четвер, 28 серпня 2014 р.

«Спас медовий, яблучний, горіховий»


19 серпня - весь християнський народ святкує Яблучний Спас. Ще це свято називають Великим Спасом, святом врожаю. У цей день у церквах освячували фрукти, овочі, мед, квіти та хліб із нової пшениці. На Спаса літо зустрічається з осінню, і природа надзвичайно щедро показує свою красу і багатство. Для господарів це свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічали погоду. У деяких місцях України в цей час могли вже починатися приморозки, тому й кажуть в народі: "Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!"

 Вшанували народні звичаї та традиції учасники клубу «Надвечір’я», тема засідання «Спас медовий, яблучний, горіховий.»
До заходу оформлений перегляд літератури: "Святий Спас прийшов до нас". Видання які представлені допоможуть читачам бібліотеки дізнатися про різні назви свята Спаса, його історію, особливості цього свята та народні прикмети на Спаса.
 

вівторок, 19 серпня 2014 р.

«Кожен повинен бути патріотом»

Під такою назвою в Липовецькій центральній бібліотеці відбулася година спілкування з користувачами інтернету.

Насправді складно осмислювати такі абстрактні поняття як любов, чесність, відданість, патріотизм. Бо незважаючи на те, що кожен з нас більш-менш розуміє їх значення, та все одно вкладає в них щось своє. Це не річ, яку можна побачити . Це щось невидиме, проте реально існуюче, те, що наповнює наше життя смислом, тим самим роблячи нас людьми.  

«Патріотизм у найзагальнішому розуміння – це любов до Батьківщини», - наголосила  бібліотекар читального залу Липовецької  ЦРБ  Р. Скоропад.  Для кожної людини в світі її рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. Це той клаптик землі, що привітав її з життям, де минули дитячі роки, де живуть найближчі люди. Такі почуття зрозумілі, вони природні. Далі вони поширюються на цілу країну, в якій людина живе, на людей, що говорять однією мовою та створюють спільну культуру. Бо це все робить людей близькими одна до одної, об’єднує. У широкому розумінні країна – це велика родина, де всі живуть спільними радощами та проблемами. Тому ми відчуваємо свою причетність та відповідальність за все, що коїться у державі, тому нам не байдуже, як до нашої Батьківщини ставляться у світі. А патріотизм для нас – це не лише почуття, це дії, спрямовані на те, щоб рідній країні та нашому народові було добре жити.
До заходу оформлено перегляд  періодичних видань  «Слава Богу, що є герої,є мужні, є сміливі, сильні є».
 

«Патріоти нашого часу- хто вони?»

З самого початку збройного конфлікту    у східних регіонах наші солдати захищають цілісність нашої держави, непорушність її кордонів. Захищають від тих, хто приносить зло, руйнування і смерть. Наші воїни не прийшли на чужу землю, вони знаходяться на землі України і захищають свій народ. Вони воюють проти тих, хто прийшов  на  нашу землю, хто приніс з чужої землі зброю і гроші, через які на українській землі тепер ллється кров українців.  Росія використала  всю міць пропагандистської машини, щоби примусити українців на сході повірити, що їхні брати і сестри на заході, в центрі, на півночі і півдні України являються їхніми злішими ворогами.

  Але, сьогодні,   ми бачимо, що там, де вже відбулося визволення тих чи інших населених пунктів,   коли повернулося туди нормальне життя, коли прийшов мир і спокій і люди вилізли з підвалів і побачили, що українська армія – це не ворог, а якраз це їхня рятівниця від того зла і неправди, яка була там у той період, коли сепаратисти робили їх «живим щитом» перед тією армією і зброєю, яка, на превеликий жаль, багато життів забрала із числа тих мирних жителів тих регіонів і тих населених пунктів, де сьогодні ведеться  війна.  І  ще доведеться  багато прикласти зусиль для того, щоб в розумі і серці людському все знову стало в нормі і всі зрозуміли, що Україна – єдина і що армія є її захисницею і рятівницею, як держави і її цілісності, так і народу .

  А захисники нашої Вітчизни    у скорому часі повернуться додому, повернуться з миром. Повернуться живі і здорові і продовжать те мирне життя, яке буде приносити розквіт для нашої країни, радість  для  усього нашого українського народу.
В читальному залі Липовецької центральної бібліотеки відбулась година - роздум «Патріоти нашого часу- хто вони?». На захід були запрошені користувачі бібліотеки. Також був оформлений  коментований перегляд періодичних видань  « Герої рідної землі»,  який провела бібліотекар читального залу Р. Скоропад.
 

А на моїй землі іде війна…

«Як захистити подарований нам батьками та нашими дідами мир, ми на жаль сьогодні не знаємо. Здається, що війна постійно нас переслідує. Хіба могли припустити воїни-фронтовики, що їхні діти і онуки будуть гинути в Афганістані, а правнуків розстрілюватимуть  зі снайперських гвинтівок посеред Майдану?... Ми не можемо стримати сліз від того, що на нашу землю зазіхає наш російський брат. Підло і підступно, ховаючи розпізнавальні знаки, іде як загарбник», - такими словами бібліотекар  юнацької кафедри Липовецької центральної бібліотеки  Г. Луцишин  розпочала годину мужності  «А на моїй землі іде війна..». Захід  був проведений для працівників пенсійного фонду.

 До заходу оформлено коментований перегляд періодичних видань « Війна на сході – війна за українську  незалежність»,  який провела бібліотекар читального залу Р. Скоропад.
Питання миру турбує всіх. Сьогодні, як ніколи, стало зрозуміло, що мир – це найголовніше, бо це життя і воля.