День спротиву Криму 

російській окупації

П’ять років тому в Криму сталися події, які принесли біду й нещастя мешканцям усього півострова – влада Російської Федерації окупувала автономію у складі України. Такі дії вважаються початком російської агресії на території нашої держави.

 В Україні Днем спротиву Криму російській окупації проголошено 26 лютого. Саме у цей день у 2014 році перед будівлею Верховної Ради Криму пройшов мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти.

 Боротьба за повернення Криму ‒ це боротьба проти свавілля. Крим був украдений Росією в України силовим шляхом. Його анексія ‒ перший прецедент у історії Європи з часів Другої світової війни і Україна, об`єднавши всі зусилля, зможе повернути півострів, доведучи, що Крим – це Батьківщина українців і кримськотатарського народу, які по праву є господарями своєї землі.

До Дня кримського спротиву російській окупації в Липовецькій ЦРБ, бібліотекар І кат. читальної зали та Інтернет – центру  Козел Т.С. провела  слайд – бесіду «День спротиву Криму російській окупації », для користувачів бібліотеки.

Сьогодні історія кримських татар стає частиною і української історії, тому що Крим – це частина України, і нам в сьогоденні необхідно розуміти багато моментів з минулого. Зокрема, знати про історію держави кримських татар – Кримське ханство, щоб розуміти, чому сьогодні кримські татари говорять про свою державність.

«В скарбниці мови –

доля України»

Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас передусім повинен створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб – МОВА. Німецький педагог Гердер писав: «Хто не любить рідну мову, її солодких звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людина». Отже, людина, яка любить свій народ – є громадянином своєї держави, повинна добре володіти рідною мовою.

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято – до календарів усього світу воно увійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

До Міжнародного дня рідної мови на абонементі організовано бібліографічний огляд літератури «В скарбниці мови – доля України».

Саме в лютому, п'ять років тому, під час Революції Гідності, протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність.

20 лютого на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею», а під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача...», яка стала українським народним реквіємом.

До Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні у Липовецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 для старшокласників була проведена історичну бесіду «У їх серцях  жила Україна».

Майдан. Україна.

Шлях до свободи

20 лютого вся Україна сумно зітхає, проливаючи гіркі сльози за душі тих, кого забрало небо… Забрало несправедливо і невблаганно… Забрало справжніх патріотів, справжніх героїв своєї держави.

День Героїв Небесної Сотні встановлено відзначати щорічно 20 лютого відповідно до Указу Президента України «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Події 2013–2014 років не залишили байдужим нікого в Україні та потребують осмислення. Але безперечним залишається одне – мужність громадян, які вийшли на Майдан Незалежності в Києві аби відстояти право українського народу на самовизначення. Саме цей Майдан поклав початок національній ідентифікації громадян нашої держави. На жаль, ця історична подія не відбулася без утрат найкращих серед громадян, справжніх патріотів. Народ увінчав їх «Небесною сотнею». Це представники усіх регіонів України, різних за своєю національністю, віком, освітою, сімейним станом… Але всіх їх об’єднує одна велика любов до Батьківщини, більша за життя.

Сьогодні до Дня  вшанування Героїв Небесної Сотні  в читальній залі Липовецької ЦРБ відбулося чергове засідання жіночого клубу «Горлиця». На засіданні пройшла година пам’яті     під назвою «  Майдан. Україна. Шлях до свободи», Бібліотекар читальної  зали та Інтернет – центру Козел Т.С. розповіла присутнім про те, що серед загиблих «Небесної Сотні» є  троє   вінничан Їхні імена назавжди викарбуються в нашій пам'яті. Вони – наша гордість та слава, наша «Небесна Сотня»!

Джерельно –світанкова 

рідна моя мова

21 лютого – свято рідної мови. Для кожного народу мова – його найцінніший скарб. Без мови не може існувати жоден народ, його культура. Вона єдина, як і мати. Ми – українці – горді, що наша українська мова така багата й милозвучна. У словнику нашої мови налічується більше 200 тисяч слів, а на конкурсі краси мов, який проходив у Парижі, українська мова зайняла третє місце у світі за милозвучністю.

До Дня рідної мови районна бібліотека для дітей провела масові заходи, як у бібліотеці так і за її межами. Барвистий світ українського слова, його велич і силу розкрив поетичний струмок «Мову ту, що рідною зовуть, ти ніде й ніколи не забудь» проведений в ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. В. Липківського  з учнями 3-Б класу (класовод А.В. Ткачук). Читайлики з великою любов’ю та натхненням, зворушливо читали вірші,присвячені рідній мові. Бібліотечні працівники презентували дітям книжкову виставку «Джерельно –світанкова рідна моя мова».

Гарні знання з української мови показали читачі-діти під час проведення вікторини «Я знаю українську мову». Завчасно організований у бібліотеці книжковий перегляд «Рідна мова моя, поетична й пісенна!» допоміг їм  збагатити знання про мову, викликав бажання краще її вивчати, цінувати і поважати. Переможницею вікторини стала активна читачка нашої бібліотеки Ірина Данильченко, за що отримала подарунок від бібліотеки.

Мова – глибина тисячоліть

До рідного слова торкаюсь душею,

Боюсь очорнити чи зрадить його,

З цих слів наша мова, пишаємось нею –

Це музика й пісня народу мого

В. Геращенко

Сьогодні українська мова досягла високої довершеності та в своєму розвитку зайняла одне з почесних місць серед найрозвиненіших мов світу. Золота скарбниця рідної мови має свою могутню класику, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника, а ще збагатили її відомі майстри художнього слова – сучасні українські письменники: Ліна Костенко, Олесь Гончар, Павло Загребельний, Микола Вінграновський, Дмитро Павличко, Іван Драч. Прислухаймося до чарівних звуків, животворного трепету й вогню, материнської лагідності і доброти, мудрості земної, втілених у поетичне слово.

Мова кожного народу - це та бездонна криниця, з якої черпають воду прийдешні покоління. А висихає вона лише за тих умов, коли люди забувають до неї дорогу або засипають її зумисне брудом заздрісні сусіди.

В літературі - поезії чи то прозі - поняття рідної мови виступає поряд з поняттям рідного краю, вітчизни, батьківської хати, материнського тепла, краси. Письменники звертаються до своєї мови як до основи народності, як до живого джерела духовності. Як говорив класик української літератури Максим Рильський: „Мова - втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за багатство мови...".

До Міжнародного дня рідної мови в читальній залі Липовецької ЦРБ була презентована книжкова виставка – роздум під назвою «Мова – глибина тисячоліть», для користувачів бібліотеки.

Книжкова виставка  допомагає виховувати почуття любові до рідної мови, піклуватися про неї, захищати, розкривати для себе її велич й могутню силу.

Тож давайте будемо плекати кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших пращурів. Нам треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.

Небесна Сотня – то в серцях вогонь, що гаряче палав за Україну

Сьогодні в районній бібліотеці для дітей проведено бібліорепортаж «Небесна Сотня – то в серцях вогонь, що гаряче палав за Україну» на вшанування пам’яті, відваги, сили духу і стійкості героїв, які віддали своє життя в боротьбі за свободу та гідність.

Захід пройшов за активної участі учнів 8 класу ЗОШ І-ІІІ ст. №1(класний керівник Н.О. Сулима). Він засвідчив здійснення великого подвигу та виявлення істинного патріотизму українців. З допомогою книг, розповідей та відеоматеріалів в скорботі згадали хроніку подій Євромайдану, з душевним щемом слухали зворушливі патріотичні поезії у виконанні старшокласників. Запалиною свічкою та хвилиною мовчання присутні вшанували всіх героїв, які полягли за свободу, цілісність та єдність нашої держави.

Про них ми повинні пам’ятати сьогодні, завтра і завжди. Безсмертні душі відійшли у небеса, але вони вічно житимуть у народній пам’яті, бо Герої не вмирають!

Слава Україні! Героям слава!

Афганістан – ти край

війни і крові

Ти – вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокій.

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…»

15 лютого – День виведення радянських військ з Афганістану.  Тридцять років тому останній солдат тодішнього союзу покинув землю цієї гірської ісламської країни.  Відповідно до Указу Президента України від 11.02. 2004 р., 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. 

Афганська війна не стала загальною бідою нашого народу, а залишилася бідою тільки тих, хто в ній приймав участь. Для більшості людей вона далека, чужа і невідома. Афганська війна – це не тільки трагедія. Це ще доблесть і мужність людей, які побували в епіцентрі кривавого конфлікту, а також – застереження на майбутнє. Важливо зберегти пам’ять про ті події, вклонитися тим людям, які не повернулися з війни, виконуючи свій обов’язок перед Батьківщиною. Ці воїни підхопили естафету ветеранів Великої Вітчизняної війни, які були стрижнем держави, що не тільки відстояли її, а й відновили народне господарство, були моральним авторитетом. Сьогодні в умовах неоголошеної війни з сусідньою країною українські воїни демонструють патріотизм, мужність та відвагу захищаючи територіальну цілісність, вони гідні нащадки своїх дідів та прадідів.

До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав  в читальній залі Липовецької ЦРБ була презентована виставка – інсталяція « Афганістан – ти край війни і крові …» для користувачів бібліотеки.

На виставці представлені  книги Анатолія Гончара «Чорний тюльпан» та Едуарда Подільського «Пора Синівських доріг», альбом  «Незаживаюча  рана Афганістану»  з фотографіями наших земляків-вінничан, які пройшли  війну в Афганістані,  а також вирізки із періодичних видань різних років зі статтями про  воїнів-інтернаціоналістів.

Найвищий злет душі – кохання.

Кохання – найзагадковіше з усіх людських почуттів. Воно надихало поетів і художників, музикантів і скульпторів на створення безсмертних шедеврів. І, якби поставити собі за мету прочитати все, що написано про нього, людині не вистачило б цілого життя. Не випадково існує багато чарівних легенд, обрядів, ритуалів, заснованих на цьому прекрасному почутті. Найромантичніше свято року є – День Святого Валентина.

До Дня Святого Валентина в читальній залі Липовецької   ЦРБ  оформлено романтичну книжкову виставку – привітання , для користувачів бібліотеки під назвою  «Найвищий злет душі – кохання».

На виставці користувачі можуть перечитати класичну літературу та сучасну прозу про кохання, ознайомитися з літературними пам'ятками, створеними з великої любові, зокрема з любовною лірикою українських і зарубіжних поетів. Також ви дізнаєтесь, як любили та переживали палке, а іноді й трагічне почуття кохання видатні люди.

«Очі пекуча сльоза обпіка,

Рана у серці ятриться…»

Минуло 30 років як відійшла в історію Афганська війна. Вона залишила пам’ять і невгамовний біль у душах тих, хто втратив у цій країні рідних чи друзів. Це шана і захоплення мужністю безстрашних «афганців», котрі стали героями посмертно, і подвигами тих, кому доля дарувала шанс вижити.

Великі і важкі підсумки афганської війни. Загиблих – 14453 чоловіки, поранених- 49985 чоловік, інвалідів-10751 чоловік, пропалих безвісти – 312 чоловік. Всього пройшло через Афганістан – 641000 чоловік.

Пекучий біль крізь  роки ятрить серця «афганських» матерів , сестер, вдів, дітей… Часточка їхніх сердець назавжди  прикута до могил і обелісків загиблих. Живуть і житимуть серед нас герої війни, яка у мирний для нашої країни час, скалічила долі багатьох людей. Тож пам’ятаймо про їхню відвагу і мужність, бойове побратимство і волю до життя!

До 30-річчя виведення військ з Афганістану   на абонементі Липовецької ЦРБ організований бібліографічний огляд літератури під назвою «Очі пекуча сльоза обпіка, Рана у серці ятриться…» для користувачів бібліотеки.

Ті спогади, 

то вічний серця біль

15 лютого, у День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, українці віддають шану тим солдатам і офіцерам, які з честю та гідністю виконували свій військовий обов`язок у горах Афганістану та в інших вибухонебезпечних точках світу.

Цього року виповнюється 30  років від дня виведення військ з Афганістану. Афганська війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить і досі. До цієї дати районна бібліотека для дітей  організувала книжково-газетний реліз  «Війна без перемоги».

Користувачі-діти взяли  участь в героїко-патріотичних читаннях «Ті спогади, то вічний серця біль», вшанували пам’ять тих, хто поліг в Афганських ущелинах, схиливши голови у скорботній хвилині мовчання.

Активна читачка бібліотеки Анна Воробйова зворушливо прочитала вірш Григорія Босюка «Червоніють маки» пам’яті нашого земляка Володимира Степанюка  та всіх невинно убієнних в Афганістані.

Летять, відлітають у вічність роки і скільки б їх не минуло, не зітруть у нашій пам’яті імена воїнів-героїв.

  

Добра казкарка й оповідачка

Лариса Михайлівна Письменна українська письменниця, авторка талановитих оповідань, повістей  і казок для дітей різного віку. Вона була не лише чудовою оповідачкою, але й доброю людиною. І своєю добротою та фантазією щедро ділилася з маленькими друзями - читачами на сторінках своїх книжок.

До 105 – річчя від дня народження письменниці в районній бібліотеці для дітей за участі 4-А класу ЗОШ №1 (класовод Т.С. Присяжнюк) проведено дитячий ранок «Добра казкарка й оповідачка».

Діти охоче мандрували країною книг Лариси Письменної, особливо захопилися її казками і вправно відгадували загадки.

Бібліотечні працівники порадили діткам і надалі читати чудові , повчальні твори Л. Письменної.

Інтернет – найсучасніше джерело інформації

5 лютого 2019 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом «Разом для найкращого Інтернету».

Міжнародний день безпечного Інтернету (Safer Internet Day), заснований Єврокомісією у 2004 році, який традиційно відзначається у другий вівторок лютого.

Його метою є об’єднання зусиль державних, приватних та суспільних організацій у підвищенні обізнаності суспільства з питань безпечного використання Інтернет – технологій, зробити Інтернет чистішим від насильства, злочинності та інших негативних чинників.

День безпечного Інтернету – це ще один привід для того, щоб об’єднати зусилля держави, громадськості, бізнесу у пошуку шляхів безпечного використання Інтернету та популяризації механізмів безпечної роботи в мережі, перш за все серед дітей та молоді.

В Липовецькій ЦРБ до Дня безпечного Інтернету, бібліотекар 1 кат. читальної зали та Інтернет-центру Козел Т.С. оформила для користувачів бібліотеки тематичну викладку літератури під назвою «Інтернет – найсучасніше джерело інформації». 

На викладці літератури актуальним було обговорення шляхів безпечного використання Інтернету молоддю і питання Інтернет-етики у  користувачів середнього і старшого шкільного віку.