Хронологія кримських подій: минуле й сьогодення

Крим – це біль кожного українця-патріота, це земля надії. Земля, гіркота від втрати якої ніколи не дасть заспокоїтися. Це неможливо забути.

11 травня 1944 року Сталін підписав постанову Державного Комітету Оборони №5859сс про організацію депортації кримських татар. Основна фаза спецоперації розпочалася ще до світанку 18 травня й завершилася до вечора 20 травня. Тих кримських татар, які залишилися, виселили під час подальшої депортації вірменів, болгар і греків 27-28 червня 1944 р. Тих нечисленних, хто повернувся з місць спецпоселень, повторно виганяли за межі півострова до кінця 60-х рр.

Здавалось, що це були останні трагічні події на півострові, але ні… Вночі 26 лютого 2014 року «невідомі зелені чоловічки» захопили будівлі парламенту і уряду Автономної Республіки Крим, а на ранок 27 лютого уже всі світові ЗМІ демонстрували кадри, як депутати Верховної Ради АРК під дулами автоматів збираються на позачергове засідання, щоб обрати новим «прем’єром» кримінального авторитета Сергія Аксьонова і оголосити «референдум» про приєднання до Росії. Потім були заяви Президента РФ  про «кримську самооборону» і форму, «куплену у воєнторзі», про захист інтересів російськомовних в Україні, які раптом опинились під загрозою. Пізніше був документальний фільм «Крым. Путь на Родину», де розкривались подробиці спецоперації російських військових з окупації півострова. Всі ці інформаційні потуги спирались на 22 лютого 2014 року – дату «повалення в Києві законного Президента України Януковича». Стверджувалось, що Росія нічого завчасно не планувала захоплювати і діяла за обставинами, щоб «захистити кримчан від бойовиків «Правого сектора».

Сьогодні в Інтернет-центрі Липовецької ЦРБ було проведено слайд-бесіду під назвою  «Хронологія кримських подій: минуле й сьогодення».