"І було пекло на Землі…"

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте  разом , а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими , хто не зріс.

Що мали гордо зватись – українці!

Заплачте ! Затужіть ! Заголосіть!

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають : українці, донесіть

Стражденний біль голодної країни…

                                               Ніна Виноградська

   Достатньо прочитати ці рядки і стає зрозумілим це жахіття, воно постає перед нашими очима… Голодомор.   Скільки загинуло українців у ті жахливі роки, ніхто не знає. Документи , що засвідчували про злочин, вчинений проти цілої нації, нещадно знищувалися. Не одне покоління дітей виросло в необізнаності про жахливі сторінки нашої країни.

 В приміщені Турбівської бібліотеки для дітей відбулась година пам᾿яті  присвячена  пам᾿яті жертв Голодомору  1932-1933 рр., представлена тематична книжкова виставка « І було пекло на Землі…», мета якої привернути увагу до тих страшних днів.  До відвідувачів заходу бібліотекарі звернулись з такими словами:

-У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій.

Так, були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей.

Коли гинуть люди від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану – це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворогів, - це друге. А коли люди гинуть від голоду – це зовсім інше. Особливо – голоду, який створили навмисно. Ви вже знаєте, що в Україні родючі землі і вона багата хлібом. Ще нашу Україну називали «житницею Європи».

Хіба можна уявити, що народ – хлібороб помирає від голоду?

Хіба можна уявити, що людина збирала урожай, радувалась, що зможе прокормити свою родину, своїх дітей, а на наступний день влада все забирала, не лишаючи ані зернини, ані картоплини.

В ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувались цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше – помирали діти. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько 2/3 учнів. Вони не дожили до свого першого дзвоника.

Саме так влада поступила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки минулого століття.

Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти усього людства.

А чи так давно це сталося? Ні. Ще досі живі свідки тих часів. Серед них можуть бути ваші бабусі, дідусі. Запитайте у них, що вони знають про Голодомор. Можливо ви почуєте від них багато нового і страшного, але не бійтеся чути це. Не бійтеся питати про це. У свого діда чи бабусі, сусіда чи родича.

Ця трагедія ніколи не повториться. Наша пам'ять не дозволить нікому це зробити.

Це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам’яті. Ми не можемо це забути.

Пам’яті не погасне свіча

Пекельні цифри та слова

У серце б’ють, неначе молот.

Немов прокляття ожива

Рік 33…Голод…Голод…

Минуле століття  пронеслося над Україною трьома голодоморами: 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947р.

День пам’яті  жертв голодоморів  українського народу відзначають у четверту суботу листопада. Пам’яті тих хто загинув від голодомору 1932-1933 років присвячений вечір-реквієм «Пам’яті не погасне свіча», який організували та провели працівники відділу обслуговування Липовецької ЦРБ.

Голодомор 1932-1933 років - злочин більшовицького режиму, від якого загинули мільйони українців. У світовій історії є не так уже й багато аналогів, які за масштабом, жорстокістю, цинізмом методів здійснення і наслідками дорівнювали б українській трагедії. Багато десятиліть правда про Голодомор перебувала під суворою забороною розголошення. І лише після здобуття Україною незалежності тема Голодомору повертається до пам’яті народу, стає його болем, реквіємом і одночасно символом незнищенності нації. Саме цим трагічним подіям  був присвячений вечір-реквієм, на який  були запрошені учні старших класів Липовецького колегіуму   ім. В. Липківського, та учні Липовецької ЗОШ №3.

 Бібліотекарі розповіли учням про виникнення Голодомору на Україні, про його перебіг , декламували віршовані рядки, які викликали біль і сум за невинно убієнними голодом, демонстрували відеофільми: « Білим по чорному», « Остання колискова. Голодомор 32-33рр. в Україні»,«Свіча - Голодомор 32-33рр».

Учням була презентована виставка-спомин «Голодомор- наша печаль і скорбота», на якій було представлено документи, та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричиненні тоталітарним режимом. 

По завершенні заходу всі присутні поклали квіти до пам’ятника жертвам голодоморів, була запалена свіча пам’яті та оголошена хвилина мовчання.

Злочин, у якому немає спокути

Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. Влада забрала у людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини.

 Благодатна земля. Родючі чорноземи,   щедра природа. На початку XX ст. Україну вважали житницею Європи: близько 90 % експорту пшениці з Російської імперії припадало саме на Україну. Та саме над цією землею в ХХ столітті пронеслися три голодомори: 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947років.
Мало знайдеться не тільки в історії України, а й в історії світу таких жахливих трагедій, як голодомор 1932–1933 рр.
 Голодомор в Україні – найтяжчий злочин проти людства, спланований і реалізований керівництвом колишнього Радянського Союзу проти українського народу і це одна з найтрагічніших сторінок нашої історії, про яку десятиліттями замовчувалось.

 25 листопада в  Липовецькій центральній районній бібліотеці відбулось чергове засідання клубу «Надвечір’я». Тема засідання «Злочин, якому немає спокути».

 Під час засідання  учасники   клубу  «Надвечір’я», люди старшого віку, тема голодомору  для яких  є болючою, адже вони  пам’ятають голод із спогадів своїх батьків, згадували про події 32-33 років,  про  лихо, горе, біль,  смерть,   які залишив по собі  голодомор в   душах людей. Як це страшно. Це боляче до самих кісток, про це потрібно пам’ятати, і  розуміти  ціну хліба, ціну життя.

А ще присутні мали можливість переглянути  книжкову виставку «Стежками болю і страждань», на якій представлені документи і матеріали, які розкривають трагічні сторінки історії українського народу, публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом.

Не дамо згасити свічу пам’яті

Героїчна і водночас трагічна історія України. Вона зазнала безліч важких часів. Стихійні лиха, війни… Протягом ХХ ст. Україна пережила три голодомори: 1921 – 1923 рр, 1932 – 1933 рр, 1946 – 1947 рр. 

Голодомор  1932 – 1933 рр був найбільш масовим і жорстоким. На щедрому українському чорноземі вмирали в страшних голодних муках мільйони людей. Кожна третя сім’я постраждала від голодомору, найбільша втрати – діти. Щохвилини тоді вмирало 17 людей, щогодини 1000, щодня 25000… Історична пам’ять і неминучий людський біль не повинні канути в небуття, їх мають пронести в своїх чистих душах і наші діти – майбутнє нашої Вітчизни.

Жахливим подіям голодоморів присвячена викладка-інсталяція «Не дамо згасити свічу пам’яті», організована в Липовецькій районній бібліотеці для дітей.

Перед юними читачами - історичні документи, краєзнавчі розвідки, спогади очевидців, проза і поезія, які допомагають їм дізнатися про голодомори та зрозуміти, які страшні роки спіткали наш народ, який вижив попри тяжкі випробування минувшини.

В ці дні біля книжкової викладки бібліотечні працівники проводять бесіди, інформаційно-історичні хвилинки, під час яких доносять до користувачів різних вікових груп трагічні сторінки голодоморів і закликають юних громадян нашої країни 28 листопада о 16 годині долучитися до загальнонаціональної хвилини мовчання, як знак нашої пам’яті та вшанування жертв голодоморів.

Небесна сотня – Герої нашого часу

Героям слави і сліз не треба.

Їм тільки б гордість за нас!

Майдан. Це слово сьогодні знають в усіх країнах світу. Майдан – це прагнення українців жити за європейськими стандартами. За це прагнення Україна заплатила більш як сотнею людських життів і кількома сотнями покалічених людей на Майдані та продовжує платити людськими життями на сході країни. Тих, хто віддав життя за кожного з нас на Майдані назвали Небесною сотнею, світлим воїнством. Вони – теперішній голос нашого сумління та сторожі нашої громадянської гідності.

Районна бібліотека для дітей, виховуючи юних патріотів України і вшановуючи героїв Небесної сотні, напередодні Дня Гідності і Свободи доносить до користувачів-дітей правду  і ідею Майдану, що став символом віри й надії, місцем, куди стікає енергія нашого народу і дає імпульс до боротьби за свободу і справедливість.

Для користувачів бібліотеки організована літературно-патріотична експозиція « Небесна сотня – герої нашого часу», біля якої проводиться цикл інформаційних хвилинок «Майдан – то правди віщий дзвін».

Світла та вічна пам’ять воїнам,

які віддали життя за Україну.

Герої не вмирають!

20 листопада – Всесвітній день дитини 

Яка б не була розумна, талановита дитина, вона все ж потребує дорослої опіки, уваги, турботи, любові, захисту, постійної підтримки. Ми, дорослі, спільними зусиллями повинні змінити дитячий світ на краще, розфарбувати його яскравими подіями, наповнити добром і людським теплом. Свій внесок у цю благородну справу прагнуть зробити і бібліотечні працівники Липовецької районної бібліотеки для дітей. Через книжкові багатства ми допомагаємо дітям пізнавати світ. Для них проводимо цікаві конкурси, вікторини, організовуємо виставки, перегляди нових книг. Серед них – виставка-панорама «Всі ми родом з дитинства».

Напередодні Всесвітнього дня дитини ми вітаємо всіх користувачів-дітей зі святом, бажаємо нашим юним друзям мирного неба та щасливого дитинства!     

Запрошуємо всіх у барвисту книжкову країну.

Майдан – кривава стежка до свободи

 Минає два роки  від початку буремних подій на Майдані, два роки, коли тисячі патріотів стали на захист демократичних цінностей, прав та свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

В центральній районній бібліотеці організовано тематичну викладку літератури «Майдан – кривава стежка до свободи», присвячену  річниці початку революційних подій на Майдані Незалежності в Києві та людям, які вийшли протестувати проти системи взимку 2013-2014 років.

Представлені  на виставці книги, статті з періодичних видань розповідають про ті зимові події які  змінили українське суспільство. Майдан дав людям різного віку, різних професій та соціального статусу віру в свої сили та об’єднав українську громаду.  

Сотні сердець згоріли в Революції гідності за перемогу і запалили своїм світлом інших.

Переглядаючи викладку видань читачі мають можливість  згадати ті буремні події на Майдані, зрозуміти, що жодна людина-патріот своєї країни не може залишатися осторонь подій, які відбуваються у нашій державі.

Від Революції гідності до Країни гідності

Напередодні відзначення в Україні Дня  Гідності та Свободи для учнів 10 – Б  класу  Липовецької  ЗОШ  №2        ім. В. Копитка,бібліотекар кафедри  юнацтва Безверха А. С.  провела інформаційну годину   «Від Революції гідності до Країни гідності »,   в якій йшлося   про події  Майдану           2013 – 2014 рр.

Починаючи з 21 листопада 2013 року в Україні відбувся ряд подій, які об’єднались спільною назвою «Революція гідності». Приводом до розгортання акцій протесту стало непідписання колишнім Президентом України Віктором Януковичем угоди про асоціацію з ЄС. Саме це несподіване рішення вивело тисячі мітингувальників (насамперед студентську молодь) на вулиці. Після розгону мирних учасників протесту на Майдані Незалежності акція набрала якісно іншого вигляду – із студентських протестів проти непідписання угоди з ЄС вона перетворилася на масову акцію спротиву владі. Серйозне загострення соціально-економічної ситуації, тотальна корупція, планомірне згортання демократичних прав і свобод, неможливість розв’язати наявні проблеми законними методами та демократичними процедурами – чинники, які підштовхували людей до революційних виступів. Основна ж причина, яка підняла людей на акції громадського спротиву, – неспроможність колишньої влади взятися за реформування України. Ідеологія та мета Майдану поступово змінювалися практично з кожним днем і були адекватною реакцією на тотальне ігнорування самого існування учасників Майдану.

В районні продовжуються звітні концерти на виконання районної Програми розвитку культури і духовного відродження  на період 2013-2015 роки.

18 листопада у с. Троща відбулися звітні концерти «Моя країно зоряна , квітчаста Україно!» сіл Скитки, Хороші, Трощі.

Бібліотекарі сіл організували та облаштували виставки творів самодіяльних митців, майстрів декоративно-прикладного мистецтва.

День толерантності

        Толерантність… Як мало в цьому слові для серця українця: воно сприймається більшістю з нас як заморська дивина. Але з часом воно отримає прописку не тільки в нашій мові, а і в нашій свідомості. Поняття “толерантність” сьогодні трактується дуже різнопланово. Перш за все, це терпиме ставлення до іншого, несхожого на тебе, прийняття іншої людини, інших думок і поглядів. Це мистецтво жити поруч з несхожим, спосіб вирішення конфліктів, мистецтво цивілізованого компромісу.

І саме бібліотека є одним з найбільш підготовлених майданчиків для виховання і просування толерантного ставлення до інших. Адже сьогодні саме бібліотека — це місце для зустрічей, інтеграції і співіснування представників різних культур, віросповідань і національностей, “полігон” з формування нової моделі міжнаціональних відносин. Формування толерантної свідомості наших користувачів дозволить їм у майбутньому бути успішними в суспільстві та подальшому житті. Виховання культури толерантності у дітей і молоді необхідне для того, щоб подорослішавши, прийшовши в доросле життя, вони були озброєні розумінням цінностей ненасильства, терпимості, вмінням поважати права і свободи іншої людини.

Працівниками Турбівської міської бібліотеки для дітей була проведена година відвертої розмови «Не дай душі зачерствіти», та представили на розгляд користувачам  інформаційний плакат .

Наша бібліотека — це відкритий майданчик, куди може прийти будь-хто: провести час, зустрітися з друзями, обмінятися думками... Вона є центром виховання толерантної свідомості дітей і молоді в сучасному полікультурному суспільстві. Тут тепло і затишно, створено всі умови для спілкування. Ми раді кожному користувачеві.

                       Толерантність – дорога до миру

20-й рік поспіль 16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності. На  28-ій Генеральній конференції  ЮНЕСКО  у 1995 році було одностайно прийнято Декларацію принципів толерантності. За пропозицією ООН з 1996 року  щорічно у всьому світі цього дня відзначають Міжнародний день толерантності.

 «Толерантність – дорога до миру», - під такою назвою в Липовецькій центральній бібліотеці пройшла бесіда з учнями школи №2 , приурочена до  дня толерантності.
 Під час заходу бібліотекар читального залу Раїса Скоропад  наголосила, що  толерантність - це готовність миритися з чужою думкою, повага прав інших людей, прийняття іншого таким, яким він є, здатність поставити себе на місце іншого, терпимість до чужих думок, вірувань, і поведінки, відмова від домінування та насильства. Закликала  всіх бути толерантними і не забувати, що книги та літературні герої допоможуть дізнатися багато цікавого про дружбу, милосердя і доброту.

Шануйте ж хліб, бо  в кожному шматочку краплина поту, праці, доброти

15 листопада працівники сільськогосподарського виробництва  святкують своє професійне свято . Відзначення Дня працівників сільського господарства - це визнання державою звитяжної хліборобської праці на благо України, це хвала мозолястим рукам селян, які знають справжню ціну хлібу! Хлібороби це художники,а поле їхнє-полотно. Кожного дня ці люди творять красу,яка вважається священною. Хліб пахне працею,любов'ю тих людей,які його сіяли,збирали та пекли. А коли потрапляє на стіл,то пахне сонцем,яке зігрівало маленькі зернятка,щедрістю,яку люди вклали, та полем,на якому ця краса виросла.

Напередодні Дня працівників  сільського господарства України в  районному будинку культури відбувся святковий концерт для всіх працівників аграрної галузі району ,   працівники Липовецької ЦРБ організували виставку-інсталяцію   «Шануйте ж хліб, бо  в кожному шматочку краплина поту, праці, доброти»

В народі ж хліб, мов матір, поважають,

Ця шана з плином часу не зника.

І дорогих гостей завжди стрічають

З  хлібиною в барвистих рушниках

Та хай же щедро наливає соком

І колоситься золотистий сніп,

І, хай же родить більше з кожним роком

Його величність -  годувальник Хліб.

Моя країно зоряна, квітчаста Україно!

На виконання районної Програми розвитку культури і духовного відродження на період 2013-2015 роки, плану роботи відділу культури і туризму райдержадміністрації на 2015 рік  розпочато  проведення творчих звітних концертів клубних закладів  Липовецького району   під назвою «Моя країно зоряна , квітчаста Україно! ».  Першими розпочали звітні творчі концерти заклади сіл Щаслива,  Білозерівка, Струтинка.

Працівники сільських бібліотек проводять роботу по організації та облаштуванню виставок творів самодіяльних митців, майстрів декоративно-прикладного мистецтва. 

Семінар бібліотечних працівників

 В центральній районній бібліотеці відбувся семінар бібліотечних працівників на тему «Шляхи ефективного використання фондів бібліотек Липовецького району». В роботі семінару взяли участь працівники Липовецької центральної  районної бібліотеки, працівники районної бібліотеки для дітей та бібліотекарі сільських бібліотек.

Відкрила семінар в.о. директора Марина Юкало.  З консультаціями виступили провідні спеціалісти ЦРБ та РДБ а саме: 
    зав.метод. відділом Світлана Синявська розповіла про списання літератури з бібліотечного фонду;    
   зав.відділом комплектування і обробки літератури Раїса Гаврилюк – про особливості формування фонду бібліотек у сучасних соціально-економічних умовах;    
    з консультацією « Формування бібліотечних фондів у дитячих та публічних сільських бібліотеках» виступила зав.РДБ Надія Сичук; 
   зав.відділом обслуговування ЦРБ Валентина Цивилюк розповіла про методи вивчення та використання книжкового фонду, як засоби поліпшення його складу; 
   консультацію по використанню МБА та ВСО в обслуговуванні користувачів публічних бібліотек  надала бібліотекар І категорії сектору використання та збереження єдиного книжкового фонду Валентина Гайвак.

        Революція Гідності

Наближається  друга річниця Революції Гідності та свободи, яка сколихнула  всю Україну, підняла патріотичний дух народу, яка виступила проти беззаконня, корупції і зловживань.
      Революція Гідності – це новий термін, який визначає політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу. Почалося все ще рік потому, коли сотні тисяч людей вийшли на майдан Незалежності у Києві, та розпочали Революцію, яка отримала назву Революція  Гідності. Український народ показав своє  прагнення до свободи, свого європейського майбутнього. Але нажаль, цей вибір сьогодні доводиться захищати зі зброєю в руках, нерідко ціною жертв кращих представників нашого народу. Майдан став символом боротьби, символом утведження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі і за  це заплачено страшну ціну: своє життя відали найкращі. Революція Гідності показала, що серед нас – тисячі патріотів, які не шкодують ні сил, ні здоров’я, ні навіть життя задля кращого майбутнього своєї Вітчизни.
     Однак революційне протистояння у центрі столиці закарбувалося у нашій пам’яті трагічними подіями: кривавий розгін Євромайдану, вбивства Героїв Небесної Сотні. Та, на превеликий жаль, мир доводиться здобувати дорогою ціною. Тисячі захисників єдиної України втратили життя у збройному конфлікті на Сході держави. 
     Головним завданням сьогодні для всіх нас і органів влади є підтримка сімей героїв, які постраждали або загинули за Україну, у якій пануватиме закон, порядок, соціальна справедливість і добробут.   
    В Турбівській бібліотеці для дітей представлена на розгляд користувачам бібліотеки інформаційна панорама «Стежками революції». 
    З учнями 1- А класу Турбівської ЗОШ №1  бібліотекар Любарець Ірина Володимирівна провела патріотичну годину « Поняття  Гідності та Свободи».   Майбутнє кожної нації – це діти. Якими вони виростуть, таким буде майбутнє.  Учні     1- А класу  намалювали малюночки в яких  відобразили своє поняття свободи та миру на нашій землі.

Народе мій, пишаюся тобою:

     Моя душа - частинка твого «Я».

     Красою правди у святім двобою

      Понад Майданом сонця лик сія...

  Є нація! Хай знають всі у світі:

 Ми є! Народ піднявся із колін!

        І переможно сонце правди світить,

        Співає гордо наш Державний Гімн.

Високе світло імені і слова

До Дня української писемності і мови в Липовецькій ЦРБ у відділі обслуговування ( абонемент) організовано бібліографічний огляд літератури  « Високе світло імені і слова».

Історія кожного народу має героїчні, трагічні, щасливі і нещасливі сторінки. Україні судилося зазнати багатьох поневірянь. Нам забороняли мати власну історію, культуру, мову. З проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 року розпочалося повне надій і сподівань відродження української мови, науки, культури. Сьогодні українська мова є державною мовою в Україні. А мова – це золотий запас душі народу, з якого виростаємо, яким живемо, завдяки якому маємо право милуватися рідним краєвидом. Мова – вічно живий, нев’янучий  цвіт.

Мова – найбільше багатство нації

До Дня української писемності та мови для учнів старших класів  бібліотекар відділу обслуговування Безверха А. С. провела інформаційну годину «Мова – найбільше багатство нації».