середа, 26 листопада 2025 р.

 Насильству немає виправдання

Щорічно 25 листопада світова спільнота відзначає Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Його оголосила Генеральна Асамблея ООН ще 1999 року, запропонувавши урядам, міжнародним і неурядовим організаціям проводити в цей день заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до проблеми насильства.

Історичною передумовою означеної дати стала трагічна подія 25 листопада 1960 року під час політичних протестів у Домініканській Республіці. Тоді за наказом домініканського диктатора Рафаеля Трухільо були жорстоко вбиті три політичні активістки, сестри Мірабал. Показова кривава страта сестер збереглася в народній пам’яті надовго, та мала світовий резонанс. У 1981 році активістки жіночих рухів вирішили вибрати дату їх загибелі як день протесту проти насильства щодо жінок. А з 1999 року цей день став міжнародною датою.

Символом проти всіх форм насильства над жінками стала біла стрічка. Вона символізує намір ніколи не чинити, не сприяти чи не залишатися байдужими до насильства проти жінок та викорінити це ганебне і небезпечне явище.

Сьогодні до Міжнародного дня боротьби  за ліквідацію насильства щодо жінок  на черговому засіданні жіночого  клубу «Горлиця» була проведена бесіда «Насильству немає виправдання».



    Вшануймо пам’ять Героя... Сьогодні, 26 листопада, Захиснику із села Богданівка Анатолію Анатолійовичу Паламарчуку виповнилося б 38 років…

    Його життєва дорога була шляхом відповідальності й мужності. Ще у 2015–2016 роках він добровольцем вирушив у зону АТО й півтора року стояв на передовій, захищаючи Україну. Тоді він повернувся додому живим, але війна, що знову спалахнула повним вогнем, покликала його вдруге. У листопаді 2023-го Анатолій знову став до строю.

    Солдат-кулеметник роти вогневої підтримки військової частини А1619, він до останньої миті залишався на варті нашої свободи. 6 січня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу Первомайського Донецької області, наш Захисник прийняв свій останній бій...

    У рідному селі Богданівка відкрито меморіальну дошку на честь Героя. Вічна слава й світла пам’ять Захиснику України! Нехай його ім’я буде у серцях живих — як приклад відваги, любові та жертовності.

вівторок, 25 листопада 2025 р.

    У день народження Героя схилімо голови перед світлою пам’яттю нашого земляка Сергія Івановича Шевчука.

    Коли у 2014-му ворог пішов війною на Україну, Сергій став на захист Донбасу. Пройшов три ротації, стримував ворога, забезпечував зв’язок там, де від цього залежало життя побратимів. У серпні 2014-го — Іловайський котел. 25 серпня капітан Шевчук Сергій Іванович героїчно загинув, виконуючи бойове завдання в районі Дзеркального Донецької області. 

    Спочатку похований як невідомий воїн на Краснопільському цвинтарі в Дніпрі. 9 жовтня 2014 року перепохований з усіма військовими почестями у Новомосковську, де родина.

    За мужність і вірність присязі Указом Президента України капітан Сергій Шевчук нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). Його ім’я викарбуване на меморіальній дошці випускників-захисників у Київському військовому інституті, на стіні Росошанської школи, на пам’ятній плиті біля Меморіалу Слави в рідному селі. 

    Вічна пам’ять Захиснику!

субота, 22 листопада 2025 р.

    22 листопада 2023 року у населеному пункті Новопрокопівка Запорізької області, під час виконання бойового завдання, загинув наш земляк — Андрій Петрович Баюрко, уродженець села Нападівка. За проявлену мужність та відданість Україні його посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 

    Андрій служив у лавах Збройних Сил України, боронив державу у складі 71-ї окремої єгерської бригади десантно-штурмових військ.
    Два роки тому, цього самого дня, під час бойової операції він дістав смертельні поранення внаслідок ворожого обстрілу. 

    Його відвага, самопожертва та вірність Україні назавжди залишаться прикладом для прийдешніх поколінь. На знак шани у рідній Нападівці, на фасаді гімназії, встановлено меморіальну дошку випускнику. 

    Світла пам’ять і вічна слава Андрію!

    Сьогодні, 22 листопада, вшануймо світлу пам’ять нашого земляка, Захисника України — Олександра Олександровича Глухенького, якому мало б виповнитися 42 роки...

    Олександр народився 22 листопада 1983 року в селі Лозувата. Працьовитий, відповідальний, щирий ще з дитинства. Колеги згадують його як справедливого, доброго та завжди готового допомогти.

    Після початку повномасштабного вторгнення він пройшов навчання в Україні та за кордоном і став до лав Сил спеціальних операцій, а згодом — служив оператором-вогнеметником у штурмовій роті 118-ї окремої механізованої бригади.
    6 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Курському напрямку, у районі населеного пункту Гуєво, Олександр загинув від кулі снайпера.  

    Він був серед тих, хто тримав оборону, хто власним життям і відвагою виборював мирне небо для всіх нас. Світла пам’ять Захиснику! Вічна слава!

пʼятниця, 21 листопада 2025 р.

 Ми вільні творити майбутнє

Щороку 21 листопада Україна відзначає День Гідності  і  Свободи. Це свято було встановлено в 2014 році на честь початку двох революцій, які змінили хід історії країни: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. Всупереч жорстокому тиску антидемократичного режиму українці об ’єдналися і відстояли своє право на вибір достойного життя та майбутнього.

Революція Гідності повернула людям віру у цінності свободи, гідності, та самопожертви, а також кинула виклик диктаторству, подвійним стандартам, корупції.      Революція Гідності сколихнула країну хвилею нечуваного патріотизму і показала важливість національної ідеї. Нині триває за неї боротьба. Наше суспільство здобуло право на зміни. Україна заплатила високу ціну за свій європейський вибір на Майдані і продовжує платити у війні зараз.

На сторінках багатьох сучасних книг закарбовано надзвичайно важливий період України і це допомагає всім нам згадати, побачити наскільки той час був епохальним кроком до зміни свідомості української нації.

Цій події присвячена виставка – вшанування «Ми вільні творити майбутнє», яка організована в читальній  залі КЗ «Липовецька публічна бібліотека». Користувачі можуть ознайомитися з книгами представленими на даній експозиції.



Бути Гідним

 #Бути Гідним


21 листопада в Україні відзначають День Гідності і Свободи. Цього річ цей день проходить під гаслом «День Гідності  і Свободи – щодня, без вихідних». Адже, кожен день воїна «на нулі», коли ворог вкотре отримує відсіч, є Днем Гідності та Свободи. Бо, кожен день, коли донатимо на ЗСУ, волонтеримо, підтримуємо тих, хто у скруті; коли сумлінно працюємо на розвиток України – є Днем Гідності та Свободи. І день нашої перемоги буде днем Гідності та Свободи.

Це не просто день у календарі, про який забуваєш, відірвавши календарний аркуш. Це день, коли згадуємо вже пройдений шлях боротьби за найвищі цінності, які не маємо права втратити, – Гідність і Свободу. У цей день ми згадуємо, якою дорогою ціною дається свобода, та вшановуємо тих, хто поклав за неї життя. Продовжуємо дотримуватися своїх принципів і залишатися людьми за будь-яких обставин, відстоювати найрідніше та боротися за свою гідність.

До Дня Гідності і Свободи у відділі обслуговування дорослих користувачів спільно з учнями 10 класу Липовецького ліцею № 2 пройшла героїко-патріотична година «#Бути Гідним». Висловлюємо щиру вдячність Олені Василівні Шиндирук та Роману Федоровичу Пшеничному, що поділилися своїми думками,  та Аллі Анатоліївні Черняк, за підготовку учнів.








Не маємо права забути

 Не маємо права забути

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодоморів 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Голодомор - це одна з найстрахітливіших, криваво - чорних сторінок в історії українського народу. На долю нашого народу, який проживає на найродючішій і найблагодатнішій землі, випав голод, аналогів якому не зафіксовано у світі.

Напередодні Дня пам'яті жертв голодоморів у  відділі обслуговування дітей оформлено книжкову виставку - реквієм «Не маємо права забути». На цій виставці зібрані книги та свідчення, які розкажуть нам про ті важкі часи. Це книги про силу духу, про доброту в найтемніші часи і про важливість пам’ятати.

Голодомор - незагоєна духовна рана і біль, який формує нашу національну пам'ять. Ми, українці, повинні знати та пам'ятати про цю трагедію, щоб вона ніколи більше не повторилася.




Поезія нескорених

 Поезія нескорених

    21 листопада - День Гідності та Свободи. Це не просто дата в календарі, а священна пам'ять про той поклик душі, що гордо пролунав на велелюдному Майдані, сягнув самого неба і могутньою хвилею нескореності покотився по всій Україні. Це свідчення того, що наша воля сильніша за будь-який страх.

    З цієї нагоди, сьогодні в нашій бібліотеці відбулося чергове засідання нашого літературного гуртка «Криниця». Вечір патріотичної поезії під назвою «Поезія нескорених» об’єднав присутніх навколо Слова. Ми відчули ту глибинну силу, яка не дає нам зламатися, і дух, що продовжує тримати Україну.

    Від рядків про Майдан, де палало тепло людських сердець і незламної віри, до голосів класиків і сучасних поетів - кожен вірш підтверджував нашу непорушну істину: ми хочемо жити вільно і гідно у своїй країні.

    Нескореність - це не дар, а щоденний вибір. Тож нехай наша молодь пам'ятає: Гідність – це ваш найцінніший скарб. Ніколи не дозволяйте її відібрати. Живіть вільно, гідно і переможно у своїй незламній країні!

    Слава Україні! Героям Слава!






 

четвер, 20 листопада 2025 р.

Важкі 1932–33 роки для Липовеччини

    Є дати, які не зникають у тумані часу — вони болять, промовляють і нагадують. 1932–1933 роки стали чорними сторінками в історії України. Голодомор забрав мільйони життів, знищив родини, залишив по собі порожні хати та мовчазні могили. 

    На Липовеччині, як і по всій Україні, голод був штучно створений тоталітарною владою. У селян забирали все — зерно, картоплю, городину, худобу. Села заносили на «чорні дошки», людей позбавляли можливості виїхати, а так званий «закон п’яти колосків» карав навіть за жменю зібраного на полі зерна — часто це був єдиний шанс вижити. 

    У нашому районі зникали цілі родини. За архівними свідченнями, 1932–33 роки забрали близько шести тисяч життів. Щоб зберегти пам’ять про цих людей, у відділі обслуговування дорослих користувачів було проведено майстер-клас-рефлексію «Важкі 1932–33 роки для Липовеччини». У заході взяли участь учні Липовецького ліцею №1 ім. Василя Липківського разом із учителькою Лілією Петрівною Слободянюк. 

    Разом ми доторкнулися до трагічних спогадів через фотографії та слова часів Голодомору. Кожен учасник створив власну листівку пам’яті, доповнюючи її символічними елементами — колосками. Усі роботи стали частиною спільного полотна «Пам’ятаємо», яке символізує незгасиму пам’ять поколінь. 

    Дякуємо учням, їхній учительці та всім присутнім за чутливість, небайдужість і бажання берегти правду про наше минуле. Хай кожен маленький символ, створений сьогодні, нагадує нам про цінність хліба й життя та про обов’язок — пам’ятати.



 

Перехрестя веселих розваг

                                           Перехрестя веселих розваг

20 листопада відзначається Міжнародний день захисту дітей. З цієї нагоди в бібліотеці була проведена ігрова тусовка під назвою «Перехрестя веселих розваг», учасниками якої стали другокласники Липовецького ліцею №1 ім. Василя Липківського.

Свято було присвячене дітям, адже кожен має право на щасливе дитинство, любов, турботу, гру та навчання. Учасникам нагадали про Конвенцію ООН про права дитини та про важливість боротьби за гідні умови життя для дітей у всіх куточках світу.

Під час заходу діти здійснили справжню навколосвітню подорож океаном розваг, відвідавши кілька чарівних островів. Вони проявили кмітливість, швидко відгадуючи загадки, узяли участь у казковій вікторині, завітали на острів «Навпаки», виконали веселу фізкультхвилинку, а на завершення пригадали улюблені мультфільми та їхніх персонажів.

Усім дітям бажаємо щасливого дитинства, МИРУ, радості та удачі на життєвому шляху!

Дякуємо всім за чудову зустріч. Не забувайте, ми завжди раді бачити вас у нашій бібліотеці. Читайте цікаві книги та гарно навчайтеся!







вівторок, 18 листопада 2025 р.

    18 листопада минає рік із дня загибелі захисника України — Віктора Михайловича Черватюка, який віддав своє життя за свободу і незалежність нашої держави. 

    У 2015 році Віктор разом із сім’єю переїхав на постійне проживання до села Росоша. Був добрим сином, відданим чоловіком, турботливим батьком двох дітей і щирим другом. 2 жовтня 2024 року його було мобілізовано Вінницьким РТЦК та СП. Служив у 9-ій окремій бригаді сил безпілотних систем майстром-номером обслуги мінометного взводу окремого мотопіхотного батальйону.

    18 листопада 2024 року, під час штурмових дій поблизу населеного пункту Чумацьке Покровського району на Донеччині, Віктор Черватюк героїчно загинув, виконуючи бойове завдання. 

    Його подвиг назавжди залишиться у пам’яті громади, а ім’я — серед тих, хто віддав найдорожче за мир і свободу України. Світла пам’ять і вічна слава Герою!

    Сьогодні, у день народження Захисника, згадаймо в молитві ім’я нашого земляка — Богдана Олексійовича Юри, мужнього воїна, який до останнього подиху боронив рідну землю і нашу свободу.

    Богдан проживав із родиною в селі Лозувата. Навесні 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Як солдат-гранатометник у складі військової частини А7014, більше року відважно виконував бойові завдання, стоячи на варті миру та незалежності держави.

    1 липня 2023 року, біля населеного пункту Містки Луганської області, Богдан Юра загинув під час обстрілу ворогом

    За проявлену мужність, відвагу та самопожертву в боротьбі за Україну, Указом Президента України від 21 червня 2024 року №371 Богдана Олексійовича Юру нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

    Не забуваймо тих, хто ціною власного життя виборює для нас мирне небо. Світла пам'ять і вічна слава Герою!

понеділок, 17 листопада 2025 р.

Дитячі книги Андрія Кокотюхи

                                    Дитячі книги Андрія Кокотюхи

Сьогодні свій 55 - річний ювілей відзначає справжній майстер українського детективу - Андрій Кокотюха.  Чимало книг він написав саме дітям. Тож нашу бібліотеку відвідала справжня детективна команда - учні 6 - В класу Липовецького ліцею №2. Ми провели захоплюючий «смачний» літературний сніданок «Дитячі книги Андрія Кокотюхи».

Ми дізналися неймовірні факти з біографії автора:

-         Свою першу пригодницьку книжку він написав, коли йому було лише 7 років.

-         У дитинстві Андрій Кокотюха мріяв стати бібліотекарем, але перш ніж присвятити себе літературі, працював збиральником меблів, різноробочим та муляром.

-         Сьогодні він автор понад 40 книг, сценарист та журналіст.

-         Його головний секрет кмітливості: він має фантастичну звичку - щодня читає 100 сторінок і за рік прочитує від 70 до 90 книжок!

Посмакувавши гостренькими детективними історіями, наші юні гості довели, що вони гідні бути напарниками відважних шукачів скарбів та кмітливого гімназиста.

Любі друзі, пригоди не закінчуються, вони просто чекають на вас на полицях нашої бібліотеки! Читайте, розслідуйте та відкривайте нові світи разом з книгами Андрія Кокотюхи.

Від усієї нашої бібліотечної спільноти та юних детективів - щирі вітання Маестро з Ювілеєм! Творчого натхнення, нових захоплюючих історій та перемог!






Андрій Кокотюха: «Книгу треба читати щодня»

 Андрій Кокотюха: «Книгу треба читати щодня»

Письменник, що не залишить байдужим

 Письменник, що не залишить байдужим

    17 листопада 55 день народження українського сучасного письменника Андрія Кокотюхи.

    Андрій Кокотюха — український письменник-детективщик, журналіст і сценарист. За свою кар'єру він написав понад 80 книжок у різних жанрах: детективи, трилери, пригоди, історична проза та навіть дитяча література. Його твори неодноразово екранізовано, зокрема фільми "Тупик", "Темна вода" та "Повзе змія". Письменника називають одним із засновників сучасного українського детективного жанру, адже він першим почав писати якісні україномовні трилери та детективи. Також Андрій Кокотюха є автором сценаріїв до кількох українських фільмів і телесеріалів, зокрема до кінострічок «Червоний» (2017) та «Століття Якова». Письменник відомий як «Золотий письменник України»,  у 2012 році його книги розійшлися тиражем понад 100 тис. і є співзасновником творчої асоціації «500». 

    З нагоди ювілею письменника у відділі обслуговування дорослих користувачів організовано книжкову виставку під назвою Письменник, що не залишить байдужим”.