14 червня, два роки тому, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Старомайорське на Донеччині, героїчно загинув наш земляк, мужній воїн, учитель і справжній син України — Юрій Павлович Мигун. Йому навіки 29...

    Навесні 2022 року Юрій став до лав Збройних Сил України, щоб боронити Батьківщину. Сержант 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського, інструктор інженерно-дорожнього взводу, досвідчений сапер і професіонал. Сильний духом, щирий, відповідальний — він мріяв повернутися з Перемогою, знову навчати дітей, жити мирним життям... Та війна обірвала його шлях.

    За вірність українському народові та незламність у бою Юрія Павловича Мигуна посмертно нагороджено медаллю “За військову службу Україні”.

    На фасаді Білозерівської гімназії, де Юрій був учителем і яку сам колись закінчив, встановлено меморіальну дошку в його честь.
    У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відкрито фотовиставку «Еней: Невідзнятий кадр», присвячену пам’яті Героя.

    Бути Воїном — означає жити вічно. Вічна слава і світла пам’ять!

    Сьогодні, 13 червня, Анатолію Олеговичу Собку могло б виповнитися 26 років.

    Та жорстока війна обірвала молоде життя нападівчанина, не давши здійснити мрії, побачити, як зростає донечка, відчути смак мирного життя...

    Анатолій, як відданий син України, обрав шлях захисника — на контрактній основі вступив до лав Збройних Сил України. З початком повномасштабного вторгнення солдат і старший стрілець в/ч 2643, продовжив службу, ставши на захист рідної землі.

    У свої роки він уже мав власну родину. Та життя — надто крихке. 3 березня 2023 року, під час відпустки, серце воїна зупинилося. Йому було лише 23…

    Світла пам’ять Анатолію. Царство небесне.Запалімо сьогодні свічку у його пам’ять… За кожного, хто більше ніколи не зустріне світанок у свій день народження.

    Вшануймо пам’ять Героя... Сьогодні Дмитру Петровичу Громлюку мало б виповнитися 33.

    Наш земляк із села Очитків, середній із трьох дітей, з юних років був справжнім патріотом. Відслуживши строкову службу, він добровільно став на захист кордонів України — спочатку у зоні АТО, а згодом у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, де виконував обов’язки сапера.

    З 2018 по 2021 рік Дмитро служив у в/ч А2896, а з початком повномасштабної війни не чекав повістки — сам вирушив на фронт. Його знання, мужність та рішучість викликали глибоку повагу серед побратимів.

    На жаль, 18 червня 2022 року поблизу села Времівка на Донеччині Дмитро загинув під час виконання бойового завдання.

    За проявлену відвагу та самовідданість у захисті держави оборонець посмертно нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня. У рідному селі на адмінбудівлі старостату встановлено меморіальну дошку на його честь.

    Пам’ятаймо кожного, хто віддав життя за нашу свободу. Вічна слава Герою!

    Сьогодні, 8 червня, Сергію Миколайовичу Мельнику могло б виповнитися 44 роки... У цей день згадаймо в молитві світлу і добру людину, щирого сина України, відданого чоловіка, люблячого батька та справжнього воїна.

    Коли Україна покликала — Сергій без вагань став на захист Батьківщини. Був зарахований до лав військової частини А0222 — окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького, де служив навідником у 3-му механізованому батальйоні. Від серпня 2023 року брав участь у бойових діях на Донеччині.

    2 квітня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Урожайне, Сергій Миколайович віддав своє життя за Україну. Його довго вважали зниклим безвісти. Та через рік стало відомо: захисник загинув як Герой.

    На Липовецькому ліцеї №2 відкрито меморіальну дошку на честь нашого воїна. 

    Пам’ятаймо кожного, хто віддав своє життя, захищаючи Україну. Це найменше, чим ми можемо віддячити загиблим захисникам за мир у наших домівках та захист. Вічна пам’ять Герою!

    Новий день. І знову 9 ранку. Час, коли ми згадуємо наших загиблих воїнів. Тих, завдяки кому наша держава все ще тримається й буде триматись далі. Сьогодні вшануймо пам’ять Олексія Ігоровича Мазура, вірного сина України, який два роки тому, 8 червня 2023 року, загинув, рятуючи побратимів під час евакуації поранених у населеному пункті Мала Токмачка Запорізької області.

    Його життєвий шлях — це шлях справжнього служіння. У 2015 році вступив до лав добровольчого батальйону спецпризначення "Свята Марія". У 2017 — пройшов курс НАТО і здобув фах медика військ спецпризначення. Брав участь у бойових діях на Донеччині. Служив фельдшером медичної роти полку «Азов», згодом — у спецпідрозділі ДПСУ “Дозор”. Рятував життя під вогнем, вивозив поранених, залишаючись на передовій навіть після важкої травми ноги.

    За свою мужність і відданість Олексій був нагороджений численними відзнаками, серед яких: відзнака Президента України «За участь в АТО», нагрудний знак «За доблесну службу», орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). На фасаді рідної школи відкрито меморіальну дошку, яка увіковічнює пам’ять про Героя. 

    Згадаймо в молитві людину, яка присвятила життя допомозі іншим, яка не боялась бути там, де найстрашніше. Людину, для якої "бути медиком" означало нести життя у найтемніші миті війни. 

    Вічна пам’ять та слава Герою!

Зелене свято у травах іде

Щороку православні християни відзначають одне з найважливіших і найсвітліших свят - Трійцю. Воно присвячене триєдності Бога: Отця, Сина і Святого Духа. Воно покликане надихати вірян на глибше усвідомлення духовної сутності життя та нагадує, що кожна людина, яка йде шляхом віри, належить до вселенської родини Божої любові й благодаті. Воно символізує момент, коли Святий Дух зійшов на апостолів, відкривши нову епоху — народження Церкви Христової. У народі його прозвали Зеленим святом, Зеленою неділею або П'ятидесятницею, оскільки завжди відзначається на 50-й день після Великодня.  

В Україні це свято глибоко вкорінене не лише в церковній, а й у народній традиції. Старослов’янські обряди поклоніння деревам збереглися в українців у звичаях ставити на Трійцю клечання у вигляді берізок, кленів і лип на подвір’ях, розвішувати на стріхах. Прикрашали оселі і зсередини - стелити долівки запашними травами, духмяним зіллям заквітчували ікони, вікна, стіни. Раніше  на Трійцю плели вінки, а молодь співала, водила хороводи і просто веселилася, накривали святковий стіл із різними стравами.

У відділі обслуговування дорослих користувачів була презентована книжково-ілюстративна виставка до свята Трійці – «Зелене свято у травах іде». 

Від нитки до книги: створюємо куміхімо - закладки

                Від нитки до книги: створюємо куміхімо - закладки

    У нашій бібліотеці відбувся захопливий майстер-клас зі створення оригінальних закладок для книг «Від нитки до книги: створюємо куміхімо – закладки». Це давнє японське мистецтво плетіння шнурів зібрало чимало охочих опанувати нові навички та створити щось гарне власними руками.

    Учасники майстер-класу мали змогу зануритися у світ яскравих ниток та дізнатися про основи цієї техніки. Діти крок за кроком вчилися плетінню, використовуючи нитки та спеціальні диски. Кожен учасник обрав власну комбінацію кольорів, що дозволило створити справді унікальні  закладки.

    Такий майстер-клас - це не лише можливість навчитися новому рукоділлю, а й чудова нагода поспілкуватися, провести час у приємній атмосфері та отримати задоволення від творчого процесу. Створені закладки стануть не тільки корисним аксесуаром для книг, але й приємним нагадуванням про час, проведений у бібліотеці.