме завдяки таким, як Олександр, ми маємо шанс жити. 

    Царство Небесне і слава навіки!

ЧОРНОБИЛЬ. ПОКИНУТИЙ СВІТ

                            ЧОРНОБИЛЬ. ПОКИНУТИЙ СВІТ

  Чорнобиль… Це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль. Серед природних і техногенних катастроф, які сталися упродовж історії людства, Чорнобильська займає особливе місце. Ця аварія стала не тільки величезною трагедією, а й найбільшою екологічною катастрофою, застереженням того, що науково-технічний прогрес може приносити й гіркі плоди.

  Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу.

 26 квітня  минає 39 років з того трагічного дня. Аварія на Чорнобильській АЕС стала новою точкою відліку в історії атомної енергетики, показала, наскільки небезпечна сила атома, яка вийшла з-під контролю, і як важко справитись з нею.

 Напередодні Міжнародного дня пам’яті Чорнобиля на базі Липовецького ліцею №1 відбулося засідання екологічного клубу “Зелена хвиля” під темою: Чорнобиль. Покинутий світ.

Чорнобиль: Трагедія. Подвиг. Пам’ять

Чорнобиль: Трагедія. Подвиг. Пам’ять

26 квітня 1986 року на території Україна сталася найбільша у світі катастрофа техногенного характеру. Її спричинив вибух на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції.

Маючи досвід замовчування фактів техногенних катастроф, які періодично відбувалися в Радянському Союзі, влада планувала й цього разу приховати інформацію. Та масштаб катастрофи був незрівнянно більший, в повітря відбувся викид 50 мільйонів кюрі радіоактивних речовин. До того ж ЧАЕС розташовувалася в європейській частині Союзу, вітер погнав викиди через Білорусь, Литву на Швецію та Фінляндію і далі. Швеція першою відреагувала на підвищення рівня радіації в повітрі й вимагала від радянського уряду пояснень. Приховати факт аварії було неможливо в умовах назріваючого міжнародного скандалу. Натомість у радіоактивному Києві, щоб показати світові, що, мовляв, нічого не сталося, 1 травня на святкову демонстрацію вивели тисячі людей, в тому числі і дітей.

До річниці Чорнобильської трагедії в відділі обслуговування дорослих користувачів пройшов історичний урок «Чорнобиль: Трагедія. Подвиг. Пам’ять» для учнів 10-х класів Липовецького ліцею № 2, який провела вчитель історії Олена Василівна Шиндирук. Також до уваги читачів бібліотеки була представлена книжкова виставка.

Чорнобильська катастрофа стала попередженням усьому людству, наскільки крихким може бути наше майбутнє з неконтрольованою радіацією. Нинішня поведінка росії знову ставить світ на межу катастрофи, і це треба зупинити. В день річниці Чорнобильської катастрофи про це варто нагадати усьому світові.

Чорнобиль не має минулого часу

  Чорнобиль не має минулого часу

    26 квітня виповнюється 39 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Ця подія – нагадування про героїзм ліквідаторів аварії, про наслідки, які ця катастрофа принесла довкіллю та людям.

    До роковин Чорнобильської трагедії  в відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання проведено бібліографічний огляд літератури «Чорнобиль не має минулого часу». Представлені видання дозволяють отримати глибоке і всебічне розуміння про чорнобильську трагедію та її гіркі наслідки для України та світу, розповідають про героїчні дії пожежників – ліквідаторів, військових, лікарів у боротьбі з «мирним атомом». Окремої уваги заслуговує добірка художніх книг в яких висвітлюється дана тема.

    Велике лихо спіткало нашу землю того далекого 1986 року. Долі багатьох людей різних професій – цивільних і військових, які стали свідками, учасниками, героями та жертвами чорнобильської катастрофи, змінилися назавжди.

    Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам'яті. Подвиг, який здійснили ліквідатори Чорнобильської АЕС, ніколи не буде забутий.