Магічне свято Івана Купала

 Магічне свято Івана Купала

    24 червня відзначають одне з найцікавіших свят у році – Івана Купала. Це свято полюбляють як дорослі так і малі. Щороку українці беруть участь в різних гуляннях, які пов’язані зі святом: плетуть вінки, стрибають через багаття, водять хороводи, співають пісні та збирають цілющі трави.  

Спочатку Івана Купала відзначалося 21 червня, в день літнього сонцестояння, адже ця ніч була особливою, найкоротшою в році. Згодом, після прийняття християнства свято не зникло, а перемістилося на день Іоанна Хрестителя.

В купальську ніч напередодні Івана Купала виконувалися безліч обрядів і всі вони були пов’язані з водою, вогнем і травами. В цей день збирали трави і квіти, вважалося, що вони мали цілющу силу і могли врятувати людину від будь-яких недуг. А ще існує повір’я, що в ніч на Івана Купала зацвітає папороть і за ці лічені хвилини, що цвіте квітка можна побачити всі нечувані та незвідані скарби, що були закопані глибоко під землею.

Також існували традиції в цю ніч купатися, проте в деяких регіонах вважали, що це небезпечно. Оскільки іменинником в цей день був сам водяний, а він не любить, коли люди лізуть в його царство та каламутять воду.

Сьогодні для юних читачів бібліотекарі влаштували купальські посиденьки «Магічне свято Івана Купала».  Діти із захопленням слухали надзвичайно цікаву історію походження свята, адже воно дуже – дуже давнє і традиції та обряди його святкування  переплітаються з древніми обрядами та віруваннями. 

Любі друзі!  Чарівне свято Івана Купала приносить тепло і радість в серця всіх людей. Нехай цей день стане початком нових можливостей і благополуччя у вашому житті!

Героїчний подвиг і жертовність українського народу

Героїчний подвиг і жертовність українського народу

Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. ЇЇ бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття. Україна  зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено  сотні міст та сіл.

Сьогодні, коли Україна веде війну вже з російським загарбником День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни є особливо актуальним. Певна річ, що це були інші часи, інша окупація, інша війна, але наша мета не стала іншою. Зараз ми боремося під своїми прапорами, за свою державу, за майбутнє наших дітей та захист рідних. І впевнені, що ми повторимо шлях до Перемоги, а окупанти будуть засудженими за криваві злочини.

Слава усім Героям, які завжди ставали на захист Батьківщини!  Світла і вічна пам’ять всім загиблим!

Сьогодні до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні в читальній залі КЗ «Липовецька публічна бібліотека» була проведена година пам’яті під назвою «Героїчний подвиг і жертовність українського народу».

Сплету віночок на Купала

Сплету віночок на Купала

    Україна має дуже цікаву славну історію та дивовижні традиції, що не можуть залишити байдужим нікого. Ми - українці бережемо їх, популяризуємо та  пишаємося ними, й головне - навчаємо цих традицій наше майбутнє покоління. Адже український дух та колорит відроджується, розвивається і стає ще кращим!

    Свято Івана Купала - це також про незабутні традиції української нації, які міцно тримаються в побуті народу та передаються із року в рік, із роду і до роду. З глибини віків воно прийшло до нас, свято вогню та води, тепла та зелені, молодості та кохання, в якому тисячоліттями сплелись язичництво і християнство, прадавні міфи і сучасність. Цього року, як і всі християнські свята в Україні, Купала відзначається на 13 днів раніше звичайного, тобто в ніч на 24 червня, адже це свято прив’язане до святкування важливої церковної події – Різдва Івана Хрестителя.

    Сьогодні Івана Купала в Україні вже не святкують з таким розмахом, як це робили в давнину. Однак важливо пам’ятати про звичаї своїх предків для збереження культурних традицій народу. Купальські обряди уособлювали собою єднання з природою. Головними дійовими особами були не люди, а трави, водойми, Сонце та Місяць. Традиційно вночі купалися, плели віночки, стрибали через полум’я, ворожили та вирушали на пошуки квітки папороті. 

    Напередодні цього містичного свята, у КЗ “Липовецька публічна бібліотека” бібліограф-краєзнавець провела майстер-клас із плетіння вінка з польових квітів під назвою “Сплету віночок на Купала”. Учасниці майстер-класу мали можливість створити свій унікальний віночок з натуральних квітів та рослин, який чудово доповнить їх образ до святкування Івана Купала.

    Сьогодні, свій 48-й день народження мав би святкувати Герой, захисник рідної землі Гончарук Андрій Петрович, але жахлива війна забрала його життя. 

    У серпні 2022 року Андрій Петрович був мобілізований до лав ЗСУ. Стрілець-зенітник 1-го відділення зенітно-ракетного взводу 1-го механізованого батальйону захищав Україну у складі 21-ї бригади на Авдіївському напрямку у Донецькій області.

    17 лютого 2024 року, при виконанні бойового завдання, Захисник потрапив під артилерійський обстріл біля населеного пункту Колодязі. Отримавши важке поранення, був доставлений у госпіталь міста Дніпро, згодом переправлений у Київ. Рівно місяць лікарі боролися за життя нашого оборонця із Попівки... На 47-му році життя, 17 березня 2024 року, серце Героя зупинилося.

    Величезною і дуже важкою є ціна нашої свободи. Клятий ворог не просто вбиває людей, він руйнує наші мрії, але нашу любов і шану Героям йому не знищити, нашу пам’ять йому не стерти і нашу віру не зламати! Слава Захиснику!

    Сьогодні минає другий рік, коли трагічна звістка про загибель нашого земляка із села Очитків, мужнього воїна, знаючого сапера в\ч А2896 59-ї окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Гандзюка  – Дмитра Петровича Громлюка стривожила всю громаду.

    У свої молоді роки Дмитро добре усвідомлював: хочеш жити у мирній країні – маєш захистити її та її людей сам, власними силами, не розраховуючи на когось. Тому з 2018 по 2021 рік старший солдат захищав єдність і цілісність України на сході. А з початком широкомасштабної війни, знову повернувся у стрій.

     18 червня 2022 року, у бою поблизу населеного пункту Времівка Донецької області, вірний син своєї Батьківщини загинув.

    За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку старшого солдата Громлюка Дмитра Петровича посмертно нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня. На честь Героя в його рідному селі на адмінприміщенні старостату відкрито меморіальну дошку.

    Пам’ятаймо наших захисників, завдяки їм ми маємо можливість жити під українським сонячним небом. Світла пам’ять і вічна слава Герою!

16 червня, нашому Воїну Світла Владиславу Валерійовичу Стадніку могло б виповнитися 27 років. Але захищаючи Україну і кожного з нас, виконуючи бойове завдання в районі міста Миколаїв наш земляк отримав важке поранення, внаслідок чого помер у шпиталі 5 травня 2022 року.

На захист нашої країни Владислав став ще у 2016 році. Тричі продовжував контракт на службі у Збройних Силах України. За шість років військового шляху став командиром взводу. Воїн проявив особисту мужність та вірність військовій присязі у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, тому здобув 4 відзнаки, з них 2 відзнаки Президента, які отримані за самовіддану службу.

 Побратими та всі хто знав Владислава запам’ятали його як мужнього, сміливого та не по роках мудрого хлопця. Смерть наших Героїв - це не тільки біль родини, це біль усієї громади, усієї країни. Справжні патріоти, вірні побратими та захисники – такими вони назавжди залишаться у нашій пам’яті, а їх імена навіки будуть взірцем мужності, незламності та патріотизму.

Спочивай з миром, Герою! Вічна пам’ять та слава!

    Сьогодні, 14 червня минає рік, як у боях за Україну героїчно загинув наш земляк із села Щаслива Юрій Павлович Мигун. Життя 29-річного воїна забрав ворожий снаряд під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Старомайорське Донецької області.

    Навесні 2022 року Юрій Павлович був призваний до лав ЗСУ боронити Батьківщину від ворога. Сержант 35-ї окремої бригади морської піхоти ім. контр-адмірала М. Остроградського вірно ніс службу інструктором інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення військової частини А0216. Був досвідченим сапером і професіоналом своєї справи, мужнім і відважним воїном.

    Юрій мріяв повернутися з перемогою додому та продовжити улюблену справу - навчати дітей у школі, але клята війна обірвала всі плани і мрії... За вірність українському народу та стійкість у боях Юрій Павлович Мигун посмертно  нагороджений медаллю “За військову службу Україні”.

    Допоки ми живі - житиме пам’ять про наших Героїв. Дякуємо за захист України і кожного з нас. Вічна слава Воїну!