Сьогодні, 31 жовтня, схилімо голови у скорботі й вдячності, згадуючи нашого земляка, Захисника України — Богдана Олександровича Литвина. Цього дня 1994 року в Києві народився світлий і щирий хлопець, якому судилося прожити лише 27 років. 

    Коли на Батьківщину прийшла війна, Богдан без вагань став до лав Збройних Сил України. Пройшов військову перепідготовку, служив стрільцем у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. У найважчі дні оборони столиці він разом із побратимами став на захист Києва. 13 березня 2022 року, під час запеклих боїв у районі Гостомеля, Богдан героїчно загинув, до останнього подиху залишаючись вірним присязі.

    За проявлену мужність, стійкість і самовідданість Герой посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Похований у селі Росоша — там, де проходило його дитинство, де й нині палає вогник пам’яті про нього. Світла пам’ять і вічна слава Воїну світла!

    Сім років тому, 29 жовтня 2018 року, обірвалося життя Захисника України — мужнього воїна, який віддав найдорожче заради миру й спокою на рідній землі. 

    Віталій Віталійович Оніщук, наш земляк із Липовця, 29 березня 2016 року став до лав Збройних сил України. З вірою в перемогу й любов’ю до Батьківщини він служив у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Як механік-водій евакуаційного відділення, сумлінно виконував бойові завдання в зоні проведення АТО, ризикуючи життям заради порятунку побратимів.

    29 жовтня 2018 року під час виконання службового обов’язку, у пункті ремонту техніки в смт Новоайдар Луганської області, стався трагічний вибух боєприпасу ВОГ-25... У ту мить згасло життя Віталія, але не згасла пам’ять про нього — вона живе у серцях рідних, побратимів і всіх, хто шанує подвиг українських воїнів.

    На фасаді Липовецького ліцею №2, де навчався Герой, встановлено меморіальну дошку — знак вдячності й вічної пам’яті. 

    Запалімо свічку пам’яті... Вічна слава Захиснику України!

СПАЛЕНА, АЛЕ НЕ СКОРЕНА

                                       СПАЛЕНА, АЛЕ НЕ СКОРЕНА

    22 червня 1941 року розпочалася німецько-радянська війна. Фашистська Німеччина здійснила розбійницький напад на Радянський Союз, в складі якого, на той час була Україна. Друга світова війна жорстоко пройшлась по всій території нашої країни, принісши руйнування та горе українським родинам.  
    З перших днів війни Україна була центральною ділянкою воєнних дій. Битва за визволення України тривала 22 місяці. За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території України  було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

    28 жовтня  в Україні відзначається День визволення від німецько-фашистських загарбників. В цей день ми віддаємо шану українцям, які боролись і перемогли  фашизм у роки Другої світової війни, дякуємо тим, хто в тилу працею наближав розгром ворога та допомагав відбудовувати Україну з руїн.

     Для користувачів юнацького відділу сьогодні проведено бесіду “Спалена, але не скорена”. Ми маємо пам’ятати про жорстоку трагедію, яка торкнулась кожного й досі відгукується в сімейних історіях. Ми маємо пам’ятати усіх!

Ви перемогли – ми пам'ятаємо

                                   Ви перемогли – ми пам'ятаємо

    В відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого  читання оформлено змістовну книжкову виставку «Ви перемогли – ми пам'ятаємо», приурочену до Дня визволення України від фашистських загарбників. На полицях представлені видання, що розкривають історію визвольних боїв, спогади учасників та художні твори про події Другої світової війни. Читачі мають змогу ознайомитися з літературою про героїзм українського народу, який став на захист рідної землі.

    Визволення України від нацистської окупації стало переломним моментом у світовій історії та повернуло мільйонам людей можливість жити у свободі. Це була ціна величезних жертв, про які ми не маємо права забувати.

    Оформлена виставка є важливим нагадуванням про ті події та внесок України у спільну перемогу. Збереження пам'яті про героїзм визволителів є нашим моральним обов'язком, особливо у наш час.

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності 2025

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності 2025

 27 жовтня, в рамках відзначення Дня української писемності та мови, бібліотекарі КЗ “Липовецька публічна бібліотека” долучилися до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності 2025. Цей символічний захід, щороку об’єднує українців у всьому світі навколо любові до рідного слова.

Цьогорічний текст мав промовисту й надихальну назву — “Треба жити!” авторкою якого стала українська письменниця Євгенія Кузнєцова.

Кожне слово у тексті,  як ніколи відгукувалось у серцях кожного з нас, нагадуючи про силу, стійкість і невгасиме прагнення до життя навіть у найскладніші часи, а участь у радіодиктанті - це не лише перевірка грамотності, а й спосіб висловити єдність, любов до мови та віру в Україну.

ЯКЕ ПРЕКРАСНЕ РІДНЕ СЛОВО ! ВОНО – НЕ СВІТ, А ВСІ СВІТИ !

                                      ЯКЕ ПРЕКРАСНЕ РІДНЕ СЛОВО !

ВОНО – НЕ СВІТ, А ВСІ СВІТИ !

    День української писемності та мови святкують 27 жовтня – у день пам’яті Преподобного Нестора-Літописця. Дослідники вважають, що саме з праць Нестора-Літописця і починається писемна українська мова.

    Це свято носіїв, знавців та шанувальників української мови. Цей день,  присвячений українській мові та писемності, з кожним роком набуває все більшого значення. В умовах повномасштабної війни воно стало не просто датою в календарі, а символом єдності, культурного відродження та самоусвідомлення.

    З нагоди Дня української писемності і мови для читачів юнацького віку пройшла інформина «Яке прекрасне рідне слово ! Воно - не світ, а всі світи !” Збереження та розвиток українського слова — це наш спільний обов’язок перед минулими й прийдешніми поколіннями. Для українського народу рідна мова – це історія, сучасність і майбуття. Шанувати, вивчати українську мову святий обов’язок кожного, хто народився і живе в Україні!

Звучи наша мово, над світом крилато

                Звучи наша мово, 

                          над світом крилато

27 жовтня українці відзначають День української писемності та мови. Українська мова, що бере свій початок із глибини віків, є нашим безцінним багатством і живою скарбницею. У ній живе народний дух, передається з покоління в покоління мудрість, слава, самобутня культура і вікові традиції. Це той код, який об'єднує нас і робить нацією.

З нагоди Дня української писемності та мови у нашій бібліотеці відбулася пізнавальна інформаційна розвідка під назвою «Звучи наша мово, над світом крилато». На захід завітали учні молодших класів Липовецького ліцею №3. Діти здійснили захопливу подорож у світ українського слова. Бібліотека перетворилася на простір, де наймолодші школярі активно виконували різноманітні мовні завдання та брали участь у цікавих вікторинах.

Ми повинні глибоко усвідомити величезне значення рідної мови. Ми несемо особисту відповідальність за її долю, як перед нашою історією, так і перед майбутнім України.

Пам'ятайте, шануйте та вивчайте українську мову, адже вона – наш скарб і живий голос наших предків.

Єдина мова - єдина нація!

 Єдина  мова – єдина нація!

27 жовтня Україна святкує важливе і значуще свято — День української писемності та мови. Цей день відзначається щорічно і є символом збереження української мови та  культури .

День української писемності та мови —  приурочений  до вшанування багатовікової історії української мови, її багатства та унікальності. Він спрямований  на підтримку та розвиток української мови як неодмінного елементу національної самосвідомості та культурної спадщини України.

Упродовж багатьох століть нашу мову забороняли та намагались викорінити, а над носіями вчиняли геноцид. Особливо важливим свято стає зараз – у дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Знання української мови та спілкування нею у повсякденному житті засвідчує нашу громадянську ідентичність, захищає інформаційний простір й укріплює зв'язок поколінь.

День української писемності та мови – це не просто свято, а велика можливість для кожного українця проявити свою любов і повагу до рідної мови, зануритися в світ української літератури та культури, а також згадати про значення мови як засобу спілкування, передачі культурних цінностей та національних традицій.          

    Сьогодні  до Дня української писемності та мови  у читальній залі  К З «Липовецька публічна  бібліотека» представлена книжкова виставка « Єдина мова – єдина нація!» для користувачів бібліотеки.

    Сьогодні минає два роки від дня, коли під час виконання бойового завдання 24 жовтня 2023 року поблизу села Первомайське Донецької області загинув наш земляк, воїн із села Росоша — Юрій Юрійович Свящук.

    Восени 2021 року Юрій підписав контракт і став до лав 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Служив старшим навідником мінометного взводу військової частини А2980, два роки виконував бойові завдання на передовій, захищаючи рідну землю від ворога. За проявлену мужність, ініціативу та сумлінну службу був відзначений Грамотою командира бригади.

    Під час артилерійського обстрілу Юрій отримав поранення, несумісні з життям. Він віддав своє життя за волю України, за мирне небо для свого маленького сина, батьків і братів, за кожного з нас. 

    Юрій  — це приклад молодого українця, який не злякався війни, а став на захист рідної землі. Його мужність, вірність і любов до Батьківщини назавжди залишаться у пам’яті рідних та всіх хто знав оборонця. Вічна пам’ять і слава Герою України!

    Згадаймо в молитві нашого земляка, Героя України Олександра Васильовича Печолата, якому мало б виповнитися 28 років. Народжений 22 жовтня в селі Нападівка Липовецької громади, він прожив коротке, але яскраве життя, сповнене доброти, працьовитості та відданості рідній землі.

    25 лютого 2022 року Олександр Печолат був мобілізований до лав ЗСУ. Як старший солдат, він півроку мужньо захищав Україну на Херсонському напрямку. 23 серпня 2022 року, під час обстрілу поблизу населеного пункту Мирне Миколаївського району він віддав своє життя за свободу і незалежність Батьківщини.

    Олександр був світлою, щирою людиною, вірним товаришем і опорою для своєї сім’ї. Його добре серце і готовність прийти на допомогу залишаться у пам’яті всіх, хто його знав. Війна не дала Олександру здійснити мрії про одруження та батьківство, але його подвиг назавжди вписаний у новітню історію України. У Нападівці, на фасаді школи, де він навчався, встановлено меморіальну дошку на честь Воїна Світла. Його ім’я стало символом мужності, патріотизму та самопожертви. 

    Світла пам’ять Герою, який поклав життя за Україну. Вічна слава і царство небесне!

Борис Олійник: "Я гордий тим, що українець з роду"

 

А ти гадав: безсмертя річ проста?

22 жовтня – 90 років від дня народження Бориса Олійника, українського поета, державного і громадського діяча. Борис Олійник знакова постать України - академік Національної академії наук України, Герой України, нагороджений орденами: Свободи, князя Ярослава Мудрого III ст. та IV ст.

Творча спадщина Бориса Олійника охоплює понад 40 збірок поезії, есе та статей, які відзначаються глибокою лірикою, патріотизмом та громадянською позицією. Його найвідоміші твори включають «Вибір», «Стою на землі», «Сива ластівка», «Заклинання вогню» та поему «Сім». Провідними мотивами творчості поета є єдність поколінь, філософські роздуми над проблемами сучасності в контексті історичного досвіду нашого народу і всього людства, утвердження загальнолюдських моральних цінностей, на яких духовно зростає людина.

До уваги читачів, у відділі обслуговування дорослих користувачів, представлена виставка-ювілей «А ти гадав: безсмертя річ проста?». Запрошуємо до перегляду виставки, щоб глибше ознайомитися із творчістю Бориса Олійника.

    Сьогодні, 20 жовтня, схилімо голови у скорботі та вдячності, згадуючи Захисника України, уродженця села Зозів – Олександра Володимировича Чернуту, який мав би відзначати свій день народження. Та доля розпорядилася інакше — 15 вересня 2024 року, в бою за свободу і незалежність України, його життя обірвалося.

     У травні 2022 року Олександр став до лав 24 прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Сміливо виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках — Херсонщина, Донеччина, Харківщина, Сумщина, Чернігівщина, Курщина. Під час запеклого бою на Сумському напрямку, Олександр отримав важке поранення, яке стало смертельним. Відповідальний, справедливий і щирий — таким його пам’ятатимуть рідні та знайомі.

    За особисту мужність, вірність присязі та самовідданість Олександр Чернута посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. На фасаді Зозівського ліцею, де навчався Герой, встановлено меморіальну дошку на його честь.

    Вічна пам'ять і слава Захиснику України!

    20 жовтня, вшануймо пам'ять Олега Вікторовича Грабчака — мужнього воїна, який народився цього дня у 1988 році в місті Липовець. 

    15 липня 2015 року Олег був мобілізований до лав Збройних Сил України і проходив службу старшим солдатом 1-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади. Виконував бойові завдання на сході країни, проявляючи справжню мужність, відповідальність і відданість побратимам.

    18 липня 2016 року під час мінометного обстрілу терористичними угрупованнями позицій бригади в районі населеного пункту Зайцеве Донецької області, Олег Вікторович загинув, отримавши важкі поранення несумісні з життям. 

    За особисту мужність і самовідданість Указом Президента України Олег Вікторович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Пам'ять про Героя увічнено у рідному місті: на будівлі школи, де навчався Олег, встановлено меморіальну дошку, а вулиця, на якій він зростав, має його ім’я. У ліцеї започатковано міжшкільний волейбольний турнір на кубок імені Олега Грабчака, який став символом сили духу, єдності та любові до Батьківщини. 

    Вічна пам’ять і слава Герою України!

    Сьогодні, 16 жовтня, у день смерті вірного сина українського народу, солдата Національної гвардії України, схилімо голови, вшановуючи світлу пам’ять воїна  — Віктора Васильовича Андрусини. Рік тому, цього дня, його життя раптово обірвалося через серцеву недостатність.  

    Коли у 2014 році ворог вперше ступив на українську землю, Віктор Васильович не залишився осторонь. Став до лав Збройних Сил України й гідно виконував свій обов’язок, захищаючи незалежність і територіальну цілісність держави. Під час повномасштабного вторгнення у 2022 році Віктор знову став на захист Батьківщини — цього разу у складі Національної гвардії України. Без вагань, не думаючи про небезпеку, він залишив рідних і пішов туди, де вирішується доля країни.

    Він був серед тих, хто тримав оборону, хто власним життям і відвагою виборював мирне небо для всіх нас. Сьогодні Віктор Андрусина — серед Небесного війська, серед тих, хто тепер оберігає Україну з небес. Світла пам’ять, вічна слава!

Запрошуємо у світ книги

 Запрошуємо у світ книги

    У нашій бібліотеці відбувся День бібліографії «Запрошуємо у світ книги». Для юних книголюбів ми провели низку захоплюючих заходів, які відкрили дітям таємниці книги та інформації.

    Під час бібліотечного заняття на тему «Як з’явилася книга» молодші читайлики вирушили в захопливу подорож у минуле, дізналися про давні сувої, рукописи, перші друковані верстати та про довгий шлях, який пройшла книга, щоб потрапити до їхніх рук.

    Для старших користувачів був проведений бібліографічний урок «Знайди інформацію». Тут юні ерудити навчалися важливих навичок: як швидко знайти потрібну книгу на полиці та як відшукати необхідну інформацію в енциклопедіях та довідниках. Вони стали справжніми детективами в пошуках знань!

    А ще наші читачі познайомилися із найновішими скарбами бібліотеки на виставці «Нові книжкові пригоди», де були представлені яскраві, художні та пізнавальні книжки для різних вікових груп. Діти мали змогу погортати, вибрати та взяти додому нові цікаві книги.

    Задоволені читачі – найкраще підтвердження того, що дружба з книгами — це не просто корисно, але й неймовірно весело та захоплююче!

    Дорогі друзі, заходьте, щоб знайти свою наступну улюблену книгу. Двері нашої бібліотеки завжди відчинені для вас!

Казка з мудрими очима

 Казка з мудрими очима

    До Всесвітнього дня ментального здоров’я у відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання відбувся незвичайний і натхненний захід — сеанс казкотерапії, який провела соціальний педагог Олексієнко Світлана Василівна. Захід проведено в підтримку Всеукраїнської програми ментального здоров’я — «Ти як?».

    Цього дня діти не просто слухали казки — вони створювали власні історії, наповнені емоціями, переживаннями та мудрими висновками. У супроводі досвідченого фахівця учасники заходу поринули у світ чарівних образів, де через фантазію змогли висловити те, що іноді важко сказати вголос.

    Під час заходу діти вигадували сюжети, створювали власних героїв, говорили про емоції та почуття. Кожна казка стала своєрідним відображенням внутрішнього світу її автора. Усі історії об’єднувала одна важлива риса — віра в добро та щасливий фінал.

    Завдяки професійному підходу Світлани Василівни діти почувалися в безпечному просторі, де можна бути собою, висловлювати почуття й фантазувати без обмежень.

    Ми щиро вдячні за співпрацю та переконані, що такі заходи не лише розвивають творчі здібності, а й сприяють зміцненню ментального здоров’я дітей, що є надзвичайно важливим у сучасних умовах.

    Сьогодні, 7 жовтня, згадаймо в молитві нашого земляка, Героя України Миколу Леонтійовича Лейбука, якому виповнилося б 54 роки. Народжений у селі Щаслива Липовецької громади, він прожив життя, сповнене працьовитості, любові до рідної землі та відданості своїй сім’ї й Україні. 

    20 січня 2023 року Микола Леонтійович став до лав Збройних Сил України, обійнявши посаду стрільця-санітара 22-ї окремої механізованої бригади. На Донецькому напрямку він з честю виконував бойові завдання, рятуючи життя побратимів. Його мужність і самопожертва стали прикладом справжнього патріотизму.

    29 березня 2024 року під час мінометного обстрілу Микола отримав важке поранення. Евакуйований до медичного загону Державної прикордонної служби в н/п Дружківка Краматорського району, він, на жаль, не вижив. Його смерть стала тяжкою втратою для родини, громади та всієї України.

    Схиляємо голови перед мужністю цієї родини, яка заплатила найвищу ціну за свободу України. Вічна слава Герою!