Свято Івана Купала до нас із віків завітало

 

Івана Купала – давньослов’янське народне свято, оповите містикою. Відзначається у ніч з 6 на 7 липня. Сучасна назва свята включає ім'я християнського святого Івана Хрестителя. Квінтесенцією свята є очищення за допомогою вогню та води — давня форма магічних дій. Воно зазвичай святкується дуже весело, відповідно до древніх традицій і повір’їв. У ніч на Івана Купала дівчата часто проводили ритуали, щоб дізнатися дату весілля або свою долю. Також в цей день проводять ворожіння на бажання і здоров'я.

Молодь і зараз у цей день збирається компаніями біля водойм, розпалює велике вогнище, шукає цвіт папороті. Закохані, тримаючись за руки, стрибають через ватру, щоб очистити власну енергетику та захиститись від злих чар. Українці вірять: якщо руки пари під час стрибку не розімкнуться, то на них чекає щасливий шлюб.

Дівчата як і в давнину плетуть вінки з квітів. Плетіння вінка – одна із найромантичніших традицій свята Івана Купала. Цей звичай дуже древній і вшановують його століттями. На вінках ворожать і визначають, яка буде доля у дівчини й коли вона вийде заміж. Однак, для того, щоб виконати таке ворожіння спочатку треба вдало сплести віночок.

Напередодні свята Івана Купала бібліограф-краєзнавець відділу обслуговування дорослих користувачів Липовецької публічної бібліотеки С. Кривенко провела народознавчу годину під назвою «Свято Івана Купала до нас із віків завітало».