26 квітня! В
пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути
це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо. 2013рік - 27
річниця з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Чи доводилось вам бачити землю , на
якій ніхто не живе? Хоч ще квітують і родять сади , ніхто не споживає тих
гірких плодів , не йде до лісу за цілющими дарами . Це - земля Чорнобиля
, це чорнобильські стежки , зарослі травами , якими рідко коли ступає нога
людини.
Чорнобиль ... Слово це стало символом горя і
страждань, покинутих домівок, розорених гнізд , здичавілих звірів. Проходять
роки після аварії на ЧАЕС, а біль не вщухає, тривога не покидає людей,
пов'язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису.
Тож напередодні 27 – ї річниці у стінах Липовецької центральної районної
бібліотеки для дорослих відбувся урок- застереження під назвою: « Чорнобиль – біль та
скорбота України» присв’ячений трагедії на Чорнобильській АЕС.
На заході присутні більш детальніше дізналися про страшні дні
1986 року, ознайомилися з переглядом
літератури «І
впала зірка Полин», бібліотекарі читали вірші
присв’ячені Чорнобильській трагедії,
присутні також мали можливість за
допомогою інтернету побачити атомну
станцію до вибуху, і під час вибуху, також
місто Припять , похмурий і сірий ,лякаючий і порожній, здичавілий,
заборонений, обплутаний колючим дротом, місто- привид. Місто в якому час зупинився
назавжди.
Урок-застереження змусив старшокласників
замислитися над тим, який крихкий
оточуючий нас світ, що природа не прощає недбалого ставлення до себе, не прощає
помилок і промахів і що ми повинні захоплюватися мужністю людей, які не
шкодували ні сил, ні свого здоров'я, жертвували собою заради порятунку
мільйонів людей. Присутні
вшанували всіх померлих хвилиною
мовчання.
Немає коментарів:
Дописати коментар