28 липня, вже не зустріне свій ювілейний 50-й день народження відданий захисник України із села Лукашова Сергій Геннадійович Дронов. Його життя обірвалося занадто рано, але відвага та самовідданість залишаться в пам’яті всіх, хто його знав.

    Сергій Геннадійович був призваний по мобілізації на військову службу у січні 2023 року. Солдат вірно боронив країну у складі 21-ї окремої мотопіхотної бригади. Навідник зенітного артилерійського взводу захищав нас на Сході України, на своїй малій Батьківщині, адже сам родом з Донеччини. Був мужнім і відданим воїном, відзначався хоробрістю і професіоналізмом у бою. Під час виконання бойового завдання 16 травня цього року, в районі населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області, наш захисник загинув.

    Нехай його подвиг не буде забутий. Нехай його ім’я завжди звучить з гордістю і вдячністю. Сергій Дронов не дожив до перемоги, але його внесок у нашу боротьбу неоціненний. Він пожертвував найдорожчим - своїм життям, щоб ми могли жити під мирним небом, а наші діти могли рости у вільній країні.

    Вічна пам’ять Герою!

Літні промінці на книжковій сторінці

 

Літні промінці на книжковій сторінці

Літо в бібліотеці триває. Це найкраща пора, коли діти мають чудову можливість поринути у книжковий світ.

Пропонуємо юним читачам ознайомитися з книжковою виставкою «Літні промінці на книжковій сторінці», яка запрошує відправитися в захоплюючу подорож по сторінках цікавих книг,  відкрити нових героїв, отримати насолоду від читання.

Любі друзі, неймовірні пригоди з цікавою книгою допоможуть перетворити читання у радість, задоволення, в справжнє свято книжкових відкриттів.

Читайте, насолоджуйтеся та відпочивайте разом з нами!

Пекло Оленівки

 Пекло Оленівки

У ніч з 28 по 29 липня 2022 року російськими окупаційними військами було здійснено теракт на території колишньої Волноваської виправної колонії №120 поруч з смт Оленівка Донецької області, під час якого загинули військовополонені – захисники «Азовсталі».

Українські полонені, які перебували в Оленівці і згодом були звільнені за обміном, розповідають, що росіяни заклали фугаси всередині бараку і поруч з ним, а потім зімітували удар артилерії. Ті військовослужбовці, котрі перебували в основній частині барака, яку зачепило вибуховою хвилею, одразу ж загинули. Згодом почалася пожежа, і тіла цих людей вигоріли. В іншій частині будівлі люди отримали тяжкі поранення, але вижили.

Адміністрація колонії не квапилася надавати допомогу пораненим. Їх почали евакуйовувати лише через шість годин після вибуху.

Очевидці описують страшні картини подій тієї пекельної ночі: бараки, темрява, вибух, живцем згорілі тіла українських військових… Внаслідок вибуху загинуло 53 полонених, понад 130 було поранено.

Повернути тіла загиблих в Оленівці Україні вдалося тільки в жовтні 2022 року.

До роковин Оленівської трагедії у відділі обслуговування дорослих користувачів було проведено бесіду на тему “Пекло Оленівки”, в ході якої детально поговорили про цей військовий злочин, а також не могли не згадати про незліченну кількість інших, скоєних росією. Це назавжди залишиться в пам’яті українців! Впевнені, рано чи пізно, кожен причетний до цієї страшної трагедії понесе заслужене покарання.

МОЇ ДІЇ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ

 МОЇ ДІЇ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ

 У житті кожної людини не так вже багато ситуацій, коли доводиться здійснювати глобальний вибір, який впливає на всю подальшу долю. Один із них -  це вибір майбутньої професії. І віднестися до цього вибору потрібно як до початку нового цікавого життєвого етапу, а не як до необхідності. Людині, що обирає свій професійний життєвий шлях, потрібно розібратися у величезній різноманітності сучасних професій, зрозуміти їх зміст і реально оцінити свої можливості, здібності, інтереси. 

  Правильний вибір веде до того, що людина задоволена справою, якою займається, своїм місцем роботи, посадою, досягненнями, бачить перспективи для професійного зростання і можливість заробляти на гідне життя. Захопленість працею і можливість розкритися в ній ведуть до того, що праця виявляється результативною, і досягається високий рівень професіоналізму.

Надійним помічником у Вашому професійному самовизначенні є центр зайнятості. Фахівцями Державної служби зайнятості розроблена низка заходів профорієнтації щодо надання практичної допомоги молоді у цілеспрямованому і усвідомленому виборі професії.

 Користувачі  юнацького відділу з 22  по 26 липня мали можливість переглянути інформаційні матеріали з центру зайнятості,  в яких розміщена інформація про стан і динаміку молодіжного ринку праці, професії, які мають попит.

    Вшануймо пам’ять оборонця, що більше ніколи не відзначить свій день народження. Сьогодні, молодому Герою родом із села Хороша Богдану Анатолійовичу Завадинському виповнилося б усього 21.

    Коли розпочалась повномасштабна війна, Богдан не залишився осторонь і вирішив стати на захист України. Уклав контракт із ЗСУ і пішов боронити  Батьківщину. Солдат гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини А2960 виявив неабияку мужність і героїзм на полі бою, віддаючи всі свої сили для боротьби за свободу та незалежність рідної землі. 

    16 серпня 2023 року, Богдан Завадинський загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Невельське Донецької області. Богдан був турботливим сином, люблячим братом, надійним другом та справжнім патріотом України. Його життя було повне планів та мрій, але жорстока війна забрала все. Немає слів, щоб зарадити горю рідним і близьким. Богдан завжди буде жити у наших серцях, надихаючи нас на боротьбу за справедливість і свободу. Нехай його душа знайде спокій, а пам’ять про нього буде вічною!

     З метою збереження і розвитку етнографічної і культурної спадщини Вінниччини, сприяння відродженню народних традицій, удосконалення майстерності та підвищення художнього рівня майстрів з виготовлення солом’яних виробів та нагоди відзначення 33-ї річниці Незалежності України, Вінницький обласний центр народної творчості буде проводити ІІ-й онлайн обласний мистецький проєкт “Колосок до колоска...”. Працівники галузі культури Липовецької територіальної громади також долучаються до проєкту. На базі КЗ “Липовецька публічна бібліотека” відбулося спільне виготовлення дерева Роду, а саме - дідуха. Його цілком можна вважати і Світовим деревом, яке об’єднує та підтримує усі світи. “Ноги”, завдяки яким він міцно стоїть, уособлюють коріння, світ мертвих. Верхня частина, що символізує серединний світ, світ людей, має у кожному пучку по сім штук колосків. Сімка - одне зі знакових чисел, це сім днів тижня, сім поколінь, сім кольорів веселки. Зернятка у колосках - верхній світ з божествами, птахами та солярними символами.

    Завдяки спільним зусиллям працівників культури Липовеччини, було виготовлено багатокольорового та різноколосого дідуха висотою біля 1,5 метра. 

    Сьогодні, 18 липня, минає восьма річниця з дня загибелі оборонця Олега Вікторовича Грабчака, який брав участь у численних бойових операціях, захищаючи свою країну від агресора. 

    З раннього віку Олег проявляв інтерес до військової служби і після завершення навчання, влітку 2015 року приєднався до лав Збройних Сил України. У період російсько-української війни на Сході країни він служив на передовій старшим солдатом 53-ї механізованої бригади, де проявив неабияку мужність і відвагу. За час служби зарекомендував себе як відповідальний і надійний боєць, якому довіряли товариші по службі. Його військова кар’єра була прикладом самовідданості і патріотизму. Захисник завжди був готовий прийти на допомогу своїм побратимам і ніколи не залишав своїх у скрутних ситуаціях.

    Під час мінометного обстрілу терористичними угрупованнями позицій бригади в районі населеного пункту Зайцеве Донецької області, Олег Вікторович загинув, отримавши важкі поранення несумісні з життям. Його загибель стала великою втратою для всіх хто його знав, і для всієї громади Липовця.

    За вірну службу Україні та її народу Олег Вікторович Грабчак посмертно нагороджений орденом “За мужність” III ступеня.

    Він був справжнім Героєм, який віддав своє життя заради миру і спокою нашої країни. Пам’ять про нього продовжує жити у наших серцях, у нашій боротьбі, у нашій свободі! Вічна слава Захиснику!

    Вшануймо пам’ять нашого Героя, родом із села Війтівці, Станіслава Вікторовича Назаренка, що більше ніколи не зустріне свій день народження. У цей день йому виповнилося б усього 26 років. Життя захисника  було коротким, але сповненим мужності, відваги та самопожертви.

    Задля захисту рідної землі від загарбника, Станіслав повернувся в Україну з Польщі. Разом із другом, добровольцем пішов на війну, на захист своєї Батьківщини. У складі 128-ї окремої бригади Сил територіальної оборони “Дніпро” брав участь у відсічі ворога на Запорізькому та Донецькому напрямках. 8 березня цього року, біля населеного пункту Старомайорське Донецької області оборонець отримав важкі поранення та був доставлений у госпіталь міста Дніпро. До останнього боровся за життя, але смерть забрала нашого Воїна Світла 17 березня 2024 року.

    Станіслав Назаренко був не лише оборонцем, але й другом, сином, братом. Його посмішка та доброта залишаться в наших серцях назавжди. Він завжди був готовий допомогти, підтримати, захистити. Його відданість своїй країні та народу є прикладом для нас усіх. Ми пам’ятатимемо його як людину, яка не боялася труднощів і завжди йшла вперед, незважаючи на небезпеку.

    Нехай душа Захисника знайде спокій, а ми продовжимо його справу, борючись за мир і справедливість. Вічна пам’ять Герою!

    Сьогодні, 17 липня, минає друга річниця загибелі Ігоря Васильовича Барденка, оборонця, який народився 5 серпня 1967 року у селі Щаслива та загинув у цей день  смертю хоробрих при обороні міста Миколаїв.

    З початком агресії ворога на Сході України у 2014 році, Ігор Васильович в числі перших став на захист єдності та цілісності країни. Пізніше демобілізувався та став працювати за кордоном, а з розпочатою широкомасштабною війною повернувся боронити рідний край у 59-у окрему мотопіхотну бригаду.

    Був справжнім патріотом, який до останнього подиху боровся за свободу і незалежність України. Його мужність, відданість та самопожертва стали прикладом для всіх нас. Він не просто служив своїй країні — він жив і боровся за неї. З глибоким сумом і шаною згадаймо Ігоря Барденка та його героїчний внесок у захист нашої рідної землі.

    Світла пам’ять і вічна слава Захиснику!

 Незвичайна жінка… Аристократка духу

Народилася Ольга Петрівна Драгоманова (псевдонім Олена Пчілка ) 17 липня 1849 року на Полтавщині, у місті Гадячі. Поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, науковець, фольклорист і етнограф, публіцист, видавець, активна громадська діячка. Вродлива жінка, ніжна й мудра матір, яка виховала геніальну Лесю Українку, виплекала її талант.

Олена Пчілка – перша журналістка та перша жінка- академік. Створила осередок літературного і театрального руху на Волині. Організувала першу українську бібліотеку, поставила декілька українських спектаклів у Луцьку. Збирала вишивки та народні пісні.  Виявляла неабиякі нахили до малювання.

На ниві письменства вона трудилась близько шестидесяти літ. Своєю невтомною працею на терені української культури зробила значний внесок до духовної скарбниці свого народу.

До 175 – річчя від дня народження  Олени Пчілки в читальній залі КЗ «Липовецька публічна бібліотека» на засіданні жіночого клубу «Горлиця» була проведена бесіда – портрет «Незвичайна жінка ... Аристократка  духу».

Тернистий шлях державотворення

 Тернистий шлях державотворення

Історія України — це фактично історія боротьби українського народу за свою державу та здобуття незалежності. Сьогодні уперше Україна відзначає День Державності 15 липня.

День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава.

Історія українського державотворення сягає своїми витоками Руської середньовічної держави, центром якої був Київ. Саме Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.

У відділі обслуговування дорослих користувачів КЗ «Липовецька публічна бібліотека», вчителем історії Шиндирук Оленою Василівною, проведено історичний екскурс «Тернистий шлях державотворення». В ході заходу наші читачі дізналися про етапи становлення України як держави, про постійну боротьбу наших предків за право існувати, про перемоги та поразки відомих та маловідомих державотворців. Також на заході була представлена тематична виставка «Шлях крізь віки».

Герої миру

 Герої миру

                 

Сьогодні відзначається День українського миротворця.

Саме 15 липня 1992 року з місії у Боснії розпочалася участь українських військових в операціях з підтримання миру і безпеки, які під егідою ООН, ОБСЄ, НАТО і ЄС проводились   в «гарячих точках» по всьому світу.

Ситуація, що склалася внаслідок широкомасштабного вторгнення рф на територію України з 24 лютого 2022 року змусила всіх українських миротворців – високопрофесійних військових з усіх місій у світі повернутися для оборони нашої держави проти російського агресора.

Мужність і звитяга, зразкове виконання службових обов’язків, вірність присязі – характерні якості, які притаманні українським миротворцям.

Сьогодні, коли прийшов час захищати власну Батьківщину, вони стали миротворцями і на своїй землі. На українській території вони мужньо обороняють наш дім і нашу свободу. Їх героїчний внесок у боротьбу із загарбником ніколи не забудуть нащадки.

Нехай глибока людська вдячність та шана й надалі супроводжуватимуть наших  військових у цій благородній справі, а любов та підтримка рідних завжди будуть надійними оберегами.

До Дня українського миротворця у КЗ  «Липовецька публічна бібліотека» для користувачів юнацького віку проведено патріотичну годину на тему «Герої миру». На заході згадувалось про участь України в миротворчих місіях, які є проявом її міжнародної відповідальності та прагненням до миру й стабільності у світі. Українські миротворці зробили значний внесок у підтримку міжнародного миру й стабільності. 

    Сьогодні, минає другий рік від дня загибелі захисника родом із села Зозівка Липовецької громади - Василя Олексійовича Мухи, який народився 9 січня 1974 року та загинув у війні 15 липня 2022 року під Авдіївкою Донецької області.

    Василь Олексійович 8 березня 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України, а вже з 27 березня перебував у зоні бойових дій на Донеччині. Вірно та мужньо боронив рідну землю сержантом матеріального забезпечення механізованої роти механізованого батальйону в/ч А 4007.

    Василь Муха залишив незабутній слід у серцях всіх, хто знав його особисто та тих, хто дізнався про його подвиг. Його сміливість, рішучість та відданість справі захисту Батьківщини є прикладом для всіх нас. Він був людиною великої сили духу, яка не боялася найтяжчих випробувань. Нехай пам’ять про Василя Олексійовича живе у віках, а його подвиг надихає нас на нові звершення у боротьбі за мир і справедливість. З великою повагою згадуймо героїчні внески захисників у боротьбу за нашу свободу та незалежність!

    Світла пам’ять Герою України!