25 років минуло відтоді, як вивели з Афганістану
радянські війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Не
можуть матері забути загиблих та покалічених синів, а дружини та діти – своїх
чоловіків і батьків. Ми маємо знати про страшні події
афганської війни і пам’ятати, що серед нас живуть люди, які в 20-30 років стали
свідками, учасниками воєнних подій. І ми маємо пишатися їхньою мужністю,
героїзмом, подвигом.
У день виведення радянських військ з Афганістану (15
лютого), згідно з Указом Президента України, щорічно відзначається День
вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
З цієї нагоди Липовецькою центральною районною бібліотекою було
проведено годину пам’яті «Афганістан
живе в душі людській і чується безсонними ночами». Бібліотекарі розповіли про ту страшну війну, яка принесла
тисячі жертв, сльози і горе в мирні родини, згадували
героїв тієї страшної війни. Сто сорок наших земляків не повернулися додому.
25 років тому в Афганістані героїчно загинув наш земляк Володимир Степанюк, який похований
на своїй батьківщині у селі Війтовцях. Бібліотекарі
також намагались донести до дітей
, що найстрашніше у світі - це війна,
і ми повинні пам'ятати тих, хто її
пережив, тих, хто не дожив, не доспівав, не докохав .
На заході звучали вірші та пісні, також був оформлений
перегляд літератури «Афганістан: біль і мужність»
Немає коментарів:
Дописати коментар