середа, 30 квітня 2025 р.

    Вшануймо пам’ять Захисника... 30 квітня — день народження нашого земляка, воїна, Героя — Миколи Петровича Ісаєва, солдата інженерно-загороджувального батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.

    Микола не стояв осторонь, коли країна потребувала захисту — у важкі роки АТО став добровольцем. З початком повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних Сил України, боронячи рідну землю на Сході.

    10 квітня 2024 року, поблизу Красногорівки на Донеччині, Захисник загинув у бою, залишившись вірним присязі до останнього подиху.
     Микола мав мрії, плани, звичайне людське бажання жити. Але обрав — боронити. І віддав найдорожче за нас — своє життя. Вічна пам’ять!

вівторок, 29 квітня 2025 р.

    Сьогодні, 29 квітня, минає три роки, відколи раптово зупинилося серце нашого земляка, захисника України Василя Васильовича Підіпригори — уродженця села Скитка, мужнього воїна, патріота, сина української землі.

    Василь із юності обрав шлях служіння - у 2016 році став до лав спецпідрозділу “Ягуар”. У зоні АТО отримав поранення, але після лікування знову повернувся в стрій. Згодом, на Донеччині, потрапив у полон — та навіть після повернення не зламався і продовжив військову службу.

    У 2021 році Василь завершив контракт і повернувся додому, та спокійне життя тривало недовго. З початком повномасштабної війни він добровольцем став до лав 24-го окремого штурмового батальйону “Айдар”, щоб знову захищати Україну.

    Переживши війну, полон, поранення, Василь помер раптово, у відпустціЙого серце не витримало тягаря пережитого.

    За віддану службу Батьківщині, мужність і патріотизм Василь Підіпригора був нагороджений відзнакою Президента України “За участь в АТО”, нагрудним знаком “Учасник АТО”, а також медаллю “Ветеран війни”.

    Його життя — приклад справжнього героїзму. Його пам’ять — жива в серцях рідних, побратимів і всіх, хто знав його та шанував.

    Вічна слава і вдячність, Захиснику!

понеділок, 28 квітня 2025 р.

    Сьогодні минає три роки з того дня, коли на одному з блокпостів під Києвом зупинилось велике, мужнє серце нашого земляка — Олександра Івановича Власюка.  

    Вірний своїм переконанням, він з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України, вступивши до лав 1 резервної роти в/ч 3028 Національної Гвардії України. Васильків. Макарів. Підступи до Києва. Саме на цих рубежах Олександр разом із побратимами тримав оборону, зупиняючи ворога, який ішов вогнем і залізом на нашу землю. Його велике серце не витримало тягаря війни — болю, втрат, жорстокості. 28 квітня 2022 року воно зупинилось...

    На рідній школі у Нападівці встановлено меморіальну дошку на честь Героя. Схиляємо голови у глибокій шані й скорботі — бо саме завдяки таким, як Олександр, ми маємо шанс жити. 

    Царство Небесне і слава навіки!

пʼятниця, 25 квітня 2025 р.

ЧОРНОБИЛЬ. ПОКИНУТИЙ СВІТ

                            ЧОРНОБИЛЬ. ПОКИНУТИЙ СВІТ

  Чорнобиль… Це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль. Серед природних і техногенних катастроф, які сталися упродовж історії людства, Чорнобильська займає особливе місце. Ця аварія стала не тільки величезною трагедією, а й найбільшою екологічною катастрофою, застереженням того, що науково-технічний прогрес може приносити й гіркі плоди.

  Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу.

 26 квітня  минає 39 років з того трагічного дня. Аварія на Чорнобильській АЕС стала новою точкою відліку в історії атомної енергетики, показала, наскільки небезпечна сила атома, яка вийшла з-під контролю, і як важко справитись з нею.

 Напередодні Міжнародного дня пам’яті Чорнобиля на базі Липовецького ліцею №1 відбулося засідання екологічного клубу “Зелена хвиля” під темою: Чорнобиль. Покинутий світ.





Чорнобиль: Трагедія. Подвиг. Пам’ять

Чорнобиль: Трагедія. Подвиг. Пам’ять

26 квітня 1986 року на території Україна сталася найбільша у світі катастрофа техногенного характеру. Її спричинив вибух на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції.

Маючи досвід замовчування фактів техногенних катастроф, які періодично відбувалися в Радянському Союзі, влада планувала й цього разу приховати інформацію. Та масштаб катастрофи був незрівнянно більший, в повітря відбувся викид 50 мільйонів кюрі радіоактивних речовин. До того ж ЧАЕС розташовувалася в європейській частині Союзу, вітер погнав викиди через Білорусь, Литву на Швецію та Фінляндію і далі. Швеція першою відреагувала на підвищення рівня радіації в повітрі й вимагала від радянського уряду пояснень. Приховати факт аварії було неможливо в умовах назріваючого міжнародного скандалу. Натомість у радіоактивному Києві, щоб показати світові, що, мовляв, нічого не сталося, 1 травня на святкову демонстрацію вивели тисячі людей, в тому числі і дітей.

До річниці Чорнобильської трагедії в відділі обслуговування дорослих користувачів пройшов історичний урок «Чорнобиль: Трагедія. Подвиг. Пам’ять» для учнів 10-х класів Липовецького ліцею № 2, який провела вчитель історії Олена Василівна Шиндирук. Також до уваги читачів бібліотеки була представлена книжкова виставка.

Чорнобильська катастрофа стала попередженням усьому людству, наскільки крихким може бути наше майбутнє з неконтрольованою радіацією. Нинішня поведінка росії знову ставить світ на межу катастрофи, і це треба зупинити. В день річниці Чорнобильської катастрофи про це варто нагадати усьому світові.







Чорнобиль не має минулого часу

  Чорнобиль не має минулого часу

    26 квітня виповнюється 39 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Ця подія – нагадування про героїзм ліквідаторів аварії, про наслідки, які ця катастрофа принесла довкіллю та людям.

    До роковин Чорнобильської трагедії  в відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання проведено бібліографічний огляд літератури «Чорнобиль не має минулого часу». Представлені видання дозволяють отримати глибоке і всебічне розуміння про чорнобильську трагедію та її гіркі наслідки для України та світу, розповідають про героїчні дії пожежників – ліквідаторів, військових, лікарів у боротьбі з «мирним атомом». Окремої уваги заслуговує добірка художніх книг в яких висвітлюється дана тема.

    Велике лихо спіткало нашу землю того далекого 1986 року. Долі багатьох людей різних професій – цивільних і військових, які стали свідками, учасниками, героями та жертвами чорнобильської катастрофи, змінилися назавжди.

    Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам'яті. Подвиг, який здійснили ліквідатори Чорнобильської АЕС, ніколи не буде забутий. 




четвер, 24 квітня 2025 р.

 Під тінню Чорнобильського крила

У квітні 2025 року виповнюється тридцять дев’ять років  з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. 

Людство входить у майбутнє, оглядаючись у минуле. Такий одвічний закон історії. У тому, що було, не можна нічого змінити. Але так само нічого не можна забувати. Тож нехай слово «Чорнобиль» стане постійним і суворим нагадуванням людині про відповідальність перед прийдешніми поколіннями за все, що вона творить своїм розумом і своїми руками.

Віримо і надіємось, що у держав і народів, усього людства вистачить мудрості, волі та відповідальності, щоб іти далі зваженим і осмисленим шляхом, на якому не залишиться місця таким зловісним віхам, як Чорнобиль.

На черговому засіданні жіночого клубу «Горлиця» була проведена година пам’яті «Під тінню Чорнобильського крила».



 

вівторок, 22 квітня 2025 р.

Природа – наш спільний дім

 Природа – наш спільний дім

   Земля - наша годувальниця, наш спільний дім, в якому природою створені для нас абсолютно унікальні умови, що дозволяють нам не тільки виживати, але й насолоджуватися життям. Починаючи з 2010 - го року в наших календарях на міжнародному рівні офіційно з’явився знаковий день - Всесвітній день Матері - Землі, який відзначається 22 - го квітня.

  Це свято має на меті об’єднати людей для захисту навколишнього середовища, привернути увагу до проблем нашої планети, а також зосередитися на унікальності та різноманітті природних ресурсів. Адже, сьогодні, більше нiж будь-коли, збереження життя на Землі вимагає від нас почуття загальної відповідальності.

    В відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання оформлено книжкову еко-виставку «Природа - наш спільний дім», де читачі зможуть знайти цікаві книги про нашу планету та її природнє різноманіття.

    Дорогі друзі! День Матері  - Землі - це чудова нагода, щоб проявити свою любов до природи й зробити щось корисне для неї. Не забуваймо, що наше майбутнє – у наших руках! Зберегти навколишнє середовище – завдання кожної людини.

  Запрошуємо вас до перегляду книжкової виставки, дізнавайтеся багато цікавого про дивовижний світ природи, читайте, бережіть Землю!



пʼятниця, 18 квітня 2025 р.

СВІТЛОГО ВАМ ВЕЛИКОДНЯ

                          СВІТЛОГО ВАМ ВЕЛИКОДНЯ

   20 квітня весь православний світ святкуватиме Великдень. Великдень — день, у який християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день після його смерті. Великдень – це найважливіше християнське свято, яке виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні християни бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.  

   Цього дня за традицією багато родин та близьких друзів зберуться за великим столом із безліччю великодніх страв. З давніх-давен для українського народу Великдень був головним релігійним святом року. За багато тисячоліть у нас сформувалось чимало традицій, обрядів і вірувань, які передавалися з покоління в покоління.  

  Закінчуються великодні святкування відвідуванням могил родичів. Вважається, що на Великдень Бог відкриває рай і пекло, щоб душі померлих предків відвідали рідних, і весь Великодній тиждень вони перебувають на землі поруч із живими.

  Для користувачів юнацької кафедри до Дня Великодня був проведений народознавчий калейдоскоп , на якому обговорювались найголовніші звичаї та атрибути світлого свята.





 


Великоднє яєчко в техніці декупаж

    Великоднє яєчко в техніці декупаж

     Знову в нашій бібліотеці було чути дзвінкі дитячі голоси та веселий сміх, адже, ми зустрічали наших най-най-наймолодших відвідувачів – вихованців старшої групи «Зірочки» Липовецького ЗДО №2. Діти завітали на цікаву креатив-майстерку «Великоднє яєчко в техніці декупаж». 

    Спочатку маленькі гості переглянули цікаве відео про Великдень, а потім із захопленням почали опановувати техніку декупажу: звичайні яєчка та шматочки серветки, завдяки їхнім старанням перетворилися на справжні витвори мистецтва, наповнені частинкою душі кожного маленького майстра. Результат був неймовірним, на здивування, у всіх  з першого разу вийшли дуже гарні та акуратні роботи. Творчий процес приніс справжнє задоволення та масу позитивних емоцій.

    Також дітки мали час роздивитися книжкові полиці з дитячими книжечками. Яскравими палітурками книги посміхнулися до малечі та повели їх у чарівний світ принцес та принців, фантастичних пригод та мандрів. Особливе захоплення у дітей викликали книги про тварин, космос та техніку. Що може бути краще за цікаво, весело, а головне з користю проведений час?

    Ми завжди з нетерпінням чекаємо зустрічей із нашими читачами, двері нашої бібліотеки відкриті для нових  відкриттів, пригод і цікавого дозвілля.










    Сьогодні Олегу Анатолійовичу Яківчуку виповнилося б 32...

    18 квітня — день народження нашого земляка з Росоші, капітана Державної прикордонної служби України, Захисника і Героя. Його серце перестало битися 29 червня 2024 року — у самому пеклі війни, під час бойового завдання біля н/с Курдюмівка на Донеччині. 

    Його шлях — це шлях справжнього воїна. Службу проходив у Сумському, а згодом — у Луганському прикордонному загоні. З перших хвилин повномасштабного вторгнення був на передовій, відбиваючи ворога під Краснопіллям.

    За відвагу і вірність Україні нагороджений почесними відзнаками, серед яких: медаль «Ветеран війни – учасник бойових дій», знак «За мужність в охороні Державного кордону України», «Відмінний прикордонник», відзнака «Третій прикордонний загін ім. Героя України полковника Євгенія Пікуса».

    Світла пам’ять, вічна шана і низький уклін…

    Вшануймо пам’ять Героя... 18 квітня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу села Новомихайлівка на Донеччині, героїчно загинув наш земляк із села Щаслива — Руслан Петрович Ткач, солдат 79-ї окремої десантно-штурмової бригади.

    Руслан був призваний до лав ЗСУ у червні 2022 року. Проходив службу у складі гранатометного взводу роти вогневої підтримки. Був мужнім, стійким, відданим присязі. Майже два роки стояв на передовій, захищаючи рідну землю від ворога.

    За особисту мужність і самопожертву нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Похований у рідному селі Щаслива.

    Слава Герою! Пам’ятаємо!

вівторок, 15 квітня 2025 р.

Писанка своїми руками

Писанка своїми руками

Цикл великодніх майстер-класів у нашій бібліотеці продовжується. В дружній атмосфері, допомагаючи один одному, учні 3-А та 3-В класів Липовецького ліцею 2 долучилися до  прадавнього сакрального дійстварозписування писанок.

 Кожен створив свою власну писанку. Жодна дитина не залишилась осторонь цієї справи, і з великою цікавістю всі занурилися в царину розпису писанки. Найцікавішими виявилися процес фарбування та знімання воску з яєць, адже під такою оболонкою приховувались усі фантазії.

Також на майстер-класі з писанкарства діти дізнались про її символічний зміст та історію виникнення, цікавою була розповідь про особливості подільських писанок.





 Сподіваємося, що створені сьогодні писанки стануть справжніми оберегами для юних майстрівНехай чудесне свято Великодня принесе любов та світло у кожну родину, щирість та добро у взаємини, а головне  здоровя і мир!