Щоб у серці жила Україна

 Щоб у серці жила Україна

    16 лютого в Україні відзначається патріотичне свято - День єднання. У цей день українці піднімають Державний прапор і показують всьому світу силу народу та незламне прагнення до миру. Єдність – це найпотужніша  наша зброя  в цій війні.

    З нагоди свята в відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання була проведена героїко-патріотична година « Щоб у серці жила Україна».

    В умовах війни, постійних ракетних обстрілів та щоденних трагедій День єднання набув особливого змісту. Сьогодні, у нелегкий для держави час, українці об’єдналися в єдине ціле, роблять спільну справу, наближаючи ПЕРЕМОГУ. Ми боремося і будемо боротися за свободу та щасливе майбутнє, а досягти омріяної свободи можна тільки об’єднавшись.

    Слава Україні та нашим захисникам!

Дорогі читачі!

 Дорогі читачі!

    Дякуємо всім хто долучився до благодійної акції «Цікава книга в подарунок бібліотеці» приуроченій Міжнародному дню дарування книг. Фонд нашої бібліотеки поповнився цікавими, гарними книгами, які обов’язково стануть  корисними для наших читайликів.

    Безмежно вдячні за подаровані книги! Така увага радує, надихає і читачів і бібліотекарів!

   Добро множить добро! Разом до Перемоги! Чекаємо в бібліотеці!

Чарівні сторінки кохання

 Чарівні сторінки кохання

14 лютого весь світ відзначає одне з найромантичніших свят – День закоханих. У цей день в  повітрі літає особлива, романтична атмосфера і здається, що все довкілля наповнене коханням. Закохані намагаються провести час разом та відсвяткувати цей день незабутньо. Без сумнівів, головним атрибутом цього свята є «валентинка». Це листівка, найчастіше у формі серця, у якій розповідають коханій людині про свої почуття. Основними кольорами свята вважається червоний та рожевий.

Любов є найбільшою рушійною силою у всьому світі. А цікаве знайомство з найкращими книгами про кохання, красивими життєвими історіями, стало для багатьох незабутнім книжковим побаченням. Найвідоміші та майже незнайомі - все це розмаїття любовних історій стало гімном коханню .

До Дня Святого Валентина читальна зала відділу обслуговування дорослих користувачів презентує книжкову викладку літератури «Чарівні сторінки кохання» для різних категорій користувачів. Кохання існує стільки, скільки існують і люди, і займає головне місце у нашому житті.

    Віддамо шану захиснику Миколі Вікторовичу Синіцькому, який пішов із життя 11 лютого 2023 року під час лікування важкої хвороби.

    Ще у 2003 році підписав контракт із 30-ю окремою механізованою бригадою імені князя Костянтина Острозького, а вже у 2004 році брав участь у миротворчій місії в Косові. За свою службу був відзначений іменним годинником від міністра оборони України та представлений до нагородження медаллю "За мужність" указом Президента України. 

    Після повернення продовжив службу в бригаді, захищав територіальну цілісність країни в зоні АТО. Переживши важке поранення та контузію, Микола не полишив військової справи, продовживши службу в окремому пожежному взводі як механік-водій ГПМ-54.

    Із початком повномасштабного вторгнення Микола Синіцький без вагань став на захист України. Побратими та рідні запам’ятали його як відповідальну, життєрадісну та щиру людину.

    Життя відважного воїна обірвала раптова хвороба у військовому госпіталі. Але пам’ять про його незламний дух, патріотизм та відданість присязі житиме в серцях людей. Вічна слава Герою!

     Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого Героя. 11 лютого могло б стати днем святкування 31-річчя відважного захисника Юрія Павловича Мигуна. Та, на жаль, ця дата більше не буде для нього днем народження — він віддав своє життя, боронячи Україну.

    Навесні 2022 року став до лав Збройних Сил України, вступивши до 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала М. Остроградського. Як досвідчений сапер, він виконував найнебезпечніші завдання, демонструючи професіоналізм і мужність.

    14 червня 2023 року життя Юрія обірвалося під час обстрілу поблизу села Старомайорське Волноваського району на Донеччині. Тепер йому назавжди 29... Він не побачив перемоги, але самовіддано наближав її, віддавши найдорожче — своє життя.

    Юрій навічно став частиною небесного війська, але його подвиг житиме у пам’яті та серцях тих, хто знав його, хто шанує і пам’ятає. Бути Воїном означає жити вічно! Вічна слава Герою!

    Схилимо голови в молитві за Героя Володимира Івановича Полупанова, який десять років тому віддав своє життя, загинувши від ворожої снайперської кулі.

    Після строкової служби Володимир брав участь у миротворчій місії в Іраку, а згодом приєднався до «Французького легіону». Влітку 2014 року добровільно став до лав 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади задля захисту України.

     6 лютого 2015 року, під час штурму опорного пункту біля населеного пункту Рідкодуб на Донеччині, Володимир Полупанов героїчно загинув, ціною власного життя врятувавши побратима.

    За виявлену мужність і героїзм у боях на Дебальцівському плацдармі Указом Президента України №108/2015 Володимира Полупанова посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.

    На будівлі школи, де навчався захисник, встановлено меморіальну дошку, а одну з вулиць міста названо на його честь.

    Вічна слава та світла пам’ять Герою!