Самотній поет

Богдан-Ігор Антонич - український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець. Через офіційну заборону ширше знаний лише з середини 1960-х. Справив значний вплив на сучасну українську поезію. Народився 5 жовтня 1909р. на Лемківщині, у селі Новиці Горлицького повіту, в сім’ї священника.

Богдан-Ігор Антонич — яскрава, оригінальна мистецька постать в українській літературі, поет-новатор. Антонич сповідував ідею неподільної, гармонійної єдності людини і природи, людини і космосу, прагнув пізнати і відтворити рух незнищенної матерії у безконечній змінності її форм і виявів, жадібно всотував усі барви, тони і звуки довколишнього світу. Найбільш успішна прижиттєва збірка віршів Б.-І. Антонича — «Три перстені» (1934).

Напередодні 110р. від д.н. Богдана-Ігоря Васильовича Антонича на абонементі відділу обслуговування користувачів Липовецької ЦРБ організовано виставку-ювілей «Самотній поет».