Пам’яті не погасне свіча

Пекельні цифри та слова

У серце б’ють, неначе молот.

Немов прокляття ожива

Рік 33…Голод…Голод…

Минуле століття  пронеслося над Україною трьома голодоморами: 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947р.

День пам’яті  жертв голодоморів  українського народу відзначають у четверту суботу листопада. Пам’яті тих хто загинув від голодомору 1932-1933 років присвячений вечір-реквієм «Пам’яті не погасне свіча», який організували та провели працівники відділу обслуговування Липовецької ЦРБ.

Голодомор 1932-1933 років - злочин більшовицького режиму, від якого загинули мільйони українців. У світовій історії є не так уже й багато аналогів, які за масштабом, жорстокістю, цинізмом методів здійснення і наслідками дорівнювали б українській трагедії. Багато десятиліть правда про Голодомор перебувала під суворою забороною розголошення. І лише після здобуття Україною незалежності тема Голодомору повертається до пам’яті народу, стає його болем, реквіємом і одночасно символом незнищенності нації. Саме цим трагічним подіям  був присвячений вечір-реквієм, на який  були запрошені учні старших класів Липовецького колегіуму   ім. В. Липківського, та учні Липовецької ЗОШ №3.

 Бібліотекарі розповіли учням про виникнення Голодомору на Україні, про його перебіг , декламували віршовані рядки, які викликали біль і сум за невинно убієнними голодом, демонстрували відеофільми: « Білим по чорному», « Остання колискова. Голодомор 32-33рр. в Україні»,«Свіча - Голодомор 32-33рр».

Учням була презентована виставка-спомин «Голодомор- наша печаль і скорбота», на якій було представлено документи, та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричиненні тоталітарним режимом. 

По завершенні заходу всі присутні поклали квіти до пам’ятника жертвам голодоморів, була запалена свіча пам’яті та оголошена хвилина мовчання.