Ой,
земле, радістю
умийся –
Прийшла
до нас
Зелена Трійця!
Нехай
Господь нам
душу гріє,
а
поле житом
зеленіє!
М.Пономаренко.
Звичаї та
традиції,
пов'язані
з
календарними
святами
українців,
є
частиною
духовної
культури
українського
народу.
Глибоке
пошанування
свого
родоводу,
щира
турбота
про
збереження
та
примноження
народних
традицій
- усе це
вирізняє
українців
з-поміж
інших
націй.
Свято
Трійці
— найулюбленіше
в
Україні,
бо
дарує
надію
на
щедрий
урожай.
Трійця вважається
в
народі
одним
з
найбільших
свят
після
Різдва
та
Великодня.
Відзначають
його
у
7-му неділю
після
Воскресіння
Христового
і
святкують
три
дні.
Це
свято
на
честь
Бога-Отця,
Бога-Сина
і
Духа
Святого.
За
біблійними
переказом,
на
50-й день
після
воскресіння
Ісуса
Христа
люди,
які
молилися,
побачили
Святого
Духа
- він вогненними
язиками
зійшов
на
апостолів,
після
чого
вони
почали
розуміти
різні
мови,
переповідаючи
людям
учення
Божого
Сина.
На
місці
зішестя
було
збудовано
перший
християнський
храм,
і
з
того
часу
Трійця
вважається
початком
народження
християнської
церкви.
Трійця — символ,
що
виражає
триєдність.
За
давніми
уявленнями,
Трійцю
складали
Яв
— світ
явний,
земний;
Нав
— світ
невидимий,
духовний
і
Прав
— світ
законів
матеріального
і
духовного
буття.
Золоте
Трисуття
(Тризуб) — символ
бога
Трояна,
який
тримає
три
Сонця.
Воскова
свічка-трійця,
запалена
«живим
вогнем» на
Різдво
молодого
Божича-Сонця
та
на
Водохрещу,
— то
Божа
пам’ять
про
творення
трьох
небесних
світил:
Сонця,
Місяця
і
Зорі,
що
їх
принесло
первовічне
Дерево
життя.
Ще в
Україні
Трійцю
вважають
часом
відновленого
життя,
зелені.
В
суботу,
напередодні
свята,
люди
прикрашають
свої
житла
гілками
клена,
липи,
ясена.
Підлогу
притрушують
лепехою.
Зелені свята
– дуже
давнє
народне
дохристиянське
свято,
яке
символізує
остаточний
прихід
літа.
Це
завершення
весняного
і
початок
літнього
календарного
циклу.
В
основі
Зелених
свят
тисячі
років
лежали
культ
рослинності
і
магія
заклинання
майбутнього
урожаю.
З
святами
пов'язані
барвисті
та
поетичні
народні
обряди
і
звичаї.
Чому і
в
наш
час
це
свято
хвилює
нас
так
само,
як
і
наших
далеких
прародичів?
Чи
не
тому,
що
в
ці
червневі
дні
кожне
зіллячко
наповнене
сонцем
і
теплом,
сповнене
жагою
жити
й
родити,
що
цвітуть
жита
і
буяють
квіти?
Природа,
сягнувши
в
червні
зеніту
квітування,
ніби
стверджує,
що
життя
вічне,
невмируще.
І
кожне
серце
в
унісон
з
природою
переймається
цією
вірою.
У
ці
свята
ми
вдовольняємо
одвічну
потребу
людської
душі
- спілкуватися з
живою
природою.
Саме цій темі було присв’ячене засідання клубу за інтересами «Надвечір’я». Бібліотекар читального залу Р. Скоропад провела народознавчу годину «Зелене свято у травах іде»
Також подивилися цікавий фільм про особливості святкування Зелених свят на Наддніпрянщині, Поліссі, Карпатах. До заходу був оформлений перегляд літератури «Трійця: квіти, трави і духм’яне літо»