Іван Котляревський – корифей української літератури

Іван Петрович Котляревський – письменник, з чиїм ім’ям пов’язується початок нової української літератури. Свої твори він писав чудовою українською народною мовою. В історію вітчизняної літератури І.П. Котляревський увійшов як автор поеми «Енеїда», п’єс «Наталка Полтавка» і «Москаль – чарівник».

Іван Петрович народився 9 вересня 1769 року в родині дрібного дворянина, який служив канцеляристом у Полтавському магістраті. Тут, у Полтаві, серед мальовничої природи, в обстановці, дуже наближеній до сільської ,минали його дитячі та юнацькі роки.

Навчався в Полтавській семінарії (1780 -1789) , служив у штаті так званої  Новоросійської канцелярії, Полтавській дворянській опіці, а з 1793 року вчителював у поміщицьких маєтках на Полтавщині. Саме в цей час розпочалася його праця над переробкою епопеї Вергілія «Енеїда» , яка тривала чверть віку. Літературна діяльність І. Котляревського поєднувалася з його військовою службою (1797 - 1808) , завідуванням Полтавським будинком виховання бідних дворян ( з 1810) , участю в аматорському театральному рухові , з організацією полтавського професійного театру .

До останніх днів жив у Полтаві. Іван Котляревський прагнув оновити рідне письменство на демократичних естетичних засадах , піднести живе народне слово до того рівня , на якому воно  перебувало в розвинених європейських культурах , обстоював  правду  життя в мистецтві . Трактування  теми народу , характер художнього моделювання стосунків між простими людьми й привілейованими верхами та їхніми прислужниками , ідейне спрямування творів , ті тенденції, до яких він підводив читачів і глядачів , характеризують Котляревського  як видатного просвітителя

До ювілею письменника на абонементі відділу обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ представлена виставка – портрет «Іван Котляревський – корифей української літератури».