Казки прославлені в століттях

Вільгельм Гауф – один з найвідоміших казкарів світу. Він прожив дуже коротке життя. Не доживши до 25-річчя, В. Гауф залишив після себе чудову літературну спадщину.

На  нон-стоп годину «Казки прославлені в століттях», приуроченій до 215-річчя від  дня народження німецького казкаря завітали третьокласники Липовецького колегіуму ім. В. Липківського з класоводом Т. Присяжнюк.

Разом з письменником і його героями діти здійснили подорож в чудовий світ казок Гауфа. Хіба можна забути чаклунський суп, який перетворив Якоба в потворного карлика з кошмарним носом? А сміхотливого каліфа, що мало не залишився на все життя лелекою?

Із задоволенням дітки переглянули мультфільми за казками  Гауфа.

  

Голодомор: забуттю не підлягає

Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

Відкриті архівні документи ще і ще раз засвідчують, що авторами геноциду, штучного голодомору, фізичного знищення народу стали тодішня правляча влада, радянський політичний режим.

Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.

Сьогодні до 85 роковин голодомору 1932-1933 років  в читальній залі Липовецької ЦРБ  відбулася презентація книжкової  виставки – інсталяції під назвою «Голодомор: забуттю не підлягає». 
Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.

Цей рік 33-й ще й досі у серці пече таким несказаним і вічно-страждаючим болем

25 листопада українці вшановують пам’ять жертв  Голодоморів. Жалобні заходи проходять  також  у 32 країнах світу. Голодомор 1932-33 років є однією з найбільших трагедій в історії українського народу.

Районна бібліотека для дітей разом  з старшокласниками Липовецького колегіуму ім. В. Липківського та начальником архівного відділу РДА О. Роговим перегорнули цю трагічну сторінку історії нашої країни, приурочили  вечір - жалобу «Цей рік 33-й  ще й досі у серці пече таким несказаним і вічно-страждаючим болем». З  допомогою книг, документальної  хроніки, розповідей бібліотекарів, презентації архівних документів, відтворені події Голодомору 1932-33 років як геноциду українського народу. Особливо зворушливо і проникливо звучала з дитячих уст поезія болю і скорботи. Кожен вірш - мов біла свічечка вкраїнської жалоби за мільйонами невинно убієнних комуністичним режимом у безкровній війні з українським народом. Кожне слово – мов голос із глибокої темені 32-33-го.

Учасники заходу вшанували пам'ять усіх замордованих голодом хвилиною мовчання.

25 листопада о 16 годині разом з усією країною запалимо свічку Пам’яті жертвам Голодоморів.

ПАМ’ЯТАЄМО

Голодомор 1932-1933 років: невиплакані сльози України

25 листопада Україна відзначає 85 роковини голодомору 1932-1933 років. Мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей, мільйони наших рідних і близьких були без жалю винищені голодомором.

Задля збереження та вшанування пам’яті невинно убієнних українських селян у відділі обслуговування Липовецької ЦРБ було проведено вечір-реквієм під назвою «Голодомор 1932-1933 років: невиплакані сльози України».

Бібліотекарі Цивилюк В.Р., Козел Т.С та Дубовик В.О. разом з старшокласниками Липиповецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 та учасницями жіночого клубу «Горлиця» згадали той біль та муки – наслідки страшного голодомору. Наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам'ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам'ять про живих і ненароджених. Спогадами про голодомор перед присутніми поділилася жителька м. Липовець, Раїса Федорівна Обара.

Хай же пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам сили й волі, мудрості та наснаги для зміцнення власної держави на власній землі!

Також на заході була презентована виставка-пам’ять «Скорботна свічка пам’яті святої».

Майдан у серці України

 Щороку 21 листопада в нашій країні відзначають День Гідності та Свободи, встановлений Указом Президента України Петра Порошенка у 2014 року. Цього дня українці віддають шану патріотизму й мужності громадян, що стали учасниками Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років, піднялися на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

 До Дня  Гідності та Свободи в Липовецькій ЦРБ, бібліотекар І кат. читальної зали та Інтернет – центру  Козел Т.С. провела  слайд – бесіду «Майдан у серці України» для користувачів юнацького віку. «Революція гідності» не тільки сколихнула країну хвилею нечуваного патріотизму, а і показала важливість національної ідеї. Нині саме за неї триває боротьба, і те, наскільки ця боротьба буде успішною, залежить від кожного з нас.

Читаюча дитина – 

майбутнє України

20 листопада – Всесвітній день дитини.

                    Ми всі родом з дитинства – це чудова країна,

                  Де співає безмежно дитяча душа,

                      Де немає ні зла, ні тривог, ні обману,

                               А навколо одне лиш – добро і краса!                

           Ми, дорослі, повинні зробити все для того, щоб наші діти зростали здоровими, щасливими, розумними. Саме через книжкові багатства діти пізнають навколишній світ, подорожують світами й епохами, черпають необхідну інформацію, дорослішають.

Літературна скринька  «Читаюча дитина – майбутнє України» районної бібліотеки для дітей запрошує читачів-дітей у безмежний, різнобарвний книжковий світ.

Дорогі дітки! Читайте та будьте успішними!

Станьте гордістю для рідного міста, станьте гордістю для України.
         Зі святом вас!

Осінні свята на Україні

Сьогодні у Липовецькій ЦРБ відбулося чергове засідання екологічно-народознавчого клубу «Над Собом-рікою», тема якого «Осінні свята на Україні». Під час народознавчої години старшокласники Липовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 були ознайомлені з українськими традиціями, з найбільшими святами нашого народу, з історією їх виникнення.

Метою заходу є формування у молоді усвідомлення своєї національної та етнічної приналежності та громадянства, закріплення та розширення знання про Україну, про традиції та обряди нашого народу, його духовні цінності й культурні надбання.

Праця аграріїв – одна 

з найдавніших   на землі.

Щорічно у третю неділю листопада відзначається День працівників сільського господарства. Це свято присвячене всім аграріям країни, було засноване в 1993 році. Наш край завжди славився своїми чорноземами і людьми, які плекають на рідній землі найсвятіший із всіх скарбів - хліб. У нас на Україні  ведеться так, що хліб у хаті - то багатство, сіль то гостинність і щирість.

Це - свято усіх, хто розумом і руками, серцем і душею, у селі і в місті щодня долучається до важливих аграрних справ. Це - свято дбайливих господарів, незалежно від форм власності та господарювання.

Напередодні Дня працівників сільського господарства України відділ обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ організував у фойє  районного будинку культури  виставку – інсталяцію під назвою «Праця аграріїв – одна з найдавніших   на землі».

Україно моя, мені в світі нічого не треба, тільки б голос твій чути 

і вірність тобі берегти

Під такою назвою в  районній бібліотеці для дітей проведена літературно-музична композиція, приурочена 105-річниці від  дня народження Андрія Малишка - відомого українського поета-лірика, перекладача, публіциста, автора перлин української пісенної культури .

 У виконанні читачів бібліотеки  на заході лунали найкращі Малишкові   поезії   із збірок: «Україно моя», «Що записано мною», «Серце моєї  матері», «Полудень віку», «Листи на світанні», «Прозорість», «Дорога під яворами», «Серпень душі моєї». Загалом творча спадщина А. Малишка  нараховує  більше 40 збірок, і понад 100 пісень.  В українську літературу він увійшов і  як поет-пісняр, бо пісні на його вірші вже давно сприймаються як народні.

Хвилини музичної насолоди присутнім подарували пісні  «Вчителька», «Пісня про рушник», «Київський вальс».

Художній світ створений А. Малишком - це великий і щедрий дар рідній Україні, своєму народу.

«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова…»

Яка у ній сила — і кличе, й сія,

Яка в ній мелодія лине

В натхнення хвилини! О мово моя,

Душа голосна України!

В. Сосюра

Українська мова й писемність — це здобуток культури і духовної діяльності українського народу. В ній і мудрість віків, і пам'ять народу, і щирість душі .

      9 листопада наша країна відзначає надзвичайно важливе для нас свято — День української писемності та мови. Це свято було встановлено в 1997 році Указом Президента України   з метою відзначення важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства. і спрямоване на підтримку рідної мови, її вивчення, розвиток і популяризацію та водночас демонстрацію її багатства та красоти.

Наша солов'їна рідна мова - лірична і неповторна, поетична і спокійна, лагідна і мелодійна. ЇЇ розвивали і прославляли Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський, Василь Стус та інші.

Підтримуючи українську мову , ми змінюємо нашу державу ,захищаємо корінну націю ,її гідність, право на існування та майбутнє, сприяємо  становленню миру і ладу в Україні та цілому світі.

До Дня української писемності та мови у читальній залі Липовецької ЦРБ, для користувачів бібліотеки оформлена  виставка- калейдоскоп «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова…». Серед книг, представлених читачам, видання з історії української мови, українського літописання, письменства, енциклопедичні, довідкові, літературно-художні та інші видання.

      Мова безцінна - перлина, нею завжди дорожіть

9 листопада ми відзначаємо День української писемності та мови на честь ушанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця. Українська мова - найпрекрасніше диво, скарбниця, в якій зберігається історія народу, його душа, культура. Нею розмовляє близько 45 млн. людей, і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.

         До Дня української писемності та мови в районній бібліотеці для дітей проведено поетичний альбом «Мова безцінна–перлина, нею завжди  дорожіть». З великим піднесенням і гордістю діти декламували вірші українських майстрів поетичного слова про писемність та мову.

 Книжкова виставка «Любимо, шануємо, вивчаємо» привертає увагу  читачів до історії української мови, народної мудрості, славетних майстрів рідного слова і до сучасних проблем мови.

Юні друзі!

           Любіть, мов сонце, материнську мову… Бо вона квітне над світом веселкою,береже минуле, шанує сучасне. Вона – наша правда і душа.