16 травня — день глибокого болю і світлої пам’яті... Минає чотири роки з того часу, як війна забрала життя нашого земляка, справжнього патріота, людини честі — Петра Володимировича Дишлова. 

    Петро Володимирович народився 17 лютого 1978 року у селі Зозів. Навчався у Вербівській школі, згодом здобув медичну освіту у Погребищенському медичному училищі, отримавши фах фельдшера. Відслужив строкову службу у десантних військах, а після демобілізації повернувся до рідного села, де працював завідувачем ФАПу у Вербівці. 

    Його добре знали і щиро поважали односельці — як відповідального керівника і людину великого серця. Упродовж 2010–2020 років він очолював сільську раду, а згодом став старостою сіл Вербівка та Ксаверівка Липовецької громади. 

    З перших днів повномасштабного вторгнення, навіть маючи право залишитися в тилу, Петро Дишлов не вагаючись став до лав захисників. Служив у складі першого окремого стрілецького батальйону військової частини А7085. Як фельдшер, він рятував життя поранених бійців, неодноразово витягував побратимів із найгарячіших точок. 

    16 травня 2022 року Петро Володимирович востаннє вийшов на зв’язок... Того дня він разом із побратимами вирушив на бойове завдання у напрямку села Дробишеве Донецької області. Їхній екіпаж потрапив під ворожий обстріл. Довгий час його вважали зниклим безвісти. Лише згодом тіло вдалося відшукати та гідно поховати у рідній Вербівці. 

    На знак пошани у селі Вербівка встановлено меморіальну дошку на будівлі старостату та ФАПу, іменем Героя названо одну з вулиць. Пам’ять про нього живе у серцях людей, для яких він був не лише керівником, а й щирою, доброю людиною. 

    Вічна і світла пам’ять Герою!