суботу, 30 листопада 2019 р.


«ВІЛ /СНІД: сьогодні варто знати більше»



1 грудня вся світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом.
       Цього дня людство згадує про те, яку серйозну загрозу для життя людей несе ця глобальна проблема.
Чума 21-го століття, як часто сьогодні називають СНІД, була офіційно відкрита 5 червня 1981 року в Центрі контролю захворювань Сполучених Штатів Америки. Синдром набутого імунодефіциту в останні десятиліття поширюється зі швидкістю епідемії.
Вперше цей день відзначався 1 грудня 1988 року. Таке рішення затвердили на міжнародній зустрічі міністрів охорони здоров'я, які обговорювали необхідність обміну інформацією щодо ВІЛ-інфекції та СНІДу.
 Проблема поширення ВІЛ-інфекції впродовж 30 років усе ще залишається актуальною для світової спільноти. Сьогодні масштаби поширення вірусу імунодефіциту людини набули глобального характеру і постають реальною загрозою соціально-економічному розвитку більшості країн світу.
 Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка, яка була задумана весною 1991 року. Її ідея належить художнику Франку Муру. Проект "Червона стрічка" (перевернута "V") – символ співчуття, підтримки і надії на майбутнє без СНІДу.
Напередодні до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом в читальній залі Липовецької ЦРБ бібліотекар І категорії Козел Т.С. провела інформаційне досье для користувачів бібліотеки під назвою «ВІЛ /СНІД: сьогодні варто знати більше».


пʼятницю, 29 листопада 2019 р.

ВІЛ/СНІД. 
Знати, щоб жити


Проблема ВІЛ/ СНІДу є однією з найсерйозніших на планеті. Започаткували День боротьби з цією недугою ще 1988 року.
До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДОМ в районній бібліотеці для дітей організовано викладку-застереження «ВІЛ/СНІД. Знати, щоб жити» біля якої проведено пізнавальну бесіду «Разом проти СНІДу».
Діти ще раз переконалися в тому, що проблема ВІЛ-СНІДу стосується кожного і потрібно не бути байдужими до власного життя та життя інших людей, яке також може залежати від небезпечної поведінки кожного із нас.



четвер, 28 листопада 2019 р.

Чарівний світ пригод 
та гумору


В літературне віконце «Чарівний світ пригод та гумору», присвячене 70-річчю від дня народження Ярослава Стельмаха, зазирнули учні 4-А класу ЗОШ  І-ІІІ  ст. № 1 ( класовод І.В. Щедрик).
 Вони дізналися багато цікавих фактів з життя та творчості українського письменника, драматурга, кіносценариста, перекладача, лауреата премії ім. Л. Українки.  Переглянувши відео  «Митькозавр із Юрківки»,  діти уявою перенеслися до лісового озера і вистежували страшне чудовисько – химеру…
  Його твори для дітей: «Найкращий намет», «Вікентій Прерозумний», «Голодний, злий і дуже небезпечний», «Якось у чужому лісі», відзначаються захоплюючим сюжетом, тонким гумором, їх хочеться читати і перечитувати. В них такі захоплюючі і кумедні пригоди…  Хочете, щоб вас не полишав гарний настрій?
 Тоді мерщій читайте книги  Ярослава Стельмаха з книжкового фонду районної бібліотеки для дітей!
  


суботу, 23 листопада 2019 р.


«Чорним болем серце плаче»



Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно — надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Сьогодні, 23 листопада в нашій державі відзначається День пам’яті жертв голодоморів.
Голодомор 1932-1933 років - один з найстрашніших злочинів проти людства. Тоді в державі з одним з найрозвиненіших в Європі агропромисловим комплексом люди мільйонами гинули від голоду.
Голодомор в Україні 1932-33 років був штучним голодом з метою винищення українського селянства. Виконавці відбирали в селян худобу, урожай і навіть посівний матеріал на наступний рік. Дороги у великі міста просто перекривали, а тих, хто намагався туди потрапити - розстрілювали.
До Дня пам’яті жертв голодоморів у читальній залі відділу обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ представлена виставка-реквієм «Чорним болем серце плаче».



пʼятницю, 22 листопада 2019 р.

Голодомор: трагедія і пам’ять


Голодомор –  акт геноциду Українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР, де переважну більшість населення становили українці, з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.
Визнання Голодомору 1932 –1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України “Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.
Напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів, який щорічно відзначається у четверту суботу листопада у відділі обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ для користувачів юнацького віку було проведено історичну бесіду «Голодомор: трагедія і пам’ять».




«Поминаючи мертвих сьогодні,
 Ми рятуєм майбутнє живих…»



У четверту суботу листопада українці вшановують жертв голодоморів, зокрема, найстрашнішого – Голодомору 1932-1933 років.
Голодомор став наслідком терористичної діяльності комуністичного режиму, який штучно створив умови існування, несумісні з життям, то­му радянська соціально-економічна політика тих років мала ви­разні ознаки геноциду. Примусові хлібозаготівлі, «червоні валки», «червоні толоки», «чорні дошки», натуральні штрафи, «хлібозаготівельні глибинні пункти», «конвеєрний метод», поз­бавлення житла, присадибної землі, унеможливлення пересу­вання та інші форми терору (розкуркулення, депортації, ув’яз­нення, розстріли) розкривають далеко неповний перелік репре­сивних дій зі свідомою мотивацією масового вбивства великих груп людей. 
Серед багатьох болючих сторінок історії українського народу тема Голодоморів залишається однією з найскладніших та найдраматичніших.
Напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів на абонементі відділу обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ завідувач відділу Цивилюк В.Р. представила виставку-спомин «Поминаючи мертвих сьогодні, Ми рятуєм майбутнє живи живих…». Виставка має ІІІ розділи:
Розділ І: «Забуттю не підлягає». В ньому представлені документальні свідчення страшних років голодоморів.
Розділ ІІ: «Свіча пам’яті». Містить матеріали про глибокий слід, який залишив голодомор 1932-1933 років в історії українського народу. Голод виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення селянства.
Розділ ІІІ: «Спогади про 33-й» вміщує матеріали зі свідченнями очевидців тих страшних років.  Пам'ять - нескінчена книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни.
Сьогодні, через 76 років, жахливо ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на землі квітучого українського краю. Багато сторінок вписано криваво - чорним кольором. Читаєш і подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де викарбувано слова про голод: "Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду". Отак вмирала майже вся Україна.


Голодні очі дивляться у вічність


Вже минуло 87 років від часу національної трагедії в Україні, однак мученицька смерть мільйонів людей від голоду, в тому числі і дітей, на теренах найродючіших чорноземів й досі вражає кожну мислячу людину.
До цієї трагічної дати в історії нашого народу, в районній бібліотеці для дітей експонується виставка-реквієм «Голодні очі дивляться у вічність».
Пам’ятаймо про Голодомор.
Тож схилімо голови в скорботному мовчанні, 23 листопада о 16 годині запалімо свічку  пам’яті, аби душі загиблих у ті страшні роки відчули ми не забули про них, ми пам’ятаємо! 


вівторок, 19 листопада 2019 р.


Минуле з гірким
присмаком



В Україні 21 листопада відзначають День гідності та свободи – свято на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції гідності (2013 року).
Цього дня 6 років тому українці вийшли з мирним протестом на майдан Незалежності в Києві, щоб відстояти свої цінності та свободу. Після того були важкі місяці протистоянь, жорстокі розгони та вбивства мирних громадян. Важкою ціною українці вистояли і перемогли!
У цей день вшановується патріотизм і мужність громадян, які захистили національні інтереси української держави та її європейський вибір. 21 листопада шанують пам'ять тих, хто віддав своє життя заради вільної України.
Напередодні Дня гідності та свободи на абонементі відділу обслуговування Липовецької ЦРБ для старшокласників було проведено історичну бесіду «Минуле з гірким присмаком».



Герої не вмирають


21 листопада – День Гідності та Свободи. Відзначаючи цей День, ми віддаємо шану мужності й патріотизму людей, котрі постали на захист прав і свобод, інтересів та вибору українських громадян.
З нагоди пам’ятної дати районна бібліотека  для дітей з учнями 7-Б кл. ЗОШ І-ІІІ ст. №2 провела урок мужності «Герої не вмирають».
На сторінках книжкової виставки «Україна – країна нескорених!» - відтворення історичних подій зими 2013-2014 рр. імена Героїв Небесної Сотні, світлини Революції і Майдану.
Усі ми повинні завжди пам’ятати, що саме єднання і свобода робить нас гідними нащадками наших предків та згуртовує в єдину і непереможну державу.




пʼятницю, 15 листопада 2019 р.

Климентій Шептицький –
праведник народів світу
Климентій Шептицький народився 17 листопада 1869 року. Він був відомою і освіченою людиною, самостійним і виваженим у рішеннях. Загинув 1 травня 1951 року мученицькою смертю у Владимирській в’язниці (Росія) і досі невідоме місце його поховання. Арештували його енкаведисти у віці 78 років, позбавивши волі на 8 років. Блаженний Климентій Шептицький не зрадив своєї віри. А у 1996 році був визнаний Інститутом Яд Вашем праведником народів світу, бо разом із братом – митрополитом Андреєм Шептицьким – врятував понад 200 євреїв у роки Другої світової війни. Цього року вперше отця Климентія вшановують в Україні на державному рівні.
До 150 – річниці від дня народження блаженого священомученика Климентія Шептицького в Липовецькій ЦРБ бібліотекар І кат. читальної зали та Інтернет – центру Козел Т.С. провела слайд – бесіду «Климентій Шептицький – праведник народів світу» для користувачів бібліотеки.
Читаючи його твори, розумієш, що лейтмотивом його життя були слова: «Воля Божа – святість ваша». У житті він шукав волі Божої – це стоїть в основі його щастя, це секрет успіху отця Климентія.

середу, 13 листопада 2019 р.


Життєлюб і оптиміст

В історії української літератури є багато цікавих постатей. Особливе місце серед них посідає Остап Вишня. Його творчість відзначається глибокою самобутністю, гармонійним поєднанням ліризму і м’якого гумору. Остапові Вишні належить пріоритет у жанрі гумору. У його усмішках поєднується розповідь про події та авторські відступи, у чому полягає особливість стилю письменника.
Остап Вишня (справжнє ім’я — Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля містечка Грунь на Полтавщині (тепер Охтирський район Сумської області).
Творча спадщина письменника – величезна. Найвідоміші його твори: «Вишневі усмішки (сільські)», «Вишневі усмішки кримські», «Українізуємось», «Вишневі усмішки кооперативні», «Вишневі усмішки театральні» (1927), «Ну, й народ», «Вишневі усмішки закордонні», «Мисливські уcмішки», «Моя автобіографія», «Отак і пишу», «Великомученик Остап Вишня».
На абонементі відділу обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ до 130-річчя від дня народження Остапа Вишні організовано виставку – портрет «Життєлюб і оптиміст» для користувачів бібліотеки.


суботу, 9 листопада 2019 р.


«Ми – просто молодь нашого народу,
Його майбутнє і його життя…»



Всесвітній день молоді – міжнародне свято молодих людей, яке відзначається щорічно 10 листопада. Саме в цей день на Всесвітній конференції молоді у Лондоні в далекому 1945 році була заснована Всесвітня федерація демократичної молоді.
Серед багатьох свят, які відзначають всі країни світу – воно особливе та унікальне, бо саме такою є молодість. Це неповторна та відповідальна пора, коли молода людина починає самостійне життя, ухвалює перші власні рішення.
Сучасна молодь має великий потенціал, запал та енергію, які саме у молодому віці потрібно спрямувати у правильне русло – формування особистості, розбудову суспільства, формування молодого політикуму.
Напередодні Всесвітнього дня молоді на абонементі відділу обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ було проведено годину спілкування для користувачів юнацького віку під назвою "Ми - просто молодь нашого народу, його майбутнє і його життя...".



пʼятницю, 8 листопада 2019 р.


«Мово українська, гордосте моя»



Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, –
То України мова барвінкова, –
Така багата й вічно молода.
Юлія Косинська

День української писемності та мови збігається з днем вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця – 9 листопада. Це свято є даниною одному з найцінніших надбань, яке створене й залишено нам нашими прапращурами. Саме мова є душею нації, її генетичним кодом та культурним надбанням, яким може пишатися наш народ.
Українська мова як важливий засіб самовизначення нації є надійною основою розвитку країни. Без рідної мови жодна людина не здатна почуватися повноцінною частиною свого народу, його історії та культури. Мова є важливим засобом освітнього й культурного розвитку, потужним джерелом передачі інформації, знань, досвіду, духовних цінностей.
Українці розмовляють різними мовами, але тільки одна – українська – має і завжди матиме особливий державний статус. Зважаючи на статус української мови як державної, що визначено Конституцією України, особливої ваги набувають питання культури мовлення на загальнонаціональному рівні, визначення місця української мови у суспільно-політичному житті України, забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території держави.
До Дня української писемності та мови у читальній залі Липовецької ЦРБ, для користувачів бібліотеки презентовано тематичну викладку літератури під назвою «Мово українська, гордосте моя»». На тематичні викладці представлено книжкові видання про історію української мови, вислови та цитати відомих людей про її красу. 



четвер, 7 листопада 2019 р.


«До Дмитра дівка хитра,
а по Дмитрі – хоч комин витри»



З празників осіннього циклу особливо пам'ятний день свя­того великомученика Димитрія, що припадає на 8 листопада.
Святий Дмитрій Солунський сам за життя був воїном, тому колись у козацьких селах і містах України цього дня в першу чергу поминали всіх тих, хто загинув на полі битви, боронячи віру та Вітчизну.
Після Дмитра вже заборонялося справляти весілля й ходити у свати, Дмитро найбільше допікав дівчатам, бо вже невдовзі заступали Пилипівські заговини (27 листопада), а отже, втрачали­ся будь-які надії на заручини. Тому й казали: «До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі – хоч комин витри».
За народними уявленнями святий Дмитро приносить зиму. А тому, хоч часом і теплом віяло, та зустрічали його у теплому одязі, аби великих морозів не було.
Сьогодні, напередодні дня Святого Дмитра у читальній залі відділу обслуговування Липовецької ЦРБ відбулося чергове засідання екологічно-народознавчого клубу «Над Собом-рікою», на якому бібліотекар ІІ категорії з обслуговування юнацтва Дубовик В.О. провів народознавчу мозаїку під назвою «До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі – хоч комин витри».



У царстві рідної мови


9 листопада українці відзначають День української писемності та мови. Районна бібліотека для дітей традиційно проводить заходи, присвячені державній, мелодійній, солов’їній, рідній українській мові. Сьогодні нею розмовляють близько 45 мільйонів людей і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.
На цікаву гру-подорож «У царстві рідної мови» працівники бібліотеки запросили другокласників ЗОШ І-ІІІ ст. №2 (класовод Г.В. Гребенюк).
Під час подорожі юні шанувальники рідного слова поринули в чудовий і прекрасний світ нашої мови, змагалися у вікторині «Горджуся і радію, що рідною мовою володію», вони виявилися гарними знавцями українських прислів’їв, приказок та загадок.
Сподіваємося, що проведений захід переконав маленьких українців в тому, що рідну мову треба вивчати, берегти, збагачувати і шанувати.
Організована у бібліотеці однойменна книжкова виставка теж стане у нагоді.




середу, 6 листопада 2019 р.

«Вивчайте мову українську – дзвінкоголосу, ніжну, чарівну…»


День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.
За православним календарем— це день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця.
Преподобний Нестор належить до найосвіченіших людей Київської Русі кінця XI – початку XII століття. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою. Нестор був книжником.
Упродовж століть українська мова зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, залежно від того, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус.
Напередодні Дня української писемності та мови  на абонементі відділу обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ організований бібліографічний огляд літератури  під назвою «Вивчайте мову українську – дзвінкоголосу, ніжну, чарівну…»