Провідна неділя - за народним календарем тиждень після Великодня

У читальному залі Липовецької центральної бібліотеки   учасники клубу «Надвечір’я» зібрались на своє засідання на наступну після Великодня неділю,  яку називають Провідною. Тому і тема засідання «Провідна неділя - за народним календарем тиждень після Великодня».

До заходу був оформлений перегляд літератури - «Провідна неділя: українці поминають померлих».  На перегляді представлені  книги етнографів О. Воропая «Звичаї нашого народу»,  В. Скуратівського « Місяцелік» , М. Глушко «Українське народознавство», а також  книги про традиції і свята українського народу. З яких  можна дізнатися що Проводи — давньоукраїнський звичай, Великдень для померлих.      

         У розділі книги Олекси Воропая «Радуниця і проводи» автор розповідає, що після Пасхи Господь на цілий тиждень відпускає душі небіжчиків на землю.  А у неділю   душі приходять на цвинтар, де рідні можуть з ними поспілкуватися, а також попрощатися. Бо на Проводи вони повертаються назад , на небо. Якщо у Провідну неділю дощить, то кажуть: котрась із душ плаче, яку Бог не відпустив до рідних за земні гріхи. Цікаво, що на Проводи, як і весь тиждень по Великодню, померлих не прийнято називати небіжчиками. У ці дні вони – серед нас, тож із ними належить спілкуватись, як із живими.

     Про традиції  Провідної неділі та Світлого тижня, пов’язані з померлими розповідається в книзі  «Українці: Свята. Традиції. Звичаї».

       Люди провідують могили, щиро моляться за своїх покійних родичів. А щоб ті знайшли дорогу до колись рідної оселі, у хаті запалюють свічку. На столах залишають освячені крашанку та паску. Це роблять для того, щоб небіжчик не був голодним та спраглим, коли знову повернеться на той світ. Наша молитва за померлих в час Провідної неділі є виконанням Христової заповіді любові – розповідають книги, які представлені на перегляді .