Хай лунає дзвоник перший –

всім бажає нових звершень

Як завжди першого вересневого осіннього дня всі діти поспішають до школи.

Працівники районної бібліотеки для дітей сердечно вітають учнів, їх батьків, педагогів з нагоди Дня знань, з початком нового навчального року.

Щиро бажаємо всім нашим користувачам міцного здоров’я, миру, злагоди, натхнення і наполегливості у навчанні та самовідданій праці на благо нашої Батьківщини.

Дорогі діти!

Не зупиняйтеся на шляху Знань, він тернистий, але дуже цікавий і по-справжньому нескінченний! Провідником на цьому шляху була і залишається наша бібліотека.

Для вас організована нова книжкова виставка-рекомендація з циклу «Хочеш вчитись на 12 балів – читай!»

Читайте, насолоджуйтесь, торуйте шляхи успіхів і перемог.

Ласкаво просимо до бібліотеки!

Геній Франка живе серед нас

Сьогодні 160 років від дня народження великого письменника, поета, прозаїка, драматурга і перекладача Івана Яковича Франка. Він ішов до людей зі своїм словом, усвідомлюючи місію пророка, якому відкрилася висока істина, і що цю істину він повинен донести до якнайширшого кола людей. І коли українські громади, затамувавши подих, вслухались в тихо мовлені Франком поетичні рядки, мимоволі відчували, що в думках, мріях, стражданнях біблійного Мойсея, живе дух творця, голос пророка – самого Івана Франка, який є українцем без власного Дому – національної держави, своїй Україні він заповідає:

Ти мій рід, ти дитина моя,

Ти вся честь моя й слава,

В тобі дух мій, будуще моє,

І краса, і держава.

         До дня народження Великого Каменяра в читальній залі Липовецької ЦРБ організовано бібліографічний огляд літератури «Геній Франка живе серед нас», на абонементі представлена виставка-персоналія «І горів, і яснів, і страждав, і трудився для свого народу».

Казковий Франковий вернісаж

Хто з вас, друзі, не читав,

Хто з вас, друзі, не чував

Ці казки і давні й милі,

Як ще  звірі говорили.

Хоч Франка давно нема,

Його казочка жива.

Його звірі оживають,

Людей розуму навчають.

Сьогодні Україна відзначає 160 річницю від дня народження І.Франка. У творах геніального Франка поєднались талант поета, белетриста, драматурга, публіциста, критика, етнографа, вченого-дослідника, суспільного діяча.

Але особливу сторінку     його творчості складають твори для дітей, про які сам поет писав: «Оті простенькі сільські байки, як дрібні тонкі корінчики, вкорінюють у дитячі душі любов до рідного слова, його краси, простоти, чарівної милозвучності».

В день ювілею автора черпали мудрість із чарівної «Франкової кринички» найменші читачі Липовецької районної бібліотеки для дітей під час проведення театралізованого ранку «Казковий Франковий вернісаж». Вихованці старшої групи дитсадочка «Малятко» із задоволенням перевтілювались у казкових героїв, інсценізуючи казки «Лисичка та Журавель», «Три міхи хитрощів», «Лис та Баран», «Осел і Лев», «Лисичка-кума», «Мурко і Бурко», навчаючись у лісових звірят:

як потрібно дружити,

як зло подолати,

як хитрих провчити,

як чуйних і добрих,

сміливих любити.

Королева весняна

Олеся Лященко народилась 25 серпня 1981 року в смт Турбів Липовецького району Вінницької області. У 2003 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка та магістратуру Київського Національного університету «Києво-Могилянська академія» у 2004 році за фахом «Філологія». Отримала кандидатську ступінь філологічних наук у 2006 році. Написала дисертацію на тему «Наративний дискурс у прозі Мистецького Українського Руху». Нині проживає у м. Київ, працює викладачем кафедри іноземних мов природничих факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Олеся Лященко авторка чудових книг поезій:

·           Королева весняна (1997);

·           Блукання по краплинах дощу (2002);

·           Танець слів (2004);

·           Місто під склом (2012).

В читальному залі Липовецької центральної районної бібліотеки до 35 – річчя від дня народження поетеси-землячки був організований перегляд літератури під назвою: «Королева весняна».

«Рідний край – це наша Україна,

Найкраща в світі, дорога земля…»

День Незалежності України прийшов як результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка є запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства.

Незалежність нашої держави стала реальністю. Україна має свій герб, прапор, гімн і державну мову. Шлях України – це шлях побудови самостійної демократичної незалежної правової держави.

Сьогодні з нагоди 25-ї річниці від Дня незалежності України працівники відділу обслуговування Липовецької ЦРБ презентували виставку-інсталяцію «Рідний край – це наша Україна, Найкраща в світі, дорога земля…». 

Моя найкраща в світі сторона –

чарівна й неповторна Україна

В  захоплюючу  мандрівку мальовничими стежками сучасно ї і  прадавньої  України  вирушили читачі – старшокласники Липовецької районної бібліотеки  для  дітей.

Разом з бібліотечними працівниками юні  туристи пройшлися  маршрутами: державним, історичним , народознавчим , мовним , славетних земляків. Особливі враження залишилися після віртуальної  екскурсії «Сім чудес України».

Доторкнувшись душею до України, юні патріоти в переддень 25- річного ювілею неньки – України, бажають їй мирного неба, процвітання та щасливого  майбуття, бо в майбутньому  України   їх успішне завтра і світла  доля.

Під вільним сонцем, моя Україна,

величним  розмаєм цвіте

25 років  українській  державі, але це лише мить, незначна частина     нашого минулого. І знову життя  поставило  перед  нами випробування. Свідомість українців постійно змінюється. Майдан і Революція гідності вразили не тільки Україну а й увесь світ. Зігріта палкими серцями мільйонів національно свідомих українців із усіх регіонів, незалежна демократична держава  Україна продемонструвала Європі та всьому світові, що  українці  - міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе та  зуміла відстояти свій  демократичний вибір. Наші  серця стали  частиною  могутнього  серця, а  наші  голоси  -  нотами  потужного  гімну  волі.

Російські  сепаратисти  зазіхають  на  територіальну  цілісність  нашої  держави. На сході  точаться криваві  бої.  Там  вирішується  доля  і  майбутнє  України. Ми знаємо, що  ми  -  єдині, що    перемога  буде за  нами. Єдина Україна  - іншого  шляху в нас  немає.

Напередодні  Дня незалежності  України  в Липовецькій ЦРБ презентована виставка – калейдоскоп  «Під вільним сонцем, моя Україна, величним  розмаєм цвіте».

Щоб у серці жила УКРАЇНА

Велична, славна Україна,

Як доля – в кожного одна,

І калинова, й солов’їна,

І барвінкова, й веселкова,

Для нас усіх одна-єдина –

Козацьких справ земля міцна.

Велична, славна Україна,

Як доля в кожного – одна.

Наближається велике свято всіх українців – 25-й день народження нашої рідної Батьківщини – країни, де ми народились і живемо. Ми, українці любимо свою землю, свій народ, свою мову, свої пісні, танці, казки. Ми пишаємося своєю країною. Любов до Батьківщини, народжується з дитинства.

Напередодні Дня Незалежності України в Липовецькій районній бібліотеці для  дітей зазирнули в пізнавально-патріотичне віконце «Я люблю Україну» наймолодші читачі, вихованці дитячого садка «Малятко». Вони завітали разом з виховательками Світланою Білик і Тетяною Свящук.

Як і годиться справжнім українцям, малята заспівали найголовнішу пісню держави – гімн «Ще не вмерла Україна». Згадали державні й народні символи України, людей що прославили нашу країну, взяли участь у вікторині « Україну знаємо, Україною пишаємось».

«Цвітуть, неначе квіти волі,

знамена жовто-голубі…»

Над містами і селами майорять державні синьо-жовті прапори України. Українське синьо-жовте колірне сполучення має свою прадавню історію. Воно є одним із найдревніших серед сучасних національних прапорів і походить від герба Галицько-Волинського князівства (1199-1340рр.) – золотого лева на синьому фоні, який з’явився як геральдичний знак у другій половині ХІІІ століття. Відомо, що найперші давньоруські знамена, як і прапори інших народів, сягають глибокої давнини. Колір знамен із давніх-давен мав сакральне значення, уособлював у собі силу, державність, непоборність!

Синій колір – це колір синього неба, а жовтий нагадує пшеничне поле, що колоситься під ясним сонцем.

Також вважається, що синьо-жовтий прапор з’явився в Україні на початку ХХст. його несли українські воїнські формування – Січові стрільці. У 1917 році такий прапор став одним з символів Української Народної Республіки. Таке поєднання кольорів було і на знаменах держави гетьмана Скоропадського, Західноукраїнської Народної Республіки, а у 1939 році – Карпатської України.

Після прийняття Верховною радою України Декларації про державний суверенітет України. Над Верховною Радою національний синьо-жовтий прапор підняли 4 вересня 1991 року. 28 січня 1992 року цей прапор офіційно став державним.

Напередодні Дня Державного Прапора України на абонементі Липовецької ЦРБ організована книжкова викладка літератури під назвою «Цвітуть, неначе квіти волі,знамена жовто-голубі…».

"...Ми мусимо навчитися чути себе українцями

— не галицькими, не буковинськими українцями,

а українцями без офіціальних кордонів"

Іван Франко

 Іван Франко по праву займає особливе місце в українській літературі. Він відомий за межами України не тільки як поет, письменник, драматург, але й як літературознавець, фольклорист, історик, перекладач. Із щедрої франкової криниці черпають творчу наснагу нові покоління письменників, живописців, композиторів. «Які прекрасні сходи дає в наші дні те насіння, що його разом з іншими сіяв і наш Франко», – писав Олесь Гончар.

 Згідно Указу Президента України від 08 грудня 2015 року № 687/2015 « Про вшанування пам’яті Івана Франка» та з метою вшанування пам’яті видатного українського письменника, вченого та громадського діяча ,урочисто відзначити 160-річчя від дня народження та 100-річчя від дня смерті Івана Франка.

Книжкова виставка – ювілей , яка представлена в Турбівській бібліотеці для

дітей  під назвою «АПОСТОЛ ДУХУ І ДОБРА» допомагає відвідувачам і користувачам  ще раз доторкнутись до сторінок творчості письменника, відкрити для себе нові грані українського генія.

Подорож у чарівну казку

Галина Малик - талановита поетеса, прозаїк, драматург, перекладач, видавець і просто мудра та світла людина. До свого 65-річного ювілею вона дійшла з вагомим доробком – біля 60-ти книг, багато з яких стали лауреатами різних престижних премій, в т.ч три премії «Книга року» в номінації «Дитяча література».

Ці сповнені дивовижних пригод книги, відомі читачам Іспанії, Франції, Німеччини, Росії, Угорщини, Італії. Вельми полюбились вони і читачам Липовецької районної бібліотеки для дітей. Щоб іще раз поринути в дивовижний казковий світ улюбленої письменниці, юні читачі з радістю взяли участь у книжковій естафеті «Світ незвичайних пригод Галини Малик». Передаючи естафету один одному, учасники заходу представляли свої улюблені книги та їх героїв. Всі захоплено зустрічали Вуйка Йоя і Лишиню, Алю, безпритульного Хроню, фантастичних прибульців з паралельного світу, побували в незвичайній країні Сяк-Таків, країні Недоладії, в зачарованому місті, де сміятись, гратись, мріяти і вірити в чудеса заборонено.

Усі знавці творчості Галини Малик взяли участь у грі «Вірю-не вірю» по книзі «Пригоди Алі в країні Недоладії» та у вікторині «Пізнай героя».

Одержавши естафету від учасників заходу бібліотекар читального залу познайомила присутніх з новими книгами письменниці. Запрошуємо всіх прочитати найпопулярніші книги ювілярки і поринути в світ дивовижних, незвичайних пригод.

Малик, Г. Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії. – К.:Веселка, 1990. – 127с.

Малик, Г. Вуйко Йой і Лишиня. – К.: Грані-Т, 2010. – 128 с.

Малик, Г. Вуйко Йой і Страшна Велика Кука. – К.: Грані – Т, 2011. – 136 с.

Малик, Г. Злочинці з паралельного світу. – Вінниця: Теза, 2008. – 219 с.: ілюстр.

Малик, Г. Сміятися заборонено. – К.: Джерело, 2005. – 112 с. – (Для тих, хто не любить читати).

«Перший Спас час припас»

Серед слов'янських народів свято Маковея, що припадає на 14 серпня, - одне з найпоетичніших і вельми шанованих (у народі його іще називали першим Спасом чи Спаса на воді). За традицією предків, цього дня необхідно чистити та впорядковувати криниці, джерела. У давнину хворі на пропасницю купалися у річці, бо вода цього дня вважалася цілющою. Також в цей день вшановують сім святих мучеників Маковеїв, які відзначались великим героїзмом. Захищали палестинську землю від чужинців. У народній уяві їхні подвиги часто ототожнювались із героїзмом славних запорізьких козаків.

У це свято народ віддає шану його символам – святому хлібу та маку.

Для українського селянина день Маковея дуже важливий, бо тоді посвячувався хліб нового врожаю. Люди набирали у вузлики різні пашні і несли до церкви  святити, а посвятивши, висипали у зерно ( яке будуть сіяти) – «щоб Бог родив гарний хліб».

Напередодні свята Маковея на абонементі Липовецької ЦРБ організовано перегляд літератури під назвою "Перший Спас час припас".

\

Зустрічає медом, яблуками нас

гість щедрий сонцесяйний Спас

Традиційний землеробський та релігійний календар наших предків увібрав досвід багатьох поколінь і регламентував усе життя українців – землеробів. Про цикл народних свят, традицій, звичаїв і прикмет, пов’язаних з початком осені, розповідає нова книжкова викладка-інсталяція в Липовецькій районній бібліотеці для дітей.

Інформаційні народознавчі хвилинки, бесіди, що проводяться бібліотечними працівниками, розкривають користувачам зміст експонованих матеріалів, як з традиційно-народної так і християнської точки зору.
Ставши свідками Божої Слави - Преображення Господнього, люди приносять подяку Богові за благословіння їх праці та її вінець - щедрі земні плоди.

«На Іллі – новий хліб на столі».

2 серпня - день Пророка Іллі. Цей святий один з найбільш великих пророків старого заповіту. Народився в Палестині за дев’ять століть до народження Ісуса Христа. Ще змолоду присвятив себе служінню Богові,навіть оселився серед пустелі та вів життя в пості та молитвах. За церковними переказами, пророк Ілля за свою службу во славу Господа був узятий на небо - відправився туди на вогненній колісниці.

  В народній уяві святий Ілля  був покровителем хліборобів. Адже, цього дня закінчується календарне літо. Починається озимий посів жита та пшениці. Тому селяни з нетерпінням чекали цього свята і казали: «На Іллі  новий хліб на столі».

В читальному залі Липовецької центральної бібліотеки відбулося засідання клубу  «Надвечір’я», тема засідання   «На Іллі – новий хліб на столі».