четвер, 16 травня 2024 р.

З Днем вишиванки моя Україно!

З Днем вишиванки моя Україно!

Сьогодні  українці відзначають яскраве свято - День вишиванки. Це вбрання з'явилося багато століть тому, і залишається улюбленим як для дітей, так і дорослих.

Любі друзі, в цей чудовий  день хочемо побажати всім вам миру і злагоди, щастя і міцного здоров'я. Любіть свою рідну Батьківщину, бережіть звичаї та традиції свого народу. Історія Батьківщини – це наше майбутнє.


    День вишиванки - свято, яке покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу, справжньої національної святині, що символізує красу, міць, щасливу долю та родинну память. З нагоди Дня вишиванки бібліографом-краєзнавцем КЗ “Липовецька публічна бібліотека” проведено фоточелендж Вишиті обереги єднання”.💙💛

    Сьогодні, минає два роки з того часу, як наш земляк, захисник Петро Володимирович Дишлов загинув у боротьбі за Україну. 

    У перші дні повномасштабної війни Петро Володимирович став на захист рідної Батьківщини. За професією був фельдшером, тому рятував життя побратимам. Медик віддано ніс службу у складі першого окремого стрілецького батальйону військової частини А7085. Життя захисника обірвалося внаслідок розбиття екіпажу, що рухався на виконання військового завдання, поблизу населеного пункту Дробишеве Донецької області.

    За своє коротке життя Петро Володимирович заслужив повагу та авторитет серед жителів села Вербівка, як голова сільської громади, а згодом - староста відповідного старостату. Добра й чуйна людина, вірний товариш - таким він залишиться у нашій пам’яті назавжди. 

    Велика подяка нашим воїнам-захисникам за служіння Україні та народу, за мужність і честь! Вічна слава і пам’ять Герою!

    16 травня минає рік від дня загибелі в російсько-українській війні нашого Героя Віктора Миколайовича Світайла, який заради незалежності нашої Батьківщини та свободи її народу віддав найцінніше - власне життя.

    З 2014 по 2016 рік Віктор Світайло боронив єдність і цілісність України на сході. Коли ворог розпочав повномасштабне вторгнення на нашу землю, захисник знову став у стрій. У складі морської піхоти матрос в/ч 4007 брав участь у бойових діях на гарячих точках фронту. Був поранений, отримав контузію, але продовжував боронити наш спокій. Під час виконання бойового завдання у селі Новоекономічне Покровського району Донецької області відданий оборонець загинув.

    Віктор Світайло нагороджений відзнаками Президента України “Учасник АТО” та “За участь в АТО”.

    Вічна, світла пам’ять і шана полеглому захиснику… Царство Небесне і вічний спокій…

вівторок, 14 травня 2024 р.

Обереги української родини

 

Обереги української родини

Щорічно 15 травня всі країни світу відзначають Міжнародний день  сім’ї. Це  свято  засноване з метою звернути увагу суспільства до проблем всередині родини.

Із покоління в покоління українцям передавалось шанобливе ставлення до родини. Найбільший затишок та щастя не в статках, а в тісному  родинному колі, серед близьких людей, де кожен є частинкою великого роду зі своїми традиціями, звичаями, установками. Родинний вогонь завжди ріднив усіх, хто був у родині у теплому спілкуванні, співпереживанні, взаємодопомозі. Від матері до доньки передавались вишиті рушники та сорочки, а від батька до сина – земля і турбота про неї. Ці традиції зберігаються й до сьогодні, і хоч зараз правдивого вогню у домівках не знайдеш, та й домівок у багатьох не залишилось – віртуальний вогонь, що символізує дух оселі, кожен українець всіляко намагається підтримувати. Сьогодні для нас - свято набуває особливого значення. У країні – війна, багато родин вимушено покинули свої домівки та змушені жити нарізно. Чоловіки зі зброєю  в  руках стали на захист  батьківщини. Все це важким тягарем лягло на плечі всіх українських сімей.

Напередодні  Міжнародного дня сім’ї у читальній залі КЗ «Липовецька публічна бібліотека» організована виставка – колаж під назвою «Обереги української родини» , яка допоможе нашим користувачам  краще зрозуміти витоки свята в Україні та знайти власний оберіг на шляху до щастя , гармонії й родинного затишку. З радістю чекаємо на вас у нашій бібліотеці!



понеділок, 13 травня 2024 р.

Панас Мирний – корифей української прози

Панас Мирний – корифей української прози

    Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року  в місті Миргороді на Полтавщині.

    Панас Мирний належить до тих українських класиків пера, яким вдалося водночас побудувати блискучу державну кар’єру та реалізувати себе в письменництві. Перші його твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»), підписані  псевдонімом Панас Мирний, з'явилися за кордоном, у львівському журналі «Правда» 1872 року. Серед найбільш відомих творів – «Повія», «Лимерівна», «Морозенко», «Лихі люди». Через заборону українського слова, почали друкувати лише з середини 1880-х років. Улюбленою темою Панаса Мирного були життя і праця, мрії і сподівання селянства. Герої творів Панаса Мирного своїми роздумами і своїми вчинками є бунтарями. Про це красномовно свідчить і поезія Мирного, і драма «Лимерівна», і роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні».

    Панас Мирний увійшов в історію української літератури як майстер психологічної прози. Він був одним з найбільш плідних українських письменників свого часу. Написав 718 оригінальних та перекладних поезій, 9 драм, 69 великих та малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв – усього понад одну тисячу творів. Уся творча спадщина (поезія, проза, драматургія, переклади, фольклорні записи) і громадська діяльність Панаса Мирного мали єдину мету – і словом, і ділом служити на славу рідній Україні. 

    Письменник похований у Полтаві на військовому кладовищі.

    До 175-річчя від дня народження Панаса Мирного на абонементі обслуговування дорослих користувачів КЗ «Липовецька публічна бібліотека» презентовано виставку – портрет під назвою «Панас Мирний – корифей української прози».


 Літературний світ Панаса Мирного

13 травня виповнюється 175 років від дня народження Панаса Мирного - людини без якої неможна уявити історію української культури другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

Невмирущу славу письменникові принесли романи «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» та «Повія»; повісті  «Голодна воля», «Лихі люди», «Лихо давнє й сьогочасне»;  драматичні твори «Лимерівна», «У чорницях» та багато оповідань. У коло дитячого  читання увійшли оповідання «Морозенко», «Казка про Правду та Кривду», «Пригоди з Кобзарем», «На пасіці», «День на пастівнику».

В відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання проведено бібліографічний огляд літератури «Літературний світ Панаса мирного».

            Читаймо Панаса Мирного - він жив і творив для народу,  залишивши нащадкам багату художню спадщину різноманітну за жанрами і темами. Його романи, повісті і оповідання високо цінували вже сучасники. І сьогодні твори письменника викликають неабиякий інтерес у читачів.

Чекаємо на вас у нашій бібліотеці!



    У цей день, 13 травня, вшануймо память Героя Миколи Вікторовича Короля, який вже не зустріне свій день народження, бо віддав за волю та незалежність України своє життя.

    З 05 жовтня 2022 року Микола Вікторович без вагань став на захист своєї  Батьківщини. Солдат гранатометник ніс вірну службу у складі військової частини 0224 та сумлінно виконував покладені обов’язки. За спокійне життя України захисник заплатив найвищу ціну... 15 листопада 2022 року наш Герой поліг смертю хоробрих під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Мар’їнка Донецької області.

    Указом Президента України Про відзначення державними нагородами України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку солдата Короля Миколу Вікторовича посмертно нагороджено медаллю За військову службу Україні”.

    Вічна і світла память мужньому Захиснику України!

четвер, 9 травня 2024 р.

Знай про Європу більше

Знай про Європу більше

 

 Слово "Європа" для кожного українця вже стало знаковим і означає значно більше, ніж частина світу, в якій ми живемо. З географічним розташуванням нам пощастило: ми народилися в самій душі Європи – в її географічному центрі. У 1887 році на Закарпатті, у Верхньотисинській улоговині на правому березі Тиси, було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи .

         Утім географічні точки – це далеко не все, що вбирає це ємке слово "Європа": це і шлях, напрям, устремління, боротьба і сподівання.  Про що і свідчить сьогоднішній день, який відзначається на державному рівні.

  Європа – дивовижний континент з багатою історією . Більше 50 років 27 країн Європи об’єдналися на основі спільних людських і демократичних цінностей в Європейський Союз, співпрацюють одна з одною, живуть у єдності та дружбі для того, щоб зробити світ кращим – досягати стабільності, миру та процвітання.

 У 2014 році була підписана та ратифікована Угода про асоціацію між Україною та ЄС, а відтак утворилися партнерські відносини між сторонами. Україна сприйняла укладення Угоди як черговий крок на шляху до досягнення кінцевої мети європейської інтеграції – набуття повноправного членства України в Європейському Союзі.

  Ми, українці, відчуваємо, що ситуація в Україні та події навколо нашої держави займають одне з головним місць у рамках Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. "Українське питання" в різних нюансах дуже часто – на порядку денному Європейського Союзу.

  Ми — європейці настільки, наскільки ми — українці; і лише відчувши себе справжнім українцем, можна збудувати свій український дім за європейськими стандартами.

 З усіма цими устремліннями і бажаннями сьогодні ми відзначаємо День Європи, шануємо наші спільні цінності, спільну історію та, що найголовніше, наше спільне майбутнє. Прагнемо жити в мирі.

 Тож дозвольте нам привітати Вас і побажати Вам миру і добра.

        Сьогодні з нагоди відзначення Дня Європи в Україні в  КЗ «Липовецька публічна бібліотека» для користувачів юнацького віку було представлено перегляд літератури під назвою «Знай про Європу більше». Мета якого  розширити знання про Європу і країни, що входять до складу ЄС, розвивати громадянську позицію, почуття відповідальності за спільне майбутнє європейського простору.






Європейський Союз – крок назустріч

 Європейський Союз – крок назустріч

 

У країнах Євросоюзу День Європи як символ єдності та миру на континенті відзначають 9 травня. Цю дату затвердили у 1985-му році на саміті Європейської ради в Мілані, оскільки 9-го травня 1950 року міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував створити нову форму організації держав у Європі у вигляді "наднаціональної спільноти". Метою такої спільности, за словами французького урядовця, було створення механізму попередження воєн, щоб їх не лише "не можна було уявити, а й вони були неможливими". У своїй декларації він наголошував, що економічна співпраця допоможе підвищити стандарти життя та стане першим кроком до об’єднаної Європи.         

Тому 9 травня вважається днем народження Європейського Союзу. Ми традиційно приєднуємося до святкування. В минулому році Указом Президента України Від 08.05.2023 №266/223 установлено в Україні День Європи 9 травня спільно з державами Європейського союзу.             

  Для нас – це особливий день, адже нашу країну та ЄС єднають спільні цінності, історія, культура. Демократія. Свобода. Повага до людини та людської гідності. Верховенство права. Усе це зараз захищають українці на своїй землі! Ми дійсно захищаємо свободу у Європі. Народ України об’єднаний цією метою – відчувати себе нарівні, частиною Європи, частиною Європейського Союзу і доводить це на полі  бою.    

Сьогодні  з нагоди відзначення Дня Європи в Україні в Інтернет – центрі КЗ «Липовецька публічна бібліотека» була проведена слайд – бесіда під назвою «Європейський Союз – крок назустріч». З метою популяризації загального європейського надбання серед юнацтва.                                                  

Знайомтесь – Європа!

Знайомтесь – Європа!

9 травня - День Європи, свято миру і єдності. Європа – найцінніша скарбниця досягнень і пам’яток культури, це багаторічна історія та традиції європейських народів, це багатство мов та звичаїв. Ще з давнини Україна є  невід’ємною частиною великої європейської родини, об’єднаної прогресивними, демократичними поглядами.

Сьогодні бібліотекарі відділу обслуговування дітей та організаторів дитячого читання запросили юних користувачів на інформину «Знайомтесь – Європа!» Діти із цікавістю пірнули у історичне минуле Європи, познайомилися із культурною спадщиною багатьох європейських країн, переглянули тематичну літературу, швидко та вправно відповідали на запитання вікторини.

Дорогі друзі, нині ви зростаєте в непростий час. І вам важливо усвідомлювати, що – ви європейці і нічим не відрізняєтеся від своїх ровесників у Польщі чи у Португалії. У ваших руках майбутнє України і її розбудова, як європейської держави. Будьте гідними громадянами своєї держави, вивчайте свою історію та  шануйте свої традиції.

середа, 8 травня 2024 р.

Пам’ятати заради майбутнього

Пам’ятати заради майбутнього

 8 травня українці відзначають  День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. В ці дні ми вшановуємо кожного, хто захищав планету від нацизму в роки Другої світової війни, яка була найбільш кривавою і жорстокою в історії людства, адже загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. В історії України, територія якої була одним з основних полів битви, ця війна стала болючою раною – загинуло понад вісім мільйонів наших співвітчизників – воїнів та мирних жителів. Їх внесок у спільну перемогу над нацизмом є надзвичайно вагомим і неоціненним

У відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання представлено книжкову виставку – пам’ять «Пам’ятати заради майбутнього».

Біль, страх, найжорстокіші випробування та колосальні жертви – синоніми війни, яка увійшла в багатостраждальну історію України, зруйнувала людські долі й назавжди залишила слід у пам’яті народу.

Нині українцям знову доводиться захищати свою Батьківщину, сьогодні героями стають вже онуки та правнуки тих, хто в далекому 1945-му сподівався, що війна більше ніколи не прийде на нашу землю.

Слава та шана героям, які в усі часи захищали Україну!

вівторок, 7 травня 2024 р.

Живе в народі пам’ять вічна

Живе в народі пам’ять вічна

8 травня, у День памʼяті та примирення, українці вшановують тих, хто у Другій світовій війні боровся з нацизмом та переміг його, а також усіх жертв тієї війни.

    Друга світова війна, яка тривала з 1939 до 1945 року, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства. Участь у ній брали понад 60 держав. У війні загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни, і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини.

Цей день присвячений пам’яті  тих  людей, чиє життя було обірвано насильством світового масштабу, людям усіх рас і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої світової війни. Тим, хто загинув на її фронтах, в окопах і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.

Ми пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора спільними зусиллями зупинили нації, які об’єдналися. Ми пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.  

Друга світова війна не оминула жодної української родини. Пам’ятаймо й шануймо усіх, кого торкнулася ця жахлива сторінка нелюдської історії.      

Напередодні Дня пам’яті та примирення у читальній залі КЗ «Липовецька публічна бібліотека» представлена виставка – спогад під назвою «Живе в народі пам’ять вічна».

субота, 4 травня 2024 р.

5 травня своє 30-річчя вже не зустріне наш захисник, відданий син українського народу Юрій Віталійович Сорока. Ціною свого життя він здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка - віддав своє життя за цілісність і незалежність України.

Свій військовий шлях Юрій розпочав з прикордонного загону на Донеччині. Саме тут у 2014 році його контрольно-пропускний пункт прийняв перший бій з ворогом. Після повернення із зони АТО, захисник одружився. Молодий чоловік мріяв про спокійне майбутнє своєї сім’ї, мав багато планів на життя, але повномасштабне вторгнення рф на Україну перекреслило всі ці плани та мрії, відданий воїн у перші ж дні повернувся у стрій боронити наш спокій та волю. 16 серпня 2022 року Юрій загинув у бою при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області.

За сумлінне та бездоганне виконання службового обов’язку у Державній прикордонній службі України старшого сержанта Сороку Юрія Віталійовича  посмертно відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

На віки-вічні ім'я Юрія Сороки буде вписане в історію нашої громади та України, як воїна – Героя. Світла та вічна пам’ять!