Сучасні технології доступні кожному

Сучасні технології доступні кожному

У нашому Хабі триває знайомство користувачів із новітніми цифровими технологіями. Цього разу учасницею заняття стала пані Раїса , яка виявила інтерес до можливостей штучного інтелекту та сервісу ChatGPT.

Під час зустрічі користувачка дізналася, як за допомогою ChatGPT можна швидко знаходити потрібну інформацію, отримувати відповіді на запитання, створювати тексти та відкривати нові можливості для  спілкування. Особливу зацікавленість викликала можливість вести діалог із програмою та отримувати допомогу у повсякденних справах.

Заняття пройшло у дружній атмосфері та стало ще одним кроком до підвищення цифрової грамотності. Приємно бачити, що сучасні технології викликають інтерес у людей різного віку та допомагають розширювати горизонти знань.

Наш Хаб продовжує відкривати для користувачів світ цифрових можливостей, доводячи, що навчатися новому цікаво у будь-якому віці.

Дим, що забирає життя: правда про тютюн

Дим, що забирає життя: правда про тютюн

Здається, про шкоду паління сказано вже стільки, що ця тема стала для підлітків звичним «фоном». Вони щодня чують застереження від батьків та вчителів, бачать попередження на пачках, але статистика залишається невблаганною: першу сигарету - чи то звичайну, чи то електронну - більшість пробує саме в шкільному віці.

У рамках Всесвітнього дня без тютюну, який увесь світ відзначає 31 травня, ми запрошуємо наших читачів ознайомитися з викладкою літератури «Дим, що забирає життя: правда про тютюн». Представленні видання  розкривають проблему з абсолютно різних сторін, аби кожен підліток зміг зробити свої власні, усвідомлені висновки.

Дорогі друзі, пам’ятайте! Справжній характер, незалежність і сила волі полягають у протистоянні шкідливим трендам, а не в сліпому слідуванні за ними. Здорове тіло та чистий розум - це і є ваша справжня свобода. Будьте сильними, керуйте своїм майбутнім самі.

Обирайте життя, а не дим!

Книжкове літо! Канікули non-stop!

Книжкове літо! Канікули non-stop!

Ось і дочекалися! Найсвітліша, найвеселіша та найочікуваніша пора року вже практично на порозі. А це означає, що попереду три місяці яскравого відпочинку, незабутніх пригод і, звісно ж, неймовірних історій. У нашій книгозбірні відбулося справжнє свято - ми офіційно дали старт сезону літніх читань!

Наша зустріч перетворилася на захопливий марафон для справжніх книголюбів. Нудьгувати не було коли ні хвилини, адже канікули у нас — виключно в стилі non-stop!

Діти з головою поринули у світ улюблених книг  наввипередки впізнавали своїх улюблених персонажів, згадуючи їхні найкумедніші та найвідважніші вчинки, виконували  цікаві літературні тести, безпомилково, наче справжні детективи, відгадували назви відомих творів.

Сміх, азарт, радість від правильних відповідей та дружня атмосфера зробили цей день незабутнім. Це був лише перший крок у наше велике книжкове літо, яке обіцяє ще багато сюрпризів.

Дорогі наші читайлики, приходьте, беріть друзів, обирайте пригоди до смаку та проводьте канікули non-stop разом із нами. Попереду - все найцікавіше!

Якість життя жінки у різні вікові періоди

        

        Рішення охороняти здоров’я жінок було прийнято 28 травня 1987 року під час V Міжнародної наради з питань жіночого здоров’я у Коста-Ріці. З тієї пори  щорічно 28 травня  в світі відзначається ″Міжнародний день здоров’я жінок″, або ″Міжнародний день дій з охорони жіночого здоров’я″.

Цей день покликаний нагадувати всім, що здоров’я жінки має величезне значення для будь-якої нації, адже турбота про жінку — це не лише її особисте благополуччя, а й добробут родини та суспільства.

Кожен етап життя має свої особливості й потребує уваги. У дитинстві та юності важливими є правильний розвиток, здорове харчування, фізична активність і психологічний комфорт. У молодому віці жінка часто поєднує навчання, роботу, родину, тому важливо знаходити час для відпочинку та піклування про себе.

У зрілому віці особливого значення набувають профілактика захворювань, емоційна рівновага та активний спосіб життя. А для жінок похилого віку важливими залишаються увага, підтримка близьких, спілкування та можливість вести активне життя.

Турбота про себе повинна бути постійною у будь-якому віці. Берегти здоров’я — означає берегти життя, силу, красу і гармонію.

        

 Напередодні Міжнародного дня здоров’я жінок у читальній залі КЗ « Липовецька публічна бібліотека» відбулося чергове засідання клубу « Горлиця» на якому була проведена бесіда- обговорення «Якість життя жінки у різні вікові періоди». 

    

 НАЦІОНАЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ БЕЗБАР'ЄРНОСТІ

З 25 по 31 травня в Україні проходить Національний тиждень безбар’єрності – ініціатива, спрямована на привернення уваги суспільства до створення доступного середовища, рівних можливостей для всіх громадян, розвитку культури поваги, гідності та людиноцентричності. Безбар’єрність — це не про "них" (людей з інвалідністю), це про "нас". Це про суспільство, де кожен почувається гідно, незалежно від віку, стану здоров’я чи особистих обставин.

В межах Національного тижня безбар’єрності в Україні в КЗ «Липовецька публічна бібліотека» за участі бібліотекарів було проведено годину безбар’єрності на тему: «Територія безбар’єрності: говоримо правильно». В ході заходу обговорили з колегами етикет спілкування, коротку термінологію, правила взаємодії без незручностей та переглянули коротку відеолекцію «Коли можеш комунікувати без бар’єрів». Також було підготовлено короткий словник безбар’єрності.

    Сьогодні ми з болем у серці згадуємо нашого Захисника... Печолат Микола Миколайович — воїн, який віддав своє життя за Україну, за її свободу і незалежність. 

    Народився 11 березня 1989 року в селі Лукашівка. Тут минули його дитячі роки, тут він формувався — щирий, добрий, працьовитий. Після закінчення школи навчався у Зозівському аграрному ліцеї, де здобув професію механізатора. Відслужив строкову військову службу, а згодом працював будівельником у різних містах України. Мав золоті руки, світлі мрії та плани на майбутнє. Для рідних він був опорою і надією. Добрий син для матері, турботливий брат, вірний друг і щирий сусід. 

    З перших днів повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Микола без вагань став на захист України. Добровольцем пішов боронити рідну землю. Служив стрільцем-помічником гранатометника у складі 46-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ. Проявляв відвагу, стійкість і мужність у боях. Його останнім місцем служби стала Донеччина. 

    27 травня 2025 року він не повернувся із бойового завдання... Відтоді вважався зниклим безвісти. Дев’ять місяців рідні жили надією, вірою, чекали... Та страшна звістка болем розірвала серця — напередодні його дня народження стало відомо: Микола загинув 27 травня 2025 року в районі населеного пункту Андріївка Волноваського району Донецької області.

    Він віддав своє життя за Україну. За кожного з нас. Пам’ятаймо його мужність та подвиг. Світла пам’ять і вічна слава Захиснику!

    У цей день ми з глибоким сумом і вдячністю згадуємо нашого Захисника... Андрій Михайлович Павлов — воїн, який п’ять років свого молодого життя присвятив боротьбі за Україну. Сьогодні минає рік, як оборонець загинув у бою за Україну.

    Народився 16 червня 1992 року в селищі Троїцьке Сватівського району Луганської області. Мав мирну професію — працював трактористом у місцевому господарстві, будував сімейне життя, одружився. Та вже у травні 2020 року він зробив свідомий вибір — став на захист України. Був призваний Білокурахинсько-Троїцьким ОРВК та СП Луганської області й за контрактом служив у 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. Обіймав посаду оператора 2-го взводу протитанкових ракетних комплексів. 

    У боях проявляв сміливість і рішучість, був взірцем для побратимів. Пройшов випробування війною, був важко поранений, але після лікування у шпиталі та реабілітації в місті Дніпро повернувся у стрій — бо не міг інакше. 

    За мужність і відвагу був нагороджений почесною відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест» та медаллю «За оборону України». 

    26 травня 2025 року солдат Андрій Павлов загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Малі Проходи Харківської області внаслідок мінометного обстрілу. До того часу він вважався зниклим безвісти, поки не відшукали його тіло...

    Він не відступив тоді, коли ворог наступав на Луганщину. Не шукав легших шляхів — обрав шлях воїна і пройшов його до кінця. 

    Свій вічний спочинок Захисник знайшов у селі Росоша, поруч із рідними. 

    Сьогодні схилімо голови у скорботі. Світла пам’ять і вічна слава Захиснику України!

    Сьогодні, 26 травня, минає чотири роки з дня загибелі мужнього воїна, вірного сина України — Федора Васильовича Цуцея...

    Народився 9 квітня 1968 року в селі Вербівка. Зростав на рідній землі, навчався у сільській школі, відслужив строкову військову службу, жив і працював, як тисячі українців. Та коли Батьківщина покликала — став на її захист. 

    Ще у 2015 році, під час перших хвиль російської агресії, Федір Васильович був мобілізований і виконував свій військовий обов’язок у зоні АТО. А вже у березні 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, не вагаючись знову повернувся до лав Збройних Сил України. 

    Штаб-сержант, командир першого відділення кулеметного взводу 2-ї стрілецької роти військової частини 7085 — він був не лише досвідченим воїном, а й опорою для своїх побратимів. 

    26 травня 2022 року, під час виконання бойового завдання поблизу міста Лиман на Донеччині, Федір Цуцей прийняв свій останній бій... Рятуючи життя побратимів, він віддав найдорожче — власне життя. 

    За мужність, героїзм і самопожертву його посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 

    Він мріяв про Перемогу, хотів бачити мирне небо над Україною... І вірив у неї до останнього подиху. Його життя — це приклад сили духу, відданості присязі та любові до своєї землі. 

    У рідному селі встановлено меморіальну дошку на честь Героя — як знак вдячності й вічної пам’яті. 

    Світла пам’ять і вічна слава Федору Васильовичу Цуцею!

 

Підготовка до НМТ

 

У нашому Хабі активно проходять заняття з підготовки до НМТ для юнацтва на порталі «Дія.Освіта». Учасники мають можливість не лише перевіряти свої знання, а й вдосконалювати навички роботи з цифровими освітніми платформами.

Під час занять майбутні абітурієнти виконують тренувальні тести, знайомляться з форматом завдань та вчаться правильно розподіляти час під час проходження тестування. Така підготовка допомагає впевненіше почуватися перед важливим етапом у навчанні.

Хаб і надалі підтримує молодь, створюючи комфортний простір для навчання, розвитку та здобуття нових знань .

#бібліотекахабцифровоїосвіти2026

#діяосвіта

#цифровінавички

#розвитокцифровихнавичок

#навчаннякористувачів

Нація сильних. Країна Героїв

 Нація сильних. Країна Героїв

        

23 травня — День Героїв. Це день пам’яті, вдячності та глибокої шани всім, хто присвятив своє життя боротьбі за свободу і незалежність України.

У цей день ми згадуємо героїв минулого і сьогодення — тих, хто зі зброєю в руках, силою духу і незламною вірою захищав рідну землю. Вони стали символом мужності, самопожертви та любові до Батьківщини.

Сьогодні День Героїв набуває особливого значення. Українські воїни, добровольці, медики, волонтери щодня демонструють справжню відвагу та стійкість у боротьбі за мирне майбутнє нашої держави.

Ми пам’ятаємо всіх, хто віддав своє життя за Україну, і дякуємо тим, хто продовжує її захищати. Їхній подвиг назавжди залишиться у серцях українців. У цей день схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих Героїв та висловлюємо щиру вдячність усім захисникам України.

До Дня Героїв у читальній залі КЗ «Липовецька публічна бібліотека» представлена до уваги користувачів виставка – присвята під назвою « Нація сильних. Країна Героїв».

 День Героїв — це нагадування про те, що справжня сила України — у її людях: сміливих, відданих та нескорених.

Пам’ятаємо. Шануємо. Дякуємо Героям України!

 

    У день народження Героя схилімо голови у світлій пам’яті про нього... 23 травня 1983 року народився Микола Вікторович Синіцький — мужній Захисник України, життя якого стало прикладом честі, сили та безмежної відданості рідній землі. 

    Микола зростав у Липовці, навчався у Липовецькій ЗОШ №3, згодом здобув фах водія-електрика у Зозівському професійному аграрному ліцеї. Відслужив строкову службу, працював, шукав свій шлях — і знайшов його у служінні Батьківщині. 

    У 2003 році свідомо обрав долю воїна — підписав контракт із 30-ю окремою механізованою бригадою ім. князя Костянтина Острозького. Служив механіком-водієм окремого пожежного взводу. У 2004 році виконував миротворчу місію в Косово, де був відзначений іменним годинником Міністра оборони України та нагороджений медаллю «За мужність». 

    З початком війни у 2014 році Микола став на захист України на найгарячіших напрямках — Савур-Могила, Іловайськ. Пройшов крізь пекло боїв, отримав важке поранення і контузію, переніс складні операції та тривалу реабілітацію. Та навіть після цього не залишив службу — повернувся у стрій, бо понад усе вірив у свій обов’язок. 

    Під час вибухів арсеналу в Калинівці він знову опинився у самому серці небезпеки — боровся з вогнем, ризикуючи життям, і залишався на позиції до останнього. За мужність і відданість був нагороджений. Загалом мав понад 11 медалей та численні відзнаки. 

    Він був не лише воїном — був люблячим чоловіком і турботливим батьком трьох дітей. Проживав із родиною у Новограді-Волинському, будував плани, мріяв, жив...

    11 лютого 2023 року, під час лікування у шпиталі, його серце зупинилося. Підступна хвороба обірвала життя справжнього патріота, людини великого серця. 

    Герої не вмирають. Вони живуть у нашій пам’яті, у нашій боротьбі, у кожному дні, який ми маємо завдяки їм. Світла пам’ять і вічна слава мужньому Захиснику України!

Презентація книги

 Бібліотека — це не просто полиці з книгами. Це місце, де час зупиняється, а нові світи оживають. Сьогодні у нашій бібліотеці відбулася особлива подія — презентації дебютного роману молодої та талановитої авторки, учениці 8 класу Липовецького ліцею №2 Олександри Гринюк, відомої читачам під творчим псевдонімом Darknessandra.

«Мій вбивця» — це психологічна драма, що з першої сторінки занурює в атмосферу напруги та внутрішніх конфліктів. Це 70 глав про вибір, ризик та кохання, яке виникає там, де його найменше очікуєш. Головна героїня Ольга — жінка з чіткими правилами, чиє життя кардинально змінюється після зустрічі з загадковим незнайомцем. Автор піднімає складні соціальні теми, про які не завжди легко говорити, але які так важливо усвідомити.

Під час заходу зала була сповнена особливої енергії. Запрошені почули уривки з роману, дізналися про творчі плани Олександри та відчули ту щиру підтримку, яку їй дарують найрідніші люди: мама Ольга Сергіївна, психологиня Оксана Олегівна та асистентка Анна Іванівна. Саме такі моменти доводять: вік — це лише цифра, а талант не має меж.

Чому варто прочитати? Ця книга — для тих, хто любить гострі сюжети, нетипові історії кохання та готовий роздумувати над внутрішньою силою людини. Роман має маркування 16+, адже авторка відверто дивиться в очі реальності.

Ми вітаємо Олександру з успішним дебютом і вже з нетерпінням чекаємо на її нові твори! Дякуємо гостям, старшокласникам Липовецького ліцею № 1, які стали частиною цього натхненного дійства та підтримали дебют молодої літераторки своїм щирим інтересом.

Їхній подвиг в імені твоєму, Україно!

Їхній подвиг в імені твоєму, Україно!

23 травня - День Героїв України. Щорічно цього дня ми схиляємо голови перед пам'яттю всіх, хто впродовж століть виборював і продовжує виборювати свободу, соборність та незалежність нашої держави. В умовах повномасштабної війни з Росією цей день набув ще глибшого, особливого і, на жаль, гіркішого значення. Ми згадуємо полеглих  і висловлюємо безмірну вдячність захисникам, які просто зараз, у цю хвилину, тримають над нами небо.

Плекати цю пам'ять та виховувати гордість за наших захисників змалечку - наш спільний обов'язок. З нагоди цього пам'ятного дня у відділі обслуговування дітей підготовлено особливий перегляд літератури - «Їхній подвиг в імені твоєму, Україно!».

Пам'ять про їхній подвиг житиме вічно в наших серцях, а живим героям - наша повага та вдячність. Саме завдяки вашій мужності та відвазі Україна є і буде сильною!

Квіт української душі

Мандрівка до синіх глибин

Мандрівка до синіх глибин

Сьогодні до учнів 3-Б класу, членів гуртка «Пізнайко», завітала бібліотекар молодшого абонементу – Людмила Прус. Разом вони вирушили у захопливу пізнавальну розвідку «Мандрівка до синіх глибин».

Під час цієї уявної мандрівки діти занурилися у дивовижний підводний світ. Маленькі дослідники дізналися про неймовірних і чудернацьких мешканців морів та океанів, розкрили чимало природних секретів і переконалися, наскільки багатим та крихким є життя під водою. Юні чомучки захопливо відповідали на запитання вікторини, ділилися власними знаннями та з цікавістю розглядали яскраві ілюстрації на сторінках енциклопедій.

Щиро дякуємо нашим допитливим гуртківцям за неймовірну активність та кмітливість. Разом ростемо, пізнаємо світ, гортаємо найкращі книжки та впевнено крокуємо до нових знань!

Великий терор: сторінки історії

Великий терор: сторінки історії

18 травня в Україні  вшановували пам'ять  жертв геноциду кримськотатарського народу. Кримськотатарський народ став також жертвами репресивної машини тоталітарного радянського режиму. 18 травня  є днем скорботи в історії кримськотатарського народу і днем пам’яті в Україні. В цей день 1944 року за наказом Сталіна люди були з корінням вирвані зі своєї рідної землі – близько 200 тисяч кримських татар зігнали до залізничних товарних вагонів і депортували з рідного півострова у віддалені регіони Радянського Союзу — від північного Передуралля до республік Середньої Азії. В основному, це були жінки, діти і люди похилого віку. Чоловіки в цей час воювали на фронтах Другої світової війни у лавах Червоної армії. Їх звинуватили у колабораціонізмі.

Цілий народ обмовили, пограбували, вигнали зі своєї Батьківщини, винищивши при цьому майже половину його складу. Жахливий, нелюдський акт депортації призвів до незліченних жертв.  В ешелонах смерті, в місцях спецпоселень загинули тисячі безневинних людей. Було знищено цілі родини.

Знущання над кримськотатарським народом не закінчилися депортацією. Радянська влада прагнула знищити культурну ідентичність народу. Понад 40 років у переписах населення СРСР згадки про кримських татар були заборонені. Були ліквідовані сотні шкіл, бібліотек, музеїв, знищені унікальні рукописи та книжковий фонд кримськотатарською мовою. Окупанти перейменовували вулиці, міста, стираючи з пам’яті існуючі назви, щоб позбавити землю історичної пам’яті.

Але кримськотатарський народ не зламався. Їх дух не був підкорений. Їхня віра у повернення на свою Батьківщину не згасла.

До Дня пам`яті жертв геноциду кримськотатарського народу у відділі обслуговування дорослих користувачів для старшокласників Липовецького ліцею № 3 було проведено вечір-пам'ять «Великий терор: сторінки історії». В ході заходу було організовано перегляд документального фільму про депортацію кримських татар.