середу, 30 листопада 2016 р.

Петро Столярський відомий скрипаль,
засновник першої музичної школи

Кожна людина залишає після себе слід добрих справ, які розходяться навколо неї, мов кола по воді. Такий слід залишив наш земляк, славетний музикант Петро Соломонович Столярський, який народився 30 листопада 1871 року в м. Липовці Вінницької області. 
Український скрипач і педагог, народний артист УРСР з 1939 року. Гри на скрипці навчився спочатку під керівництвом батька віртуоза на кларнеті і матері-талановитої співачки, яка виконувала пісні на багатьох мовах.
У 1933 році в Одесі зусиллями П. Столярського було відкрито першу в СРСР спеціалізовану музичну школу-інтернат для обдарованих дітей.
До 145-річчя від дня народження славетного земляка в читальній залі Липовецької ЦРБ організований прес-огляд «Петро Столярський відомий скрипаль, засновник першої музичної школи».

пʼятницю, 25 листопада 2016 р.

"Україна в жаху заніміла,
почувши правду про Голодомор"

В районному будинку культури 25 листопада на урочистому зібранні з нагоди вшанування пам’яті жертв голодоморів (1921- 1922, 1932-1933, 1946-1947рр.), відділ обслуговування центральної районної бібліотеки презентував виставку-реквієм «Україна в жаху заніміла, почувши правду про Голодомор».


четвер, 24 листопада 2016 р.

Чорні крила Голодомору


У ХХ ст. тоталітарна більшовицька система намагалася Голодомором знищити український народ. Сталінський режим прагнув упокорити волелюбних українців, зламати їхній дух у боротьбі за власну державу, свободу і гідність, за розвиток національних традицій, культури.
Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все – і життя людини, і життя країни. І сьогодні, через роки, жахливо ступати болючими стежками страшної трагедії, що розігралась на благословенній землі квітучого українського краю.
Людство, українське суспільство не має права забути найбільшої трагедії ХХ сторіччя, коли у стражданнях виснажені голодом вмирали люди.
Пам’яті мільйонів українців, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітарним режимом у 1932-1933 роках, пам’яті тисяч українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії століття, присвячується виставка-спомин «Чорні крила Голодомору», організована на абонементі Липовецької ЦРБ.

середу, 23 листопада 2016 р.

Свіча плакала в скорботі
23 листопада в Липовецькій центральній районній бібліотеці  у читальній залі відбулося чергове засідання клубу «Надвечір’я» присвячене Дню пам’яті жертв голодоморів.
Бібліотекар читальної зали та інтернет-центру Козел Т.С. провела годину-пам’яті під назвою «Свіча плакала в скорботі». 
Всі голодомори в Україні — це події, коли був штучно організований голод, а всі дії влади були зосередженні на погіршення наслідків цього лиха. Найстрашніші дати в пам’яті всіх українців: 1921 - 1923 рр., 1932 - 1933 рр., 1946 – 1947 рр.
 В часи голодоморів померли мільйони ні вчому не винних жертв, яких вже ніколи не повернеш – це є наша пам’ять і водночас застереження майбутнім поколінням всього людства.
Також був проведений бібліографічний огляд літератури на тему голодоморів.

Учасники клубу Обара Раїса Федорівна та Котясь Юлія Герасимівна поділилися спогадами про найстрашніший Голодомор весни 1933 року, який торкнувся їх родин.


На засідання були запрошені користувачі бібліотеки юнацького віку, які слухали спогади учасників клубу "Надвечір'я".
Хай пам'ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, дасть нам сили та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.
Схиліться, свічку запаліть, хто у молитві,
хто у серці, чуйте, як кам’яніє краю біль століть. Навіки до 30-х ми прикуті
Дні скорботи і пам’яті приходять в  Україну зраненою чайкою. Тужить вона за своїми стражденними дітьми – за мільйонами безвинних жертв Голодомору, штучно влаштованого в благословенному родючому краї сталінським режимом. Статистика свідчить, що понад 10 мільйонів людей забрала з життя голодна смерть.
Правда про Голодомор страшна… Україна вимирала, але наперекір вижила.
Давно заросли травою, а подекуди зрівнялись із землею могили жертв Голодомору. Відійшли у вічність майже всі їхні мучителі. Та пам’ять невблаганна.
84 роковинам Голодомору присвячена літературно-музична композиція, спільно проведена бібліотекарями районної бібліотеки для дітей Н.П. Кругляк, Л.М. Прус та бібліотекарем ЗОШ №2 О. Стрельбіцькою.
В програмі заходу - проза, поетичні рядки,  які так зворушливо, з щемом у серці і з болем у душі звучали у виконанні семикласників ЗОШ №2. Особливо проникливо читали вони уривки з  книги Є. Гуцала  «Голодомор».
Кожен вірш – мов біла свічечка вкраїнської жалоби за мільйонами невинно убієнних комуністичним режимом у безкровній війні з українським народом.
Кожне слово – мов голос із глибокої темені 32-33-го, сповнені печалі й любові. Відтворити картини страшенної трагедії  Голодомору  допомогли документальні  фільми «Хроніка Голодомору», «Незнаний Голод».
В проведенні заходу брав участь Сергій Свердл, який прочитав власного вірша  «Коли ті янголи безгрішні» про трагедію Голодомору у с. Війтівцях Липовецького району.
Доповнила  тему Голодомору книжкова виставка – реквієм   «Скорботна свічка  пам’яті святої», біля якої працівники районної бібліотеки для дітей проводять бесіди-реквієм та огляди літератури.
На завершення  заходу всі учасники  поклали квіти до пам’ятника жертвам Голодомору та запалили свічі пам’яті.
На вшанування світлої пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 була оголошена хвилина скорботи.


понеділок, 21 листопада 2016 р.

Україна –  територія
Гідності і Свободи
21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи .
Україна –  територія Гідності і Свободи. Такою її зробила не одна, а дві революції – Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.
У листопаді 2013 року Майдан фактично повернув українцям вкрадену у них Україну. До цієї революції нації приєдналися майже всі регіони України, ширші групи середнього класу, переважна більшість молоді, в тому числі російсько-мовної, а також ліберальної інтелігенції, яка раніше вбачала у націонал-демократах чужий для себе політикум.  
До Дня Гідності та Свободи в Липовецькій центральній районній бібліотеці, бібліотекар читальної зали та інтернет – центру  Козел Т.С.  провела  слайд – бесіду «Україна –  територія Гідності і Свободи» для користувачів юнацького віку. День Гідності і Свободи важливе свято, як ніколи, сьогодні, коли на сході України точиться неоголошена війна проти бандитських та сепаратистських формувань та їхніх російських прислужників. Ця боротьба консолідує українську націю і вимагає згуртування воєдино усіх частин українства, об’єднання всіх наявних сил в країні з метою якомога швидше вибити агресора з української землі. Відродження духу свободи, безумовно, забезпечить перемогу над ворогом і сприятиме утвердженню єдиної незалежної соборної України.

\

середу, 16 листопада 2016 р.

За Україну,
за людську гідність!


Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
                                 (В.Симоненко)
Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан восени 2004 року, який був святом свободи, і революція у листопаді 2013 року - лютому 2014 року - революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейкість, гідність, своє прагнення до свободи.
Ті, хто поклав своє життя за свободу, за людську гідність, знали  що згоріли немарно, світло їх сердець – заграва нашого дня, і незгасне ніколи. Це вони довели всьому світові, і своєму народу сповна – ми гідні кращого на багатій землі наших пращурів. Найменше, що ми можемо зробити сьогодні, згадати та пережити в пам’яті знову події Майдану, не забувати героїв, що стали гордістю для десятків поколінь, вони – герої, що не вмирають!
Районна бібліотека для дітей з користувачами різних вікових груп розпочала читацький поетичний марафон «За Україну, за людську гідність!». Зворушливо звучать з дитячих уст патріотичні поезії поетів різних поколінь, поєднаних ідеєю боротьби за незалежність, свободу і соборність України, світлої віри в нездоланність і перемогу нашого народу.
Бібліотечні працівники запрошують всіх охочих долучитись до поетичного марафону.


пʼятницю, 11 листопада 2016 р.

Достоєвський і Липовеччина

      Ф.М.Достоєвський – оригінальний мислитель – гуманіст, творчість якого пройнята почуттям любові до людини і  невимовного болю за неї. У своїх творах він зумів передати  глибину  людських страждань, переживань, майстерно використовуючи  мистецтво психологічного аналізу.
  Ф.М.Достоєвський належить до тих письменників, біографія яких тісно   пов’язана з творчістю, котрі  змогли     розкрити себе на сторінках своїх  художніх творів.
      Він – творець психологічного роману, в якому розвиток сюжету зумовлений зіткненням ідей, світогляду  персонажів. Тому твори письменника називають ще й філософськими.
      Мало хто знає, що батько класика світової літератури Федора Михайловича, Михайло  Андрійович народився в с.Війтівці  Липовецького району на Вінниччині. Тут служив священиком його дід, тут поховані предки геніального  прозаїка.
    В читальній залі Липовецької центральної районної бібліотеки до 195 – річчя від дня народження Ф.М.Достоєвського відбулася літературна подорож    «Достоєвський і Липовеччина». Також користувачі бібліотеки дізналися про дослідження родоводу Ф.М. Достоєвського, які належать почесному краєзнавцю України Олександру Івановичу Роговому.


середу, 9 листопада 2016 р.

Українська  Гельсінська  Група:
історія, документи
Українська гельсінська група – це була унікальна організація на тлі всього дисидентського руху. Її унікальність ще і в тому, що ця організація діяла легальним чином - як легальна антирадянська організація, а також в тому, що її члени, як формальні, так і неформальні, зуміли вплести боротьбу за незалежність України в широкий світовий контекст боротьби за права людини. Українська Гельсінська Група, попри те, що стала об'єктом жорстоких репресій, зуміла стати основою для наступного етапу українського визвольного руху - національно-демократичного руху кінця 1980-их - початку 90-их, коли трансформувалася в Українську Гельсінську Спілку, а та, в свою чергу, - в одну з перших політичних партій, Українську Республіканську партію. 
В читальній залі Липовецької ЦРБ відбувся відеоурок під назвою «Історія створення Української  Гельсінської  Групи».

А також бібліотекар читальної зали та інтернет – центру  Козел Т.С. провела історичну  слайд – бесіду для користувачів юнацького віку під назвою «Українська Гельсінська Група: історія, документи»,     докладно розповіла   про історію створення та діяльність  Української Гельсінської Групи,  та  про долю відважних членів цієї організації.


«У ріднім слові цілий світ»
Щороку, 9 листопада, починаючи з 1997 року ми відзначаємо День української писемності та мови. І кожен громадянин відзначає свою причетність до свого народу, своєї мови. Створена на світанку людської історії, мова розвивається, живе в народі. За приблизними підрахунками, на землі сьогодні існує 3000 мов. Життя мови залежить від народу, який несе її у своїй душі, звичаях, піснях і культурі. Рідна мова – це мова батька, мами, мова народу, серця.
Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Нею можна передати найтонші відтінки думок і почуттів.Наша мова - одне із багатьох див, створених народом, вона віддзеркалює душу народу, його історію. 
Сьогодні до Дня української писемності та мови в Липовецькій ЦРБ на абонементі, для користувачів юнацького віку проведений бібліографічний огляд літератури «У ріднім слові цілий світ».



Яке прекрасне рідне слово,
воно не світ , а всі світи
День української писемності та мови – свято , яке щороку згуртовує нас і звеличує як велику націю. Кожна держава має свої святині, символи, традиції, звичаї. І звичайно ж  свою мову. В народі кажуть:  Якщо в народу є своя мова, то є і сам народ. Наша мова ніжна, співуча, мелодійна. І для того, щоб вона була такою завжди, її потрібно добре знати, вивчати, любити і доглядати.  В Турбівській бібліотеці для дітей з нагоди свята організована книжкова викладка  «Яке прекрасне рідне слово, воно не світ , а всі світи», біля якої проведено огляд літератури. Україна залишається багатомовною країною, але знання державної мови повинно стати законом для всіх громадян які проживають в Україні, хоча вони можуть спілкуватись і навчатись рідною мовою. Наша мова сягає своїм корінням в глибоке минуле. Із сивої давнини бере вона початок. Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби.
 Сучасна українська літературна мова пов'язується з конкретною датою — виданням «Енеїди» Котляревського у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою, всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою. Наша рідна мова – цілюще джерело, з якого черпають живодійну силу наші пісні, думи, легенди, наші літературні надбання. Цураючись мови материнської, ми цураємось свого народу, Бога, який дав нам оцей вічний і неоціненний дар.
О слово рідне! України слава!
Богдана мудрість і Тараса заповіт.
О гул століть, і сьогодення гомін
В тобі злились, як духу моноліт.
О слово рідне! Мудре і прадавнє,
Ти виросло з могутньої землі!
Тебе валуєви жорстоко розпинали,
А ти возносилось і не корилось – ні!
О слово рідне! Подарунок мами!
О пісня ніжна, і розрада нам!
Я всім на світі поділюся з вами.
Та слова рідного нікому не віддам!
М. Лещенко


вівторок, 8 листопада 2016 р.


Одна вона у нас така – уся співуча і дзвінка.
Уся плакуча і гримуча, хоч без лаврового вінка!
(Тарас Шевченко)
Українська мова. Вона нам рідна як мама й тато, як земля, на якій зростаємо. Мелодійна, ніжна, материнська мова. Без мови немає народу.
Наша писемність і мова – це чиста криниця, із якої б’є, мов сльоза, джерело. Вона, як добірне зерно, яким маємо всі ми, патріоти держави, засівати поле спілкування, домагатись її розквіту, утвердження на теренах нашої незалежної України.
Українською мовою розмовляє близько 45 мільйонів людей, і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.
Мелодійній, ніжній, солов’їній, калиновій мові присвячений поетичний струмочок «Бринить-співає наша мова чарує, тішить і п’янить», який провели працівники районної бібліотеки для дітей з молодшими читайликами колегіуму ім. В. Липківського. З дитячих уст щиро і натхненно бриніло українське слово про велич і красу рідної української мови.
До Дня української писемності та мови приурочена книжкова викладка літератури «Відкрий, о рідна мово, свої скарбниці золоті».
   Допоки живе рідне слово, доти й живе Україна!


пʼятницю, 4 листопада 2016 р.

У бібліотеці на гостині –
Володимир Рабенчук

3 листопада в районній бібліотеці для дітей відбулась довгоочікувана зустріч із знаменитим Володимиром Рабенчуком – поетом, прозаїком, кінопубліцистом. Він автор чотирьох десятків поетичних і прозових книг, збірок для дітей, упорядкувань літературознавчих збірників, 27-и документальних фільмів знятих на кіностудії «Укртелефільм». В. Рабенчук – член національної спілки письменників України, лауреат 12-и всеукраїнських і міжнародних літературних премій, заслужений працівник культури України.
Початок усім його творчим злетам дала липовецька земля, бо народився у нашому краї – в с.Зозові. 
Про кровний зв’язок з краянами-подолянами, такими щирими і безпосередніми розповів товариш і колега Олександр Роговий – почесний краєзнавець і архівознавець.
Особливою теплою любов’ю і ніжністю зігріті твори поета адресовані маленьким читайликам, тому першими на літературне знайомство завітали учні молодших класів ЗОШ№3.
Шквал веселого сміху і позитивних емоцій викликали у дітей гумористичні твори, які майстерно прочитав автор: «Вчитель дощової води», «Ой ходить слон біля вікон», «Продововчий магазин», «Казка про найвидатнішого дурня» та інші. Сміючись над смішним, ці книги виховують маленьких українців розумними, роботящими і з почуттям гумору в серці.
Ліричні вірші «Трояндове серце» про людську доброту, патріотичну любов до Батьківщини та мужність – боронити її від ворога, закликали діток ще більше любити рідну землю, гордитись своєю Вітчизною, рости гідною зміною і майбутніми її захисниками.
Старшокласникам колегіуму ім. В. Липківського В.Рабенчук презентував свою нову збірку та упорядковані літературознавчі збірники «Свята Тетяна мирроточить», «На громах настояний скарбник». Зворушила молодь збірка «Московська ікра. Сатиричний блокпост письменників Вінниччини». Це книга крупнокаліберної протиімперської та анти-окупаційної сатири, в якій об’єднана багатовікова ненависть до ненажерливого ворога і віра в перемогу, в першу чергу,- над «рускім міром» у самих собі. 
   «Московську ікру» читають і перечитують воїни в зоні АТО, вона піднімає бойовий дух наших захисників, піднімає рівень патріотизму в тилу.
На заході панувала тепла, дружна, зворушлива атмосфера.
Привертала увагу учасників книжкова викладка «Літературний сад Володимира Рабенчука», організована працівниками бібліотеки.
Автор подарував бібліотеці цілу добірку книг та збірок, серед яких і «Московська ікра». 
Приходьте до нас! Читайте! Відкривайте нові книги нашого талановитого земляка!
Від імені всіх присутніх зав. районною бібліотекою для дітей Н. Сичук подякувала Володимиру Рабенчуку за зустріч, вручила квіти, побажавши, щоб у його літературному саду рясно родили нові книги.


четвер, 3 листопада 2016 р.

У мові моїй краса і неповторність


День української писемності та мови — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця — послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.
Кожна освічена людина повинна досконало знати свою історію і витоки писемності свого народу, тільки завдяки писемному слову сучасна людина має можливість доторкнутися до надбань минулого.
Панас Мирний писав: "Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Ота жива схованка людського духу. Його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування".
Ми – українці! Живемо у вільній і незалежній державі – Україні! Розмовляємо рідною державною українською мовою. А мова у нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа українського народу.
Напередодні Дня української писемності та мови в Липовецькій ЦРБ у читальній залі організовано книжкову викладку літератури для користувачів бібліотеки під назвою «У мові моїй краса і неповторність».