Панас Мирний – корифей української прози

Панас Мирний – корифей української прози

    Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року  в місті Миргороді на Полтавщині.

    Панас Мирний належить до тих українських класиків пера, яким вдалося водночас побудувати блискучу державну кар’єру та реалізувати себе в письменництві. Перші його твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»), підписані  псевдонімом Панас Мирний, з'явилися за кордоном, у львівському журналі «Правда» 1872 року. Серед найбільш відомих творів – «Повія», «Лимерівна», «Морозенко», «Лихі люди». Через заборону українського слова, почали друкувати лише з середини 1880-х років. Улюбленою темою Панаса Мирного були життя і праця, мрії і сподівання селянства. Герої творів Панаса Мирного своїми роздумами і своїми вчинками є бунтарями. Про це красномовно свідчить і поезія Мирного, і драма «Лимерівна», і роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні».

    Панас Мирний увійшов в історію української літератури як майстер психологічної прози. Він був одним з найбільш плідних українських письменників свого часу. Написав 718 оригінальних та перекладних поезій, 9 драм, 69 великих та малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв – усього понад одну тисячу творів. Уся творча спадщина (поезія, проза, драматургія, переклади, фольклорні записи) і громадська діяльність Панаса Мирного мали єдину мету – і словом, і ділом служити на славу рідній Україні. 

    Письменник похований у Полтаві на військовому кладовищі.

    До 175-річчя від дня народження Панаса Мирного на абонементі обслуговування дорослих користувачів КЗ «Липовецька публічна бібліотека» презентовано виставку – портрет під назвою «Панас Мирний – корифей української прози».