неділя, 15 грудня 2024 р.

    У день народження загиблого Героя Віталія Петровича Присяжнюка схилімо голови перед його світлою пам’яттю. Захисник родом із Липовця поклав життя за свободу і незалежність України.

    Віталій був не лише відданим сином своєї країни, а й прикладом незламності, мужності та жертовності. Його шлях воїна розпочався у 2017 році на Донеччині та Луганщині, де він став до лав 128-ї Закарпатської гірсько-штурмової бригади, виконуючи обов’язки водія-заряджаючого обслуги артилерійського взводу.

    З початком повномасштабного вторгнення Віталій не вагався жодної миті. Боровся за звільнення Бучі, захищав Миколаївщину та Херсонщину, стояв на передовій Бахмута та Соледара, завжди залишаючись у найгарячіших точках фронту. Його мужність і професіоналізм стали невід'ємною частиною боротьби за нашу свободу.

    3 листопада 2023 року, старший солдат Віталій Присяжнюк загинув внаслідок ракетного удару по населеному пункту Зарічне Запорізької області.

    Пам’ятаймо його, як справжнього Героя, нескореного і сміливого, вірного своїй присязі до останнього подиху.

    Вічна слава Захиснику!

субота, 14 грудня 2024 р.

Мужність та героїзм ліквідаторів вибуху на ЧАЕС

 Мужність та героїзм ліквідаторів вибуху на ЧАЕС


    День  вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, щорічно відзначається 14 грудня. Це день мужніх та самовідданих людей, подвиг яких не можливо переоцінити. Ми не маємо права забувати про їх самопожертву. Багато з них не дожили до теперішніх днів, віддавши своє життя задля збереження життя і здоров’я майбутніх поколінь.

    Ми виражаємо щирі слова подяки та шануємо всіх ліквідаторів за їх мужність, а також схиляємо голови, пам’ятаючи про померлих. Наш обов‘язок – не забувати подвиг, який здійснили ліквідатори ціною власного життя. Хай залишиться в минулому й ніколи не повториться трагедія, яка відбулася на Чорнобильській АЕС.

    До Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в читальній залі КЗ «Липовецька публічна бібліотека» представлена для користувачів бібліотеки  виставка –пам’ять під назвою «Мужність та героїзм ліквідаторів вибуху на ЧАЕС».

пʼятниця, 13 грудня 2024 р.

Чорнобиль – постійна загроза на довгі роки

Чорнобиль – постійна загроза на довгі роки

     14 грудня в Україні вшановують учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Це день мужніх та самовідданих людей, подвиг яких не можливо переоцінити.  

     Понад тридцять років тому, 26 квітня 1986 року в Україні на Чорнобильській атомній електростанції під час проєктних випробувань, трапилася техногенна катастрофа. Стався вибух на 4-му реакторі ЧАЕС.

    До приборкання невидимої загрози та ліквідації наслідків катастрофи стали люди різних професій: інженери, військові, лікарі, будівельники, шахтарі, енергетики, водії. Люди працювали вахтовим методом у вкрай складних умовах отримуючи великі дози опромінення. Лише завдяки самопожертві ліквідаторів (багато з яких заплатили власним життям і здоров’ям) вдалося локалізувати аварію на ЧАЕС та врятувати країну і світ від великих масштабів радіаційного забруднення.

    10 листопада 2006 року діючий президент України підписав указ № 945 про встановлення дати вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, цією датою є 14 грудня. Тож, на знак поваги, шани, пам’яті та скорботи у День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС низько схиляємо голови перед тими, хто віддав своє життя заради майбутнього прийдешніх поколінь.

    Напередодні Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у Липовецькому ліцеї №1, на засіданні молодіжного екологічного клубу “Зелена хвиля”, був проведений урок екології на тему: “Чорнобиль – постійна загроза на довгі роки”.

     Наш обов‘язок сьогодні –  пам’ятати про подвиг, який здійснили вони ціною власного життя. Хай залишиться в минулому й ніколи не повториться жах Чорнобильської катастрофи.

    Ми виражаємо щирі слова подяки та шануємо всіх ліквідаторів за їх мужність, а також схиляємо голови, пам’ятаючи про померлих. 


 


вівторок, 10 грудня 2024 р.

Подорож країною Закону

Подорож країною Закону

    З нагоди відзначення Всеукраїнського тижня права в відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання відбулася бесіда «Подорож країною Закону». Під час якої діти ознайомилися з документами, що захищають їх права: з Декларацією прав дитини, Конвенцію про права дитини, Конституцією України, обговорювали свої права та обов’язки, розповіли, якими правами користуються вони особисто. А ще, мали можливість переглянути добірку літератури з права.

Права людини – гарантія розвитку людства

Права людини – гарантія розвитку людства

    10 грудня весь світ відзначає День прав людини, офіційно встановлений на Пленарних зборах Генасамблеї ООН у грудні 1950 року.

    Дату було обрано на честь ухвалення та проголошення Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року Загальної декларації прав - епохального документа, в якому було проголошено невід'ємні права, притаманні кожній людині незалежно від її раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового чи іншого становища.

    Головна мета Міжнародного дня прав людини – в усьому світі поширювати поняття свободи, безпеки й чесності людей по відношенню одне до одного.  Можливість вчергове згадати про механізм досягнення безпеки в суспільстві та поєднати зусилля для виховання молодого покоління  .

    Сьогодні до Міжнародного  дня прав людини в Інтернет -  центрі  КЗ «Липовецька публічна бібліотека» відбулася  слайд – бесіда під назвою «Права людини – гарантія розвитку людства» для користувачів біібліотеки .

    Сьогодні, 10 грудня, минають роковини загибелі військовослужбовця родом із Липовця Дмитра Валентиновича Пілата, Героя України, який віддав своє життя за свободу і незалежність нашої країни.

    Дмитро народився 16 березня 1995 року в сім’ї службовців. Він був активною, доброзичливою, миролюбною людиною, справжнім другом і люблячим батьком. Його життєвий шлях був наповнений любов’ю до родини, захопленням футболом, наполегливістю у роботі та прагненням до справедливості.

    У 2015–2017 роках Дмитро проходив строкову військову службу, а 10 січня 2023 року добровільно вирушив до військкомату, щоб стати на захист Батьківщини. Ніс службу в Національній гвардії України, згодом продовжив свій військовий шлях у штурмовій бригаді Червона калина.

    10 грудня 2023 року Дмитро героїчно загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове Запорізької області.

    Пам’ятаймо його як людину, яка до останнього боролася за нашу свободу, і схилімо голови в жалобі. Його подвиг ніколи не буде забутий, а пам’ять про нього житиме в серцях усіх, хто знав і шанував Дмитра.

    Вічна слава Герою України!

понеділок, 9 грудня 2024 р.

Молодь. Закон. Відповідальність

                              Молодь. Закон. Відповідальність

    Дискусії щодо прав людини були є і будуть актуальними завжди. Якщо немає обов’язку – немає й права. Ми маємо пам’ятати, що ми – громадяни України, і в нас є обов'язки перед своїм народом, перед іншими людьми, перед нашими рідними та близькими.

    На вмінні кожної людини користуватися своїми правами та поважати права інших будуються рівноправні стосунки з оточуючими, які характеризуються взаємною довірою, співчуттям, теплотою, відчуттям єдності, впевненості. Без впевненості довіра перетворюється на підозрілість, співчуття – на байдужість, а теплоти й відчуття єдності немає.

  Сьогодні для користувачів юнацького відділу була проведена правова бесіда на тему: Молодь.Закон. Відповідальність

     Під час спілкування молодь проявила неабиякі знання з правознавства. 

 Особлива увага була приділена питанням самозахисту та обмежень, які повинні дотримуватись усі громадяни. Наголошувалось на важливості розуміння меж між самозахистом та неприпустимою поведінкою.

  Учасники заходу активно обговорювали тему захисту прав людини та задавали численні питання. Вони також ділилися власними життєвими ситуаціями, які потребували захисту прав, та консультувалися щодо можливих шляхів їх вирішення.



   

 


субота, 7 грудня 2024 р.

Читай, я буду слухати

Читай, я буду слухати

Щороку хвилююча мить чарівної зими приносить до бібліотек України традиційний і довгоочікуваний захід – Національний тиждень дитячого читання – час, сповнений дивовижного книжкового розмаїття, свято тих, хто творить книгу, і тих, хто любить читати, дні веселих пригод і літературних відкриттів.

Користувачі нашої бібліотеки залюбки доєдналися до естафети читання «Читай, я буду слухати»: читали вголос уривки з улюблених книг, обговорювали прочитане та ділилися своїми емоціями.

Дуже хочеться, щоб і надалі в нашій бібліотеці було гамірно та весело і нехай цей рік для кожного нашого читайлика запам'ятається гарними моментами, а також цікавими книгами.


Василь Копитко - підкоритель вершин

 Василь Копитко - підкоритель вершин

    Василь Миколайович Копитко – український альпініст, майстер спорту міжнародного класу, перший українець, який підкорив Еверест у складі національної експедиції "Еверест-99".

    Народився 7 грудня 1964 року в ЛиповціЗдобув медичну освіту, працював лікарем в місті Одеса. Професійна діяльність не завадила йому розвивати спортивну кар’єру, зокрема в альпінізмі, який став його головною пристрастю.

    Василь Миколайович брав участь в експедиціях на вершини Гімалаїв, серед яких: Аннапурна, Чо-Ойю, Пуморі та Ама-Даблам. 8 травня 1999 року, команда української національної експедиції Еверест-99успішно підкорила найвищу вершину світу – гору Еверест (8848 м). Це стало історичною подією для України. Під час спускучерез складні погодні умовигрупа альпіністів розійшлася. У ніч із 8 на 9 травня Василь Копитко загинув, пропавши безвісти. Його тіло так і не було знайдено.

    За мужність і відвагу був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня. У його рідній школі в Липовці створено музей з речами та спорядженням альпініста, а на її стіні встановлено меморіальну дошку на його честь.

    Ім’я Василя Миколайовича Копитка увічнене в списку загиблих на Евересті. Його історія згадується в документальному фільмі «Finding Michael» (2023), де поруч із ним фігурують імена інших альпіністів, які загинули в боротьбі з непереборними силами природи.

    До 60-річчя від дня народження українського альпініста на абонементі відділу обслуговування дорослих користувачів було проведено бесіду-вшанування під назвою “Василь Копитко - підкоритель вершин”.

    Його ім’я стало символом відваги, самопожертви та жаги до досягнення нових висот, а його подвиг залишив незабутній слід у спортивній історії України.


пʼятниця, 6 грудня 2024 р.

По Україні з краю в край ходить Святий Миколай

  По Україні з краю в край ходить Святий Миколай

    День Святого Миколая відзначається 6 грудня і є невід’ємною частиною української культури. Нині традиція святкувати його відроджується по всій Україні. Святий Миколай — один із найшанованіших християнських святих, відомий своєю благодійністю, співчуттям і допомогою нужденним. Він був єпископом міста Міри (сучасна Туреччина) в IV столітті. Згідно з легендами, Миколай таємно допомагав бідним родинам, приносячи подарунки та роблячи добрі справи. З плином часу його образ перетворився на символ благодійника.

    Свято Миколая в Україні відоме своїми давніми та цікавими традиціями, які відзначають і дорослі, і діти. Попри війну в Україні, День Святого Миколая залишається важливою подією, яка об'єднує родини. Це свято символізує доброту, взаємодопомогу та віру в дива. Особливо в умовах нинішньої складної ситуації в країні, коли люди шукають надії та підтримки, цей день стає ще більш важливим для збереження духовних та культурних традицій. Це свято — не просто можливість отримати подарунки, але й нагадування про важливість добрих справ, милосердя та духовної спадщини. Незалежно від віку, кожен може відчути радість цього дня, даруючи іншим тепло і турботу.

    До Дня Святого Миколая у читальній залі К З « Липовецька публічна бібліотека»  представлена  виставка –свято «По Україні з краю в край ходить Святий Миколай» для користувачів бібліотеки.



Зроби фото з хусткою

 Українська хустка – це не просто аксесуар, це символ жіночої краси, оберіг, і частина нашої культури, яка передавалася з покоління в покоління. Кожен візерунок, кожен вузол – це історія, переплетена з любов'ю до рідної землі.

Щороку, 7 грудня, у Всесвітній день української хустки, ми підтримуємо цю неймовірну традицію, яка єднає жінок України та нагадує про нашу силу і незламність.

 Одягайте українську хустку - цінуйте свою історію та підтримуйте дух нашої нації!

Святий Миколай, подарунки нам роздай!

Святий Миколай, подарунки нам роздай!

6 грудня до нас приходить найчарівніше свято – День Святого Миколая. Це свято радості та добра. Немає різниці, дитина ви чи доросла людина, ми всі дуже чекаємо на це свято. Всі з нетерпінням сподіваємось на самий приємний і довгоочікуваний сюрприз. Адже вірячи у казку, ми стаємо добрішими, милосерднішими та уважнішими.

Напередодні Дня Святого Миколая, до нашої бібліотеки завітали молодші читайлики, яких ми запросили на літературний сніданок «Святий Миколай, подарунки нам роздай!». Впродовж зустрічі діти читали оповідання та вірші, відгадували загадки. А ще розмірковували про помічників Святого Миколая, писали листи вдячності і перелічували свої вчинки за які Миколай обов’язково їм покладе подарунок під подушку. На завершення дітки з великим задоволенням  виготовляли з паперу святкову шкарпетку, в яку помістили всі свої святкові побажання.

Дорогі друзі! Прийміть наші найщиріші вітання зі святом. Нехай Святий Миколай за помахом чарівної палички виконає всі ваші бажання. Помоліться Святому Миколаю, аби над нами завжди було мирне небо і нарешті запанував мир на нашій славній неньці Україні.

Нехай життя дарує вам тільки приємні миті, щоб вас ніколи не покидала віра в завтрашній день. Вірте в диво і робіть його самі. Хай у ваших серцях завжди горить вогник радості і щастя.


вівторок, 3 грудня 2024 р.

    Схилімо голови у день народження загиблого Героя Василя Васильовича Підіпригори, родом із села Скитка. Сьогодні, 3 грудня, захиснику мало б виповнитися 27 років...

    З 2016 року Василь став до лав спецпідрозділу Ягуар, де пройшов своє перше бойове хрещення в зоні АТО. За час служби пережив поранення, але навіть це не зламало його духу. Повернувшись із лікування, він знову приєднався до своїх побратимів. Попри випробування полоном, Василь після обміну залишився вірним присязі й продовжував боронити Україну до завершення свого контракту в 2021 році.

    З початком повномасштабної війни, він добровольцем став до лав 24-го окремого штурмового батальйону Айдар. Василь був завжди там, де його потребувала Україна. Та 29 квітня 2022 року, під час відпустки, його серце раптово зупинилося.

    За свою мужність та відданість Василь Підпригора був відзначений нагородами: відзнакою Президента України За участь в антитерористичній операції, нагрудним знаком Учасник АТО та медаллю Ветеран війни.

    Схиляємо голови в скорботі та вдячності за його незламний дух і любов до рідної землі. Вічна слава Герою!

понеділок, 2 грудня 2024 р.

Молодь. Наркотики. СНІД:Серйозний погляд

                          Молодь. Наркотики. СНІД:Серйозний погляд

    1 грудня вся світова спільнота відзначає Всесвітній День боротьби зі СНІДом. Цього дня людство згадує про те, яку серйозну загрозу для життя людей несе ця глобальна проблема.   Молодь повинна знати про загрозу, пов’язану з поширенням цієї хвороби, та цінувати найдорожче, що є в житті – здоров’я.

    Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом – звернути увагу суспільства на цю проблему. Способи захиститися від ВІЛ є, вони доступні, безкоштовні, не потребують багато часу, а лише Вашого свідомого рішення.

    Протягом заходу наголошувалось про  необхідность кожної людини усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД, і зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної недуги, бо СНІД може увійти практично в кожен дім, кожну сім'ю.

    Сьогодні у КЗ “Липовецька публічна бібліотека” для старшокласників була проведена інформаційна хвилинка на тему: Молодь. Наркотики. СНІД:Серйозний погляд.

    Проведений захід – символ співчуття, підтримки та надії на майбутнє без СНІДу, а також прагнення привернути увагу молоді, поінформувати громадськість про шляхи передачі ВІЛ і наголосити на необхідності проходження тестування. Такі заходи допомагають учням усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД, уберегти себе від цього страшного захворювання, зробити правильний вибір у житті.



 


 

неділя, 1 грудня 2024 р.

    Сьогодні, 1 грудня, ми згадуємо добрі справи, незламний дух та відданість рідній землі Вадима Вадимовича Віннічука - вірного сина України із села Хороша, якому б виповнилося 21 рік.

    Його життя, сповнене любові до рідної землі, було прикладом незламності та патріотизму. Ще юнаком він зрозумів, що свобода та незалежність варті найвищої ціни. У свої 18 років, попри всі умовляння, Вадим прийняв мужнє рішення стати на захист Батьківщини.

    Військову підготовку він пройшов у Великій Британії, а вже у складі 21-ої окремої механізованої бригади героїчно виконував бойові завдання на сході України. До останнього подиху Вадим стояв на сторожі нашого майбутнього.

    5 березня 2024 року в районі населеного пункту Терни, Краматорського району, солдат Вадим Віннічук загинув, захищаючи територіальну цілісність та суверенітет України.

    Його подвиг навіки вписаний в історію боротьби за нашу свободу. Світла пам’ять про Вадима завжди житиме в наших серцях. Вічна слава Герою!