Геть паління – ми здорове покоління!

 Геть паління – ми здорове покоління!

    Всесвітня організація охорони здоров’я в 1988 році оголосила 31 травня Всесвітнім днем без тютюну (World No-Tobacco Day). Перед світовою спільнотою було поставлено завдання - домогтися того, щоб в XXI столітті проблема тютюнопаління зникла. XXI століття настало, але проблема не зникла. Боротьба з нікотином триває.

    Кинути палити нелегко. Відомо, що нікотин викликає сильну залежність, і всі ми знаємо людей, які спробували кинути, але всього лише через кілька місяців знову почали курити.Підлітки,  які користувалися електронними сигаретами ,  в два рази частіше стають хронічними  курцями  в зрілому віці.

    Існує багато успішних і затрато-ефективних методів лікування. Засоби заміщення нікотину, такі як нікотинова жувальна гумка, пластир, назальний спрей (аерозоль для носа) та інгалятори, а також не-нікотинові засоби, такі як бупропіон, можуть подвоїти шанси людей добитися успіху.  Доброю новиною є те, що можна знайти істотні переваги для здоров’я, кинувши палити в будь-якому віці. Ті, хто кинув палити у віці 30-35 років, мають тривалість життя, як та, що у людей, які ніколи не палили.

    Завдання Всесвітнього дня без тютюну – популяризація здорового способу життя,  користі чистого повітря,  звільнення від тютюнового диму.

    Сьогодні до Всесвітнього дня боротьби  з тютюнопалінням  в Інтернет- центрі відділу обслуговування дорослих користувачів була проведена  бесіда – застереження «Геть паління – ми здорове покоління!» для користувачів юнацького віку.

Шкідливій звичці не піддавайтесь

Шкідливій звичці не піддавайтесь

Всесвітня організація охорони здоров’я в 1988 році оголосила 31 травня Всесвітнім днем без тютюну. Цей день є ще однією нагодою для усвідомлення небезпеки, яку несе здоров’ю суспільства тютюнопаління – одна  з найбільш поширених шкідливих звичок у всьому світі.

У відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання підготовлено книжкову викладку «Шкідливій звичці не піддавайтесь».

Тютюн – найголовніший і найглобальніший вбивця, кожних 8 секунд на земній кулі помирає людина з цієї причини. Відповідальність за наше здоров’я лежить на нас самих і залежить від тих рішень, яке  ми приймаємо стосовно свого життя.

Хто хоче бути здоровим – відмовтесь від тютюну! Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх друзів і рідних!

Вибір професії – один із кроків майбутнього

Вибір професії – один із кроків майбутнього

Одним із важливих кроків у житті людини є вибір професії. Від того, яким він буде, залежить подальше життя кожного.

Для прийняття правильного рішення при виборі професії необхідно враховувати ряд факторів – власні побажання, психологічні особливості й потреби ринку праці.

Кожен сам несе відповідальність за правильність свого професійного вибору, свого кроку у майбутнє.

Аби допомогти випускникам шкіл зорієнтуватися у розмаїтті професій та збагатити світогляд про світ професій, на абонементі відділу обслуговування дорослих користувачів КЗ «Липовецька публічна бібліотека»  презентована  виставка - адвайзер  «Вибір професії – один із кроків майбутнього»,  де представлені книги про професії та навчальні заклади України .

Вибір професії – це складний і відповідальний крок у житті тому його потрібно робити свідомо й обдумано.

        Сьогодні, 26 травня вшановуємо пам'ять Федора Васильовича Цуцея – захисника України, що віддав своє життя за рідну землю.

 У першій хвилі війни на сході, 2015 року Федір Васильович був мобілізований та боронив єдність України. Коли ворог розпочав повномасштабний наступ, командир першого відділення кулеметного взводу 2-ої стрілецької роти в/ч 7085 знову став до лав Збройних Сил України.

         Він вірив у Перемогу нашої країни та мирне небо над нею, але війна обірвала його життя. Виконуючи бойове завдання, 26 травня минулого  року  поблизу м. Лиман  рятуючи життя побратимам Федір Васильович героїчно загинув.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті Держави , Указом Президента України №541 від 29 липня 2022 року штаб-сержанта Цуцея Федора Васильовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

На честь Героя у його рідному селі Вербівка встановлено меморіальну дошку на фасаді старостату.

Вічна пам'ять! Герої не вмирають!

«Енеїда» Котляревського – витоки національного відродження

 «Енеїда» Котляревського – витоки національного відродження

    Вихід у світ  поеми «Енеїда» Івана Котляревського став епохальною подією в культурному житті  нашої країни. Це була перша друкована українська книга, написана живою народною мовою. На той час українська мова внаслідок цілої низки указів російської влади поступово витіснилася з ужитку, навіть церковні служби змушували правити церковнослов’янською мовою. Відтак твори Івана Котляревського започаткували новий етап формування української літературної мови.

    Вже 225 років українці щиро сміються над пригодами Енея, троянця в козацьких шароварах і жупані, "парубка моторного", що змушений був покинути сплюндрований ворогами рідний край і шукати нової вітчизни. А в підтексті поеми зашифровано цілу епоху нашої історії

  У першій половині XIX століття естафету Котляревського підхопили Григорій Квітка-Основ’яненко, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський, Михайло Петренко, Тарас Шевченко, формуючи українську літературну мову на народній основі.

    Сьогодні на засіданні  жіночого клубу «Горлиця» в Інтернет – центрі КЗ «Липовецька публічна бібліотека » була проведена інформаційна бесіда  під назвою «Енеїда» Котляревського – витоки національного відродження»(до 225 – річчя із часу видання поеми «Енеїда»). Яка започаткувала нову добу українського письменства, стала національною гордістю народу, принесла світову славу Івану Котляревському.

Українці - нація героїв

Українці - нація героїв

23 травня - День  Героїв України, встановлений на честь  воїнів та борців за волю і незалежність нашої держави. Цього дня кожен з нас має нагоду висловити свою щиру вдячність та пошану тим, хто без вагань поклав своє щире синівське серце до ніг Матері-України, чия мужність і відвага стали прикладом для майбутніх поколінь.

            Працівниками відділу обслуговування дітей та організаторів дитячого читання підготовлено змістовний книжково-газетний реліз «Українці – нація героїв».

            День Героїв  є символом незборимості української нації!

Пам’ятаймо: лише той народ вартий власної держави, який береже пам’ять про своїх синів і дочок, що віддали життя за свободу Батьківщини.

           Тож хай на нашій рідній землі, освяченій кров’ю Героїв, запанують мир і злагода!

            СЛАВА УКРАЇНІ!

            ГЕРОЯМ СЛАВА!

         Сьогодні, 23 травня свій 40-річний ювілей міг би святкувати з родиною наш земляк, захисник України  Микола Вікторович Синіцький.

Народився та навчався у місті Липовець, але останні роки разом із сім’єю проживав у Новоград-Волинську.

На початку вторгнення окупанта на нашу землю, Микола Вікторович пішов добровольцем у стрій. Хоробро боронив Україну від фашистської навали. Служив у військовій частині А 0409 за контрактом. Військова посада – механік-водій ГПМ-54, окремого пожежного взводу.

11 лютого цього року, після того жаху, що бачив наш Герой, у госпіталі під час лікування молоде життя Миколи Синіцького несподівано обірвалось. Без доброго чоловіка залишилась дружина Ірина Геннадіївна, без радісного та чуйного батька залишились його діти – Вікторія, Поліна та Матвій.

Співчуття рідним та близьким! Вічна слава та пам'ять!

Збереження біорізноманіття- Екологія. Право. Людина.

 Збереження біорізноманіття- Екологія. Право. Людина.

Щороку, 22 травня увесь світ відзначає Міжнародний День біорізноманіття, це гарна нагода ще раз згадати про необхідність збереження біорізноманіття та усвідомити відповідальність кожної людини за збереження цієї дорогоцінної спадщини для нинішніх та прийдешніх поколінь.

Зменшення біологічного різноманіття є в значній мірі результатом діяльності людини. Основну загрозу становлять незаконні забудови та вирубування лісів, браконьєрство, забруднення довкілля, неконтрольований видобуток природних багатств.

Напередодні Міжнародного дня біорізноманіття на абонементі відділу обслуговування дорослих користувачів КЗ «Липовецька публічна бібліотека» відбулося засідання молодіжного екологічного клубу «Зелена хвиля». Під час засідання, члени клубу мали нагоду переглянути відео-презентацію щодо збереження біорізноманіття, а також раціональне використання його запасів на справедливій та рівноправній основі.

Людина й природа, як частина єдиного цілого взаємопов’язані і тісно взаємодіють, тому хто, як не ми, маємо дбати про її збереження.

 

Письменники - жертви політичних репресій

 Письменники - жертви політичних репресій

День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня.

Цьогоріч, 21 травня Україна вшановуватиме пам’ять усіх тих, хто постраждав під час правління комуністичного режиму на території України.

Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання та табори.

Як свідчать архівні документи, політв’язні видобували на вічній мерзлоті золото, срібло, олово й терпіли неймовірні муки. Їх розстрілювали, а померлих закопували просто в тайзі, залишаючи кілок із стелюха з прибитою на ньому консервною бляшанкою з номером в᾿язня. Більше 130 тисяч людей померли або були вбиті.

Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян.

Першими жертвами терору стали письменники Валер'ян Підмогильний, Валер'ян Поліщук, Марко Вороний, Микола Куліш, Микола Хвильовий, Михайло Семенко, Євген Плужник та багато інших, що були страчені або померли в концтаборах.

Вшановуючи пам'ять жертв політичних репресій, бібліотекарем юнацької кафедри  відділу обслуговування дорослих  користувачів, для юнаків та дівчат, було проведено інформаційну бесіду «Письменники - жертви політичних репресій». 

Пам'ятаймо трагічні сторінки нашої історії, адже цілеспрямоване знищення громадян України, їх переслідування за національною ознакою, заборона мови, культури, освіти, знищення шкіл і бібліотек, спалення церков, житлових масивів і лікарень, - складові геноциду.

        Сьогодні, 19 травня вшановуємо пам'ять полеглого воїна, захисника України Руслана Миколайовича Зайця.

    Народився 14 серпня 1984 року  в селі Теклинівка Скитківської територіальної громади. Мама Руслана Миколайовича рано померла, батько одружився вдруге, тому дитинство та юні роки провів у селі Ковалівка, що на Немирівщині. Після закінчення школи, повернувся у рідне село до бабусі. Доглядав її та допомагав у господарстві. Заробляв на життя будівництвом та ремонтними роботами.

    Після вторгнення агресора на Донеччину, 12 лютого 2015 року Руслана Зайця призвали на військову службу. В складі мотопіхотної бригади він брав участь у бойових діях у зоні Антитерористичної операції. 19 травня 2015 року під селом Катеринівка молодий та відважний боєць разом із п’ятьма військовими потрапили під обстріл бойовиків на Луганщині, виручаючи своїх побратимів із біди. Нажаль, їх машина також потрапила під вогонь. Під час бою Руслан Миколайович загинув. Загинув як справжній Герой, захищаючи рідну землю.

    Указом Президента 9/2016 від 16.01.2016 за особливу мужність та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Руслан Миколайович Заєць нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

    На Скитківській ЗОШ І-ІІ ст. на честь Героя встановлено меморіальну дошку.

    Вічна пам'ять та слава! Герої не вмирають!

У рідному краї цвітуть вишиванки

У рідному краї цвітуть вишиванки

Щороку, в третій четвер травня всі українці за гарною традицією  святкують День вишиванки. Українська вишиванка зберігає історію і традиції нашого народу, символізує зв'язок поколінь, пробуджує високі патріотичні почуття у серці кожного з нас.

Одягнувши вишиванки, ми як ніколи відчуваємо себе українцями. Відділ обслуговування дітей та організаторів дитячого читання запросив своїх користувачів долучитися до патріотичної акції «У рідному краї цвітуть вишиванки».   

Любі друзі, вітаємо вас з Днем вишиванки! Нехай сьогодні зітруться всі кордони і об'єднаються українці по всьому світу, а мудрість і сила тисячолітньої традиції дає нам натхнення.

З Днем вишиванки!

Моя вишиванка, червона калина, моя вишиванка – душа України!

Моя вишиванка, червона калина, моя вишиванка – душа України!

    Ми  –  українці, вільний народ незалежної держави! Сьогодні, ми  висловлюємо любов до своєї Батьківщини, гордість за свою національну приналежність.

    Колектив КЗ «Липовецька публічна бібліотека» долучився до відзначення Всесвітнього дня вишиванки.

    Презентуємо вашій увазі відеоролик світлин фоточеленджу: «Моя вишиванка, червона калина, моя вишиванка – душа України!»

         Запалимо свічку пам’яті про тих, хто не відсвяткує більше свій день народження…

 18 травня свій 38-й день народження міг би відзначити у колі рідних та близьких липовчанин, Герой Антитерористичної операції  Роман Миколайович Грушко.

Народився у сім’ї кадрового військового. Навчався Роман Грушко у Липовецькій середній школі №2, після її закінчення вступив у Вінницький залізничний технікум на відділення «Лісництво». Строкову службу проходив у Вінницькій мотострілецькій частині №3008, демобілізувався з військовим званням старший стрілець. У ще мирні дні займався лісництвом.

20 серпня 2014 року Роман Миколайович був призваний до 30-ї мотобригади. Старший стрілець відділення військової розвідки, оператор-навідник БМП-2 боровся на Дебальцівському секторі Антитерористичної операції. 09 лютого 2015 року біля села Нижня Кам’янка поблизу Дебальцево Донецької області, захищаючи Україну, під час обстрілу героїчно загинув наш земляк.

Герой високо цінував вільність держави та незалежність, за яку віддав найцінніше – своє життя…

За особисту мужність та героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, Роман Миколайович Грушко посмертно відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.  На школі, яку закінчив полеглий захисник встановлено меморіальну дошку.

Світла та вічна пам'ять!

18 травня - День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу

18 травня - День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу

18 травня вшановуємо пам'ять жертв депортації кримськотатарського народу комуністичним тоталітарним режимом. 

Формальною підставою для депортації стали обвинувачення кримських татар у масовому дезертирстві та колабораціонізмі, що геть не відповідало дійсності – понад 17 тисяч кримських татар служили в Червоної армії з перших днів війни. Третину учасників партизанського руху, що розгорнувся на півострові, також складали кримські татари.

Спецоперація, у якій було залучено 32 тисячі співробітників НКВД, розпочалася о 3-тій годині ночі. Депортованим (а це були переважно жінки, діти, старі, оскільки усе доросле чоловіче населення воювало) давалося на збори від кількох хвилин до пів години, після чого їх звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, а звідти переповненими, наглухо закритими ешелонами відправляли на «спецпоселення» на схід – в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан. Частина депортованих потрапила на примусові роботи до Московського вугільного тресту, до таборів фронтового резерву та до ГУЛАГу. Дорога тривала до трьох тижнів. Багато депортованих від голоду та хвороб померли в дорозі.

Сьогодні кримськотатарський народ знову не може почуватися вдома на своїй рідній землі.Йде загарбницька війна…

Напередодні Дня скорботи і пам’яті жертв депортації… в інтернет-центрі відділу обслуговування дорослих користувачів була проведена слайд – бесіда під назвою «18 травня- День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу».

    Сьогодні, 16 травня вшановуємо пам'ять Героя, справжнього патріота, нашого земляка Петра Володимировича Дишлова.

    Народився Петро Володимирович 17лютого 1978 року у селі Зозів. Навчався у Вербівській загальноосвітній школі І-ІІ ст., по закінченню 9-ти класів, вступив до Погребищенського медичного училища на відділення лікувальна справа. Медучилище закінчив у 1997 році із присвоєнням кваліфікації – фельдшер.

    Працював завідувачем ФАП у селі Вербівка. З 2010 року по 2020 рік Петро Володимирович очолював посаду сільського голови Вербівки. Восени 2020 року обраний старостою сіл Вербівка та Ксаверівка Липовецької міської територіальної громади. Разом з дружиною виростили двох чудових дочок - Діану та Ірину.

    З перших днів повномасштабної війни пішов боронити Україну. Оскільки був за професією фельдшером – рятував  життя нашим захисникам на передовій. Останнього разу виходив на зв'язок 16 травня 2022 року. Тоді Петро Володимирович разом із побратимами вирушив на військове завдання. Востаннє… Поблизу села Дробишеве Донецької області їх екіпаж був розбитий. Тривалий час Петро Дишлов вважався безвісти зниклим. Восени минулого року його тіло вдалося відшукати та поховати.

    На честь Героя – Петра Володимировича Дишлова, на будівлі адмінприміщення старостату та ФАПу с.Вербівка, днями встановлено меморіальну дошку.

    Вічна пам'ять! Слава Україні! Героям слава!

Павло Скоропадський – останній гетьман України

 Павло Скоропадський – останній гетьман України

В історії України є чимало знакових постатей, які визначили подальший шлях української державності. До них належить Павло Петрович Скоропадський – талановитий воєначальник і палкий патріот України, якому вдалося в надзвичайно важких умовах революції та громадянської війни провести фундаментальні державні реформи в Україні, змінивши голову  країни “романтиків” Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським, зайнявшись державним будівництвом молодої Української держави.

Скоропадський зумів зробити з України сильну, самодостатню державу, на яку вимушені були зважати сусіди як на Заході, так і на Сході. Нащадок гетьманського роду, шанувальник козацької слави, зміг відродити національні традиції.

Україна досягла певних успіхів і у галузі науки, освіти та культури. Універсалами Скоропадського були створені Українська Академія Наук, українські університети — в Києві та Кам’янці-Подільському, 150 українських гімназій. Також вийшло друком кілька мільйонів примірників українських підручників, засновано широку мережу загальнокультурних закладів та установ.

До 150 - річчя від дня народження українського державного та політичного діяча, воєначальника, останнього гетьмана України – Павла Петровича  Скоропадського, на абонементі відділу обслуговування дорослих користувачів КЗ «Липовецька публічна бібліотека» було проведено бесіду – портрет  «Павло Скоропадський – останній гетьман України».

Сьогодні, 13 травня міг би святкувати свій 38-й День народження наш Герой, захисник рідної землі - Микола Вікторович Король.

Народився у с. Якимівка Оратівського району. Отримував освіту у Якимівській загальноосвітній школі. Після смерті батьків почав рано працювати. Здобув будівельні  професії та працював на будівництві у столиці. Одружився, разом із дружиною Надією Василівною виховували двох дітей.

Микола Вікторович не зміг стояти осторонь від подій, що охопили нашу землю. Добровільно став на захист своєї Батьківщини та був солдатом - гранатометником у складі в/ч 0224.

15 листопада 2022 року при виконанні бойового завдання на Донеччині поблизу міста  Мар’їнка отримав поранення від ворожого снаряду. Побратим витяг його з поля бою, але поранення було несумісне з життям. Сумну звістку сповістив дружині його побратим Олексій.

Вічна пам’ять та слава Герою!

З сім’ї та родини йде щастя людини

З сім’ї та родини йде щастя людини

    З родини починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона – джерело любові, поваги;  те, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина.

    День родини в Україні досить молоде свято, його відзначають щороку 15 травня . Традиційно  цей день заведено проводити у колі найближчих та найрідніших людей – своєї сім’ї. Родина, сім’я – це найдорожче для кожної людини. Вона була і залишається хранителькою людських цінностей, культури і історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку.  Благополуччя сім'ї завжди залишатиметься мірилом розвитку  країни.

    Напередодні Міжнародного Дня родини в Липовецькому ліцеї  N 3 була проведена бесіда «З сім’ї та родини йде щастя людини» для учнів 9 класу ліцею.

У світі усе починається з мами

У світі усе починається з мами

В другу неділю травня українці відзначають надзвичайно світле свято - День матері. У цей день ми дякуємо всім мамам на планеті за найкращий подарунок  - життя, за незмірну любов, ніжність і тепло, які вони дарують нам. Немає на землі людини ближчої  й найдорожчої, ніж мама. Вона – берегиня родинного затишку та гармонії.

Разом з молодшими читай ликами працівники відділу обслуговування дітей та організаторів дитячого читання  провели поетичну стежину «У світі усе починається з мами».

Шанування матері - один з найсвятіших обов’язків кожної людини і неоплатних боргів дітей. Від усієї душі вітаємо дорогих мам зі святом. Залишайтеся здоровими  та  щасливими. Хай світлом і добром відгукуються у душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість!

«Поезія – володарка над часом»

 «Поезія – володарка над часом»

Сьогодні, у КЗ «Липовецька публічна бібліотека» відбулася зустріч – знайомство з сучасною письменницею – землячкою Світланою Вороною, під назвою «Поезія – володарка над часом».

 На зустріч завітали учні 10 класу Липовецького ліцею №3 спільно з педагогом – організатором Франко Євгенією Анатоліївною. Письменниця  розповіла про свій життєвий та творчий шлях, ознайомила присутніх зі своєю поезією. Також презентувала свої збірки творчості, такі як «Леля» та «Радосвіт», що  присвячені її дітям.

Зустріч  із Світланою Євгеніївною   була щирою і цікавою, присутні глибоко проникли її творами, які вона декламувала.

Сподіваємось, що знайомство з письменницею - землячкою залишила в серцях кожного тепло і радість від спілкування та бажання знайомитись і вивчати творчість сучасних українських письменників.