Одержимий любов'ю

... Ти з нами вічно будеш жити,

Як сяйво сонця, як вечірній спів,

Ти так любив землі своєї квіти,

І так, як квіти, ти людей любив

 (В. Сюсюра)

 

Вечір - портрет "Одержимий любов'ю", присвячений 150 літньому ювілею класика української літератури, натхненного співця і тонкого художника слова, великого патріота і гуманіста, палкого Сонцепоклонника нашого земляка Михайла Коцюбинського, відбувся 15 вересня в Липовецькій районній бібліотеці для дітей.

Активну участь в організації й проведенні заходу взяли семикласники загальноосвітніх шкіл №2 та №3 з класними керівниками О.В. Шендерук та Н.Г. Турчин а також бібліотекар ЗОШ №3 Н.І. Сабадин.

Сторінка за сторінкою промайнули перед присутніми життя і творчість письменника.

Діти подумки пройшлися тернистими Подільськими стежками Михайла Коцюбинського. Працівники районної бібліотеки допомогли їм перенестися в глуху провінційну тогочасну Вінницю, де майбутній письменник зробив свої перші кроки, в древній Бар, з його фортечними руїнами, що дихали спогадами про визвольну війну, де проклюнулись перші паростки Коцюбинського - громадянина, в героїчний Шаргород, духовне училище якого - єдиний навчальний заклад, офіційно закінчений Коцюбинським, села й містечка, пов'язані з діяльністю Коцюбинського - педагога.

Учасники вечора здійснили віртуальну мандрівку до гостинної садиби - музею письменника у Вінниці, що веселковим різнобарв'ям буяє з ранньої весни і до пізньої осені, а також до скелі Коцюбинського на лівому березі Південного Бугу, де народжувались високі думи та мрії великого Сонцепоклонника. Коцюбинський постав в образі шляхетної людини, закоханої в сонце, квіти і красу. Діти читали спогади і відгуки відомих людей про ювіляра, його листи, натхненно слухали музику П. Чайковського та М. Лисенка, якою у свій час заслуховувалися в сім'ї Коцюбинських.

Бібліотекар Т.М. Наконечна зробила огляд літератури "Всесвіт творчості Михайла Коцюбинського".

Всі перейнялись актуальним і сьогодні закликом письменника - громадянина: "Несімо прапор справи нашої в дужих руках, будьмо послідовними. не відділяймо слова від діла ... Не жахаймось, що діло таке велике ... Робім що можемо, на яку б дорогу не ступили ми - ідім сміливо ... А поки що нам треба праці, праці й праці."