Проза правди і добра
Василь Стефаник –
неперевершений майстер соціально-психологічної новели. Ця істина міцно
утвердилася в нашому літературознавстві. Він найближчий соратник Івана Франка,
Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, товариш і спільник у
творчій та громадській діяльності Леся Мартовича та Марка Черемшини. Творчість
Стефаника припадає на кінець ХІХ та початок ХХ століття. Талант письменника
найбільше виявився у жанрі соціально-психологічної новели. Основною темою його
творів, як і творів Леся Мартовича і Марка Черемшини, що становлять разом із
Стефаником так звану “покутську трійцю”, було життя найбіднішого селянства на
західноукраїнських землях.
Поетом мужицької
розпуки, селянським Бетховеном, співцем селянської бідноти, співцем Гуцульщини,
борцем проти соціального і національного гніту, володарем селянських душ
називають Василя Стефаника.
До 150р. від дня народження Василя Стефаника на абонементі відділу обслуговування дорослих користувачів Липовецької публічної бібліотеки організований бібліографічний огляд літератури під назвою «Проза правди і добра».
Немає коментарів:
Дописати коментар