Українська народна вишивка

Українська вишивка сягає своїми корінням у сиву давнину.  ХVI – XVII століття – епоха українського відродження, найбільший розквіт вишивки. Вишиванням займались кожну вільну хвилину, в період вечорниць і досвіток, довгими осінньо – зимовими вечорами.

Народні вишивки захоплюють нас  досконалою композицією, різнобарвним колоритним вирішенням.  У своїх роботах народні майстрині відображали одвічний потяг людини до краси, зв'язок з рідною природою.

В українському орнаменті, його плавних лініях, в улюблених мотивах промовляє душа народу, його історія, природа, в оточенні якої він живе.  З орнаментом пов’язані образи добра, краси, оберегу. Він опоетизований народною свідомістю, теплом людських рук. За ним стоїть тисячолітня історія українського народу.
    Майже кожна область, кожний район, часто і окремі села з покоління в покоління, від матері до дочки надавали перевагу тому чи іншому узору, барвам. Тому за кольором, орнаментом, фактурою  вишивки завжди можна було визначити місце її виготовлення. Народної майстрині старанно зберігають свої традиції.

До Всесвітнього дня вишиванки в Липовецькій центральній районній бібліотеці була проведена народознавча бесіда «Українська народна вишивка».