Кажуть, час лікує, але для тих, хто знав Григорія Кучера, цей день назавжди залишиться відкритою раною. Два роки тому, 20 березня, під Зміївкою на Херсонщині, обірвалося життя людини з великим серцем і золотими руками. 

    Григорій народився 12 березня 1985 року в селі Зозів у багатодітній родині. Він з дитинства знав ціну праці та вірності своєму слову. Після школи та ПТУ став механізатором — людиною, яка плекала рідну землю. Працював у «Сімекс Агро», виховував синів і понад усе мріяв, щоб вони ніколи не знали жахів війни. 

    У травні 2022 року Григорій змінив мирний трактор на зброю. Стрілець-снайпер десантно-штурмового підрозділу, він боронив нас на найважчих ділянках Херсонського напрямку. Навіть після поранення та реабілітації він не залишився в тилу. 

    Свій останній бій захисник прийняв 20 березня 2024 року, рятуючи побратимів. Він віддав своє життя, щоб жили інші. 

    Сьогодні меморіальна дошка на стінах Зозівського ліцею щодня нагадує учням про ціну нашої свободи. Григорій назавжди залишиться для земляків прикладом щирості, працьовитості та неймовірної відваги. 

    Вічна пам’ять і слава Герою!