Володимир Винниченко: портрет на тлі епохи

Володимир Винниченко: 

портрет на тлі епохи

Винниченко Володимир Кирилович — український політичний та державний діяч, прозаїк, драматург та художник. Народився 28 ( ст. 16) липня 1880 р. на Херсонщині в родині селян. Навчався у сільській народній школі, у Єлисаветградській гімназії, згодом – на юридичному факультеті Київського університету.

Брав активну участь в українському національному визвольному русі: був заступником голови Центральної Ради, а згодом першим головою українського уряду в часи Української Національної Республіки.

В літературу В. Винниченко увійшов у 1902 р. і відразу здобув визнання своїми оповіданнями: «Біля машини», «Голод», «На пристані», «Краса і сила», «Федько- халамидник», «Кумедія з Костем» та іншими.

Глибокою психологією та напруженою дією відзначаються його твори «Дисгармонія», «Шаблі життя», «Брехня», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Записки кирпатого Мефістофеля», «Сонячна машина». Понад сотню робіт письменника становить новелістика: нариси, ескізи, етюди.

До 140-річчя від дня народження Володимира Винниченка - українського письменника, публіциста, громадсько-політичного і державного діяча на абонементі відділу обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ організована виставка - ювілей під назвою «Володимир Винниченко: портрет на тлі епохи». На виставці представлені видання художніх творів письменника, література, присвячена його політичній та громадській діяльності, літературознавчі розвідки .