30 січня бібліотекарі Липовецької РДБ радо зустрічали любителів поетичного слова в літературній вітальні "Літературні обрії Василя Симоненка", 80-річний ювілей якого відзначається цьогоріч на державному рівні.

На передньому плані - портрет поета - ювіляра. Заздалегідь оформлена книжкова виставка - персоналія "Іду до вас із забуття воскреслий..." На ній Симоненкові збірки різних років, тематична тека "Літературна світлиця", на вишитому рушнику зажурено схилені кетяги калини, схожі на ті, що скрашували поетові останні дні його земного життя, зламаний пшеничний колосок, свічка пам'яті.

З щемом у серцях і сльозами на очах слухали учасники заходу про стрімкий та короткий шлях Симоненка від селянської хатини над Удай рікою в мальовничому селі Біївці, що на Полтавщині, до вершин поетичної творчості, про ті неоціненні чисті і світлі духовні скарби, які виніс поет зі свого дитинства, про яскраве життя і обірвану на злеті долю. Організатори заходу прагнули розкрити особистість Симоненка, як геніального поета, великого патріота України, людини з палким, щирим і ніжним серцем.
Проникливо, з любов'ю шанувальники слова читали вірші поета, які їм найбільш припали до душі. Улюблену казку "Цар Плаксій і Лоскотон", яку поет написав для сина Олеся, діти виконали хором.

Лунали пісні на слова Василя Симоненка, поета - патріота, що, як блискавка, спалахнув на небосхилі української літератури і зник у глибині Всесвіту. Але його мерехтливе світло доходить до нас крізь роки і десятиріччя, хвилює наші душі і недоспіваною піснею бринить у наших серцях... Завершилась зустріч нотою життєвого оптимізму В. Симоненка. Рядки його поезії "Ти знаєш, що ти людина" нагадують і нагадуватимуть нам, що кожен з нас - це особистість, яка має жити і творити, щоб залишити по собі добру пам'ять.

Бібліотекарі вдячні за творчу співпрацю учительці української мови й літератури А.В. Ратушній та п'ятикласникам  ЗОШ №2 ім. В. Копитка.