Сьогодні, 18 липня, свій 27-й день народження міг би святкувати наш земляк, воїн Світла — Станіслав Вікторович Назаренко. Міг би... Але 17 березня 2024 року його життя обірвала війна, залишивши невимовний біль у серцях рідних та громади.

    До війни Станіслав працював за кордоном, та коли росія розпочала повномасштабне вторгнення — без роздумів повернувся до України. Разом із другом, добровольцем, Станіслав став на захист рідної землі. Служив у складі 128-ї окремої бригади Сил територіальної оборони «Дніпро». Воював на Запорізькому та Донецькому напрямках, обіймав посаду головного сержанта, командира гранатометного відділення. Був сильним, сміливим і чуйним — захищав побратимів, допомагав навіть тваринам, яких зустрічав на фронті.

    8 березня 2024 року біля населеного пункту Старомайорське на Донеччині отримав важкі поранення. До останнього боровся за життя у госпіталі м. Дніпро, але 17 березня його серце зупинилось.

    За мужність і самопожертву Указом Президента України Станіслава Назаренка посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

    Світлий, добрий, мужній — він назавжди залишиться в нашій пам’яті. Вічна слава і шана Герою!