Свій ювілейний 50 день народження мав би сьогодні зустріти відважний захисник, мужній воїн, наш земляк Василь Муха.

    Проте  15 липня 2022 року він загинув в бою з лютим ворогом, поблизу населеного пункту Авдіївка Донецької області. 

    Народився захисник у селі Зозівка. Ріс у багатодітній родині. Після закінчення місцевої школи вступив у Вінницьке училище. Пізніше був призваний на строкову військову службу. Демобілізувавшись повернувся до рідного села та став працювати у місцевому фермерському господарстві. Згодом одружився, разом із дружиною виховував сина та доньку.

    8 березня 2022 року Василь Олексійович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Ніс службу у складі 110 ОМБР ім. генерала-хорунжого Марка Безручка. Відважний воїн, сержант матеріального забезпечення механізованої роти, механізованого батальйону Василь Олексійович, захищаючи нашу державу, свій край, свою родину, кожного з нас, до останнього подиху залишався вірним присязі.

    Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня. В  рідному селі Героя відкрито меморіальну дошку та названо вулицю його іменем.

    Низько вклоняємось і вшановуємо пам'ять про нашого захисника!

     Сьогодні, 09 січня, захиснику України, Віталію Заводнюку  мало б виповнитися 44 років. Та не судилося йому відзначити свій  день народження у колі сім’ї, у колі друзів та товаришів, бо пішов захищати свою Батьківщину від клятого російського ворога. Та віддав за Україну найбільший скарб, який дається Богом, своє життя.

    Народився Віталій Миколайович у Росоші, де й закінчив середню школу. Обрав професію зварювальника. Працював у місцевому господарстві. Пройшовши строкову військову службу, повернувся в село та став працювати за професією у Росошанській паперовій фабриці. Згодом влаштувався на роботу у столиці у Комунальне підприємство Солом’янського району робітником із догляду за зеленими насадженнями.

    З початком повномасштабного вторгнення Віталій Заводнюк був мобілізований та став боронити наш спокій у складі Національної гвардії України.

    02 травня 2023 року, відважний воїн загинув при виконанні бойового завдання на Луганщині.

    У пам’яті односельчан та всіх, хто знав Віталія, він назавжди залишиться життєрадісною, щирою людиною, мужнім, хоробрим воїном, добрим чоловіком та батьком.

    Вічна слава Герою!

    Молимось за наших воїнів, за всіх, тих хто на небі і на землі…

Степан Руданський

 Степан Руданський – подільський сміхотворець

6 січня літературна Україна відзначатиме 190-річчя з дня народження Степана Руданського - славетного земляка, відомого українського письменника, етнографа, перекладача, лікаря, громадського діяча. Поетична спадщина письменника – помітне явище в українській літературі. Вона містить балади, байки, віршовані фейлетони і ліричні вірші, але почесне місце у ній, безумовно, належить співомовкам.

Твори Руданського були надруковані і здобули визнання читачів завдяки зусиллям наступного покоління українців – Олени Пчілки, Івана Франка, Агатангела Кримського. Деякі його поетичні твори перейшли в народ і поширюються як народні пісні. Значний внесок Степан Руданський зробив на перекладацькій ниві, серед перекладених творів «Слово о полку Ігоревім», «Іліада» Гомера, «Енеїда» Вергілія та інші.

У відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання проведено літературну годину «Степан Руданський – подільський сміхотворець». Учасники заходу детальніше ознайомилися з творчістю письменника-земляка, читали дотепні байки, гуморески та співомовки.

З дня смерті Степана Руданського пройшло вже півтора сторіччя, але й сьогодні він продовжує чарувати нас задушевністю своїх ліричних поезій, веселим сміхом гуморесок. Твори поета читають і читатимуть мільйони його нащадків.

Водохреще ! Вода стає святою, наповнює нас світлом й добротою

 Водохреще ! Вода стає святою, наповнює нас світлом й добротою

      Свято Водохреща для українського народу – це джерело світлої радості, очищення душі, зміцнення віри в добро.

 Напередодні до свята Водохреща в читальній залі відділу обслуговування дорослих користувачів КЗ «Липовецька публічна бібліотека» організований бібліографічний огляд літератури під назвою «Водохреще ! Вода стає святою, наповнює нас світлом й добротою» , де представлена література про духовну культуру нашого народу: свята, звичаї, кухню, повір’я українців.  6 січня свято Водохреща, Йордань - це третє і завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують Хрещення на річці Йордані Христа. Тому цього дня у церквах святять воду. Посвячену на Водохреща воду вважають ліками від багатьох недуг ; нею також святять будівлі, тварин, домашнє збіжжя. І ось загадка : водохрещенська вода може зберігатися протягом року. З цим святом  також пов’язують безліч прикмет : «На Водохреща день теплий - буде хліб темний», «Якщо цього дня йде лапатий сніг - на врожай», «Якщо пасмурно - хліба буде вдосталь» та інші . Вивчаймо та шануймо звичаї нашого народу, свою національну культуру.         

Лицар українського слова

 Лицар українського слова

До 190 - річниці від дня народження Степана Руданського на абонементі відділу обслуговування користувачів Липовецької публічної бібліотеки  оформлено виставку-ювілей  під назвою «Лицар українського слова».

        Степан Руданський – український поет, перекладач античної літератури, автор класичних сатир на міжнаціональну та антиімперську тематику, лікар. Мав великий інтерес до живопису, старовини, народної творчості.

Вірші Руданський почав писати ще в семінарії у жанрі романтичної балади, в них помітний вплив фольклору й Т. Шевченка. Згодом він перейшов до громадянської поезії, засудження кріпацтва, заклик до праці на ниві рідної культури, звертання до славного минулого свого народу (історичні поеми).

З найбільшою силою поетичний талант Степана Руданського розкрився у його гумористичних творах, які найчастіше називають «співомовками». Це короткі віршовані оповідання, основою яких є народні анекдоти про класових поневолювачів та їхню потворну мораль. Фольклорному матеріалові поет надав великої соціальної гостроти, актуальності та викривальної сили. Писав Степан Руданський також байки, поеми, драматичні твори, перекладав з багатьох мов. Справжнім його творчим подвигом є український переклад «Іліади» Гомера.

Творчість Степана Руданського - невичерпне джерело мудрості й досвіду, глибокої думки й дотепного слова, нев'янучого народного гумору.

Все-все-все про Новий рік

Все-все-все про Новий рік

Сьогодні бібліотекарі відділу обслуговування дітей та організаторів дитячого читання запросили своїх юних читайликів на інформину «Все-все-все про Новий рік». Діти дізналися багато-багато цікавого:  де росте найстаріша ялинка рекордсмен, коли святкували Новий рік наші предки, як називають Святого  Миколая в інших країнах світу, послухали легенду про тварин-символів року. А ще складали зимові вірші, відгадували загадки та брали участь в цікавих вікторинах.

З давніх-давен у різних куточках Землі сформувалися свої унікальні традиції святкування Нового року. Проте є дещо спільне, що їх об'єднує. Це віра в диво та надія на світле майбутнє. Хочеться вірити, що вже в новому році здійсняться заповітні мрії, запанує мир та добробут у кожній українській родині.

Провідник духовності в Україні

 Провідник духовності в Україні

      

    01 січня 2024 року виповнюється 110 років від дня народження українського письменника Юрія Збанацького, автора численних повістей і романів — «Малиновий дзвін», «Сеспель», «Таємниця Соколиного бору», «Лісова красуня», «Серед добрих людей», «Єдина», «Привітайте мене, друзі!», «Стародуби» . У 1970 р. письменник став Лауреатом Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка за роман «Хвилі».

    До 110- річниці від дня народження  Юрія Збанацького на абонементі відділу обслуговування користувачів Липовецької публічної бібліотеки організовано виставку-портрет «Провідник духовності в Україні».

    Талановитий письменник, обдарований педагог, відомий громадський діяч Юрій Збанацький вніс вагомий вклад у захист і розбудову рідної України. Творчий доробок письменника назавжди збережеться в золотому фонді української літератури.