Писанка мальована з любов’ю подарована

Петриківський розпис, або «петриківка» — українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпропетровщині в селищі Петриківка, звідки й походить назва цього виду мистецтва.

Петриківський розпис — не лише народне мистецтво, що зберігає традиції оздоблення українського житла, але й сучасний живопис, який розвивається та набуває нових рис.

У 2012 році Міністерство культури України визнало петриківський розпис об'єктом (елементом) нематеріальної культурної спадщини України.

5 грудня 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Це поки що єдина форма культурної спадщини України, що потрапила до цього списку.

В давнину до виготовлення писанок  підходили з великою ретельністю: в якості основи обиралися тільки первородні яйця молодих курей, а приготування інгредієнтів і самої фарби можна було порівняти з магічним ритуалом. Сьогодні багато чого змінилося: щоб подарунок міг зберігатися довше, майстри використовують дерево, однак, сенс писанки залишився тим самим: це сакральний дар, за допомогою якого ми висловлюємо свою турботу, увагу і небайдужість.

Напередодні великого свята Великодня  в Липовецькій ЗОШ І-ІІІ ст. №2 бібліотекар кафедри юнацтва Безверха А.С провела майстер-клас «Писанка мальована з любов’ю подарована».

Писанковий дивосвіт

 Ви можете уявити собі життя без писанки? Без цього чарівного витвору людських рук, який милує око кожного розмаїттям кольорів і неповторним орнаментом. Писанки – мініатюрний символ життя.

Традиції писанкарства у давні часи були поширені по всій Європі, та лиш в Україні вони збереглися і понині. Щоб не втратити нитку традицій в Липовецькій районній бібліотеці для дітей напередодні Великодня пройшов майстер- клас «Писанковий дивосвіт»,  який провела бібліограф-краєзнавець Тетяна Загалило.

Поринувши в чарівний світ народних традицій, дівчатка восьмикласниці Липовецького колегіуму ім.В.Липківського відкрили для себе багато цікавого, пізнали секрети писанкових символів і фарб. А допомогла їм у цьому викладка літератури «Христос Воскрес». З ентузіазмом і натхненням священнодіяли юні писанкарки. Писанки вдалися на славу і стануть справжньою прикрасою Великоднього свята.  

Великдень славить писанка барвиста

 З 20  квітня в читальному залі  Липовецької центральної  бібліотеки експонується книжкова виставка-свято «Великдень славить писанка барвиста», присвячена одному із найбільших та найшанованіших християнських свят – світлому празнику Великодня.

Матеріали, представлені на виставці, знайомлять користувачів із традиціями святкування Великодня, розповідають про походження одного із важливих символів цього свята в Україні – писанку, розкриють  таємниці українського писанкарства, зосереджують увагу на символіці орнаменту писанки, історії її виникнення.

Іду у квітень, йду у котрий раз,

у чорну згадку з білого сувою

Під такою назвою в районній бібліотеці для дітей пройшов урок історичної пам’яті. Це спільний захід працівників бібліотеки та семикласників загальноосвітніх шкіл №3 та ім.В.Копитка. Приурочений він пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу людства – аварію на Чорнобильській атомній станції.

З допомогою книг, відеосюжетів, розповідей бібліотекарів діти, які народились через багато років після Чорнобильської трагедії, уявою перенеслись на тридцять літ назад. Словом і серцем доторкнулись до великого жертовного подвигу пожежників, лікарів, військових, зв’язківців, цивільного населення, всіх хто врятував Україну і світ, хто подарував нам життя, їм наш земний уклін і довічна вдячність.

В пам’ять про загиблих героїв, ліквідаторів і невинних жертв Чорнобиля учасники заходу запалили поминальну свічу.

   Запаліть і ви свічки пам’яті 26 квітня у день смертоносної трагедії. 

«Чорнобиль – попередження набат,

Його уроків людство не забуде!..»

Вже 30 гірких літ ми живемо у післячорнобильській ері, під знаком зловісної зірки, у чорному болі.

Чи чуєш, ти світе,
Як гірко ридає полин,
Як тяжко і тужно
Моєму народу болить.

Гіркий запах Чорнобилю, що тепер асоціюється в українців з небезпекою «мирного атому» назавжди увійшов у долю України. І чим була викликана поява «зірки полин» - чи недбальством людським, жорстокою їхньою невдячністю, порушенням самої рівноваги буття, чи глумління над матір’ю-природою, яка завжди була добра до нас у своїй вічній, безмірно терплячій Любові!

Оспіваний  мирний атом, здавалося б, приручений і покірний, вийшов з – під влади людини, вивергаючи на земну поверхню вогненне нутро, розхукуючи  навсібіч незриму отруту радіації. Чорнобильська катастрофа вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданої раніше біди,  трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління.

Не оминула ця трагедія і Вінниччину, земля якої поряд з іншими регіонами розділила і подвиг ліквідаторів, і біль втрат, і пам’ять про загиблих. Радіоактивного забруднення зазнали вісім районів області.

26 квітня в пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, диму, перестороги. І забути це, чи викреслити із нашої пам’яті – неможливо.

На передодні 30-річчя Чорнобильської трагедії  у Липовецькій центральній районній бібліотеці для старшокласників Липовецької ЗОШ І-ІІІст. №3 був проведений вечір-пам’ять «Чорнобиль – попередження набат,

Його уроків людство не забуде!..». На заході були показані відеоролики вибуху на ЧАЕС, евакуація міста а також який Чорнобиль 30 років потому.

 На заході для учнів  був представлений бібліографічний огляд літератури «Трагедія Чорнобиля у наших серцях».

У фойє районного будинку культури  також була презентована виставка-реквієм «Чорнобиль: чорний спомин, вічний біль». На якій була віддана шана героям пожежникам, які сміливо і до кінця виконали службовий обов’язок, свою присягу. Загинули, але увійшли в безсмертя захистивши собою мільйони людей.

  Іншої землі у нас немає, нам потрібно нашу берегти

22 квітня – Міжнародний день Землі, свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих щедрот і природних ресурсів, якими наділила нас природа.

 Бажання знати якомога більше про природу й довкілля було завжди притаманне людині ще з перших кроків її розвитку. Кожен із нас відповідальний за стан навколишнього середовища.

 До Міжнародного дня Землі в читальному залі  Липовецької  центральної бібліотеки організована викладка літератури « Іншої землі у нас немає, нам потрібно нашу берегти».

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І писанку, як усмішку підносить

Христос Воскрес!

Вже зовсім скоро наближається велике свято Пасхи, саме з цієї нагоди в Турбівській  бібліотеці для дітей було проведено майстер–клас  з  виготовлення писанок    для користувачів та усіх бажаючих.

 Великдень одне з найдавніших свят християн. Святкується воно в Україні ще з X ст. навесні й пов᾿язане з воскресінням Ісуса Христа, тому має назву Великий день , або Великдень.

 Основною  метою заходу   було ознайомлення  дітей  із культовим значенням писанок, традиціями, символікою різних регіонів України. Також  діти  з особливим задоволенням прослухали цікаву розповідь бібліотекарів про історію писанки,  чим вона відрізняється від крашанок, дряпанок, крапанок  та ін.

Під час заходу учасники вчились  перетворювати звичайні яйця на витвори мистецтва, використовуючи воду, віск, фарби, вкладаючи свої хороші помисли і  душу. Процес створення писанок досить клопіткий, але цікавий та захоплюючий. Деякі    діти працювали вперше з писачком.  І хоча не всі лінії та орнаменти на писанках вийшли рівненькими та симетричними, але кожен  від майстер-класу отримав море вражень та навчився основ писанкарства. Йдучи з бібліотеки діти пообіцяли, що обв'язково спробують створити писанки вдома.

По завершенню майстер-класу кожен учень тримав у своїх руках власне творіння  –писанку-оберіг і щиро повірив, що вона принесе родині взаєморозуміння, щедрість, здоров’я та благополуччя.

Воскресіння Господнє в усі часи давало людям наснагу ,вірити, любити, прощати. У цей день кожному треба примиритись з ближнім, відкрити свою душу вогником добра й милосердя.

Благодійна акція від серця до серця

4 квітня стартувала одинадцята  Акція Всеукраїнського благодійного фонду «Серце до серця» - «Врятуй життя дитини», яка триватиме до 24 квітня. Під гаслом «Врятуй життя дитини». Впродовж місяця проходить збір коштів на закупівлю медичного обладнання в реанімаційні відділення дитячих лікарень. Акція «Серце до серця» проходитиме вже одинадцятий  рік поспіль і за цей час набула загальнонаціональної підтримки. В рамках Акції відбуваються  масові  заходи по всій Україні.

Липовецький будинок культури та Липовецька центральна районна бібліотека  також долучилися до акції. В центрі міста відбувся благодійний концерт та ярмарка  виробів  ручної роботи користувачів бібліотеки, серця яких  залишилися небайдужими до долі хворих дітей.

Творчий доробок Михайла Дажури

                                            

«Де б не був я в путі і куди б не ходив

По великому нашому краю,-

Липовеччина рідна зі мною завжди,

Краще в світі землі я не знаю»

                                     М. Дажура.

Мальовнича природа нашого краю надихала на творчі здобутки багатьох уславлених людей.  У с.Теклинівка Липовецького районну народився   наш славний земляк, поет, художник Михайло Дажура.

Автор чотирьох поетичних збірок: «Поезія», «Життя прожити», «Кров і квіти», «О доле, доле…», «Пам'ять». В цих збірках поет оспівує Батьківщину, рідну Липовеччину її працьовитих людей,  автор гумористичних віршів, яким він багато років  віддавав своє натхнення.

З нагоди 90-річчя з дня народження митця в читальному залі Липовецької центральної бібліотеки відбулася бесіда - портрет «Творчий доробок Михайла Дажури».

Мудрість та краса подільської писанки

18 квітня 2016 року в читальному залі Липовецької центральної районної бібліотеки пройшов майстер-клас по розпису традиційної подільської писанки під назвою «Мудрість та краса подільської писанки», в якій взяли участь учні Липовецької СЗШ №2. Майстер-клас проводився бібліографом-краєзнавцем Тетяною Загалило.

В рамках цього заходу дівчата (бо саме лише дівчата та жінки за традицією займалися написанням писанок) були ознайомлені з символікою орнаментації та кольорів традиційної писанки, власне традицією написання писанки, а також з правилами та технікою їх написання.

Кожна з учасниць виготовила для себе першу власну писанку, на яку нанесла свій особливий неповторний символ та розфарбувала в кольори, що ближчі до душі. Різноманіття барв та символів писанок радувало душу, а захоплені обличчя та сяючі очі учасниць вказували на те, що даний захід був проведений недарма. Хочеться висловити свою щиру подяку всім учасницям заходу, а також вчителю Ратушній Аллі Володимирівні, які відгукнулися на наше запрошення взяти участь у майстер-класі.

За життя у чистому довкіллі

Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. Це все природа. Людина — частина її. Але у людини є можливість змінювати природу. Кожна зміна позначається на навколишньому середовищі. Змінювати природу людина повинна обережно, бо окремі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. Від людини залежить, чи збереже вона природу, чи зруйнує. Нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, могутні дерева в лісах. Це життя. І наш обов'язок — зберегти його. Без природи людина загине. Забруднення річок і озер, загибель лісів, знищення цілих видів рослин і тварин — справа рук людини. Збереження природи — це збереження людини. Навколишнє середовище потребує нашого захисту.

В Липовецькій ЗОШ №3 з учасниками екологічно – народознавчого клубу «Над Собом рікою» бібліотекар кафедри юнацтва Безверха А. С. провела  чергове засідання клубу  на тему «За життя у чистому довкіллі».

Також спільно  з учнями старших класів Липовецької ЗОШ І-ІІІ ст.  №3, та Липовецької ЗОШ І-ІІІ ст.  №2  проведено флешмоби «Зробимо Україну чистою».

«День  пам’яток  історії та культури Вінниччини».

В Україні щорічно 18 квітня відзначається Міжнародний  день пам'яток та історичних місць, який встановлено Указом Президента України від 23.08.1999 № 1062/99 на підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам'яток історії та культури.

Цей день  засновано ще у 1983 році Асамблеєю Міжнародної Ради з питань охорони пам’яток та визначних місць (ІКОМОС), створеною при ЮНЕСКО.

 Вінниччина – це земля сивих  легенд і мелодійних  пісень, земля  споконвічних хліборобів-спадкоємців традицій   працьовитих трипільців, войовничих скіфів і мужніх сарматів, мудрих слов'ян та поборників      справедливості  козаків.

Стародавні кургани та городища, палаци, церкви, костели, залишки колишніх оборонних споруд, пам'ятни­ки видатним землякам, які звеличили цей край, місця славних перемог відважних синів українського народу, що дійшли до нас крізь віки, аби дивувати і захоплювати нащадків своєю величчю, красою та неповторністю.

 У Вінницькій області зосереджені усі види та категорії пам’яток, які є об’єктами національної та регіональної політики. На початок 2016 року на державному обліку перебувало  4307 пам’яток: 1739 – археології, 1893 – історії, 526 – містобудування та архітектури, 47 садово-паркового та ландшафтного мистецтва, 101 – монументального мистецтва. За цими показниками Вінниччина займає одне із провідних місць в державі.

 Напередодні  Міжнародного   дня  пам’ятників та історичних місць  в Липовецькій центральній  районній бібліотеці , бібліотекар Інтернет– центру  Козел Т.С.  провела для  старшокласників  слайд – подорож  «День  пам’яток  історії та культури Вінниччини».

Пам’ятки історії  Вінниччини

Музей – садиба  М.І.Пирогова.

Палац  Потоцьких  у Тульчині

  Державний Історико-культурний заповідник  «БУША».

До Державного реєстру об’єктів культурної спадщини національного значення відносяться такі відомі пам’ятки як Немирівське скіфське городище, Палац Потоцьких у місті Тульчині, склеп-усипальниця М.І. Пирогова у Вінниці, могили видатних композиторів М.Леонтовича, П.Ніщинського та могила соратника Б.Хмельницького Данила Нечая.  З 2000 року працює Державний історико-культурний заповідник «Буша», до складу якого увійшли пам’ятки археології, скельний храм, залишки фортеці і підземних ходів XVI ст. – дві останні мають статус національних. 

Він усміх повернув сатирі

15 квітня 2016 р. виповнюється 80 років від дня народження Олега Федоровича Чорногуза, нашого відомого земляка, письменника, публіциста, журналіста.  До ювілею  письменника в читальному залі Липовецької  центральної бібліотеки  оформлена викладка літератури « Він усміх повернув сатирі», на якій зібрана  інформація про творчий і життєвий шлях письменника, його сатиричні твори «Аристократ з Вапнярки, «Претенденти на папаху», сатирико-публіцистичний роман «Вавилон на Гудзоні», також нові твори визначного сатирика  «Золотий скарабей» та "Рабів на бал не запрошують".   Книги Олега Чорногуза  увійшли до кращих перлин української літератури.

Високе небо яскравої зірки

З давніх давен в усіх країнах світу люди складали казки. Можливості казки надзвичайно широкі. Вона розважає і веселить, схвалює добро і висміює зло, повчає і виховує, примушує замислитися над явищами життя.

Неповторною казкаркою була Оксана Іваненко, 110 літній ювілей якої відзначається 13 квітня.

Напередодні ювілею зазирнули у бібліовіконце О.Іваненко молодші школярі Липовецької загальноосвітньої школи №3 в районній бібліотеці для дітей.

Письменниця написала десятки творів для дітей і дорослих, серед яких казки, вірші, оповідання, повісті, романи.

Діти пройшлися казковими шляхами славетної казкарки, брали активну участь у літературній вікторині. Особливо захопилися переглядом казок з циклу «Лісових». Традиційні казкові журавлі, чижі, кульбаби, тополі, дикі яблуньки «заговорили» до дітей про таємниці природи і навколишнього світу. Зовсім природно нагадав малечі чарівник лікар, що він лікує «брехунів, боягузів,базік, ледарів, заздрих і тому подібних хворих, що заважають жити собі й іншим».

Бібліотечні працівники сподіваються, що після проведеного заходу у діток виникне бажання частіше зазирати у літературне віконце Оксани Іваненко.

Не маємо права забути

Кожен рік 11 квітня відзначається  Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Саме 11-го квітня 1945 р. Американські війська вторглись на територію найбільшого табору, який мав назву Бухенвальд. Вязні, які перебували в Бухенвальді підняли повстання, результатом якого стало ліквідування табору.

На території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів.

За роки другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів - громадяни Радянського Союзу.

  З метою   вшанування в'язнів фашистських концтаборів в читальному залі Липовецької центральної бібліотеки організована викладка літератури «Не маємо права забути».