Голодомор:душа горить і тане, мов свіча

 Голодомор:душа горить і тане, мов свіча

            25 листопада Україна вшановує пам’ять безвинно замучених голодом та політичними репресіями людей. Сини і доньки України, наші рідні та близькі,  були без жалю винищені голодом. Мільйони людей було вбито, але український народ вижив. Багато десятиліть правда про Голодомор перебувала під суворою забороною розголошення. І лише після здобуття Україною незалежності, тема Голодомору повертається до пам’яті народу, стає його болем, реквіємом і одночасно символом незнищенності нації.

             Сьогодні, до 90-х роковин Голодомору, вшановуючи пам’ять замучених голодом українців, працівники відділу обслуговування користувачів  КЗ «Липовецька публічна бібліотека»   провели вечір-реквієм під назвою «Голодомор: душа горить і тане, мов свіча» . На заході були присутні старшокласники Липовецького ліцею №3 із вчителькою Присяжнюк Ларисою Миколаївною та члени жіночого клубу «Горлиця». Історією про ті страшні, голодні роки Липовеччини поділився з присутніми почесний краєзнавець України Роговий Олександр Іванович. Голова жіночого клубу «Горлиця»  Обара Раїса Федорівна, також розповіла свої спогади про той біль та муки  страшного голодомору.

Нашим спільним обов'язком є гідно вшанувати вбитих голодом жертв комуністичного режиму і передати пам’ять про трагедію наступним поколінням.

Хай же пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам сили й волі, мудрості та наснаги для зміцнення власної держави на власній землі!