Вшануймо пам’ять Захисника Михайла Степановича Нечипорука, який до останнього подиху віддано служив Україні.

    Михайло Нечипорук народився 31 грудня 1966 року. Дитячі роки провів у Липовці разом із родиною. Після закінчення місцевої школи навчався у Вінницькому політехнічному інституті, де здобув диплом факультету машинобудування. У мирний час працював у сфері виготовлення вікон і дверей. У Вінниці створив сім’ю, разом із дружиною виховував двох дітей.

    З початком повномасштабного вторгнення ворога, Михайло Степанович разом із старшим братом добровільно долучився до лав Збройних Сил України. Це було свідоме і мужнє рішення справжнього патріота. Він став частиною мобільної групи, що захищала українське небо, «полюючи» на ворожі дрони.

    Михайло був людиною, яка завжди думала про інших, надихала своїм спокоєм і добротою. Однак війна змусила взяти зброю, щоб захистити рідну землю. На жаль, серце оборонця зупинилося 15 березня 2024 року.

    Михайло Нечипорук похований із військовими почестями на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.

    Вічна слава та пам’ять оборонцю!